Вихід на пенсію у 2026 році: нові вимоги до стажу та вартість його докупівлі

В Україні продовжується поетапне підвищення вимог до кількості страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію. У 2026 році ці норми знову змінилися, що може ускладнити своєчасний вихід на заслужений відпочинок для багатьох громадян.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася, скільки років потрібно відпрацювати, щоб вийти на пенсію у 60 років, скільки коштує докупити стаж та на яку допомогу можуть розраховувати ті, хто не виконав нормативи.

Скільки стажу потрібно у 2026 році для виходу на пенсію

Вимоги до стажу прямо залежать від віку, в якому особа планує вийти на пенсію. У 2026 році для отримання пенсійних виплат діють такі критерії:

• У 60 років: необхідно мати не менше 33 років страхового стажу;
• У 63 роки: право на пенсію надається за наявності стажу від 23 до 33 років;
• У 65 років: вийти на пенсію можна, маючи від 15 до 23 років стажу.

Варто зазначити, що вимоги зростатимуть і надалі. У 2027 році для виходу на пенсію в 60 років знадобиться вже 34 роки стажу, а у 2028-му — 35 років. Лише з 1 січня 2028 року заплановано нововведення: за наявності 40 і більше календарних років стажу пенсія призначатиметься незалежно від віку особи.

Як докупити стаж: процедура та вартість

Якщо при досягненні пенсійного віку людині не вистачає необхідних років стажу, законодавство передбачає два шляхи вирішення проблеми: продовжити працювати та накопичити стаж або докупити його.

Докупівля стажу відбувається шляхом укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це можна зробити, якщо особа в певні періоди з 1 січня 2004 року офіційно не працювала або перебувала за кордоном. Договір укладається у податковій інспекції за місцем проживання.

їРозмір внеску прив’язаний до мінімального страхового внеску, який станом на 1 січня 2026 року становить 1 902,34 грн за місяць.

Існує два види договорів:

• щомісячна сплата (на майбутнє) — договір укладається мінімум на рік, місячний платіж становить 1 902,34 грн, вартість одного року стажу при такому варіанті складе 22 828 грн;
• одноразова сплата (за минулі періоди) — людина може сплатити ЄСВ за попередні роки одним платежем, у цьому випадку вартість одного місяця стажу розраховується у подвійному розмірі від мінімального внеску.

Соціальна допомога замість пенсії

Громадяни, які досягли 65-річного віку, але мають менше ніж 15 років страхового стажу, не мають права на пенсію за віком. Натомість їм призначається державна соціальна допомога.

Ця виплата не є пенсією у класичному розумінні та виплачується органами соціального захисту населення. Її розмір прив’язаний до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Станом на 1 січня 2026 року розмір такої допомоги становить 2 595 грн.

Хто має право на достроковий вихід на пенсію

Законодавство визначає категорії громадян, які можуть вийти на пенсію до досягнення 60 років, за умови наявності необхідного стажу. До них належать:

• особи, які працювали на роботах за списками №1 та №2 (шкідливі та важкі умови праці);
• військовослужбовці та поліцейські зі статусом учасника бойових дій;
• потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку;
• матері осіб з інвалідністю з дитинства;
• водії міського пасажирського транспорту та деякі інші категорії.

Читайте також:

Пенсія за подвійний стаж: як її розрахувати та хто може отримати

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Вільногірськ IN.UA долучився до радіодиктанту національної єдності

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд