Сергій Жукотинський загинув / фото: Вільногірськ IN.UA
Сергій Жукотинський загинув у районі населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області, до останнього боронячи свою рідну країну. Про його смерть стало відомо 17 жовтня 2024 року від командира військової частини, в якій служив Сергій. До цього він вважався зниклим безвісти.
Більше на Вільногірськ IN.UA.
Вшанувати пам’ять захисника України прийшли рідні, побратими, близькі та знайомі, а також небайдужі мешканці міста. На площі Палацу культури й спорту лунали плач і скорбота за загиблим.
«Пам’ятаю, як він постійно сидів на останніх партах і був дуже веселим хлопцем. Завжди усміхався», — розповіла його колишня однокласниця Катя.
Сергія призвали на службу у вересні 2023 року. Він був гранатометником в одному з батальйонів ЗСУ та захищав Бахмут, Авдіївку та Куп’янськ.
«Загинув як герой і до кінця залишався вірним Незалежній Україні», — сказав міський голова Вільногірська Володимир Василенко.
В наступному році Сергію мало б виповнитися 24 роки. Він навчався у загальноосвітній школі №5 і закінчив її в 9 класі. Потім вступив до Криворізького автотранспортного коледжу на спеціальність «Механік автотранспорту». Працював водієм у ЦГТТ філії «ВГМК» АТ «ОГХК», а згодом — водієм-далекобійником.
У Вільногірську біля пам’ятника воїнам АТО представники влади та громадськості зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих у російсько-українській війні. Під час заходу присутні поклали квіти як символ скорботи та солідарності з українським народом, засвідчуючи свою відданість цінностям незалежності, свободи та гідності.
“Українці – сильна нація, здатна єднатися, боротися і навіть змінювати хід історії. Незламність, витримка і впевненість мільйонів — це фундамент вільного майбутнього України”, – зазначили у Вільногірській міській раді.
На заході зібралися небайдужі жителі громади, працівники бюджетних установ та активні містяни.
Раніше ми писали, що до Дня Гідності та Свободи, Національний музей Революції Гідності підготував інформаційні матеріали для ознайомлення населення з контекстом і значенням Майданів 2004 та 2013 років.
“Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України.”, – розповіли в музеї Революції Гідності.
фото Вільногірська міська рада
Що означає День Гідності та Свободи?
День Гідності та Свободи відзначається в Україні щорічно 21 листопада на честь подій, які стали символом боротьби за права людини, демократію та національну ідентичність. Це свято об’єднує два ключові періоди в історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 років.
Помаранчева революція 2004 року розпочалася після оголошення результатів другого туру президентських виборів, на яких було зафіксовано численні фальсифікації. Переможцем оголосили проросійського кандидата Віктора Януковича, що спричинило масові протести. Головним осередком опору став Майдан Незалежності у Києві, де тисячі людей виступили на підтримку проєвропейського кандидата Віктора Ющенка. Цей рух отримав назву Помаранчева революція. Внаслідок протестів Верховний Суд України ухвалив рішення про повторний тур виборів, де перемогу здобув Ющенко. На честь цих подій у країні було встановлено День Свободи.
Революція Гідності 2013-2014 років розпочалася з протестів, відомих як Євромайдан, після рішення уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Протести переросли в масштабний громадський рух після жорстокого розгону мітингувальників спецпризначенцями «Беркут» у ніч на 30 листопада 2013 року. Це стало точкою неповернення, спричинивши масові акції, які набули характеру боротьби проти авторитарного режиму.
Революція завершилася втечею Януковича в лютому 2014 року. Однак за свободу України було заплачено велику ціну – під час протестів загинули понад 100 осіб, яких назвали Героями Небесної Сотні. Ці події стали символом боротьби за свободу, незалежність і гідність українців.
День Гідності та Свободи нагадує про ціну демократії та роль кожного громадянина у побудові незалежної держави.
Виставка «Павло, попаси короову» Богдана Бучковського проходить у дніпровській галереї «Артсвіт» і представляє роботи, створені після початку війни. Вона висвітлює процес відновлення творчості митця та його пошуки нової візуальної мови.
Богдан Бучковський акцентує увагу на ручній праці, застосовуючи такі техніки, як вишивка, вибійка, колажі та вирізання елементів із дерева. Серія «Павло, попаси корову» створена без попередніх ескізів — безпосередньо на полотні, а назви картин митець залишав незмінними, прагнучи зберегти їхню простоту та теплоту.
У своїй роботі художник експериментував із різними матеріалами: вирізаним полотном («Човни»), фанерою («Вікно»), палітрою («Голос землі») та картоном («Дім»). Важливим відкриттям для нього стала поезія Михайля Семенка, зокрема поезомалярство — синтез візуальної та вербальної мов, який ліг в основу його творчості.
“Вірш Семенка «Павло, попаси короову!» став кредо художника, нагадуванням діяти попри все”, — зазначила кураторка виставки Олександра Шовкун.
Виставку можна відвідати в галереї «Артсвіт» у Дніпрі за адресою: Крутогірний узвіз, 21а. Роботи будуть представлені до 11 січня 2025 року.
Життєвий шлях митця
Богдан Бучковський родом із Кам’янського, де народився у 1990 році. Він здобув освіту в Дніпропетровському фаховому мистецько-художньому коледжі культури. Нині митець працює у жанрі фігуративного живопису, досліджуючи автентичні образи рідного краю. Сьогодні Богдан Бучковський живе і творить у Дніпрі.
У Вільногірську біля пам’ятника воїнам АТО представники влади та громадськості зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих у російсько-українській війні. Під час заходу […]
Виставка «Павло, попаси короову» Богдана Бучковського проходить у дніпровській галереї «Артсвіт» і представляє роботи, створені після початку війни. Вона висвітлює процес відновлення творчості митця та […]
Український воротар Владислав Крапивцов, який раніше грав за СК Дніпро-1, може продовжити свою кар’єру в іспанській «Жироні». 19-річний футболіст наразі проходить перегляд у команді, до […]
Сьогодні вперше російські війська завдали удару міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру (поки що невідомого зразка) з району Астраханської області. Ворог завдав удару в промислове підприємство […]
Послуги надаються як у центрах реінтеграції чи закладах охорони здоров’я, так і після повернення до місця проживання. Родини звільнених отримують підтримку як під час полону […]
