Тетяна Шевченко, дружина загиблого Героя України Максима Шевченка, поділилася спогадами про його життя, службу у Збройних Силах України та значення його внеску в оборону країни.

З Тетяною Шевченко поспілкувалася та журналістка видання Вільногірськ IN.UA

Спогади дружини про Максима Шевченко

Тетяна Шевченко згадує свого чоловіка Максима як людину з великим серцем, яка завжди була готова допомогти іншим і відстоювати справедливість. Вона розповідає, що Максим завжди старався бути на висоті, не дозволяв нікому образити своїх рідних.

“Він був мужньою людиною, яка ніколи не дозволила б нікому образити своїх рідних,” — згадує вона.

Шлях до Збройних Сил України

Максим потрапив до Збройних Сил України після початку АТО, коли не збирався стояти осторонь під час кризи. Він не роздумуючи долучився до оборони країни, розуміючи, що його підтримка і зусилля потрібні. Спочатку Максима разом з іншими відправили на навчання, після чого їх мали направити на блокпости. Та натомість він разом із своїм підрозділом отримав завдання у місті Рубіжне у Луганській області, де вони пробули приблизно місяць. Та попри все, Максим постійно підтримував зв’язок із родиною.

“Люди були ще нічому не навчені, нічого не вміли, нічого не знали. Вони потрапили в Рубіжне і не знали, коли вони звідти виберуться та чи виберуться взагалі. Хлопці казали, що то був один із таких періодів, коли не розумієш, наскільки тебе вистачить“,  — розповідає Тетяна.

Служба Максима в місті Рубіжне Луганської області була важливою частиною його життя. Його підрозділ забезпечував оборону міста, і вони докладали всіх зусиль, щоб захистити його від ворога. Коли місто було захоплене, військових евакуювали на Великдень 2022 року, що було одним із найскладніших періодів для Максима та його товаришів по службі. Після цього його відправляли в інші гарячі точки, перебування в яких було не менш важким для Максима.

“Після того він з товаришами перебували в інших точках всього лиш кілька днів. На мої запитання про те, як його справи, він завжди казав, що все нормально, хоча ми знали, що їм було дуже важко”, — згадує дружина.

Загинув Максим Шевченко 6 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Майорськ Донецької області.

Турботливий батько та чоловік

Максим був не лише відважним воїном, але й дбайливим батьком, який завжди знаходив час, щоб підтримати своїх дітей. Він охоче допомагав їм, відвозив до лікарні чи в інші місця, навіть якщо це вимагало від нього жертвувати власним часом та зусиллями, згадує його дружина Тетяна.

Важливими спогадами для неї є моменти, коли Максим допомагав своїм батькам. Він завжди старався полегшити їм життя, роблячи все, що було потрібно, від заведення води до встановлення плитки.

“Пам’ятаю розмову з мамою Максима, її теж звати Тетяна. Якось вона сказала, що куди не гляне, усе зробив Максим. Він завжди намагався бути поряд з батьками та допомагав усім, чим міг”, — ділиться вона.

Значення орденів та відзнак

Відповідно до Указу Президента України, Герой України Максим Шевченко – стрілець 9-ї стрілецької роти 2 стрілецького батальйону Національної Гвардії України був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). А 30 червня 2024 року відзначений пам’ятною відзнакою Кам’янського міського голови «Захисник України» (посмертно).

Для Тетяни цей орден та відзнака її чоловіка мають особливе значення. Вони є символом його мужності та відданості, і важливою частиною пам’яті для їхньої родини.

“Це підтвердження його мужності та відданості. Це те, що залишається для нас і наших дітей на згадку про його вчинки,” — каже вона.

Тетяна також підкреслює важливість збереження пам’яті про загиблих героїв, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. Вона вважає, що це важливо не лише для родин загиблих, але й для всього народу.

“Я хочу, щоб люди пам’ятали про наших героїв. Це важливо не лише для нас, рідних, але й для всього народу,” — зазначила вона.

Максим Шевченко залишив глибокий слід у серцях своїх близьких і знайомих, і його пам’ять буде завжди жити серед тих, хто знав і любив його.

Читайте також:

• Прощання з героєм: остання шана Єгору Савчук
• «Без захисників ніколи держави не буде», — вільногірець та військовий Ігор Миронюк про День ЗСУ
• Жінка в ЗСУ: історія вільногірської вчительки, яка пішла захищати Україну

На сайті міської ради та в місцевих спільнотах оприлюднено протокол голосування позачергової сесії Вільногірської міської ради. Однак на офіційних сторінках міськради повідомлення про проведення сесії не з’явилося. Тим часом у мережі мешканці поширюють документ, який формує хибне враження, що нібито голосування блокувало вирішення питання забезпечення водою мешканців села Мар’янівки.

Додамо, що зазвичай міська рада публікує відеозапис сесії у соціальних мережах, але цього разу його не було. Журналісти звернулися за коментарями на гарячу лінію ради, де нам повідомили, що сесія не відбулася.

Редакція Вільногірськ IN.UA вирішила з’ясувати з яких причин не відбулася сесія і чому депутати не підтримали важливе для громади рішення.

При підготовці матеріалу журналісти проаналізували відкриті дані, детально вивчили оприлюднений протокол поіменного голосування та провели опитування 10 депутатів міської ради, та зверталися на гарячу лінію Вільногірської міської ради і до юридично відділу Вільногірської міської ради.

Що передувало

12 червня у Вільногірську мала відбутися позачергова 86-та сесія міської ради. В порядку денному стояло питання щодо відведення земельної ділянки у селі Мар’янівка для будівництва пункту очищення води.

