Всесвітній день хустки/ фото ілюстративне, Freepik
Хустка — не просто аксесуар, а символ української жіночності, свободи та національної ідентичності. У Всесвітній день хустки згадуємо її давнє коріння, роль у традиціях і сучасне значення, яке об’єднує жінок різного віку та поколінь по всій Україні.
Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала цікаві факти, більше в нашому матеріалі.
Українська хустка
Хустка завжди була важливим елементом української культури. Вона символізувала достаток, статус і служила прикрасою. Спочатку хустки були переважно білими, згодом їх почали вишивати шовком — найчастіше червоними, синіми, жовтими та зеленими нитками. Популярними були геометричні орнаменти, а з XVIII століття — рослинні мотиви: троянди, васильки, гвоздики.
Хустки такоє мали значення і в побуті козацької старшини. В описах майна часто згадували коштовні шовкові хустини, вишиті золотом і сріблом. Наприклад, у реєстрі полковника Семена Палія зазначено десятки таких хусток, отриманих як подарунки.
Хустка в традиціях українців
Хустка супроводжувала людину протягом усього життя. Нею перев’язували руки майстрам під час будівництва хати, дарували кумам на хрестинах, використовували під час похорону як символ гідності, закриваючи померлому очі або прикріплюючи до хреста на могилі.
Хустка також вважалася символом любові, вірності, скорботи та оберегом, що відігравав важливу роль у житті українців. У давнину великі хустки з тонкого полотна коштували дорого, тому їх носили лише заможні люди на свята, такі як Різдво чи Великдень. Хустка часто ставала весільним подарунком від батька дочці або чоловіка дружині й передавалася як родинна реліквія.
Молоді дівчата носили світлі або яскраві хустки, старші жінки — темні, а вдови — чорні. Орнаменти змінювалися з часом: від геометричних візерунків до популярних у XVIII столітті рослинних мотивів — троянд, гвоздик, васильків. Хустки також різнилися за розміром: маленькі використовували щодня, а великі — для тепла або щоб загорнути дитину.
Сьогодні українська хустка не втратила своєї актуальності. Вона залишається важливим елементом святкового образу, особливо на Різдво та під час коляди. Сучасні хустки, хоч і мають нові форми та візерунки, зберігають традиційні кольори та орнаменти, продовжуючи підкорювати серця модниць не лише в Україні, а й у світі, стверджуючи українське як глобальний тренд.
День Державного Прапора України / фото ілюстративне, Pexels
23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Цього дня українці вшановують один із головних символів держави – синьо-жовтий стяг.
Коли з’явилося свято, як формувалася історія українського прапора та чому саме 23 серпня стало датою його відзначення – на Вільногірськ IN.UA.
Синьо-жовті кольори мають давню історію
Синьо-жовте поєднання стало одним із головних символів української національної ідентичності ще задовго до появи сучасної української держави. Остаточно як національні кольори українців вони утвердилися у ХІХ столітті, під час європейської “Весни народів”.
Водночас символіка синього та жовтого кольорів має значно давніше коріння. Поєднання блакитного тла із золотими або жовтими зображеннями зустрічалося в символіці українських міст і земель ще від часів Русі.
Сині знамена із жовтими хрестами, небесними світилами, зброєю та іншими символами використовували й українські козаки. Такі елементи можна було побачити на полкових і сотенних прапорах.
1848 рік: прапор уперше замайорів над Львовом
Важливий етап в історії синьо-жовтого прапора припав на революційні події 1848 року, відомі як “Весна народів”. Саме тоді синьо-жовтий стяг почав утверджуватися як символ українського народу.
У червні 1848 року такий прапор уперше підняли над ратушею у Львові. Відтоді синьо-жовті кольори дедалі більше асоціювалися з українським національним рухом.
У червні 1848 синьо-жовтий прапор уперше підняли над ратушею у Львові/ фото з літографії К.Ауера
На Наддніпрянщину, яка тоді перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовта символіка активно поширилася після революції 1905–1907 років. А у 1917 році прапор став символом української державності.
Під ним проходили українські маніфестації, а військові вирушали на фронт. У квітні 1918 року синьо-жовті прапори підняли навіть над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі.
Український стяг у радянські часи
Після падіння української державності синьо-жовтий стяг не втратив свого значення. Він залишався символом національного руху та боротьби за відновлення незалежності.
Навіть у радянські часи українці ризикували свободою, аби підняти національний прапор. Один із таких випадків стався 1 травня 1966 року в Києві.
Того ранку над будівлею Київського інституту народного господарства замість радянського червоного прапора з’явився синьо-жовтий. Це зробили студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони розраховували, що прапор побачать студенти та працівники заводу “Більшовик”, які збиралися на першотравневу демонстрацію.
Через дев’ять місяців КДБ встановив особи чоловіків. Москаленко отримав три роки таборів суворого режиму, а Кукса – два.
Повернення на вулиці українських міст
22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири українські прапори.
Уже наприкінці 1980-х років національна символіка почала повертатися у публічний простір. 26 квітня 1989 року у Львові під синьо-жовтим прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. 22 травня того ж року український стяг з’явився під час Шевченківського свята в Києві.
23 березня 1990 року синьо-жовтий прапор підняли над Тернопільською міською радою. 3 квітня він замайорів над Львівською ратушею, а 24 липня урочисто підняли його над Київською міською радою.
Символ незалежної України
4 вересня 1991 року національний прапор України замайорів над Верховною Радою. А 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.
Синьо-жовтий прапор над Верховною Радою 4 вересня 1991 року / фото Олександр Клименко, газета “Голос України”
Прапор вперше внесли до українського парламенту / фото Єфрем Лукацький,rada.gov.ua
Відтоді він став невіддільною частиною історії незалежної України. Український прапор піднімали на Евересті, він майорів на антарктичній станції “Академік Вернадський” та побував у космосі разом із Леонідом Каденюком.
У серпні 2004 року тодішній президент України Леонід Кучма підписав указ “Про День Державного Прапора України”, відповідно до якого свято щороку відзначають 23 серпня.
Сьогодні Державний Прапор України – це не лише офіційний символ держави. Це знак української свободи, боротьби, незламності та прагнення до незалежності.
Цього тижня у Вільногірську відзначили людей з нагоди 70-річчя міста, розповіли про підготовку громади до опалювального сезону та майбутній перегляд тарифів. Серед інших тем – ситуація з безпритульними тваринами, нові закупівлі для навчальних закладів, пошук родин для дітей та актуальні вакансії.
Головні новини Вільногірська за останні п’ять днів – на Вільногірськ IN.UA.
12 серпня Вільногірськ відзначав 70-річчя. Цьогоріч через безпекову ситуацію заплановане святкування скасували, однак у місті все ж відзначили людей, які в різні роки працювали для його розвитку. 14 серпня пам’ятні зустрічі відбулися у виконкомі міської ради та приміщенні міської організації ветеранів, а частину знакових для громади земляків привітали адресно – вдома.
На сайті Вільногірської міськради було опубліковано проєкт рішення виконавчого комітету “Про хід виконання заходів з підготовки обʼєктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2026/2027 років”. Відповідно до звітності станом на 8 серпня 2026 року, загальний рівень готовності громади оцінюється у 88,8%.
Вільногірський ліцей №2 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області придбає проєктор за 57 900 гривень. Закупівлю провели через Prozorro, а переможцем визначили Євгена Крюкова. Наразі договір на закупівлю на етапі укладання.
На платформі Prozorro оприлюднили закупівлю на встановлення металопластикових вікон з улаштуванням укосів у першому підʼїзді (сходова клітина) багатоквартирного будинку на вулиці Захисників України 1Б, який постраждав у наслідок вибуху. На це планують витратити понад 100 тисяч гривень.
На сайті Державної служби зайнятості оприлюднили вакансію готувача шихти до ТОВ “Склянний Альянс”. Досвід роботи не вимагають, а працівнику пропонують заробітну плату близько 20 тисяч гривень.
Вільногірський ліцей №4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області придбає одну інтерактивну панель B-PRO 75″ BASIC + за 80 тисяч гривень. Доставити її мають до 10 вересня.
Вільногірська міська рада розглянула заяву мешканки громади щодо прийняття рішення про звернення депутатів міської ради та міського голови до компетентних державних органів стосовно визволення її сина з полону та незаконного ув’язнення.
У першому півріччі 2026 року структурні у Вільногірській громаді витратили майже 15 тисяч гривень на службові відрядження. Загалом за цей період вони здійснили 46 відряджень. Розповідаємо, які підрозділи Вільногірської міської ради звітували про витрати та скільки коштів спрямували на поїздки.
В Україні восени 2026 року має відбутися перехід на зимовий час. У цей день годинники переводять на одну годину назад. Розповідаємо, коли переводять годинник на зимовий час у 2026 році, куди його переводити та чи потрібно змінювати час на смартфоні.
17 серпня у світі відзначали День безпритульних тварин. Для Вільногірська ця тема залишається актуальною не лише цього дня – у місті працюють два притулки для собак і котів, які щодня потребують корму, лікування, догляду та нових господарів. Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з трьома жінками, які щодня допомагають тваринам у Вільногірську – власницями собачого та котячого притулків Вікторією Куксою та Ольгою Роговенко, а також зоозахисницею та депутаткою міськради Інною Середою.
Вільногірський ліцей №4 оголосив закупівлю навчального обладнання для кабінету фізики. Очікувана вартість закупівлі становить 396 125 гривень без ПДВ. Пропозиції від учасників прийматимуть до 26 серпня 2026 року.
Вільногірська міська рада посмертно присвоїть звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” п’ятьом захисникам за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
З Дніпра можна вирушити за кордон потягом без необхідності спочатку їхати до Львова чи Києва. Укрзалізниця має міжнародні рейси, які проходять через Дніпро та сполучають місто з Польщею.
Комунальне підприємство “Жилсервіс” офіційно оголосило про намір змінити вартість послуг із централізованого водопостачання та водовідведення. Основною причиною перегляду цін називають зростання вартості електроенергії, паливно-мастильних матеріалів та збільшення прожиткового мінімуму, що зробило чинні тарифи економічно необґрунтованими.
19 серпня в Україні відзначали День пасічника. Професійне свято бджолярів встановили у 1997 році, і щороку цього дня згадують про людей, чия робота пов’язана не лише з медом, а й із турботою про бджолині сім’ї. Про особливості роботи пасічників, прикмети на пасіці, загибель бджіл, а також про те, що кожен може зробити для їхньої підтримки, Вільногірськ IN.UA поспілкувався з пасічницею Людмилою Штан, яка займається бджільництвом вже шість років.
Лихівська громада готується до участі в експериментальному державному проєкті, який передбачає придбання приватних будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Наразі йдеться про один будинок – для нього вже створили комісію, склали відповідний акт і передали документи на подальше опрацювання.
Вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти невдовзі зможуть оформлювати відстрочку від мобілізації через застосунок Резерв+. Наразі Міністерство оборони України тестує нову послугу.
На сайті Вільногірської міськради зʼявилося оголошення про те, що у Вільногірську виникла загроза стабільній роботі комунального підприємства “УК “Жилкомсервіс”” через критично високу заборгованість населення за вивезення твердих побутових відходів (ТПВ).
У Вільногірській громаді четверо дітей терміново потребують влаштування до сімейних форм виховання. Діти мають відповідний статус, а фахівці Служби у справах дітей шукають для них родину, яка зможе стати безпечним і стабільним середовищем для зростання.
У Вільногірську оголосили відкриті торги на технічне обслуговування мереж вуличного освітлення. Підрядник має не лише замінювати лампи та світильники, а й проводити поточні ремонти, обслуговувати шафи керування та виконувати перевірку приладів.
У липні 2026 року замовники Вишнівської громади витрачали бюджетні кошти на протипожежні роботи, фарби, дослідження води та інші послуги. Окрему закупівлю ремонту доріг на 1,4 мільйона гривень скасували.
23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Цього дня українці вшановують один із головних символів держави – синьо-жовтий стяг. Коли з’явилося свято, як формувалася […]
Цього тижня у Вільногірську відзначили людей з нагоди 70-річчя міста, розповіли про підготовку громади до опалювального сезону та майбутній перегляд тарифів. Серед інших тем – […]
У Вільногірську оголосили відкриті торги на технічне обслуговування мереж вуличного освітлення. Підрядник має не лише замінювати лампи та світильники, а й проводити поточні ремонти, обслуговувати […]
У Вільногірській громаді четверо дітей терміново потребують влаштування до сімейних форм виховання. Діти мають відповідний статус, а фахівці Служби у справах дітей шукають для них […]
Вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти невдовзі зможуть оформлювати відстрочку від мобілізації через застосунок Резерв+. Наразі Міністерство оборони України тестує нову послугу. […]
