Вільногірськ прощався з Героєм: Сергій Жукотинський загинув, захищаючи Україну

Сергій Жукотинський загинув у районі населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області, до останнього боронячи свою рідну країну. Про його смерть стало відомо 17 жовтня 2024 року від командира військової частини, в якій служив Сергій. До цього він вважався зниклим безвісти.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Вшанувати пам’ять захисника України прийшли рідні, побратими, близькі та знайомі, а також небайдужі мешканці міста. На площі Палацу культури й спорту лунали плач і скорбота за загиблим.

«Пам’ятаю, як він постійно сидів на останніх партах і був дуже веселим хлопцем. Завжди усміхався», — розповіла його колишня однокласниця Катя.

Сергія призвали на службу у вересні 2023 року. Він був гранатометником в одному з батальйонів ЗСУ та захищав Бахмут, Авдіївку та Куп’янськ.

«Загинув як герой і до кінця залишався вірним Незалежній Україні», — сказав міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

В наступному році Сергію мало б виповнитися 24 роки. Він навчався у загальноосвітній школі №5 і закінчив її в 9 класі. Потім вступив до Криворізького автотранспортного коледжу на спеціальність «Механік автотранспорту». Працював водієм у ЦГТТ філії «ВГМК» АТ «ОГХК», а згодом — водієм-далекобійником.

Редакція Вільногірськ IN.UA приносить щирі співчуття рідним загиблого. Вічна пам’ять нашому Герою.

Читайте також:

• Внаслідок обстрілу Нікопольщини загинув рятувальник
• У Вільногірську попрощалися назавжди із полеглим військовослужбовцем 

Тиждень Масниці — це час млинців, гучних гулянь і стародавніх традицій, коли родини та друзі збираються разом, щоб весело проводити час і очистити серце перед постом.

Коли святкувати Масницю у 2026 році

Масниця святкується протягом тижня перед Великим постом, а її дати залежать від святкування Великодня. У 2026 році православний Великдень припадає на 12 квітня, тож Масниця в Україні розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Традиції Масниці

Кожен день Масниці мав власну назву та особливі традиції: 

• Понеділок — “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Наші предки вірили: чим далі ковзають сани і чим гучніший сміх над горою, тим щедрішим буде врожай.
  
  
• Вівторок — “загравання”. Організовували веселі ігрища, а за участь у розвагах пригощали млинцями.
  
  
• Середа — “ласунка”. Господині готували безліч смаколиків і накривали багаті столи, головною стравою яких, звісно, були млинці.
  
  
• Четвер — “розгуляй”. Починалися гучні вечірні та нічні гуляння: танці, співи та забави до самого світанку.
  
  
• П’ятниця — “тещині вечори”. Зяті запрошували в гості тещ і пригощали їх млинцями.
  
  
• Субота — “посиденьки зовиці”. Молода невістка приймала рідних та близьких у гості.
  
  
• Неділя — “прощена неділя”. У цей день за народними та релігійними традиціями люди просили вибачення у близьких, щоб увійти в піст із чистим серцем.
  
  

Про це повідомляє ЕтноХата. 

Читайте також:

Рецепти млинців до Масниці: підбірка

Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а й будує для них безпечний простір у площині художнього слова.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA

Шлях Олександра до дитячої книги прокладений крізь роки психотерапевтичної практики. А робота в гуманітарній сфері та участь у евакуації після початку повномасштабного вторгнення лише посилили його бажання писати саме для маленьких читачів. 

“Я дитячий психотерапевт, і все моє життя присвячене психотерапії та дітям. З початку повномасштабного вторгнення я тривалий час працюю у гуманітарній сфері, зокрема на евакуації, і вся моя діяльність завжди пов’язана з підтримкою дітей”, — каже психотерапевт. 

Казки Олександра про військових і написані на основі реальних подій. Вони допомагають малечі зрозуміти складні ситуації та емоції через безпечні метафори.

“Найважче говорити про смерть. Я не уникаю таких тем, як смерть, як війна, тобто мої казки написані на основі реальних історій військовослужбовців, — каже психотерапевт. — Все це побудовано на безпечних метафорах для дітей. Тобто ці казки не травмують, вони гарно все пояснюють. Таким чином, майстерне використання метафор забезпечує дітям здорову психіку. І допомагає їм розуміти про що йде мова в цих казках”. 

Олександр додає, що його казки створюють місток між дитячими емоціями та реальністю. Це допомагає малечі розуміти складні почуття і події навколо. 

“Ці історії на часі. Вони пояснюють реальність через казку та показують боротьбу світла і пітьми”, — підсумовує Олександр Зінченко.

Цільовою аудиторією є діти віком від 4 до 10 років. 

“Дві казки — це 8-10 років, всі інші — 4-6 років”, — пояснює автор. 

Казки Олександра Зінченка поки що не побачили світ. Сам автор називає кілька причин. 

“Перший момент — моя неосвіченість у друкарській діяльності. Другим моментом є те, що у мене немає ілюстрацій до моїх казок”, — зізнається психотерапевт. 

Наразі в його доробку сім казок, проте готові ілюстрації є лише для однієї з них. 

“Зараз я працюю над тим, щоб у проєкті зʼявилися ілюстрації у спільній колаборації з коледжем культури”, — каже Олександр. 

За словами Олександра Зінченка, книги можуть вийти друком орієнтовно влітку, коли питання ілюстрацій буде закрито. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах