Вільногірськ прощався з Героєм: Сергій Жукотинський загинув, захищаючи Україну

Сергій Жукотинський загинув у районі населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області, до останнього боронячи свою рідну країну. Про його смерть стало відомо 17 жовтня 2024 року від командира військової частини, в якій служив Сергій. До цього він вважався зниклим безвісти.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Вшанувати пам’ять захисника України прийшли рідні, побратими, близькі та знайомі, а також небайдужі мешканці міста. На площі Палацу культури й спорту лунали плач і скорбота за загиблим.

«Пам’ятаю, як він постійно сидів на останніх партах і був дуже веселим хлопцем. Завжди усміхався», — розповіла його колишня однокласниця Катя.

Сергія призвали на службу у вересні 2023 року. Він був гранатометником в одному з батальйонів ЗСУ та захищав Бахмут, Авдіївку та Куп’янськ.

«Загинув як герой і до кінця залишався вірним Незалежній Україні», — сказав міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

В наступному році Сергію мало б виповнитися 24 роки. Він навчався у загальноосвітній школі №5 і закінчив її в 9 класі. Потім вступив до Криворізького автотранспортного коледжу на спеціальність «Механік автотранспорту». Працював водієм у ЦГТТ філії «ВГМК» АТ «ОГХК», а згодом — водієм-далекобійником.

Редакція Вільногірськ IN.UA приносить щирі співчуття рідним загиблого. Вічна пам’ять нашому Герою.

Читайте також:

• Внаслідок обстрілу Нікопольщини загинув рятувальник
• У Вільногірську попрощалися назавжди із полеглим військовослужбовцем 

Одна знайдена граната, збережена “про всяк випадок”, обернулася для чоловіка кримінальним вироком, судимістю та випробувальним строком. Вільногірський міський суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі про незаконне зберігання боєприпасу — і призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Рішення суду

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області 26 січня 2026 року розглянув кримінальне провадження та затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Чоловіка визнали винним за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд призначив покарання: 3 роки позбавлення волі, але звільнив від відбування з іспитовим строком 1 рік із покладенням обов’язків, передбачених законом.

Окрім цього, з обвинуваченого стягнули 1782,80 гривень процесуальних витрат за проведення експертизи.

Як граната опинилася в гаражі

Як встановив суд, улітку 2025 року мешканець П’ятихаток знайшов осколкову наступальну ручну гранату біля гаражного кооперативу “Сонячний” у Вільногірську. Замість того, щоб повідомити поліцію або рятувальників, чоловік вирішив залишити небезпечну знахідку собі й зберігав її у власному гаражі.

Під час обшуку 19 листопада 2025 року гранату вилучили правоохоронці. Проведена експертиза підтвердила: це справжній бойовий боєприпас, придатний до використання.

Наприкінці грудня 2025 року між прокурором і обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Чоловік повністю визнав свою провину та, як зазначено у матеріалах справи, щиро розкаявся. Саме це стало підставою для спрощеного розгляду та умовного покарання.

Одна граната — і кримінальна судимість

Ця історія — показовий приклад для всіх, хто вважає, що “знайшов і поклав у гараж” — це дрібниця. Насправді ж навіть один боєприпас без дозволу — це кримінальна відповідальність, реальний вирок і судимість, яка залишиться в біографії надовго та впливатиме на роботу, репутацію і життя загалом.

Жодна “знахідка” не компенсує ризик отримати кримінальну справу та вирок.

Що робити, якщо ви знайшли боєприпаси

Правоохоронці неодноразово наголошують: у разі виявлення підозрілих предметів, схожих на боєприпаси, потрібно не торкатися знахідки, відійти на безпечну відстань,негайно повідомити поліцію або ДСНС.

Це не лише питання особистої безпеки, а й спосіб уберегти себе від кримінальної відповідальності.

Читайте також:

Вільногірцям пропонують стати присяжними у суді

Завдяки небайдужості мешканців громади притулок для безхатніх тварин у Вільногірську зможе пережити холодний сезон у теплі. Нещодавно сюди доставили дрова, кошти на які вдалося зібрати спільними зусиллями. Волонтери дякують кожному, хто долучився до збору — адже це не просто допомога, а шанс на гідні умови для десятків чотирилапих.

Про це редакції Вільногірськ IN.UA повідомила зооволонтерка Вікторія Кукса.

Допомога, що зігріває не лише фізично

Саме завдяки підтримці громади вдалося оперативно зібрати необхідну суму та організувати закупівлю палива. Дрова дозволять забезпечити тепло для тварин у вольєрах і приміщеннях протягом усієї холодної пори року.

За словами волонтерів, попереду ще чимало фізичної роботи — дрова необхідно занести та скласти. Та головне вже зроблено: притулок має ресурс, який гарантує тепло до весни.

Вагомий внесок — із болем і великою силою

Окремо у притулку відзначають внесок Анни — матері загиблого Захисника України Віталія Цоя. Її підтримка стала не лише фінансово відчутною, а й морально важливою для всієї команди.

Саме завдяки таким людям, кажуть волонтери, збори рухаються швидше, а віра в людяність не згасає навіть у найскладніші періоди.

“Вони заслуговують на тепло і безпеку”: у притулку тепер живуть і котики

У своєму зверненні Вікторія Кукса наголошує: притулок сьогодні — це не просто тимчасове місце перебування тварин, а простір, де вони поступово відновлюють довіру до людини.

“Наш собачий притулок потроху перестає бути лише собачим — він уже й котячий. Киця Ася, котики Ананас і Марсик. Вони соціальні, ласкаві, привчені до туалету, дуже орієнтовані на людину.
Але їм небезпечно залишатися в умовах притулку постійно. Вони заслуговують на диванчик, тепло і спокій, а не на життя у ризику. Нам дуже потрібна підтримка — моральна, матеріальна, фізична. Без вас ми б не впоралися. Разом ми можемо більше”, — зазначає волонтерка.

Ці слова ще раз підкреслюють: допомога притулку — це не разова акція, а постійна спільна робота громади.

Подяка кожному, хто долучився

Команда притулку на чолі з Вікторією Куксою щиро дякує всім, хто підтримав збір фінансово, поширеннями чи добрим словом. Адже саме з таких, на перший погляд, невеликих кроків складається велика справа.

До слів подяки приєднується й редакція Вільногірськ IN.UA: підтримка місцевих ініціатив — це показник зрілості громади та її здатності бути єдиною у важливі моменти.

Читайте також:

Як котячий притулок у Вільногірську готується до зими