“Ваш голос, обличчя і навіть історія пошуків”: що може змінити новий Цивільний кодекс у цифровому житті українців

Чи може людина законно не відповідати на робочі повідомлення після завершення робочого дня? Чи стане незаконним створення фейкових відео з вашим обличчям через штучний інтелект? І чи справді історія пошуку в браузері може стати частиною приватного життя, захищеного законом у цифровому просторі?

Про це журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокаткою Тетяною Бєловою, яка пояснила, як новий проєкт Цивільного кодексу пропонує змінити правила життя у цифровому світі.

Між критикою і новими правилами: чому навколо кодексу виникли суперечки

Новий проєкт Цивільного кодексу вже викликав жваві дискусії в соцмережах. Одні користувачі критикують окремі положення, інші говорять про ризики для свободи слова чи роботи медіа. Водночас адвокатка Тетяна Бєлова закликає не поспішати з висновками.

За її словами, частина критики може бути наслідком неправильного трактування норм.

“Як практикуючий адвокат, я дивлюся на ці зміни як на інструмент захисту кожного пересічного громадянина”, – зазначила вона.

“Право не відповідати”: що таке інформаційний спокій

Однією з найобговорюваніших новацій стала стаття 337 – право на інформаційний спокій.

Фактично йдеться про можливість людини “відключитися” від роботи після завершення робочого дня. Причому це стосується не лише працівників за трудовим договором, а й ФОПів, підрядників чи тих, хто надає послуги за контрактом.

Як пояснює адвокатка, людина матиме право не відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення чи електронні листи у неробочий час.

“Закон визнає право людини на відпочинок від гаджетів. Позаробочим часом ви маєте право не відповідати на дзвінки, повідомлення чи імейл”, – говорить Тетяна Бєлова.

Водночас роботодавець не зможе карати працівника чи створювати для нього негативні наслідки за те, що той не відповів на повідомлення після роботи.

На думку адвокатки, це може стати одним із механізмів боротьби з професійним вигоранням: “Я вважаю, що це прямий інструмент боротьби з професійним вигоранням”, – каже вона.

Втім, правило матиме винятки. Наприклад, для сфер, пов’язаних із безпекою, медициною чи надзвичайними ситуаціями.

Якщо людина працює черговим хірургом або виконує критично важливу роботу, такі особливості повинні бути чітко прописані в договорі.

“Ці умови мають бути прописані в контракті, а не виникати хаотично”, – пояснює юристка.

Ваше цифрове обличчя – тепер частина особистості?

Ще одна новела – стаття 321 про право на цифровий образ.

Йдеться не лише про сторінку у соцмережах. Законопроєкт визначає цифровий образ значно ширше у цифровому середовищі: акаунти, фото, відео, голос, електронні підписи, цифрові профілі та навіть поведінку людини у мережі.

Тетяна Бєлова звертає увагу: фактично цифрова присутність людини перестає бути просто набором технічних даних.

“Ваші біометричні дані, голос, міміка, відцифроване обличчя – це не просто інформація, це частина вашої особистості”, – говорить вона.

І саме тут, на думку адвокатки, важливою стає тема штучного інтелекту.

Законопроєкт пропонує заборонити створення реалістичного контенту, який імітує людину – її голос, обличчя чи манеру поведінки – без її згоди.

Інакше кажучи, якщо хтось створить ваш цифровий двійник через технології ШІ, використовуючи ваші фото чи голос, ви зможете вимагати видалення такого контенту.

Під час розмови журналістка запитала, чи може людина звертатися до суду у разі створення фейкових акаунтів із її фотографіями.

Відповідь адвокатки була однозначною: “Якщо хтось використовуватиме ваш цифровий двійник без вашого дозволу – це пряма підстава для судового позову та вимоги про видалення”.

Втім, вона зауважує: остаточне застосування таких норм ще формуватиметься судовою практикою.

Google знає забагато? Що означає право на цифрову приватність

Ще одна стаття, яка привернула увагу юристки, – стаття 336 про право на цифровий особистий простір.

Йдеться про захист не лише листування чи повідомлень, а й так званих метаданих.

Простіше кажучи – інформації про наші цифрові звички: пошукові запити, історію браузера, геолокацію, активність у застосунках і навіть висновки, які про людину може формувати штучний інтелект.

“Ми зараз живемо просто у вирії цифрового життя. Історія браузера, пошукові запити чи геолокація – усе це тепер розглядається як приватна інформація”, – пояснює Бєлова.

Теоретично це означає, що несанкціонований доступ до таких даних також може розцінюватися як порушення права людини.

Наприклад, якщо хтось без дозволу переглядає історію пошуків у чужому обліковому записі.

Дискусії тривають, але остаточних рішень ще немає

Водночас адвокатка наголошує: документ ще перебуває на етапі проходження законодавчих процедур, а отже його положення можуть змінюватися.

Попереду ще друге читання та можливі правки.

А поки що дискусії навколо нового Цивільного кодексу тривають – і схоже, що найбільше суперечок виникає саме там, де закон намагається визначити правила життя людини у цифровій реальності.

Адже питання вже давно не лише у тому, що ми робимо в інтернеті. А й у тому, кому насправді належать наші голоси, обличчя та цифрові сліди.

Читайте також:

Розлучення без суду, аліменти “наперед” і новий статус для пар без штампа: що може змінитися для українських родин

У Вільногірській громаді вирішили системніше взятися за боротьбу зі стихійними сміттєзвалищами. Тепер у громаді мають не лише фіксувати проблемні місця, а й запобігати появі нових сміттєвих осередків.

Детальніше про те, навіщо у громаді створили спеціальну комісію, хто увійшов до її складу та які завдання вона виконуватиме – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Комісія для боротьби зі стихійними сміттєзвалищами 

Міський голова Вільногірська Володимир Василенко підписав розпорядження про створення постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами на території Вільногірської міської територіальної громади.

Таке рішення пояснюють необхідністю активізувати роботу з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, посилити контроль за екологічним станом територій та зменшити обсяги утворення відходів. У документі також зазначено, що це пов’язано з оцінкою впливу сміття на довкілля та здоров’я мешканців.

Що зміниться після створення комісії

Новостворена комісія працюватиме на постійній основі. Її головне завдання – не лише реагувати на вже існуючі проблеми, а й системно виявляти місця накопичення безхазяйних відходів.

Серед основних функцій:

• інвентаризація несанкціонованих сміттєзвалищ;
• обстеження існуючих місць розміщення відходів;
• визначення орієнтовної площі, яку займає сміття;
• оцінка приблизних обсягів накопичених відходів;
• розробка графіка ліквідації стихійних звалищ;
• створення заходів для попередження появи нових смітників.

Фактично йдеться про створення системи моніторингу та контролю, яка має дати громаді чітку картину проблеми: де саме накопичуються відходи, яких масштабів вона набула та як її планують вирішувати.

До складу увійшли посадовці та представники комунальної сфери

Очолив комісію секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург. Його заступницею стала виконувачка обов’язків начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Віра Зеленська.

До складу також увійшли фахівці житлово-комунальної сфери, екологічного напрямку, представники цивільного захисту та комунального підприємства “УК “Жилкомсервіс””.

Координуватиме виконання розпорядження Віра Зеленська, а контроль за його реалізацією міський голова залишив за собою.

Таким чином, у Вільногірській громаді намагаються перейти від разового реагування на проблему до більш системної роботи з безхазяйними відходами. Новостворена комісія має не лише фіксувати та обліковувати місця накопичення сміття, а й розробити конкретний механізм їх ліквідації та запобігання появі нових стихійних звалищ. Наскільки ефективно працюватиме цей підхід, стане зрозуміло після перших результатів роботи комісії та реалізації напрацьованих заходів. 

Читайте також:

У Вільногірську почали косіння трави: що зроблять за майже 1,5 мільйона

Чи можна буде розлучитися через нотаріуса навіть із дітьми? Що зміниться для тих, хто роками живе без офіційного шлюбу? І чи справді в Україні хотіли дозволити одруження з 14 років? Новий проєкт Цивільного кодексу вже викликав хвилю дискусій і суперечок у соцмережах. Частина нововведень спричинила резонанс, інші – породили чутки та вільні трактування.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокаткою Тетяною Бєловою, щоб розібратися, які зміни пропонують у сімейному законодавстві, як вони можуть вплинути на життя українців та що насправді стоїть за гучними заголовками.

Розлучення через РАЦС або нотаріуса: новий сценарій для сімей із дітьми

Одне з найбільш обговорюваних нововведень стосується процедури розірвання шлюбу.

Сьогодні подружжя, яке має спільних дітей, може розлучитися лише через суд. Проте у проєкті нового Цивільного кодексу передбачили інший механізм.

За словами Тетяни Бєлової, стаття 1511 пропонує дозволити подружжю з дітьми подавати спільну заяву про розірвання шлюбу не лише до органів державної реєстрації актів цивільного стану, а й до нотаріуса.

Однак є важлива умова: батьки мають заздалегідь укласти нотаріально посвідчений договір, який визначатиме:

• як розподілятиметься батьківська відповідальність;
• з ким проживатиме дитина;
• яким буде порядок її утримання;
• як батьки братимуть участь у вихованні.

Лише після цього через місяць після подання заяви може бути оформлено розірвання шлюбу.

Фактично йдеться про позасудовий шлях вирішення питання, якщо батьки можуть домовитися між собою.

До шести місяців на примирення: коли суд може не поспішати з розлученням

Ще одна новація стосується так званих заходів для примирення подружжя.

Проєкт вводить нове поняття – “доброзвичайність”. За словами адвокатки, воно базується на принципах чесності, поваги та добросовісності у взаєминах між людьми.

Якщо у подружжя є малолітня дитина (до 14 років) або дитина з інвалідністю, а батьки не дійшли згоди щодо наслідків розлучення, суд  встановлює строк для примирення – до шести місяців.

Втім, цей термін не є автоматичним.

“Суд визначатиме цей строк індивідуально, залежно від обставин кожної справи, але він не може перевищувати встановлений максимум у шість місяців”,– пояснила Тетяна Бєлова.

Якщо ж батьки вже погодили всі юридичні питання, строк скорочується до одного місяця.

Водночас новий кодекс пропонує не застосовувати примирення у випадках домашнього насильства чи іншої протиправної поведінки.

Аліменти без суду: що таке “аліментний виконавчий напис”

Серед змін – новий механізм стягнення аліментів.

Нині, якщо аліменти визначені за договором, а не рішенням суду, у випадку несплати виникає потреба окремо звертатися до судових процедур.

Проєкт запроваджує поняття “аліментний виконавчий напис нотаріуса”.

За словами адвокатки, якщо борг перевищує суму платежів за три місяці, отримувач аліментів зможе звернутися до нотаріуса без судового процесу.

Після цього виконавчий напис стане підставою для примусового стягнення через виконавчу службу.

Таким чином суперечку пропонують вирішувати швидше й без зайвих судових процедур.

Аліменти “наперед”: що змінюється для тих, хто виїжджає за кордон

Окремі зміни стосуються ситуацій, коли платник аліментів виїжджає на постійне проживання до держави, з якою Україна не має міжнародної угоди про стягнення аліментів.

У такому випадку новий кодекс дозволяє звернутися до суду й стягнути кошти одразу за весь період до повноліття дитини.

Фактично це означає можливість отримати аліменти “наперед”.

Наприклад, якщо дитині зараз шість чи вісім років, суд може визначити загальну суму виплат до її повноліття ще до виїзду платника за кордон.

При цьому адвокатка наголошує: у випадках, коли між Україною та країною перебування існують міжнародні договори, механізми взаємодії залишаються такими ж, як і зараз.

“Цивільний шлюб” отримує офіційне визнання

Одне з найбільш помітних нововведень – поява поняття “фактичний сімейний союз”.

Йдеться про пари, які живуть разом без офіційної реєстрації шлюбу.

Згідно зі статтею 1474, таким союзом вважатиметься проживання жінки та чоловіка однією сім’єю, якщо вони не перебувають в іншому шлюбі.

Для таких пар будуть застосовуватися норми закону, які діють у зареєстрованому шлюбі.

Зокрема майно, придбане під час спільного проживання, може вважатися спільним, у разі припинення союзу можливий його поділ та можуть виникати права щодо утримання.

Щоправда, як доводитиметься сам факт сімейних відносин, поки остаточно незрозуміло.

“Думаю, тут ще формуватиметься судова практика. Але в епоху цифровізації довести це, ймовірно, простіше, ніж 10–20 років тому. Доказами можуть бути: договори оренди житла, підтвердження спільних поїздок, історія переказів коштів та інші докази спільного ведення господарства”, – зазначила адвокатка.

А що з історією про “шлюби з 14 років”?

Саме ця тема останніми тижнями активно обговорювалася у соцмережах та медіа.

Проте Тетяна Бєлова пояснює: резонансна норма про можливість одруження з 14 років уже прибрана з проєкту.

Шлюбний вік, як і зараз, пропонують залишити на рівні 18 років.

Водночас чинним залишається виняток: за рішенням суду його можуть знизити до 16 років.

Не революція, а спроба адаптувати закон до реальності

За словами адвокатки, навколо нового Цивільного кодексу зараз чимало емоцій.

Втім, якщо уважно аналізувати зміни, вони більше схожі не на радикальне переписування сімейних правил, а на спробу пристосувати законодавство до сучасних реалій.

Йдеться і про цифровізацію, і про захист дітей, і про юридичне врегулювання відносин людей, які давно живуть сім’ями без офіційного шлюбу.

Втім, поки це лише проєкт. А як саме працюватимуть нові механізми – покаже не лише остаточна редакція кодексу, а й майбутня судова практика.

Читайте також:

У Вільногірську звання “Почесний громадянин” отримають ще четверо військових (посмертно)