Військовослужбовиця “Пташка” заявила про некомпетентне командування 59 ОМПБр: деталі

Відома парамедикиня та одна із захисниць Азовсталі Катерина Поліщук, більш відома за позивним “Пташка”, звернулася до Володимира Зеленського щодо вищого військового керівництва 59 ОМПБр. Захисниця написала про “злочинні накази командирів” та їх свідому недбалість, що за її словами  призвело до загибелі великої кількості військовослужбовців.

Про це Катерина Поліщук розповіла у своєму Instagram.

Пташка: пост про командування 59 ОМПБр

За словами “Пташки”, раніше 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка командували професіонали своєї справи, утім з квітня 2024 року цю їх роль зайняв Богдан Шевчук. Парамедикиня пов’язує таке рішення “геніальними посадовими перестановками” та “родинними зв’язками вищого військового керівництва”.

Прімитка. Катерина Поліщук, більш відома за позивним “Пташка” — це відома українська парамедикиня, яка брала участь в обороні “Азовсталі”. Вона була звільнена з полону в результаті обміну полоненими, який відбувся 21 вересня 2022 року.

Катерина Поліщук звинуватила військового Богдана Шевчука у наданні злочинних наказів, свідомій недбалості, нехтуванні життям та здоровʼям особового складу та діях, що призвели до загибелі великої кількості військовослужбовців, в тому числі з високих керівних посад.

У підсумку “Пташка” повідомила про припинення співпраці з цією бригадою ЗСУ.

Для розв’язання питання вона звернулася до Володимира Зеленського. Це вона та її читачі зробили через Олену Зеленську, оскільки Президент України обмежив позначення себе у постах в Instagram.

Реакція мережі

Пост, який опублікувала “Пташка”, швидко набрав популярності в мережі. Користувачі підтримали парамедикиню й подякували їй за сміливість. Вони також почали позначати інші бригади ЗСУ, де є проблеми з військовим керівництвом.

Реакція командування

На ситуацію вже відреагували у Генеральному штабі ЗСУ. Її представники перевірять ситуацію в 59 окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка та з’ясують обставини втрат серед особового складу,

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прийняв рішення щодо виїзду в зону відповідальності з’єднання  комплексної робочої групи на чолі з начальником Військової служби правопорядку ЗСУ.

Читайте також:

• Росіяни вдарили дронами-камікадзе та артилерією по Нікопольщині: чи є постраждалі
• Безплатне лікування закордоном для військовослужбовців та їхніх родин: як працює програма “Medevac”

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” чотирьом військовослужбовцям, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

За особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” планують присвоїти (посмертно) чотирьом військовослужбовцям:

• Короїд Родіон Сергійович (01.03.1989 – 24.08.2024);

Родіон народився 1 березня 1989 року у Вільногірську. До сьомого класу навчався у загальноосвітній школі №2, після чого разом із родиною переїхав до Німеччини, де певний час мешкав у Берліні. Згодом він прийняв рішення повернутися в Україну. 

У травні 2024 року Родіон добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. 

24 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, він проявив справжню відвагу та самопожертву. Його побратим зазнав важкого поранення, і Родіон не залишив його: під вогнем ворога однією рукою вів бій, а іншою намагався евакуювати товариша до безпечних позицій. 

Обидва воїни загинули на полі бою, залишившись вірними військовій присязі та Україні до останнього подиху. Родіон до кінця дотримувався свого життєвого принципу: “Своїх не кидаємо. Зброю не складаємо”. 

• Солдатенко Андрій Юрійович (04.12.1984 – 12.02.2026);

Андрій народився 4 грудня 1984 року у Вільногірську. Навчався у середній школі №2, після чого продовжив навчання у Вільногірському технікумі. 

Починаючи з 2020 року працював на гірничо-транспортному виробництві помічником машиніста екскаватора. 

14 квітня 2022 його було мобілізовано. Пройшовши військову підготовку в Європі за стандартами НАТО, розпочав службу в одній з військових частин Національної Гвардії України. 

12 лютого 2026 року Андрій загинув у бою з російськими військами в Куп’янському районі Харківської області.

• Парфьонов Артем Михайлович (18.01.1984 – 09.12.2024);

Артем народився 18 січня 1984 року у Дніпрі. Надалі мешкав у Вільногірську. Після закінчення загальноосвітньої школи №4 продовжив навчання у місцевому професійно-технічному ліцеї, де здобув професію електрослюсаря. 

Свою трудову діяльність розпочав у 2002 році на підприємстві “Вільногірське скло”, працюючи водієм навантажувача. З 2010 року працював на збагачувальному виробництві Вільногірського гірничо-металургійного комбінату в якості сушильника. Пізніше опанував професію помічника машиніста екскаватора та зарекомендував себе як відповідальний робітник та висококваліфікований спеціаліст. У 2016 році продовжив роботу на Мотронівському гірничо-збагачувальному комбінаті. 

До початку повномасштабної війни Артем жив звичайним життям: працював, дбав про родину, облаштовував побут. Його памʼятають як турботливого чоловіка, доброго батька, уважного сина та надійного друга. 

З початком повтомаштабного вторгнення його життя змінилося: вже 11 березня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, не чекаючи повістки.

Після навчання в Кам’янці-Подільському служив механіком-водієм у підрозділі понтонно-мостового батальйону (військові частини А3814 та А4784). Брав участь у бойових діях на Донеччині.

9 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області Артем зник безвісти. Згодом, за результатами слідчих дій та ДНК-експертизи, було встановлено, що саме цей день став останнім у його житті.

• Самойлов Іван Олександрович (08.07.1984 – 17.09.2025).

Іван народився 8 липня 1984 року у Вільногірську. Після завершення навчання у середній школі №2 вступив до закладу в Жовтих Водах, де здобував освіту за спеціальністю “економічна кібернетика” в КВНЗ “Інститут підприємництва “Стратегія” Дніпропетровської обласної ради.

Близько восьми років працював ІТ-спеціалістом у Вільногірському міському суді. Згодом створив сім’ю: разом із дружиною виховував сина. У 2014 році родина переїхала до Дніпра, де Іван продовжив професійну діяльність у сфері інформаційних технологій у судових структурах.

Із початком повномасштабної війни мирне життя було зруйноване. У вересні 2024 року Івана Олександровича мобілізували Новокодацьким районним ТЦК та СП міста Дніпро.

Іван Самойлов проходив службу стрільцем у складі 5 відділення 3 взводу 2 роти батальйону охорони військової частини ТО120. Він виконував бойові завдання на Покровському та Сумському напрямках.

17 вересня 2025 року Іван загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Самотоївка Краснопільської громади на Сумщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти — рідні жили з надією та чекали. На жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Читайте також:

«Він жив із посмішкою»: історія Станіслава Коцького зі слів сестри та тих, хто називав його Братом

Держава затвердила оновлений перелік препаратів та медичних виробів, вартість яких відшкодовується за програмою “Доступні ліки”. З квітня ініціатива охопить ще більше найменувань, що дозволить пацієнтам отримувати життєво необхідні медикаменти безоплатно або з мінімальною доплатою.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA проаналізувала нововведення та нагадує алгоритм отримання електронних рецептів.

Збільшення фінансування та розширення переліку

Забезпечення доступу до лікування хронічних хвороб залишається одним із пріоритетних напрямків у сфері охорони здоров’я. У 2026 році фінансування програми “Доступні ліки” зросло на 1,8 мільярда гривень і наразі становить 8,7 мільярда гривень (для порівняння, у 2025 році ця сума складала 6,9 мільярда гривень). Від початку поточного року програмою вже скористалися понад 1,5 мільйона пацієнтів, які погасили понад 3,5 мільйона рецептів.

З квітня перелік розширюється: до нього додано 37 нових препаратів у різних дозуваннях. Здебільшого це медикаменти для лікування серцево-судинних хвороб, хвороб дихальної системи та цукрового діабету.

Загалом оновлений реєстр налічує 748 позицій, серед яких:

• 621 базовий лікарський засіб;
• 59 препаратів інсуліну;
• 32 комбіновані препарати;
• 36 найменувань медичних виробів (зокрема, тест-смужки для глюкометрів).

Повний перелік ліків за посиланням.

Які захворювання покриває державна програма

Препарати для амбулаторного лікування призначаються пацієнтам із чітко визначеним переліком діагнозів. До програми реімбурсації входять ліки за такими напрямами:

• серцево-судинні та цереброваскулярні хвороби, профілактика інфарктів та інсультів;
• цукровий діабет І та ІІ типів (пероральні препарати та інсулін), а також тест-смужки для вимірювання рівня цукру в крові;
• хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів (зокрема, бронхіальна астма);
• розлади психіки та поведінки;
• епілепсія;
• хвороба Паркінсона;
• стани, пов’язані з наявністю трансплантованого органу чи тканини;
• потреба у знеболенні та наданні паліативної допомоги;
• хвороби ендокринної системи;
• метаболічні, аутоімунні та запальні захворювання;
• глаукома;
• мігрень;
• специфічні дитячі захворювання;
• ліки для вагітних та породіль;
• онкологічні захворювання (препарати для лікування злоякісних новоутворень молочної залози, додані до переліку з кінця жовтня 2025 року).

Алгоритм отримання: від візиту до лікаря до аптеки

Процедура отримання препаратів є чітко регламентованою. Варто зауважити, що на період дії воєнного стану наявність укладеної декларації із сімейним лікарем не є обов’язковою умовою для отримання допомоги.

Крок 1. Звернення до лікаря. Залежно від діагнозу, необхідно звернутися до відповідного фахівця:

• до сімейного лікаря, терапевта або педіатра — у разі серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми;
• до психіатра — для лікування розладів психіки та поведінки;
• до невролога або психіатра — для лікування епілепсії;
• до ендокринолога — для лікування нецукрового або інсулінозалежного діабету;
• до невролога — у разі хвороби Паркінсона.

Вузькопрофільні спеціалісти створюють первинний план лікування в електронній системі охорони здоров’я та виписують перший рецепт. Усі наступні рецепти за цим планом зможе виписувати лікар первинної ланки (терапевт або сімейний лікар). Винятком є імуносупресивні препарати — рецепт на них має право виписувати виключно трансплант-координатор.

Крок 2. Отримання рецепта. Лікар формує електронний або, за необхідності, паперовий рецепт.

Крок 3. Пошук аптеки. Необхідно знайти аптечний заклад, який бере участь у програмі реімбурсації (такі аптеки зазвичай мають відповідну наліпку “Доступні ліки” на дверях).

Крок 4. Отримання препаратів. Пацієнт надає фармацевту номер рецепта та отримує необхідні ліки безоплатно або з частковою доплатою, залежно від обраної торгової марки препарату.

Читайте також:

У Вільногірську планують запровадити нову почесну відзнаку “Вдячність від Вільногірської громади”