“Я просто хотів, щоб вона була поруч”: чому дедалі більше українців обирають кремацію і як вона допомагає зберегти найважливіше

Втрата близької людини назавжди змінює життя. Але війна змінила ще й те, як українці прощаються зі своїми рідними. Переїзди, евакуація, життя в різних містах і країнах змушують замислюватися не лише про традиції, а й про можливість залишатися поруч із пам’яттю про найдорожчих. Саме тому кремацію дедалі частіше обирають не лише через економію, а й через практичність, турботу про родину та можливість зберегти зв’язок із близькою людиною. Саме в такі моменти підтримку родинам уже понад 12 років надає ритуальна агенція кремації ISHOD, допомагаючи організувати гідне прощання без зайвих клопотів.

“Я просто хотів, щоб вона була поруч”

Дружина хрещеного однієї з представниць редакції померла у Києві. Чоловік розумів: залишатися жити у столиці не буде. Попереду – переїзд до дітей.

Саме тому він обрав кремацію.

Після церемонії прощання він забрав урну із прахом дружини із собою. Так пам’ять про найдорожчу людину не залишилася в іншому місті.

Тоді, через велике навантаження крематорію, чекати на кремацію довелося майже два місяці.

Сьогодні ж організувати цей процес значно простіше. Спеціалізовані ритуальні служби беруть на себе оформлення документів, транспортування та інші організаційні питання, дозволяючи родині зосередитися на прощанні.

“Я не могла залишити його там”

Ще одна історія – жінки з Костянтинівки.

Її чоловік був волонтером і возив гуманітарну допомогу людям, які залишалися у прифронтовому місті. Одного дня російський дрон влучив просто в автомобіль. Чоловік загинув на місці.

Родина ухвалила рішення про кремацію.

Згодом жінка була змушена переїхати до Києва. Урну з прахом чоловіка вона забрала із собою.

Каже, їй було важливо знати, що навіть після втрати дому та вимушеного переїзду він залишився поруч.

Коли доводиться починати життя заново

Подібні історії сьогодні вже не рідкість.

Бахмутянка, яка евакуювалася до Німеччини разом із двома дітьми, втратила там сина з інвалідністю.

Після кремації вона не залишила урну на місцевому кладовищі. Відтоді вона подорожує разом із нею між Німеччиною та Україною.

Для неї це не просто урна. Це можливість бути поруч із дитиною незалежно від того, куди змушує їхати життя.

Саме війна змінила ставлення багатьох українців до кремації. Адже сьогодні ніхто не може бути впевненим, у якому місті чи навіть країні житиме завтра.

Вільногірці також дедалі частіше замислюються про кремацію

Редакція Вільногірськ IN.UA провела анонімне опитування серед своїх читачів.

Результати показали, що тема вже не є табуйованою: 58% відповіли, що серйозно розглядають кремацію для себе або своїх близьких, 23% вважають її практичним рішенням, яке може допомогти заощадити на похованні, 7% зазначили, що розглядали цей варіант, але вважають його занадто дорогим, лише 6% категорично виступають проти такого способу поховання, ще 3% пояснили свою позицію релігійними або особистими переконаннями.

Опитування свідчить: дедалі більше людей готові відкрито говорити про кремацію та розглядати її як один із можливих варіантів прощання.

Що говорять люди, які вже скористалися послугами

Під час підготовки матеріалу представниця редакції поспілкувалася й із людьми, які вже зверталися до ритуальної агенції ISHOD.

За їхніми словами, одним із найбільших плюсів стала можливість майже повністю довірити організаційні питання фахівцям.

Люди відзначали, що їм допомогли оформити свідоцтво про смерть, організували всі необхідні процедури, а також пояснили кожен етап процесу.

Ще одна перевага, про яку згадували співрозмовники, – можливість отримати урну з прахом у будь-якому місті України. Це особливо важливо для тих, хто через війну був змушений залишити рідний дім.

Дехто також зізнавався, що психологічно кремація виявилася менш травматичною.

“Було трохи легше, тому що не довелося бачити, як труну опускають у землю”, – поділилася одна зі співрозмовниць редакції.

Коли часу й сил майже немає

Саме в такі моменти особливо важливо, щоб поруч були люди, які знають, що робити.

Ритуальна агенція кремації ISHOD уже 12 років допомагає родинам організувати гідне прощання, беручи на себе більшість організаційних турбот.

Після отримання медичної довідки про констатацію смерті фахівці можуть допомогти з оформленням документів, організувати транспортування, провести церемонію прощання, відспівування та кремацію.

За бажанням родини священник проводить відспівування, після чого відбувається кремація.

Урну з прахом зазвичай можна отримати протягом 7-14 днів – залежно від завантаженості крематорію.

Не лише Кам’янське

Попри те, що офіси агенції знаходяться у Кам’янському, ISHOD працює по всій Україні.

Найчастіше сюди звертаються жителі Дніпропетровської області, зокрема Вільногірська, Жовтих Вод, П’ятихаток та інших громад.

Фахівці можуть допомогти не лише з кремацією, а й із повною організацією поховання.

Серед послуг:

• організація кремації та традиційного поховання;
• оформлення всіх необхідних документів;
• виклик ритуального агента;
• перевезення померлого;
• підготовка тіла;
• відспівування;
• ритуальний транспорт;
• зал прощання;
• організація поминального обіду;
• транспортування “Вантаж 200”.

Скільки коштує кремація

За словами представників агенції, для жителів Вільногірська орієнтовна вартість кремації становить від 20 до 25 тисяч гривень.

Остаточна сума залежить від індивідуальної ситуації: ваги померлого, необхідності додаткової підготовки тіла, оформлення документів, відспівування та інших супутніх послуг.

Водночас у багатьох випадках кремація дозволяє уникнути витрат, пов’язаних із придбанням місця на кладовищі та проведенням традиційного поховання.

Контакти ритуальної агенції кремації ISHOD

Отримати консультацію, дізнатися орієнтовну вартість послуг або викликати ритуального агента можна за такими контактами: місто Кам’янське вул. Вільна, 9 (Магнітогорська), вул. Будівельників, 25 (лівий берег), вул. Конституції, 2Б, просп. Свободи, 13 (правий берег).
Телефони агенції:  +38 (096) 313 10 80 (Viber, Telegram),  +38 (093) 525 76 63.

У серпні замовники Божедарівської громади витрачали кошти на пальне, електроенергію, охорону, матеріали та послуги. Найбільшою підтвердженою закупівлею стали бензин А-95 і дизельне паливо для заправки автомобілів.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

Пальне та електроенергія

Відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму Божедарівської селищної ради уклав закупівлі на 2 368 951,27 гривень. 

Найбільші витрати цього замовника припали на пальне, розподіл електроенергії та охоронні послуги.

• бензин А-95 та дизельне паливо, АЗС WOG — 619 495,80 гривень;
• бензин А-95 та дизельне паливо, АЗС “УКРНАФТА” — 575 827,20 гривень;
• послуги з розподілу електричної енергії — 459 998,03 гривень;
• послуги із забезпечення громадської безпеки та охорони — 327 050,24 гривень.

Окремо замовник проводив закупівлю твердого палива. Очікувана вартість вугілля та брикетів становила 1 917 000 гривень без ПДВ.

Закупівлю завершили, однак у наданих даних немає суми підписаного договору. Тому цю суму не враховано у загальному підсумку.

За процедурою відкритих торгів провели закупівлю твердого палива. Ще дві закупівлі пального відбулися через запит ціни пропозицій.

Також відділ освіти укладав прямі договори на придбання товарів та отримання послуг.

Інші закупівлі громади

Виконавчий комітет Божедарівської селищної ради уклав договори на 82 700 гривень.

Найбільше коштів спрямували на виготовлення фотопортретів для місця пам’яті загиблих Захисників та Захисниць України.

• фотопортрети для облаштування місця пам’яті — 74 700 гривень;
• доступ до електронних баз наукової та науково-технічної інформації — 4 200 гривень;
• оновлення програми M.E.Doc — 3 800 гривень.

Усі три закупівлі провели шляхом укладення прямих договорів.

КНП “Божедарівський центр первинної медико-санітарної допомоги” уклав закупівлі на 42 926,03 гривень.

Кошти спрямували переважно на ремонтні матеріали, труби та обслуговування комп’ютерної техніки.

• матеріали для проведення ремонтних робіт (труби, тюбінги та супутні вироби) — 13 834 гривень;
• поточний ремонт та обслуговування комп’ютерної техніки — 9 760,03 гривень;
• матеріали для проведення ремонтних робіт — 5 324 гривень.

Усі закупівлі медичного закладу провели за прямими договорами.

Служба у справах дітей Божедарівської селищної ради витратила 250 гривень на обслуговування комп’ютерної техніки.

Відділ соціального захисту населення та ветеранської політики уклав договір на 19 500 гривень. Кошти спрямували на ритуальні послуги з поховання загиблого військовослужбовця.

Відділ містобудування та архітектури уклав закупівлю на 29 840 гривень. Бюджетні кошти витратили на придбання ноутбука ACER із діагоналлю 15 дюймів.

Загальна сума

За наданими даними, підтверджена сума укладених закупівель усіх шести замовників становить 2 544 167,30 гривень.

Цей показник не включає очікувану вартість закупівлі твердого палива на 1,917 мільйона гривень, оскільки остаточна сума договору не підтверджена.

Постачальники з повторними контрактами

У серпневих закупівлях зафіксовані постачальники, які укладали кілька договорів.

• ФОП Ях Володимир Борисович — 3 контракти з Відділом освіти;
• Горбенко Алла Станіславівна — 5 контрактів із КНП “Божедарівський центр первинної медико-санітарної допомоги”;
• Виноградова Ангеліна Геннадіївна — 2 контракти: з Відділом освіти та КНП “Божедарівський центр первинної медико-санітарної допомоги”;
• ПП “ЄВК УЛЬТРА-СІСТЕМС” — 2 контракти: з КНП та Службою у справах дітей.

Таким чином, у серпні найбільші підтверджені витрати замовників громади припали на пальне, електроенергію та охоронні послуги.

Читайте також:

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

Ветеранський простір у Лихівці – це не просто місце, де можна отримати консультацію чи оформити документи. Тут ветеранів та їхні родини слухають, допомагають пройти складні бюрократичні процедури, шукають можливості для працевлаштування, організовують спортивні й творчі заходи та просто залишають простір для розмови за чашкою кави. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала ветеранський простір та поспілкувалася з фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Аліною Шворак, а також із ветераном Сергієм, який працює у селищній раді. 

“Спочатку я не знала, що мені тут робити”

Ветеранський простір у Лихівці працює з 15 травня 2025 року за адресою: вулиця Центральна, 3.

Це окремий просторий кабінет, де ветерани, демобілізовані військовослужбовці та члени їхніх родин можуть отримати супровід із різних питань. Фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб є Аліна Шворак. Коли Аліна Петрівна тільки почала працювати у ветеранському просторі, вона не до кінця розуміла, якою буде її робота і чи взагалі звертатимуться до неї ветерани.

За фахом вона педагог, а ветеранська політика стала для неї новою сферою.

“Спочатку я не знала, що мені робити тут. Ніхто до мене не йшов.”, – пригадує Аліна Петрівна.

Проте згодом стало зрозуміло: допомога потрібна не лише самим ветеранам. Значну частину відвідувачів становлять члени їхніх родин – дружини, діти, батьки та матері.

Першою людиною, яка звернулася до Аліна Петрівни, стала мати загиблого військового. Жінка опинилася у складних життєвих обставинах: не мала достатнього страхового стажу для пенсії, мала проблеми зі здоров’ям і фактично залишилася без коштів. Разом вони почали поступово вирішувати питання – від проходження необхідних процедур для встановлення інвалідності до оформлення пенсії.

Саме такі історії, каже пані Аліна, і стали своєрідною популяризацією її роботи. Люди почали розповідати одне одному, що у ветеранському просторі можна отримати реальну допомогу.

Від документів до навчання та працевлаштування

Сьогодні спектр роботи Аліни Шворак охоплює різні категорії людей. Вона супроводжує ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих, людей з інвалідністю, а також членів сімей загиблих та зниклих безвісти.

“У мене на супроводі перебувають 22 ветерани ОІВВ. Також звертаються військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх сімей. Загалом на супроводі в мене перебуває 71 людина, яка звернулася по допомогу. Водночас у громаді таких людей більше, але звертаються не всі ”, – уточнила Аліна Шворак.

Серед напрямків роботи – допомога з оформленням відповідних посвідчень, виплат, пенсійних питань, медичного супроводу, працевлаштування та навчання.

Цього року двоє молодих ветеранів із Лихівської громади вступили до закладів вищої освіти як представники пільгових категорій.

Окремий напрямок роботи – працевлаштування ветеранів. Як уточнила фахівчиня, серед 22 ветеранів з інвалідністю, які перебувають у неї на супроводі, наразі у громаді працевлаштовані семеро. Вони працюють у різних сферах та галузях.

Більшість із них знайшли роботу самостійно – відповідно до власних інтересів, навичок та вподобань. Тобто працевлаштування відбувалося не лише за сприяння селищної ради.

Таким чином, для ветеранів у громаді важливою частиною повернення до цивільного життя стає не лише отримання соціальної підтримки, а й можливість навчатися, працювати та самостійно обирати сферу, у якій вони хочуть реалізуватися.

Робоче місце для ветерана: у Лихівці створили умови для працевлаштування

Окремо у ветеранському просторі розповіли про працевлаштування ветеранів. Одним із прикладів став Сергій – ветеран Лихівської громади, який нині працює за програмою від Центру зайнятості охоронцем у селищній  раді.

Він  добровольцем вступив до лав ЗСУ. У 2022 році отримав поранення на Харківському напрямку, а у 2024 році був звільнений зі служби за станом здоров’я.

Після повернення до цивільного життя йому запропонували роботу саме у Лихівській селищній раді. На цьому робочому місці він уже третій рік.

Говорячи про те, чи важливо, щоб громада допомагала ветеранам після повернення зі служби, Сергій відповідає коротко:“Думаю, що важливо”.

Для нього робота – це передусім можливість займатися справою та мати спокійне робоче середовище.

Робота, яка допомагає повернутися у цивільне життя

У Лихівській громаді також використовують державні програми підтримки працевлаштування ветеранів. За словами начальниці відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталії Жданюк, у межах однієї з таких програм громада могла забезпечити ветерана робочим місцем, придбати необхідні меблі та адаптивне обладнання, а витрати із селищного бюджету згодом компенсували.

Тобто, підтримка ветеранів може бути не лише у вигляді виплат чи пільг. Для людини, яка повернулася з війни, не менш важливими можуть бути робота, спілкування, відчуття потрібності та можливість залишатися активною частиною громади.

Ветеранський простір, куди приходять не лише “по справі”

Однак робота простору не обмежується документами. Пані Аліна розповідає, що поступово вдалося створити місце, де ветерани можуть просто поспілкуватися. Вранці тут можуть зібратися кілька людей, випити кави, поговорити між собою та провести разом годину чи дві.

“Якщо їм приємно тут, то вони сюди йдуть”, – говорить фахівчиня простору.

Для ветеранів важлива й приватність. За словами Аліни Петрівни, не всі охоче фотографуються під час заходів чи хочуть потрапляти у публікації в соціальних мережах. Тому участь у таких заходах для них не повинна перетворюватися на обов’язкову публічність, розповіла Аліна Шворак.

Спорт, арт-терапія та зустрічі

У ветеранському просторі регулярно організовують різноманітні активності. Серед них: спортивні змагання, зокрема риболовля, творчі заняття та арт-терапія. Ветеранів також запрошують до заходів, присвячених державним та пам’ятним датам. Творчі активності проводять і поза межами простору. Ветерани відвідують навчальні заклади , де  разом із дітьми долучаються до арт-терапії та інших занять.

У просторі проводили зустрічі з представниками різних служб та організацій, які розповідали про свої послуги, можливості отримання допомоги та грантові програми.

Такі зустрічі, переконана пані Аліна, потрібні не лише для відпочинку. Вони допомагають ветеранам залишатися частиною життя громади.

“Титани Лихівської громади”: як ветеранів інформують про допомогу

Важливою складовою ветеранської політики громади є участь ветеранів у проєкті “Титани UA”. У Лихівській громаді двоє ветеранів є амбасадорами проєкту та активно долучаються до його реалізації. Вони беруть участь у спортивних, соціальних та інформаційних заходах, підтримують побратимів і членів їхніх сімей, сприяють їхній адаптації та поверненню до активного суспільного життя. Їхній особистий досвід, активна громадянська позиція та готовність підтримувати інших ветеранів є важливим прикладом принципу “рівний – рівному” та вагомим ресурсом для розвитку ветеранської політики в громаді.

Окремим викликом залишається інформування. Ветерани та їхні родини не завжди знають, які можливості, програми чи послуги їм доступні. Тому важливу роль відіграє постійна комунікація.

Для самих ветеранів основним майданчиком внутрішньої комунікації залишається чат “Титани Лихівки”, де можна обговорити актуальні питання та дізнатися про майбутні заходи.

Аліна Шворак підтримує зв’язок із колегами та установами, які працюють у сфері ветеранської політики, а також перебуває у робочих чатах.

Водночас публічною залишається переважно інформація про заходи та можливості для громади. Деталі окремих звернень і супроводу людей не розголошуються.

“До вас ідуть, коли ви можете допомогти”

Аліна Шворак зізнається: сьогодні люди вже самі радять одне одному звертатися до ветеранського простору. Іноді приходять навіть ті, хто спочатку не зовсім розуміє, чи має право на ту чи іншу допомогу.

Фахівчиня перевіряє кожну ситуацію окремо. Адже не кожен статус автоматично означає право на всі пільги. Саме так, через конкретні історії людей, у Лихівці поступово формується довіра до ветеранського простору.

Тут немає обіцянки вирішити будь-яке питання. Натомість є готовність розібратися, знайти відповідальну установу, підготувати документи, зробити запит або просто пояснити людині, що робити далі.

У Лихівці цей ветеранський простір намагаються зробити саме таким – місцем, де ветерана не залишають сам на сам із питаннями, які після повернення з війни можуть здаватися складнішими за саму процедуру.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада