Відмова від переходу на літній час: як це може вплинути на стан здоров’я

17:48, 23 Липня 2024
На що впливає зміна часу двічі на рік
На що впливає зміна часу двічі на рік/ фото ДЦКПХ

Верховна Рада України ухвалила закон, який скасовує переведення часу в Україні з зимового на літній. Так, 27 жовтня, українці востаннє переведуть стрілку годинника на годину назад. Вже у 2025 році зміна часу не відбуватиметься. 

Як зміна часу впливає на здоров’я людини, пояснює Дніпропетровський центр контролю та профілактики хвороб.

На що впливає зміна часу двічі на рік

Циркадні ритми

За даними вчених, зміна часу впливає на так звані «циркадні ритми». Це  циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язаних зі зміною дня й ночі. Попри зв’язок із зовнішніми стимулами, добові ритми мають ендогенне походження, представляючи таким чином «внутрішній біологічний годинник» організму.

Зміна часу двічі на рік порушує сталі циркадні ритми та має всебічний негативний вплив на стан людини.

Погіршується сон

Перехід на літній час може знижувати ефективність сну і збільшувати час засинання. Порушення сну, викликані зміною часу, можуть тривати кілька днів, і це особливо важливо для людей, які вже мають розлади сну.

Гіршає самопочуття

Опитування Американської академії медицини сну показали, що близько 63% американців воліли б відмовитися від літнього часу, а 55% відчувають втому після переходу. Дослідники кажуть, що ця зміна має довгострокові негативні наслідки для тіла та розуму.  Дослідження, опубліковане в «Journal of Clinical Sleep Medicine»  показало, що стабільний режим дня сприяє кращому самопочуттю та зниженню рівня стресу.

Росте навантаження на серцево-судинну систему

Дослідження, які проводилися в Фінляндії, засвідчили, що порушення циркадного ритму під час переходу пов’язані з підвищеним ризиком ішемічного інсульту. Кількість госпіталізацій з приводу інсульту зростає впродовж перших двох днів після переводу годинника.

Також це підтверджено дослідженням, опублікованим у «The New England Journal of Medicine», за результатами якого виявилося збільшення кількості серцевих нападів у перший тиждень після переходу на літній час.

За результатами метааналізу саме перехід на літній час хоч і незначною мірою, але помітно збільшує ризик гострого інфаркту міокарда.

Збільшується ризик депресії

ВООЗ наголошує, що недостатній сон і порушення циркадних ритмів можуть призводити до когнітивних порушень і підвищувати ризик розвитку депресії. Дані дослідження показують, що після переходу на літній/зимовий час багато людей відчувають підвищену тривожність і депресію. Це особливо актуально для людей, які вже мають схильність до психічних розладів.

Знижується увага

Переведення стрілок уперед навесні різко збільшує ризик смертельних дорожньо-транспортних пригод — у США впродовж тижня після переходу цей ризик зростає на 6%. Це частково пояснюється нестачею сну та порушенням циркадних ритмів.

Падає продуктивність і зростає виробничий травматизм

Дослідження, опубліковане в «Journal of Applied Psychology», вказує на те, що зміни в режимі дня, пов’язані з переходом на літній час, можуть знижувати продуктивність праці через втому та порушення ритму роботи.

Перехід на літній час сприяє сонливості на робочому місці та збільшує травматизм на виробництві. Зміни в режимі дня можуть негативно впливати також на якість навчання.

4 причини залишитися на зимовому часі

Відмова від переведення стрілок на годину вперед допомагає:

  • запобігти додатковому навантаженню на серцево-судинну систему;
  • уникнути недосипання, зокрема, водіям;
  • зберегти стабільний графік роботи та навчання, кращу продуктивність;
  • потурбуватися про внутрішній спокій без зайвої тривожності та посиленого ризику розвитку депресії.

Читайте також:

Підписуйтесь

Україна приєднується до роумінгу ЄС: з 2026 року зв’язок у Європі — за домашніми тарифами

17:00, 31 Грудня 2025
Роумінг/ ілюстративне фото

З 1 січня 2026 року українським мандрівникам більше не доведеться купувати місцеві SIM-картки чи переплачувати за мобільний зв’язок у поїздках країнами Європи. Україна офіційно долучається до роумінгової зони ЄС Roam like at home. Це означає, що у 27 державах Євросоюзу дзвінки, SMS та мобільний Інтернет працюватимуть за умовами “домашнього” тарифу.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

Україна приєдналася до роумінгу ЄС

Дзвінки та повідомлення оплачуватимуться так само, як і в Україні — без додаткових зборів за з’єднання або вхідні виклики.

Роумінг підключатиметься автоматично: оформлювати окрему послугу не потрібно, адже вона буде включена до більшості тарифних пакетів за замовчуванням.

Як пояснила голова НКЕК — Національної комісії, що регулює сфери електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв’язку, Лілія Мальон, правила користування будуть однаковими для всієї Європейської спільноти.

За її словами, не матиме значення, чи абонент перебуває в Україні, чи, наприклад, у Польщі — умови залишаться ідентичними, а українська SIM-картка працюватиме так само, як удома.

Водночас є особливість, що стосується мобільного Інтернету. Навіть за наявності безлімітного трафіку в Україні в країнах ЄС оператори можуть застосовувати так звану політику чесного користування.Йдеться про можливе обмеження обсягу гігабайтів у роумінгу за спеціальною формулою, щоб уникнути фінансових втрат операторів.

При цьому регулятор наголошує: встановленого ліміту буде достатньо для повсякденних потреб — спілкування в месенджерах, користування навігацією та соціальними мережами.

Читайте також:

Ветерани та їхні родини можуть отримати безоплатну правничу допомогу: як скористатися

14:45, 31 Грудня 2025
Правчина допомога / ілюстративне, фото

Держава гарантує ветеранам і ветеранкам війни, а також членам їхніх родин право на безоплатну правничу допомогу. Йдеться як про консультації та роз’яснення законодавства, так і про допомогу у складанні документів та представництво інтересів у суді.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.

Як отримати допомогу

Право на безоплатну первинну та вторинну правничу допомогу з будь-яких правових питань мають:

  • ветерани й ветеранки війни;
  • члени сімей загиблих (померлих) ветеранів і ветеранок війни;
  • члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

У межах правничої допомоги можна отримати юридичні консультації, допомогу у складанні заяв, скарг та інших документів, а також підтримку під час звернення до суду, зокрема складання процесуальних документів і представництво інтересів.

За потреби фахівці забезпечують захист у судах, державних органах, органах місцевого самоврядування або перед іншими особами.

Зазначається, що члени родин ветеранів і ветеранок, які є внутрішньо переміщеними особами або людьми з інвалідністю з низькою пенсією, також можуть отримати допомогу зі зверненням до суду. Правнича допомога у судових питаннях надається і дітям до 18 років для захисту їхніх прав та інтересів.

Отримати допомогу можна дистанційно або офлайн.

У будні дні з 8:00 до 18:00 за київським часом працює безкоштовна телефонна лінія за номером 0 800 213 103. Для дзвінків з-за кордону доступний номер +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка — за тарифами оператора).

Письмові звернення приймають у будні з 9:00 до 17:00 через соціальні мережі:

Читайте також:

Підписуйтесь

Україна приєднується до роумінгу ЄС: з 2026 року зв’язок у Європі — за домашніми тарифами

З 1 січня 2026 року українським мандрівникам більше не доведеться купувати місцеві SIM-картки чи переплачувати за мобільний зв’язок у поїздках країнами Європи. Україна офіційно долучається […]

Ветерани та їхні родини можуть отримати безоплатну правничу допомогу: як скористатися

Держава гарантує ветеранам і ветеранкам війни, а також членам їхніх родин право на безоплатну правничу допомогу. Йдеться як про консультації та роз’яснення законодавства, так і […]

Допомога при народженні дитини мінімальна зарплата: як зростуть суми у 2026 року

З нового року в Україні підвищують мінімальні зарплати, дитячі виплати та прожитковий мінімум. Як зміняться суми читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA. Збільшення виплат Прожитковий мінімум […]

З 1 січня 2026 року посадові оклади соціальних працівників зростуть майже у 2,5 раза

З 1 січня 2026 року в Україні суттєво підвищать посадові оклади працівників, які надають соціальні та реабілітаційні послуги. Відповідне рішення ухвалив Уряд за ініціативи Міністерства […]