Вільногірський ліцей №2 буде академічним ліцеєм — що зміниться? Батьки чекають пояснень від керівництва ліцею та відділу освіти

Вільногірський ліцей №2 долучився до мережі академічних ліцеїв — про це на позачерговому 82-му пленарному засіданні Вільногірської міської ради повідомила начальниця відділу освіти та депутатка Ірина Бойко.

“Ліцей №2 увійшов в затверджену мережу по області. Є розпорядження голови Дніпропетровської області, ліцей №2 є в тому переліку”, — сказала Ірина Бойко.

На прохання депутата Віталія Федоренка надати ліцензійні вимоги, які надають можливості отримати рівень академічного або професійного для ліцеїв, Бойко пообіцяла їх предоставити на сесії Вільногірської міської ради.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради план розвитку мережі закладів середньої освіти мають виконати до 1 вересня 2027 року.

План розвитку мережі закладів середньої освіти затвердили ще у 2020 році.

Батьки чекають відповідей

Проте більше жодних офіційних пояснень, ані від начальниці відділу , ані від директорки ліцею №2 не було.

Тим часом редакція вже отримала численні звернень від батьків, які хочуть зрозуміти: що зміниться для їхніх дітей? Чи збережеться вчительський склад? Як відбуватиметься набір до 10 класу? Чи залишиться 2-й клас в ліцеї №2?

“Я мама дитини, яка ходить в ліцей №2, переходить до 2-го класу. Нам в середу (минулого тижня – прим.редакції), на батьківських зборах, директор ліцею повідомила, що в 2026 році вони наш клас з 2 вересня не приймуть, бо за реформою, вони будуть вести лише 10-12 класи…Можете переходити в 4 або 5 ліцей разом з вчителем”, — розказує одна з матерей школяра 1-го класу і додає, що нічого конкретного не повідомляють.

Ще одна мама, теж школяра першого класу, пропонує альтернативу де можна створити академічний ліцей.

“У нас в місті вже є профільна школа – Центр профільного навчання та дитячої творчості (в минулому перша школа прим.редакції), там, де діти навчаються за профілями. Це б було зручно. В будь-яке рішення, яке вже прийнято, можно внести зміни, якщо вони обгрунтовані”, — каже жінка.

Вона вважає, що в умовах війни коли йде боротьба за психологічний стан дітей, такі кардинальні зміни впроваджувати не доцільно. І додає, що про зміни в освітньому процесі мають комунікувати – розказувати на зборах, оприлюднювати інформацію на офіційному сайті міської ради та освітнього закладу.

Редакція вирішила свідомо не називати ім’я жінкок, які звернулася до нас, попри їх згоду.

Крім того, інших батьків цікавить, наявність про укриття в інших ліцеях, бо кажуть, що в ліцеї №2 – найкраще, навчання там продовжується і під час тривог. Переймаються за вчителя – чи перейде він разом з дітьми? Також батьків цікавить віддаленість ліцею до дому, у разі переведення, бо групи продовженого дня немає, і дітям доводиться повертатися самим.

Водночас редакція отримала у розпорядження документ згідно якого відбувається реорганізації закладів освіти у Вільногірську.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала запит з яким звернулися до начальниці відділу освіти Ірини Бойко.

Після отримання відповіді, повідомимо наших читачів.

Читайте також:

• У Вільногірську відбудеться арт-тренінг “Тиша в колі”
• Оновлений розклад пасажирських поїздів по станції Вільногірськ на червень

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста

Кирило Пойда із Жовтих Вод виборов золоту медаль чемпіонату Європи з параплавання. Український спортсмен переміг у запливі на 100 метрів брасом та водночас оновив рекорд Європи. 

Деталі – на Вільногірськ IN.UA.

Жовтоводець встановив рекорд Європи

Чемпіонат Європи з параплавання відбувся у турецькому місті Коджаелі. Змагання проходили з 7 до 12 вересня на базі Олімпійського басейну в Гебзе. Участь у першості взяли представники 38 європейських країн. 

Україну на континентальній першості представляли 41 параплавець. Українська збірна за підсумками трьох перших змагальних днів уже мала 35 медалей та посідала третє місце у загальнокомандному заліку. 

До успіху команди долучився й спортсмен із Жовтих Вод Кирило Пойда. У фінальному запливі на дистанції 100 метрів брасом він показав найкращий результат та піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу.

Окрім перемоги, виступ Пойди приніс Україні ще одне досягнення – спортсмен встановив рекорд Європи у цій дисципліні. Українець подолав дистанцію за 1 хвилину 14,95 секунди. 

Кирило Пойда народився та виріс у Жовтих Водах. Нині спортсмен представляє Дніпропетровську область у складі національної паралімпійської збірної України.

Це не перший його успіх на міжнародних змаганнях. У 2025 році Пойда здобув бронзову медаль чемпіонату світу з параплавання на дистанції 100 метрів брасом.

Джерело: Національний комітет спорту інвалідів України. 

Читайте також:

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області