Військовослужбовиця “Пташка” заявила про некомпетентне командування 59 ОМПБр: деталі

Відома парамедикиня та одна із захисниць Азовсталі Катерина Поліщук, більш відома за позивним “Пташка”, звернулася до Володимира Зеленського щодо вищого військового керівництва 59 ОМПБр. Захисниця написала про “злочинні накази командирів” та їх свідому недбалість, що за її словами  призвело до загибелі великої кількості військовослужбовців.

Про це Катерина Поліщук розповіла у своєму Instagram.

Пташка: пост про командування 59 ОМПБр

За словами “Пташки”, раніше 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка командували професіонали своєї справи, утім з квітня 2024 року цю їх роль зайняв Богдан Шевчук. Парамедикиня пов’язує таке рішення “геніальними посадовими перестановками” та “родинними зв’язками вищого військового керівництва”.

Прімитка. Катерина Поліщук, більш відома за позивним “Пташка” — це відома українська парамедикиня, яка брала участь в обороні “Азовсталі”. Вона була звільнена з полону в результаті обміну полоненими, який відбувся 21 вересня 2022 року.

Катерина Поліщук звинуватила військового Богдана Шевчука у наданні злочинних наказів, свідомій недбалості, нехтуванні життям та здоровʼям особового складу та діях, що призвели до загибелі великої кількості військовослужбовців, в тому числі з високих керівних посад.

У підсумку “Пташка” повідомила про припинення співпраці з цією бригадою ЗСУ.

Для розв’язання питання вона звернулася до Володимира Зеленського. Це вона та її читачі зробили через Олену Зеленську, оскільки Президент України обмежив позначення себе у постах в Instagram.

Реакція мережі

Пост, який опублікувала “Пташка”, швидко набрав популярності в мережі. Користувачі підтримали парамедикиню й подякували їй за сміливість. Вони також почали позначати інші бригади ЗСУ, де є проблеми з військовим керівництвом.

Реакція командування

На ситуацію вже відреагували у Генеральному штабі ЗСУ. Її представники перевірять ситуацію в 59 окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка та з’ясують обставини втрат серед особового складу,

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прийняв рішення щодо виїзду в зону відповідальності з’єднання  комплексної робочої групи на чолі з начальником Військової служби правопорядку ЗСУ.

Читайте також:

• Росіяни вдарили дронами-камікадзе та артилерією по Нікопольщині: чи є постраждалі
• Безплатне лікування закордоном для військовослужбовців та їхніх родин: як працює програма “Medevac”

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір