Хустка — не просто аксесуар, а символ української жіночності, свободи та національної ідентичності. У Всесвітній день хустки згадуємо її давнє коріння, роль у традиціях і сучасне значення, яке об’єднує жінок різного віку та поколінь по всій Україні.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала цікаві факти, більше в нашому матеріалі.

Українська хустка

Хустка завжди була важливим елементом української культури. Вона символізувала достаток, статус і служила прикрасою. Спочатку хустки були переважно білими, згодом їх почали вишивати шовком — найчастіше червоними, синіми, жовтими та зеленими нитками. Популярними були геометричні орнаменти, а з XVIII століття — рослинні мотиви: троянди, васильки, гвоздики.

Хустки такоє мали значення і в побуті козацької старшини. В описах майна часто згадували коштовні шовкові хустини, вишиті золотом і сріблом. Наприклад, у реєстрі полковника Семена Палія зазначено десятки таких хусток, отриманих як подарунки.

Хустка в традиціях українців

Хустка супроводжувала людину протягом усього життя. Нею перев’язували руки майстрам під час будівництва хати, дарували кумам на хрестинах, використовували під час похорону як символ гідності, закриваючи померлому очі або прикріплюючи до хреста на могилі.

Хустка також вважалася символом любові, вірності, скорботи та оберегом, що відігравав важливу роль у житті українців. У давнину великі хустки з тонкого полотна коштували дорого, тому їх носили лише заможні люди на свята, такі як Різдво чи Великдень. Хустка часто ставала весільним подарунком від батька дочці або чоловіка дружині й передавалася як родинна реліквія.

Молоді дівчата носили світлі або яскраві хустки, старші жінки — темні, а вдови — чорні. Орнаменти змінювалися з часом: від геометричних візерунків до популярних у XVIII столітті рослинних мотивів — троянд, гвоздик, васильків. Хустки також різнилися за розміром: маленькі використовували щодня, а великі — для тепла або щоб загорнути дитину.

Сьогодні українська хустка не втратила своєї актуальності. Вона залишається важливим елементом святкового образу, особливо на Різдво та під час коляди. Сучасні хустки, хоч і мають нові форми та візерунки, зберігають традиційні кольори та орнаменти, продовжуючи підкорювати серця модниць не лише в Україні, а й у світі, стверджуючи українське як глобальний тренд.

Читайте також:

• День святого Миколая: історія, традиції та коли святкувати
• Грудневі кінопремʼєри: різдвяна підбірка

Міністерство молоді та спорту України розпочало прийом заявок на участь у конкурсі проєктів у межах українсько-литовського молодіжного обміну. Програма обміну реалізується відповідно до Угоди між урядами України та Литви про створення Комітету Ради обмінів молоддю.

Про це повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Програма обміну

Головною метою обміну є активізація співпраці між молоддю обох країн задля зміцнення дружніх відносин. До участі у конкурсі запрошуються неприбуткові організації, що працюють з молоддю, серед яких:

• інститути громадянського суспільства;
• заклади освіти;
• комунальні установи.

Один проєкт може тривати не менше п’яти та не більше десяти календарних днів, не враховуючи дні приїзду і від’їзду учасників підготовчого етапу та підготовчого візиту.

Участь у проєктах можуть брати особи віком від 14 до 35 років. Кількість учасників проєкту має становити не менше 10 та не більше 15 осіб з кожної країни, у тому числі принаймні один супроводжуючий чи керівник групи.

Заявки приймаються до 20 квітня 2025 року. Детальна інформація про умови конкурсу доступна за посиланням. Додаткові питання можна поставити, звернувшись до управління молодіжної політики Мінмолодьспорту за телефоном: 044 246 62 36.

Читайте також:

• НБУ скасовує ліміт у 150 тисяч гривень на перекази “з картки на картку”
• Україна отримала €3,5 млрд від ЄС у рамках “Ukraine Facility”: на що підуть гроші?

Національний банк України вирішив не продовжувати обмеження в 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку.

Про це повідомляє Національний банк України.

Як зазначили в НБУ, ці обмеження стимулювали роботу над комплексними рішеннями, які були спрямовані на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності. За час дії обмежень:

• зменшилась кількість підозрілих переказів ;
• банки приділили більшу увагу до проблеми так званих “дропів” — людей, які за гроші дозволяють використовувати свої рахунки для сумнівних операцій;
• банки створили власні правила безпеки.

“Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму”, – зазначили фахівці НБУ.

Читайте також:

• Зниження цін на ліки: ще понад 100 препаратів стануть дешевшими у квітні
• “Народжені у вишиванках – непереможні”: традиція, що єднає Україну