Сальмонельоз на Діпропетровщині / фото Дніпропретровська обласна рада
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукащук відзвітувався щодо епідемічної ситуації в області. Його Лукащук опублікував в своєму телеграм-каналі.
Сальмонельоз в області: яка ситуація
Вперше за останній час у Кривому Розі четверо людей захворіли сальмонельозом. Це одна родина, троє серед них – діти.
Через спеку у регіоні продовжує зростати сезонна захворюваність гострими кишковими інфекціями. Минулого тижня виявили 168 випадків.
Трапляються й поодинокі випадки коклюшу – зареєстрували 6 хворих.
Захворюваність на коронавірус спадає. Ним заразилися 65 мешканців нашої області. Це на 27% менше, ніж минулого тижня.
Знижується й захворюваність на ГРВІ – в області зареєстрували 3737 випадків, що менше на 12,3%.
«Бережіть себе, піклуйтеся про близьких та будьте здоровими», — підсумував допис Сергій Лисак.
17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та стала чемпіоном у командній першості.
12 вересня 2026 року команда КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська взяла участь у Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Такі змагання проводять раз на рік, тож підготовка до них потребує від спортсменів тривалих тренувань, наполегливості та значних зусиль.
Спортсмени / фото Альбіна Ніхаєнко
Цьогоріч Вільногірськ представили 17 спортсменів. Додому команда привезла 15 нагород.
Чемпіони області
Чемпіони області / фото Альбіна Ніхаєнко
Золоті медалі здобули:
Красілова Діана;
Петруша Софія;
Корчагіна Марія;
Ніхаєнко Альбіна;
Бондар Веніамін;
Тімік Євген;
Скоблік Даніл;
Стороженко Андрій;
Гальченко Данило;
Тхоренко Ілля.
Срібними призерами змагань стали:
Заїка Златослава;
Черненко Варвара;
Соц Артемій;
Гудим Матвій;
Юдченко Адам.
Окремо відзначили за волю до перемоги та наполегливість дебютантів змагань – Скляренка Максима та Кривоноса Радіона.
Вільногірці – серед найкращих в абсолютній першості
Спортсмени “Авангарду” також здобули призові місця в абсолютній першості.
Спортсменки на пʼєдесталі / фото Альбіна Ніхаєнко
Серед дівчат:
1 вікова група:
1 місце – Красілова Діана;
2 місце – Петруша Софія;
3 місце – Заїка Златослава.
2 вікова група:
2 місце – Корчагіна Марія;
3 місце – Черненко Варвара.
3 вікова група:
2 місце – Ніхаєнко Альбіна.
Серед юнаків:
2 місце – Стороженко Андрій;
3 місце – Скоблік Даніл.
За підсумками командної першості КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська посіло перше місце та стало чемпіоном змагань.
Спортсмени на пʼєдесталі / фото Альбіна Ніхаєнко
Подяки
У спортивних перемогах важлива не лише робота самих спортсменів. Значну роль у підготовці команди відіграє тренер, який допомагає вихованцям розвивати силу, техніку та витривалість, підтримує їх під час підготовки й змагань.
Важливою опорою для юних спортсменів залишаються й батьки. Команда висловила їм подяку за постійну підтримку, турботу, терпіння та фінансову допомогу.
Окрему вдячність висловили українським військовим, завдяки мужності яких діти мають можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та представляти рідне місто.
Також команда подякувала шанувальнику “залізного світу” за фінансову підтримку та допомогу спортивному відділенню.
Окремі слова вдячності адресували президенту Олегу Дерлюку та команді ДОФП за організацію і проведення чемпіонату.
Григорій Громов / фото з особистого архіву побратима
На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів його кухня була місцем, де можна було хоч ненадовго відчути себе вдома. Він добре готував, допомагав іншим і ніколи не відмовляв у підтримці. А ще любив коней і чекав дня, коли закінчиться війна, щоб повернутися до своїх справ. Цього дня він так і не дочекався.
6 серпня під час виконання бойового завдання загинув 55-річний військовослужбовець Григорій Громов. Разом із побратимами він ніс бойову службу поблизу Вільногірська. Ті, хто служив поруч із ним, згадують його як відповідальну, добру й веселу людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не відмовляла у допомозі.
З побратимом Михайлом Касюком Григорій познайомився наприкінці 2023 року, коли військовослужбовців із різних підрозділів зібрали під час формування 646-го окремого зенітно-кулеметного батальйону.
Разом вони проходили навчання, бойове злагодження, а згодом потрапили до однієї мобільної вогневої групи. На початку 2024 року військові поїхали на Запорізький напрямок, де провели близько двох місяців. Після цього їх перекинули на Дніпропетровщину – до Вільногірська.
“Ми разом вчилися, разом росли”, – згадує Михайло Касюк.
Спочатку Григорій був номером обслуги, а наприкінці 2024 року став кулеметником. За словами побратима, свою роботу він виконував дуже добре та відповідально.
Григорій із побратимами / фото з особистого архіву побратима
Кухня, жарти та українська музика
Поза бойовою роботою Григорій був людиною порядку. За словами Михайла, у нього завжди було чисто й організовано.
За цивільною спеціальністю та попереднім досвідом служби Григорій був кухарем. Тому саме він часто відповідав за харчування екіпажу.
“Він дуже смачно готував, на ньому весь екіпаж тримався”, – розповідає побратим.
Попри бойові умови, Григорій залишався веселою людиною. Побратим пригадує, що військовий багато жартував і любив слухати музику. Особливо – українську. На кухні чи просто на вулиці поруч із Григорієм часто звучали українські пісні: народні, сучасні, естрадні.
Загинув під час бойового чергування
6 серпня військові з самого ранку перебували під загрозою обстрілів. За словами Михайла Касюка, тоді лунали повітряні тривоги та були атаки ударними безпілотниками.
Екіпаж, у якому служив Григорій, командування направило на підсилення до населеного пункту Вишневе. Там спочатку стався приліт ударного безпілотника, а згодом – балістичної ракети.
Військовий автомобіль опинився під ракетним обстрілом. Машина була неподалік від місця удару, через що військові потрапили під дію уламків.
Григорій загинув. Водій автомобіля отримав контузію та баротравму й наразі проходить лікування.
Як і багато військових, Григорій хотів одного – щоб війна закінчилася і він зміг повернутися додому. Він мріяв знову займатися своїми справами та повернутися до звичного життя.
Григорію було 55 років. У нього залишилися дружина Світлана, син, донька та онука.
17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та […]
На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів […]
Телефон у руках Сергія Якименка під час візиту до Вільногірської громади майже не замовкав. Дзвінок за дзвінком – робочі питання, які потрібно вирішувати просто зараз. […]
Велика родина, де подекуди одночасно виховується до десяти дітей, роками жила без базових зручностей через відсутність води. Те, що починалося як гостра побутова проблема, зрештою […]
У серпні замовники Божедарівської громади витрачали кошти на пальне, електроенергію, охорону, матеріали та послуги. Найбільшою підтвердженою закупівлею стали бензин А-95 і дизельне паливо для заправки […]