“Ваш голос, обличчя і навіть історія пошуків”: що може змінити новий Цивільний кодекс у цифровому житті українців

Чи може людина законно не відповідати на робочі повідомлення після завершення робочого дня? Чи стане незаконним створення фейкових відео з вашим обличчям через штучний інтелект? І чи справді історія пошуку в браузері може стати частиною приватного життя, захищеного законом у цифровому просторі?

Про це журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокаткою Тетяною Бєловою, яка пояснила, як новий проєкт Цивільного кодексу пропонує змінити правила життя у цифровому світі.

Між критикою і новими правилами: чому навколо кодексу виникли суперечки

Новий проєкт Цивільного кодексу вже викликав жваві дискусії в соцмережах. Одні користувачі критикують окремі положення, інші говорять про ризики для свободи слова чи роботи медіа. Водночас адвокатка Тетяна Бєлова закликає не поспішати з висновками.

За її словами, частина критики може бути наслідком неправильного трактування норм.

“Як практикуючий адвокат, я дивлюся на ці зміни як на інструмент захисту кожного пересічного громадянина”, – зазначила вона.

“Право не відповідати”: що таке інформаційний спокій

Однією з найобговорюваніших новацій стала стаття 337 – право на інформаційний спокій.

Фактично йдеться про можливість людини “відключитися” від роботи після завершення робочого дня. Причому це стосується не лише працівників за трудовим договором, а й ФОПів, підрядників чи тих, хто надає послуги за контрактом.

Як пояснює адвокатка, людина матиме право не відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення чи електронні листи у неробочий час.

“Закон визнає право людини на відпочинок від гаджетів. Позаробочим часом ви маєте право не відповідати на дзвінки, повідомлення чи імейл”, – говорить Тетяна Бєлова.

Водночас роботодавець не зможе карати працівника чи створювати для нього негативні наслідки за те, що той не відповів на повідомлення після роботи.

На думку адвокатки, це може стати одним із механізмів боротьби з професійним вигоранням: “Я вважаю, що це прямий інструмент боротьби з професійним вигоранням”, – каже вона.

Втім, правило матиме винятки. Наприклад, для сфер, пов’язаних із безпекою, медициною чи надзвичайними ситуаціями.

Якщо людина працює черговим хірургом або виконує критично важливу роботу, такі особливості повинні бути чітко прописані в договорі.

“Ці умови мають бути прописані в контракті, а не виникати хаотично”, – пояснює юристка.

Ваше цифрове обличчя – тепер частина особистості?

Ще одна новела – стаття 321 про право на цифровий образ.

Йдеться не лише про сторінку у соцмережах. Законопроєкт визначає цифровий образ значно ширше у цифровому середовищі: акаунти, фото, відео, голос, електронні підписи, цифрові профілі та навіть поведінку людини у мережі.

Тетяна Бєлова звертає увагу: фактично цифрова присутність людини перестає бути просто набором технічних даних.

“Ваші біометричні дані, голос, міміка, відцифроване обличчя – це не просто інформація, це частина вашої особистості”, – говорить вона.

І саме тут, на думку адвокатки, важливою стає тема штучного інтелекту.

Законопроєкт пропонує заборонити створення реалістичного контенту, який імітує людину – її голос, обличчя чи манеру поведінки – без її згоди.

Інакше кажучи, якщо хтось створить ваш цифровий двійник через технології ШІ, використовуючи ваші фото чи голос, ви зможете вимагати видалення такого контенту.

Під час розмови журналістка запитала, чи може людина звертатися до суду у разі створення фейкових акаунтів із її фотографіями.

Відповідь адвокатки була однозначною: “Якщо хтось використовуватиме ваш цифровий двійник без вашого дозволу – це пряма підстава для судового позову та вимоги про видалення”.

Втім, вона зауважує: остаточне застосування таких норм ще формуватиметься судовою практикою.

Google знає забагато? Що означає право на цифрову приватність

Ще одна стаття, яка привернула увагу юристки, – стаття 336 про право на цифровий особистий простір.

Йдеться про захист не лише листування чи повідомлень, а й так званих метаданих.

Простіше кажучи – інформації про наші цифрові звички: пошукові запити, історію браузера, геолокацію, активність у застосунках і навіть висновки, які про людину може формувати штучний інтелект.

“Ми зараз живемо просто у вирії цифрового життя. Історія браузера, пошукові запити чи геолокація – усе це тепер розглядається як приватна інформація”, – пояснює Бєлова.

Теоретично це означає, що несанкціонований доступ до таких даних також може розцінюватися як порушення права людини.

Наприклад, якщо хтось без дозволу переглядає історію пошуків у чужому обліковому записі.

Дискусії тривають, але остаточних рішень ще немає

Водночас адвокатка наголошує: документ ще перебуває на етапі проходження законодавчих процедур, а отже його положення можуть змінюватися.

Попереду ще друге читання та можливі правки.

А поки що дискусії навколо нового Цивільного кодексу тривають – і схоже, що найбільше суперечок виникає саме там, де закон намагається визначити правила життя людини у цифровій реальності.

Адже питання вже давно не лише у тому, що ми робимо в інтернеті. А й у тому, кому насправді належать наші голоси, обличчя та цифрові сліди.

Читайте також:

Розлучення без суду, аліменти “наперед” і новий статус для пар без штампа: що може змінитися для українських родин

Міністерство цифрової трансформації працює над спрощенням процедури звільнення для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або не мають доступу до своєї трудової книжки.

Про це йдеться на Дія. 

Що зміниться? 

Раніше, щоб звільнитися з роботи, працівнику було необхідно особисто відвідати відділ кадрів та надати паперову трудову книжку. Для тих, хто опинився в окупації, це було неможливо, що створювало перешкоди для подальшого працевлаштування на підконтрольній Україні території.

Наразі на порталі “Дія” розробляється сервіс, який дозволить звільнитися онлайн за спрощеною процедурою. Це допоможе українцям швидше знайти нову роботу та отримувати соціальні виплати.

Хто може стати тестувальником? 

Участь у тестуванні можуть взяти повнолітні громадяни України, які офіційно працюють у підприємствах, установах або організаціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Для участі необхідно: 

• мати РНОКПП; 
• мати ID-картку або біометричний закордонний паспорт у Дії;
• не мати статусу безробітного і не подавати заяву про отримання статусу.

Для участі потрібно заповнити онлайн-форму та дочекатися підтвердження. 

Читайте також:

Додаткові виплати для військовослужбовців: як нараховуються кошти та які суми передбачені

Із 1 червня 2026 року у Вільногірській громаді почали діяти нові тарифи на соціальні послуги, які надає Центр надання соціальних послуг. Виконком міської ради затвердив не лише перелік допомоги, а й вартість кожної конкретної послуги – від купівлі продуктів і приготування їжі до психологічної підтримки, соціального супроводу сімей та допомоги з оформленням документів.

Які послуги надаватимуть мешканцям громади, скільки вони коштуватимуть та хто зможе скористатися – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Нові тарифи з червня

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради ухвалив рішення про затвердження нового переліку, тарифів та вартості соціальних послуг, які надає Центр надання соціальних послуг.

Згідно з рішенням, нові тарифи набули чинності з 1 червня 2026 року.

Основою для розрахунку більшості послуг став тариф у розмірі 163,41 гривні за одну людино-годину.

Примітка. Людино-година означає одну годину роботи соціального працівника. Вартість кожної послуги визначається залежно від того, скільки часу потрібно на її надання.

Також документом передбачена диференційована плата – 75% від повної вартості послуги. Такий механізм застосовується для окремих категорій отримувачів соціальних послуг, які відповідно до законодавства можуть оплачувати не повну ціну. Саме тому в затверджених тарифах зазначено дві суми: повну вартість послуги та вартість із застосуванням диференційованої плати, яка є на 25% меншою.

Що входить до послуги “Догляд вдома”

Найбільший перелік робіт стосується догляду вдома за людьми похилого віку, особами з інвалідністю та іншими мешканцями, які потребують сторонньої допомоги.

Соціальні працівники можуть придбати та доставити продукти, ліки або господарські товари, допомогти у приготуванні їжі, винести сміття, провести косметичне прибирання житла, допомогти із заготівлею овочів і фруктів, розпалити піч, принести дрова чи вугілля, доставити воду, розчистити сніг або допомогти з оплатою комунальних послуг.

Так, за доставку продуктів із магазину чи медикаментів з аптеки передбачена плата у розмірі 81,71 гривні. Доставка гарячих обідів та приготування їжі коштуватимуть по 163,41 гривні, косметичне прибирання житла – 60,46 гривні, а допомога з оплатою комунальних послуг і звіренням платежів – 122,56 гривні.

Допомога в особистому догляді

Окремий блок послуг стосується особистого догляду та самообслуговування.

До нього входять допомога у вмиванні, вдяганні та роздяганні, заміна постільної та натільної білизни, зміна підгузків, купання, гоління, підстригання нігтів, допомога під час користування туалетом та годування лежачих хворих.

Вартість більшості таких послуг становить від 40 до 54 гривень, тоді як купання коштуватиме 163,41 гривні.

Супровід до лікарні та допомога з документами

Центр соціальних послуг також надаватиме допомогу в організації взаємодії з державними установами, медичними закладами та комунальними службами.

Серед таких послуг – виклик лікаря, сприяння в отриманні довідок, допомога в написанні заяв і звернень, представлення інтересів людини в різних установах та оформлення соціальних виплат.

Відвідування хворого у закладі охорони здоров’я оцінене у 228,77 гривні, а допомога з оформленням документів чи заяв – у 122,56 гривні.

Навчання та реабілітація

Соціальні працівники також допомагатимуть людям опановувати навички самообслуговування та користування засобами реабілітації.

Йдеться про навчання правилам особистої гігієни, користуванню туалетом, технічними засобами реабілітації та розвиток практичних навичок самостійного догляду за собою.

Залежно від виду допомоги ці соціальні послуги коштують від 40,85 до 53,93 гривні.

Психологічна підтримка та правова допомога

У переліку також передбачені послуги психологічної підтримки, зокрема консультації, бесіди, допомога у подоланні стресу, тривожності чи депресивних станів.

Так, за психологічну консультацію доведеться сплатити 81,71 гривні, тоді як супровід отримувача соціальної послуги коштуватиме 212,43 гривні.

Крім того, фахівці центру допомагатимуть людям отримувати безоплатну правову допомогу та оформлювати документи для призначення соціальних виплат і пільг.

Соціальний супровід сімей у складних життєвих обставинах

Окремий блок нових тарифів стосується соціального супроводу сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Для цього виду послуг встановлено тариф у розмірі 158,25 гривні за одну людино-годину.

Соціальний супровід включає оцінку потреб сім’ї або людини, складання індивідуального плану допомоги, психологічну підтримку, консультації, допомогу з оформленням документів та взаємодію з іншими службами.

Зокрема, оцінка потреб сім’ї чи особи коштуватиме 1266 гривень, складання індивідуального плану соціального супроводу – 633 гривні, а організація та проведення сімейних групових нарад, тренінгів, семінарів та інших заходів – 712,13 гривні.

Також фахівці проводитимуть бесіди з отримувачами послуг та їхніми родинами, надаватимуть психологічну підтримку, допомагатимуть оформлювати документи та, за потреби, перенаправлятимуть людей до інших надавачів соціальних чи спеціалізованих послуг.

Соціальна адаптація: консультації та представництво інтересів

Ще одним напрямком роботи Центру є соціальна адаптація мешканців громади.

У межах цієї послуги люди можуть отримати консультації з питань соціального захисту, державної допомоги, соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання.

Так, сприяння в організації консультацій із соціально-правових питань коштуватиме 118,69 гривні, а допомога в оформленні документів для отримання комунальних, медичних чи соціальних послуг – 158,25 гривні.

Які послуги найдорожчі

Серед затверджених тарифів найдорожчими є:

• оцінка потреб сім’ї або особи – 1266 гривень;
• організація та проведення сімейних групових нарад, тренінгів і семінарів – 712,13 гривні;
• складання індивідуального плану соціального супроводу – 633 гривні;
• допомога при консервації овочів та фруктів – 245,12 гривні;
• відвідування хворих у закладах охорони здоров’я – 228,77 гривні;
• супровід отримувача соціальної послуги – 212,43 гривні;
• організація консультацій та представлення інтересів людини в установах – 196,09 гривні.

Координацію виконання рішення покладено на директорку Центру надання соціальних послуг Ольгу Лащухіну та управління соціального захисту населення. Контроль здійснюватиме заступниця міського голови та директорка департаменту соціально-гуманітарної політики Інна Петруша.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську