В Україні оновили перелік платних освітніх послуг

Кабінет Міністрів України оновив перелік платних послуг, які можуть надаватися державними та комунальними закладами освіти й установами освітньої сфери.

Про це повідомив у Telegram постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Оновлено перелік платних освітніх послуг

Згідно з рішенням, платні послуги можуть надаватися у сферах освіти, наукової та науково-технічної діяльності, а також у напрямках реабілітації, рекреації та адаптації.

Зокрема, закладам освіти дозволено надавати платне викладання окремих дисциплін понад навчальний план, визнавати результати навчання, здобуті через неформальну або інформальну освіту.

Також навчальні заклади можуть за оплату проводити кваліфікаційні іспити для перевірки професійних знань, навичок і компетентностей, а також організовувати навчальні й практичні заходи з подальшим оцінюванням для осіб, які проходили медичну, фармацевтичну чи реабілітаційну підготовку за кордоном.

Крім того, до переліку платних послуг включено перебування дітей у чергових групах (у ранковий, вечірній час, а також у вихідні та святкові дні) понад безоплатно гарантований законом період.

Читайте також:

• Українські родини отримають по 5 000 грн на першокласників: в Уряді анонсували допомогу
• Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська

“Укрзалізниця” переходить на нову систему оплати проїзду у приміських поїздах. Замість розрахунку вартості залежно від точної відстані пасажири платитимуть фіксовану суму відповідно до однієї з шести тарифних зон.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

У кожній зоні визначено певний діапазон відстані. Тобто вартість квитка буде однаковою незалежно від того, скільки саме кілометрів пасажир проїде в межах цієї зони.

Якими будуть тарифи

Нова тарифна сітка передбачає такі ціни на проїзд:

• до 50 км — 30 гривень;
• 51–90 км — 55 гривень;
• 91–130 км — 75 гривень;
• 131–170 км — 95 гривень;
• 171–250 км — 115 гривень;
• понад 250 км — 150 гривень.

В “Укрзалізниці” зазначають, що нова система має допомогти скоротити збитки від приміських перевезень без значного збільшення вартості квитків.

За словами представників компанії, пасажири, які наразі здійснюють поїздки на максимальні відстані в межах відповідних тарифних зон, взагалі не відчують подорожчання.

Коли зміняться тарифи

Запровадження нової системи відбуватиметься поступово. З 15 вересня шестизонова модель уже діє у Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

Із 22 вересня нові тарифи мають запрацювати в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Черкаській областях.

Надалі систему планують поширити й на інші регіони України.

В “Укрзалізниці” пояснюють зміни складною фінансовою ситуацією у сфері приміських перевезень. Зокрема, йдеться про заборгованість окремих адміністрацій за перевезення пільгових категорій пасажирів, а також зростання вартості електроенергії, пального та інших ресурсів.

У компанії очікують, що нова модель дозволить зберегти чинні приміські маршрути та зупинки, а також спрямувати додаткові кошти на ремонт і модернізацію поїздів.

Джерело: телеграм-канал “Укрзалізниця”.

Читайте також:

Які потяги їдуть з Дніпра закордон: перелік від УЗ

14 вересня на платформі місцевих петицій E-DEM зʼявилося звернення Катерини Чередниченко з ініціативою щодо створення у Жовтих Водах інтерактивного арт-обʼєкту “Дерево надії”. Станом на момент написання матеріалу, електронна петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Детальніше – на Вільногірськ IN.UA. 

“Дерево надії” у Жовтих Водах

Ініціаторами петиції виступили родини безвісти зниклих і полонених мешканців Жовтих Вод. Вони звернулися до міськради пропозицією створити у місті новий культурно-просторовий обʼєкт біля Алеї Слави. 

“Сьогодні, у часи великих випробувань, кожному з нас потрібні візуальні орієнтири, які об’єднують, дарують розраду та підтримують незламний дух”, – йдеться у петиції. 

Згідно з петицією, “Дерево надії” має стати не просто остаточним памʼятником, а інтерактивним простором. Пропонується виконати його у вигляді металевої або комбінованої художньої кованої інсталяції, на якій мешканці та гості міста зможуть залишати символічні стрічки, жетони з іменами та побажання, памʼятні дзвіночки або листівки. 

Окрім цього, ініціатори пропонують зробити майбутній простір не лише місцем пам’яті, а й майданчиком для благодійних та патріотичних ініціатив. Тут, зокрема, можуть організовувати тематичні акції, флешмоби та інші міські заходи.

Окремо автори петиції наголошують на важливості психологічної підтримки. На їхню думку, у Жовтих Водах варто створювати більше відкритих громадських просторів із позитивним та життєствердним змістом, які могли б бути комфортними як для місцевих жителів, так і для вимушених переселенців.

Водночас “Дерево Надії” може стати новим елементом міської інфраструктури та культурного життя громади. Автори ініціативи розглядають його як потенційну туристичну локацію, а також місце для збору благодійної допомоги на підтримку ЗСУ та проведення важливих для міста подій.

У петиції пропонують Жовтоводській міськраді підтримати ідею створення арт-об’єкта та визначити для нього доступне місце поблизу Алеї Слави. 

Для фінансування проєкту ініціатори також пропонують розглянути можливість залучення грантів і благодійних коштів.

Станом на момент написання матеріалу, петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Нагадаємо, раніше, наприкінці серпня, у Вільногірську протягом вихідних провели одразу три заходи на підтримку зниклих безвісти, військовополонених та вшанування полеглих захисників.

Під одного з таких заходих представниця Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з однією з учасниць події Тетяною, матірʼю зниклого безвісти Олександра. Вона  поскаржилася на відсутність підтримки з боку фахівців, які за службовим обов’язком мають опікуватися такими родинами.

Як зазначила Тетяна, вона здивована таким підходом, адже виходить парадоксальна ситуація – турбота про безвісти зниклих, полонених та їхні родини сьогодні тримається виключно на плечах самих людей і волонтерів.

Джерело: платформа місцевих петицій E-DEM.

Читайте також:

Як вихідні у Вільногірську обʼєднали місто навколо болю і вдячності