Згодом журналісти дізналися, що пленарне засідання так і не відбулося, попри те, що кворум для проведення та голосування був — присутні були 14 депутатів та міський голова.

Щоб додатково прояснити ситуацію журналісти ознайомилися з Регламентом Вільногірської міської ради. У документі зазначено: якщо порядок денний не ухвалено в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо.

За детальними роз’ясненнями наша журналістка звернулася до депутата та колишнього секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага, який у коментарі повідомив наступне:

Окрім виділення земельної ділянки для будівництва пункту очищення води у Мар’янівці на порядку денному мали розглянути зміни до бюджету та цільових програм. Водночас редакція вирішила дізнатися у тих депутатів, які були відсутні, чому не прийшли на сесію, знаючи про розгляд важливих питань для громади:

У коментарі журналістам депутати повідомили причини своєї неявки:

• Головянко Вікторія, фракція “Слуга народу”, у відпустці, не в місті була.
• Кучеренко Володимир — захищає Україну.
• Єгоров Максим — був у відʼїзді, депутат фракція “Пропозиція”. Середа Інна, фракція “Слуга народу” — була у відпустці і попереджала зазделегідь про це.
• Сміяненко Ірина — у відпустці, депутатська фракція “Батьківщина”. Тхоренко Ірина, позафракційна, не взяла слухавку.
• Федоранич Артем (позафракційний) — вказаний телефон на сайті не обслуговується.
• Депутати Федоренко Віталій та Архіпова Світлана повідомили, що не проголосували, оскільки за їх словами було порушено процедуру регламенту. Про те як саме її було порушено не пояснили.

Зокрема Федоренко додав: “Сесія не відбулася через порушення регламенту: міський голова почав ставити на голосування кожне питання окремо. Таке порушення може призвести до визнання рішення недійсним. Коли депутати не підтримали порядок денний, міський голова оголосив перерву, а потім почав поетапне голосування кожного питання. Це є маніпуляцією інформацією. От як міг не голосувати, коли сам ініціював винесення питання по воді на розгляд”.

Села Вільногірської громади без водопостачання

15 серпня Вільногірська міська рада повідомила, що організовано підвіз питної води для жителів сіл Дмитрівка та Мар’янівка. За інформацією міської ради, підвіз забезпечили “Мотронівський ГЗК”— надали 10-тонний водовоз, та адміністрація ТОВ “Склянний Альянс” — забезпечила дизельним пальним для машини. Воду підвозять на благодійній основі.

Графіку підвозу води наразі немає, на даний час організували одну доставку, наступну обіцяють у вівторок, 19 серпня 2025 року, для села Доброгірське.

Нагадаємо, у селах Доброгірське та Мар’янівка зникла питна вода. Для вирішення проблеми проведено аналіз території та визначено потенційні місця буріння. Наприкінці 2024 року з бюджету громади витратили 1,3 млн грн на геологічну розвідку підземних вод у селах Мар’янівка та Доброгірське. Роботи виконувало КП “Жилкомсервіс” за договором з підприємством “Укргеологія”.

Воду виявлено, наступним етапом планується облаштування системи: установка насосів, пункту очищення та спільного водозабору у вигляді бювету. Вода подаватиметься не до будинків, а через загальний пункт роздачі.

За відведення земельної ділянки у с.Мар’янівка голосують з липня – це вже друга невдала спроба прийняти рішення. Олег Штамбург перед голосуванням ставив питання – чому свердловини були пробурені до отримання земельного відведення.

Виявилося, що в Мар’янівці земельна ділянка потрапляє в охоронну зону об’єкта культурної спадщини могил радянських воїнів. Для будь-яких земляних робіт потрібні археологічні дослідження та погодження з відповідними службами. Коли ці документи погодять, депутати повернуться до землевідводу. На минулій сесії цю інформацію пояснила представниця уповноваженого органу.

Начальниця планово-економічного відділу Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської Наталя Іцхакіна повідомила, що департамент став таким уповноваженим органом тільки з 2023 року. Однак роботи по бурінню свердловини відбувалися вже з грудня 2024 року по березень 2025 року, і на той момент земельного відводу на ту земельну ділянку не було.

Думки щодо відведення земельної ділянки в депутатському корпусі розділилися. Частина депутатів блокують рішення, водночас Віталій Федоренко стверджує, що не зважаючи на те, що на тій дільниці присутній об’єкт культурної спадщини – це не є перешкодою для розробки землевпорядної документації.

Також Федоренко додає, що в межах тієї ділянки вже є будівлі, і жодного разу Департамент соціально-гуманітарної політики, який забезпечує контроль культурної спадщини, не надав обмежуючих приписів.

У Вільногірську розпочалися роботи з фарбування міських лавок по вулицях Центральній, В.Варена, Захисників, площі Героїв та на бульварі Миру. Такі заходи спрямовані на підготовку міста до святкових заходів.

Редакція Вільногірськ IN.UA вирішила перевірити, як просувається фарбування лавок.

Як просуваються робити з фарбуванням ловок

Наші журналісти пройшлися за вказаними адресами та оцінили їх стан.

Журналісти звернули увагу, що на площі Героїв та по вулиці Центральній лавки вже відремонтовані та пофарбовані.

Зокрема, по вулиці В.Варена лавки поки ще не відремонтовані, та не пофарбовали. Така сама ситуація в по вулиці Захисників.

Нагадаємо, у серпні 2025 року Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради оголосило тендер на проведення фарбування та скління. Переможцем стало комунальне підприємство “Жилкомсервіс”, яке зобов’язалося виконати роботу за 89 229 гривень.

Читайте також:

Програма “єОселя” стане доступнішою: держава покриватиме частину першого внеску та платежів за кредитом