ВПО офіційно визнали жителями громад, де вони проживають: що це означає

Президент України підписав Закон №7283, що вносить зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування” та інших законодавчих актів. Цей закон визнає внутрішньо переміщених осіб (ВПО) офіційними жителями громад, де вони фактично проживають.

Про це повідомив голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Що змінюється для ВПО

Відтепер внутрішньо переміщені особи отримують:

• право участі в загальних зборах громади, що дозволяє їм впливати на місцеві рішення;
• можливість ініціювати розгляд ініціатив місцевими радами, спрямованих на покращення життя в громаді;
• участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, що сприяє розвитку громадських проєктів.

Як з’явився закон

Тимчасова спеціальна комісія (ТСК) з питань захисту прав внутрішньо переміщених осіб активно працювала над просуванням цього й зверталася до президента з проханням підписати закон, адже його ухвалення є ключовим кроком до адаптації та інтеграції сотень тисяч людей, які втратили свої домівки через війну.

Чому це важливо

Для багатьох переселенців та переселенок повернення додому неможливе, тому адаптація в нових громадах є критично важливою. Закон допомагає створити відчуття стабільності, надає можливість брати активну участь у житті громади та розвивати нове майбутнє. Завдяки цьому рішенню внутрішньо переміщені особи зможуть стати повноправними членами своїх нових громад, що є важливим кроком для їхньої інтеграції та захисту прав.

Читайте також:

• До якого числа українці можуть витратити “тисячу Зеленського”
• Фінансова допомога для ВПО у Дніпропетровській області: як отримати

5 березня 2026 року на сайті Вільногірської міської ради було оприлюднено проєкт рішення, який містить інформацію про роботу комунального підприємства “Управляюча компанія “Жилсервіс” за 2025 рік. 

Про це йдеться на сайті Вільногірської міської ради. 

Доходи та витрати “Жилсервісу”

Комунальне підприємство “Жилсервіс” у 2025 році отримало чистий дохід в розмірі 37 мільйонів 489 тисяч гривень від надання послуг. При цьому, витрати підприємства на забезпечення водопостання та водовідведення у Вільногірську, за цей період, склали 50 мільйонів 628 тисяч гривень. Різниця між доходами та витратами призвела до збитків у розмірі 13 мільйонів 139 тисяч гривень за 2025 рік.

Також до витрат відноситься й оплата праці. У КП ”Жилсервіс” працює 53 працівника, які отримують середньомісячну зарплатну у розмірі 18 282 гривень.

Борги “Жилсервісу”

На початок 2026 року дебіторська заборгованість перед “Жилсервісом” становить 21 мільйон 236 тисяч гривень, з яких 20 мільйонів 542 тисячі гривень – це заборгованість населення за отримані послуги. Для порівняння, на початок 2025 року заборгованість становила 18 мільйонів 624 тисячі гривень, з яких заборгованість населення складала 17 мільйонів 870 тисяч гривень.

Примітка. Дебіторська заборгованість — суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в борг. В балансі підприємства вони записуються як активи.

Підприємство також має кредиторську заборгованість. На початок року сума боргів підприємства становить 166 мільйонів 847 тисяч гривень. Ця сума включає в себе плату за воду та водовідведення – 146 мільйонів 571 тисяча гривень (з них борг перед філією “ВГМК “Кримський Титан” – 15 мільйонів 613 тисяч гривень, борг перед “ОГХК” – 113 мільйонів 613 тисяч гривень). 

У 2025 році рівень сплати за житлово-комунальні послуги за категоріями споживачів склав: 

• населення – 93,3%; 
• госпрозрахункові підприємства – 99,7%; 
• бюджетні установи – 100%. 

Головні причини збитків

Керівництво називає кілька критичних факторів: 

• наднормативні втрати: через зношеність мереж втрати води у водопроводі фактично становлять 42,7%; 
• невідповідність тарифів; 
• судові санкції. 

Проблеми “Жилсервісу”

Аналізуючи роботу підприємства, виконавчий комітет Вільногірської міської ради виділив основні проблемні питання, які потребують вирішення:

• обладнання житлового фонду вузлами комерційного обліку                                                    (загальнобудинковими) відповідно до Закону України «Про комерційний облік»;
• невідповідність діючих тарифів фактичним витратам  через зріст собівартості та зменшення реалізації послуг.;
• значна дебіторська заборгованість населення  за спожиті житлово –комунальні послуги;
• знос систем водопостачання та водовідведення  та відсутність бюджетних коштів на їх реконструкцію та капітальний ремонт; 
• кредиторська заборгованість; 
• арешт рахунків підприємства;
• недостатність  спецтехніки та автотранспортного парку.

Читайте також:

Що зробив Жилкомсервіс за 2025 рік: куди витрачалися кошти і скільки заробило КП

В Україні запроваджується нова масштабна державна ініціатива “єЯсла”, яка має на меті допомогти батькам гармонійно поєднувати роботу або навчання із доглядом за дитиною раннього віку. Відповідний закон (№13532) був переданий на підпис Президенту 10 листопада 2025 року, а сама програма офіційно запрацювала з 1 січня 2026 року.

Проєкт спрямований на подолання негативних демографічних тенденцій, підвищення рівня народжуваності та комплексну підтримку родин у перші роки життя малюка.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA детально проаналізувала умови нової програми та підготувала роз’яснення щодо того, хто і як зможе отримати ці кошти.

Хто має право на допомогу за програмою “єЯсла”

Програма передбачає щомісячну грошову компенсацію витрат на оплату послуг з догляду за дітьми віком від 1 до 3 років.

Отримати фінансову допомогу зможе один із батьків або інший законний представник дитини, який раніше фактично доглядав за малюком, але вирішив достроково повернутися до роботи (у режимі повного робочого дня) або до навчання. Дія закону поширюється на всі українські сім’ї, включно з внутрішньо переміщеними особами (ВПО).

Водночас законодавство визначає категорії громадян, які не мають права на цю компенсацію. До них належать:

• прийомні батьки;
• батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
• патронатні вихователі;
• представники закладів, які виконують функцію опікунів чи піклувальників.

Розмір виплат та умови їх отримання

Головною особливістю програми “єЯсла” є те, що призначення виплат не залежить від рівня доходів родини.

Точний механізм реалізації та остаточні суми будуть додатково затверджені Кабінетом Міністрів України, проте наразі планується встановити базовий розмір допомоги на рівні 8 000 гривень на дитину щомісяця. Для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, передбачена підвищена допомога із застосуванням коефіцієнта 1,5 — такі виплати становитимуть від 12 000 до 16 000 гривень на місяць.

Виплати автоматично припиняються у двох випадках:

• якщо дитина досягла 3-річного віку (для дітей з інвалідністю цей поріг подовжено до 7-8 років);
• якщо дитину офіційно зараховано до державного дитячого садка на повний день.

Цікавий нюанс: якщо батьки все ж вирішують залишити дитину вдома і доглядати за нею самостійно, держава бере на себе сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) за весь період догляду до 3 років. Фінансування цих витрат здійснюватиметься з державного бюджету.

Як оформити державну допомогу

Для того щоб стати учасником програми, дорослим необхідно звернутися із відповідною заявою до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду України.

Працівникам служби потрібно надати такий пакет документів:

• документ, що посвідчує особу заявника (паспорт);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), за наявності;
• свідоцтво про народження дитини;
• копію або офіційний витяг із наказу роботодавця про вихід заявника на роботу у режимі повного робочого часу (або довідку з місця навчання).

Куди надходитимуть кошти та на що їх можна витратити

Щомісячні виплати нараховуватимуться на спеціальний банківський рахунок із режимом цільового використання, до якого буде прив’язана “Дію.Картка”. Це означає, що витратити гроші на будь-що не вийде.

Кошти призначені виключно для оплати за офіційним договором послуг з догляду за дитиною. Надавачами таких послуг можуть бути:

• фізичні особи-підприємці (ФОП), окрім самих батьків та опікунів дитини;
• юридичні особи на спрощеній або загальній системі оподаткування (якщо вони є неприбутковими організаціями);
• державні та комунальні заклади освіти, якщо вони надають додаткові платні послуги.

Організації або ФОПи, яким перераховуються кошти, повинні мати відповідні КВЕДи: діяльність агентств тимчасового працевлаштування (78.20), дошкільна освіта (85.10), надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання (87.90), денний догляд за дітьми (88.91) або діяльність домашніх господарств як роботодавців для домашньої прислуги (97.00). Тобто цими коштами можна офіційно оплачувати послуги приватної няні, асистента для дитини з інвалідністю або приватного дитячого садка.

Якщо дитина відвідує державний чи комунальний заклад, коштами “єЯсла” дозволяється оплачувати:

• харчування (повністю або частково);
• перебування у чергових групах (ранкових, вечірніх, у вихідні чи святкові дні);
• додаткові заняття у гуртках, секціях чи студіях;
• корекційно-розвиткові, психолого-педагогічні та реабілітаційні послуги;
• заняття за парціальними програмами, що не входять до стандартної освітньої програми;
• послуги цілодобового перебування дітей.

Читайте також:

Виплата 20 тисяч гривень звільненим з полону та родинам зниклих безвісти: інструкція для мешканців Вільногірська