Всесвітній день хустки: хустка як давній український символ

Хустка — не просто аксесуар, а символ української жіночності, свободи та національної ідентичності. У Всесвітній день хустки згадуємо її давнє коріння, роль у традиціях і сучасне значення, яке об’єднує жінок різного віку та поколінь по всій Україні.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала цікаві факти, більше в нашому матеріалі.

Українська хустка

Хустка завжди була важливим елементом української культури. Вона символізувала достаток, статус і служила прикрасою. Спочатку хустки були переважно білими, згодом їх почали вишивати шовком — найчастіше червоними, синіми, жовтими та зеленими нитками. Популярними були геометричні орнаменти, а з XVIII століття — рослинні мотиви: троянди, васильки, гвоздики.

Хустки такоє мали значення і в побуті козацької старшини. В описах майна часто згадували коштовні шовкові хустини, вишиті золотом і сріблом. Наприклад, у реєстрі полковника Семена Палія зазначено десятки таких хусток, отриманих як подарунки.

Хустка в традиціях українців

Хустка супроводжувала людину протягом усього життя. Нею перев’язували руки майстрам під час будівництва хати, дарували кумам на хрестинах, використовували під час похорону як символ гідності, закриваючи померлому очі або прикріплюючи до хреста на могилі.

Хустка також вважалася символом любові, вірності, скорботи та оберегом, що відігравав важливу роль у житті українців. У давнину великі хустки з тонкого полотна коштували дорого, тому їх носили лише заможні люди на свята, такі як Різдво чи Великдень. Хустка часто ставала весільним подарунком від батька дочці або чоловіка дружині й передавалася як родинна реліквія.

Молоді дівчата носили світлі або яскраві хустки, старші жінки — темні, а вдови — чорні. Орнаменти змінювалися з часом: від геометричних візерунків до популярних у XVIII столітті рослинних мотивів — троянд, гвоздик, васильків. Хустки також різнилися за розміром: маленькі використовували щодня, а великі — для тепла або щоб загорнути дитину.

Сьогодні українська хустка не втратила своєї актуальності. Вона залишається важливим елементом святкового образу, особливо на Різдво та під час коляди. Сучасні хустки, хоч і мають нові форми та візерунки, зберігають традиційні кольори та орнаменти, продовжуючи підкорювати серця модниць не лише в Україні, а й у світі, стверджуючи українське як глобальний тренд.

Читайте також:

• День святого Миколая: історія, традиції та коли святкувати
• Грудневі кінопремʼєри: різдвяна підбірка

Комунальний заклад “Центр культурних послуг” оголосив тендер на організацію святкового концерту до Дня міста. Закупівлю вже оприлюднили через систему Prozorro.

Детальніше про те, кого запрошують на День міста, які умови передбачає тендер та на що саме планують витратити 310 тисяч гривень – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Організатора концерту визначать на відкритих торгах

Центр культурних послуг оголосив відкриті торги на закупівлю послуг зі створення та інтерпретування мистецьких і літературних творів. Очікувана вартість закупівлі становить 310 тисяч гривень.

Йдеться про одну комплексну послугу – організацію проведення урочистого заходу до Дня міста Вільногірськ, який планують провести 14 серпня 2026 року.

Подати тендерні пропозиції учасники можуть до 2 липня, а електронний аукціон має відбутися 3 липня.

Хто має виступити на святі

Технічна специфікація закупівлі вже визначає головного артиста майбутнього концерту.

Переможець тендеру повинен забезпечити виступ українського співака Дмитра Волканова. Згідно з документацією, концертна програма має тривати від 45 до 60 хвилин.

У вимогах зазначено, що виступ відбудеться у Вільногірську, однак замовник залишає за собою право змінити місце проведення заходу, попередивши про це виконавця без зміни вартості договору.

Також у документації зазначено, що дата й час виступу є орієнтовними та можуть коригуватися відповідно до потреб замовника.

Передбачений аванс і особливі умови під час повітряної тривоги

Проєкт договору передбачає можливість авансової оплати у розмірі 50% вартості послуг протягом десяти банківських днів після підписання договору. Решту коштів планують перерахувати після фактичного проведення концерту та підписання акту виконаних робіт.

Окремий пункт документа стосується безпекових умов проведення заходу під час воєнного стану.

У договорі зазначено, що оголошення повітряної тривоги саме по собі не є автоматичною підставою для припинення концерту. Водночас якщо виникне безпосередня загроза місцю проведення заходу, виступ мають негайно перервати задля безпеки глядачів і артистів. Після офіційного відбою тривоги концерт повинен бути продовжений і завершений у повному обсязі.

Що входить до обов’язків виконавця

Згідно з проєктом договору, переможець торгів повинен:

• організувати концертний виступ Дмитра Волканова;
• забезпечити належну підготовку до проведення заходу;
• узгодити всі організаційні етапи із замовником;
• гарантувати дотримання авторських прав під час виконання музичних творів;
• повернути отримані кошти у разі невиконання своїх зобов’язань, зокрема якщо артист не прибуде на захід.

Після визначення переможця закупівлі та укладення договору саме він відповідатиме за організацію концертної програми до святкування Дня міста у Вільногірську.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

Сучасна пропаганда рідко кричить лозунгами. Значно частіше вона ховається у стрічці рекомендацій в соцмережах, у відео, якому хочеться повірити, або в емоції, яку майстерно викликали. Саме про це говорили учасники тренінгу “Приховані впливи пропаганди: як працюють інформаційні пастки?”, що відбувся у Вільногірську 29 червня.

Учасниками заходу стали мешканці громади, викладачі Вільногірського фахового коледжу УДУНТ та представники редакції Вільногірськ IN.UA 

Пропаганда, яка більше не схожа на пропаганду

Тренінг провела медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, журналістка,  асистентка кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів Ірина Авраменко.

Під час навчання учасники розбиралися, чому сучасна пропаганда дедалі частіше маскується під нейтральний контент, жарти, особисті блоги чи розважальні відео. Окрему увагу приділили тому, як соціальні мережі та цифрові алгоритми впливають на формування громадської думки, чому дезінформація поширюється швидше за правду та як інформаційне перевантаження змушує людей втрачати критичність.

Матеріали тренінгу містили чимало цікавих прикладів інформаційних маніпуляцій – як з українського контексту (зокрема під час російсько-української війни), так і з міжнародного досвіду інших країн, де пропаганда й дезінформація використовувалися під час виборів, збройних конфліктів або суспільних криз.

Говорили і про те, що культура може бути не лише засобом самовираження, а й інструментом впливу. Учасники розібралися, що таке вепонізація культурного простору, і чому музика, фільми, театр, балетне мистецтво можуть непомітно формувати погляди, цінності й ставлення до подій.

“Тут люди справді хочуть знати більше”

Після завершення заходу Ірина Авраменко поділилася враженнями від Вільногірська та його жителів.

“Мене дуже вразила аудиторія. По-перше, їй це цікаво. Люди розуміють, наскільки це важливо, наскільки підступна російська пропаганда. Навіть якщо ти тисячу разів експерт, можеш потрапити в інформаційну пастку”.

За словами медіаекспертки, особливо приємно здивувало те, що на тренінг прийшла різноманітна аудиторія. 

“Були і старші люди, і молодь, і чоловіки, і жінки. Можливо, це перевага невеликих міст – тут не так багато подій, але люди хочуть навчатися. Ця “маленькість” є великим плюсом, бо люди розуміють важливість таких зустрічей”.

Окремо Ірина Авраменко зізналася, що місто справило на неї сильне враження.

“Я багато чула про “Вільногірські Мальдіви”. Знаю також, що тут одне з найбільших родовищ титану. Це дуже цікаве місто. Тут затишно, комфортно. Кличте ще – із задоволенням приїду”.

Сертифікати та нові знання

Після завершення навчання всі учасники отримали сертифікати від Інституту демократії імені Пилипа Орлика, які засвідчили проходження тренінгу з інформаційної стійкості.

Подібні заходи сьогодні мають особливе значення, адже сучасна війна ведеться не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Уміння розпізнавати маніпуляції, перевіряти джерела та критично оцінювати побачене допомагає не лише захистити себе від дезінформації, а й зробити громаду більш стійкою до інформаційних атак.

Читайте також:

День вишиванки у Вільногірському фаховому коледжі: від студентської ідеї до свята єдності