Всесвітній день хустки: хустка як давній український символ

Хустка — не просто аксесуар, а символ української жіночності, свободи та національної ідентичності. У Всесвітній день хустки згадуємо її давнє коріння, роль у традиціях і сучасне значення, яке об’єднує жінок різного віку та поколінь по всій Україні.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала цікаві факти, більше в нашому матеріалі.

Українська хустка

Хустка завжди була важливим елементом української культури. Вона символізувала достаток, статус і служила прикрасою. Спочатку хустки були переважно білими, згодом їх почали вишивати шовком — найчастіше червоними, синіми, жовтими та зеленими нитками. Популярними були геометричні орнаменти, а з XVIII століття — рослинні мотиви: троянди, васильки, гвоздики.

Хустки такоє мали значення і в побуті козацької старшини. В описах майна часто згадували коштовні шовкові хустини, вишиті золотом і сріблом. Наприклад, у реєстрі полковника Семена Палія зазначено десятки таких хусток, отриманих як подарунки.

Хустка в традиціях українців

Хустка супроводжувала людину протягом усього життя. Нею перев’язували руки майстрам під час будівництва хати, дарували кумам на хрестинах, використовували під час похорону як символ гідності, закриваючи померлому очі або прикріплюючи до хреста на могилі.

Хустка також вважалася символом любові, вірності, скорботи та оберегом, що відігравав важливу роль у житті українців. У давнину великі хустки з тонкого полотна коштували дорого, тому їх носили лише заможні люди на свята, такі як Різдво чи Великдень. Хустка часто ставала весільним подарунком від батька дочці або чоловіка дружині й передавалася як родинна реліквія.

Молоді дівчата носили світлі або яскраві хустки, старші жінки — темні, а вдови — чорні. Орнаменти змінювалися з часом: від геометричних візерунків до популярних у XVIII столітті рослинних мотивів — троянд, гвоздик, васильків. Хустки також різнилися за розміром: маленькі використовували щодня, а великі — для тепла або щоб загорнути дитину.

Сьогодні українська хустка не втратила своєї актуальності. Вона залишається важливим елементом святкового образу, особливо на Різдво та під час коляди. Сучасні хустки, хоч і мають нові форми та візерунки, зберігають традиційні кольори та орнаменти, продовжуючи підкорювати серця модниць не лише в Україні, а й у світі, стверджуючи українське як глобальний тренд.

Читайте також:

• День святого Миколая: історія, традиції та коли святкувати
• Грудневі кінопремʼєри: різдвяна підбірка

У Вільногірську планують змінити порядок нарахування доплат медичним працівникам комунальних закладів охорони здоров’я. При цьому розміри виплат для лікарів, медсестер та молодшого медичного персоналу залишаться без змін.

Детальніше про те, що саме пропонують змінити у програмі підтримки медиків та як це вплине на порядок виплати коштів, – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Міська рада розгляне зміни до програми підтримки медиків

На сайті Вільногірської міської ради оприлюднили проєкт рішення про внесення змін до Порядку підвищення оплати праці медичним працівникам комунальних підприємств охорони здоров’я у 2026 році. Йдеться про програму “місцеві стимули”, яка фінансується з бюджету громади та передбачає додаткові виплати працівникам медичної сфери.

У документі зазначається, що зміни пропонують з метою збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, залучення молодих спеціалістів, підвищення престижу медичної професії та покращення якості медичних послуг.

Ініціатором перегляду порядку стала Вільногірська центральна міська лікарня, яка звернулася до міської ради з відповідним листом у червні цього року.

Розмір доплат не зміниться

Попри запропоновані зміни, розміри місцевих стимулів для медичних працівників залишаються такими ж, як і були затверджені рішенням міської ради від 20 лютого 2026 року.

Наразі програмою передбачені такі виплати:

• лікарям – 5 тисяч гривень;
• середньому медичному персоналу – 3 тисячі гривень;
• молодшому медичному персоналу – 2 тисячі гривень.

Саме такі суми містилися у лютневому рішенні міської ради, і вони ж залишаються у новому проєкті.

Таким чином, документ не передбачає ані збільшення, ані скорочення розмірів доплат. Основні зміни стосуються механізму їх нарахування та виплати.

Як виплачували стимули раніше

Затверджений у лютому порядок передбачав чіткий графік виплат. Місцевий стимул нараховувався один раз на квартал.

Виплати здійснювалися у місяці, що наставав після завершення звітного кварталу, одночасно із заробітною платою. Для першого кварталу була передбачена можливість виплати наприкінці березня разом з авансом або зарплатою за місяць, а за четвертий квартал – наприкінці грудня.

Крім того, чинний порядок визначав перелік випадків, коли стимул не виплачувався. Зокрема, це стосувалося працівників, які перебували у тривалих відпустках без збереження заробітної плати, соціальних відпустках, випробувальному терміні, а також тих, до кого застосовували дисциплінарні стягнення.

Що пропонують змінити

Новий проєкт рішення пропонує відмовитися від прив’язки виплат до квартального графіка.

Згідно з документом, нарахування та виплата місцевого стимулу здійснюватимуться у період, визначений керівником підприємства, одночасно з виплатою авансу та/або разом із заробітною платою за місяць.

Водночас виплати мають проводитися у межах затверджених планових бюджетних призначень.

Остаточне рішення щодо запропонованих змін депутати мають ухвалити під час одного з найближчих пленарних засідань міської ради.

Читайте також:

Лікарня Вільногірська готується до перезавантаження

Згідно із сімейним законодавством України, батьки зобов’язані фінансово утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. У разі розлучення той із батьків, з ким залишається дитина, має право на стягнення аліментів. Механізм оформлення виплат передбачає кілька юридичних процедур, а розмір фінансової підтримки залежить від встановленого прожиткового мінімуму та доходів платника.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Аліменти на дитину у 2026 році: механізми стягнення коштів

Українське законодавство пропонує два основні шляхи отримання аліментів. Перший передбачає добровільну згоду через підписання шлюбного договору або договору про утримання дітей. Якщо такої згоди немає, справа вирішується у судовому порядку через отримання судового наказу або позовне провадження.

Судовий наказ є найшвидшим інструментом. Документ видається протягом п’яти днів без виклику сторін на засідання і не підлягає апеляційному оскарженню. Цей формат обмежує вимоги заявника чітко встановленими частками:

• на одну дитину стягується чверть доходу платника;
• на двох дітей виділяється третина заробітку;
• на трьох і більше дітей передбачена половина доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину;
• альтернативою є фіксована сума у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму.

Позовне провадження застосовується у випадках, коли заявник хоче отримати більшу суму або існує потреба у встановленні чи оскарженні батьківства. Такий розгляд передбачає судові засідання, а рішення набирає чинності через 30 днів після проголошення. Судовий збір у таких справах заявник не сплачує, ці витрати покладаються на відповідача.

Суми виплат у 2026 році

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить 50 відсотків від прожиткового мінімуму для відповідного віку. Водночас суди можуть призначати рекомендовану суму, яка дорівнює 100 відсоткам прожиткового мінімуму, за умови достатнього офіційного доходу платника. Рекомендовані суми виглядають наступним чином:

• для дітей до 6 років виплачується 2 817 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років сума становить 3 512 гривень;
• для молоді віком до 23 років, яка продовжує навчання, передбачено 3 328 гривень.

Законодавство також фіксує максимальну межу виплат. Вона дорівнює десятикратному розміру прожиткового мінімуму. Для дітей до 6 років це 28 170 гривень, а для вікової категорії від 6 до 18 років максимальна сума сягає 35 120 гривень.

Перелік необхідних документів

Для ініціювання судового процесу позивач має зібрати базовий пакет документів:

• паспорт позивача;
• індивідуальний податковий номер;
• свідоцтво про народження дитини;
• рішення суду про розірвання шлюбу;
• підтвердження факту спільного проживання з дитиною.

Довести спільне проживання найпростіше через довідку про реєстрацію місця проживання, яку безкоштовно видають у центрах надання адміністративних послуг. Вимушено переміщені особи, які проживають не за місцем реєстрації, можуть надати довідку ВПО. Також підтвердженням слугує акт від місцевої влади, підписаний двома свідками, або ж судове рішення про розлучення із зазначенням того, з ким проживатиме дитина. Додатково варто додати документи, що підтверджують рівень доходів чи фінансовий стан відповідача.

Порядок нарахування та примусове стягнення

Аліменти починають нараховуватися з моменту подання позовної заяви до суду. Після завершення процесу позивач отримує рішення та виконавчий лист. Якщо відповідач ігнорує свої зобов’язання та відмовляється платити добровільно, стягненням коштів займається Державна виконавча служба за місцем його роботи або проживання. Дія воєнного стану в країні не знімає з громадян обов’язку фінансово забезпечувати своїх дітей.

Читайте також:

Дія шукає тестувальників послуги розірвання шлюбу онлайн