Всесвітній день хустки: хустка як давній український символ

Хустка — не просто аксесуар, а символ української жіночності, свободи та національної ідентичності. У Всесвітній день хустки згадуємо її давнє коріння, роль у традиціях і сучасне значення, яке об’єднує жінок різного віку та поколінь по всій Україні.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала цікаві факти, більше в нашому матеріалі.

Українська хустка

Хустка завжди була важливим елементом української культури. Вона символізувала достаток, статус і служила прикрасою. Спочатку хустки були переважно білими, згодом їх почали вишивати шовком — найчастіше червоними, синіми, жовтими та зеленими нитками. Популярними були геометричні орнаменти, а з XVIII століття — рослинні мотиви: троянди, васильки, гвоздики.

Хустки такоє мали значення і в побуті козацької старшини. В описах майна часто згадували коштовні шовкові хустини, вишиті золотом і сріблом. Наприклад, у реєстрі полковника Семена Палія зазначено десятки таких хусток, отриманих як подарунки.

Хустка в традиціях українців

Хустка супроводжувала людину протягом усього життя. Нею перев’язували руки майстрам під час будівництва хати, дарували кумам на хрестинах, використовували під час похорону як символ гідності, закриваючи померлому очі або прикріплюючи до хреста на могилі.

Хустка також вважалася символом любові, вірності, скорботи та оберегом, що відігравав важливу роль у житті українців. У давнину великі хустки з тонкого полотна коштували дорого, тому їх носили лише заможні люди на свята, такі як Різдво чи Великдень. Хустка часто ставала весільним подарунком від батька дочці або чоловіка дружині й передавалася як родинна реліквія.

Молоді дівчата носили світлі або яскраві хустки, старші жінки — темні, а вдови — чорні. Орнаменти змінювалися з часом: від геометричних візерунків до популярних у XVIII столітті рослинних мотивів — троянд, гвоздик, васильків. Хустки також різнилися за розміром: маленькі використовували щодня, а великі — для тепла або щоб загорнути дитину.

Сьогодні українська хустка не втратила своєї актуальності. Вона залишається важливим елементом святкового образу, особливо на Різдво та під час коляди. Сучасні хустки, хоч і мають нові форми та візерунки, зберігають традиційні кольори та орнаменти, продовжуючи підкорювати серця модниць не лише в Україні, а й у світі, стверджуючи українське як глобальний тренд.

Читайте також:

• День святого Миколая: історія, традиції та коли святкувати
• Грудневі кінопремʼєри: різдвяна підбірка

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та допомогою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава самостійно виявлятиме сім’ї, які потребують підтримки, та інформуватиме їх про право на виплати.

Умови переходу

Перехід на нову модель буде виключно добровільним і відбуватиметься за заявою отримувача. Якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму державної підтримки, яку родина вже має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

Зараз в Україні вже працює експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Для індивідуального розрахунку там використовують базову величину на рівні 4500 гривень.

Якщо парламент ухвалить законопроєкт у цілому, нова система виплат офіційно запрацює з 1 січня 2028 року. Документ також передбачає перехідний період для її поступового впровадження.

Читайте також:

Мінімальна зарплата в Україні у 2027 році: які суми закладені в бюджеті

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, щоб з’ясувати, які можливості у громаді мають люди з порушеннями слуху та куди вони можуть звернутися по допомогу. 

Детальніше про те, які послуги для людей із порушеннями слуху доступні у Вільногірську та які зміни планують запровадити, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Чому редакція звернулася із запитом

Доступність послуг для людей з інвалідністю залежить не лише від фізичного облаштування установ. Для людей із порушеннями слуху важливо також мати можливість зрозуміло комунікувати з працівниками органів влади, соціальних служб, медичних, освітніх та інших установ.

Саме тому редакція Вільногірськ IN.UA направила запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради. Зокрема, ми запитали, які організації допомагають людям з інвалідністю у громаді, чи доступний переклад українською жестовою мовою, як його можна замовити та чи передбачалися на такі послуги кошти з місцевого бюджету.

Окремо редакція попросила надати актуальні дані про кількість людей із порушеннями слуху, які перебувають на відповідному обліку у громаді.

У ДСГП повідомили про трьох людей з інвалідністю через порушення слуху

У відповіді Департамент зазначив, що окремої статистики щодо загальної кількості людей із порушеннями слуху, які проживають у Вільногірській громаді, він не веде.

Водночас за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності, у громаді перебувають три людини з інвалідністю внаслідок порушення слуху.

При цьому департамент наголосив, що не веде окремого обліку за категоріями “глухі” та “слабочуючі”.

Чи є у Вільногірську перекладач жестової мови

На запит редакції про наявність штатного або залученого перекладача української жестової мови ДСГП повідомив, що у разі потреби заклади соціальної сфери, освіти, охорони здоров’я, культури та спорту можуть організовувати відповідні заходи із залученням професійних перекладачів жестової мови.

Станом на 25 вересня 2026 року звернень від людей із порушеннями слуху безпосередньо до ДСГП не надходило.

Водночас в “Єдиній приймальні” Управління соціального захисту населення ДСГП забезпечена можливість фізичного супроводу людей з інвалідністю — від входу до установи до моменту вирішення питання.

Також, за інформацією департаменту, люди можуть користуватися сервісами відеозв’язку з диспетчером жестової мови та мобільними застосунками, які перетворюють мовлення на текст і навпаки.

У громаді планують запровадити відеозв’язок із перекладачами

Окремо ДСГП повідомив про роботу над новими рішеннями для доступності.

Наразі розробляється можливість запровадження онлайн-сервісів відеозв’язку з перекладачами жестової мови безпосередньо на робочих місцях спеціалістів “Єдиної приймальні” Управління соціального захисту населення.

Також планується створення системи зрозумілої візуальної навігації.

Тобто йдеться про те, щоб людина з порушенням слуху могла отримати необхідну допомогу під час звернення до установи без необхідності самостійно шукати перекладача.

Окремого фінансування не передбачали

Редакція також запитала, чи фінансувалися з місцевого бюджету у 2025–2026 роках програми, послуги або заходи для людей із порушеннями слуху.

У ДСГП відповіли, що у 2025–2026 роках у межах міських цільових програм кошти на такі послуги або заходи не передбачалися через відсутність звернень.

Водночас у відповіді зазначено, що у 2024 році одна людина була забезпечена слуховим апаратом.

Найближчі організації УТОГ працюють у Дніпрі, Кам’янському та Кривому Розі

Окремої організації Українського товариства глухих безпосередньо у Вільногірській громаді у відповіді департамент не зазначив.

Натомість ДСГП надав контакти найближчих територіальних організацій УТОГ у Дніпропетровській області:

• Дніпропетровська обласна організація УТОГ — м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 50в; телефони: (056) 722-29-22, +38 097 450 36 04.
• Кам’янська територіальна організація УТОГ — м. Кам’янське, вул. Соборна, 3; телефон: +38 073 312 28 20.
• Дніпровська територіальна організація УТОГ — м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 50в; телефон: +38 095 884 78 72.
• Криворізька територіальна організація УТОГ — м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 20; телефон: +38 063 101 97 09.

Водночас департамент зазначив, що не здійснює облік громадських та благодійних організацій, тому надати повний перелік таких організацій у громаді у межах свого запиту не може.

Що відомо про доступність інших послуг

У відповіді ДСГП також зазначив, що у комунальному закладі “Центр культурних послуг” є апаратно-програмний комп’ютерний тифлокомплекс. Він призначений, зокрема, для людей із порушеннями зору та дозволяє працювати з текстами й отримувати інформацію від співрозмовника.

Читайте також:

Понад два мільйони гривень планують витратити у Вільногірську на приміщення для Центру Життєстійкості (ОНОВЛЕНО)