Максим Антонов — талановитий виконавець і композитор з Вільногірська, який активно сприяє розвитку музичної культури нашого міста. Він регулярно виступає на благодійних концертах на підтримку ЗСУ, а його пісні поступово набирають популярність. 

Читайте більше про нього на Вільногірськ IN.UA.

Професійний шлях митця

Максим почав свій музичний шлях у юності, коли його дядько подарував йому гітару та показав три акорди. Без гаджетів, вони з друзями збиралися разом і співали пісні у дворі. Музика стала невіддільною частиною його життя, як повітря чи вода. Після вступу до медичного коледжу в Дніпрі він знайшов однодумців і заснував свій перший гурт. З того часу Максим завжди писав і виконував лише власну музику. У його репертуарі — рок-пісні з елементами фолку, інді та бардівської пісні. Творчо він надихався такими музикантами, як Леммі Кілмістер з Motorhead та Річі Блекмур з Deep Purple.

«Раніше життя мало більше рок-н-ролу. Зараз вже займаюсь більш спокійною та якісною музикою. Здебільшого завжди акцентую саме на тексті пісень. Через них я висловлюю свої думки, почуття, ну і просто те, що хочеться донести до людей. Тепер вже, на фоні інших нових артистів, які здебільшого роблять музику більш розважальною, моя є сумною. Звісно ж є пісні в мене і про любов, і про війну, просто про життя. Пишу про все, що відбувається в цьому житті», — розповідає Максим Антонов. 

З початком повномасштабної війни Максим зменшив кількість концертів, але не припинив виступати. Він регулярно дає концерти у рідному місті разом з іншими талановитими виконавцями. Щоб підтримувати форму, Максим раз на 1-2 тижні збирається з друзями на репетиції, а іноді грає на гітарі й самостійно.

Виконавець народився і провів більшу частину дитинства у Новосибірську, але завжди підтримував Україну й був готовий захищати її, якщо виникне потреба.

Раніше музикант був лідером гурту St П’ятки у П’ятихатках, де й розпочалася його музична кар’єра. Зараз він керує новим гуртом, склад якого змінюється через обставини: троє учасників основного складу тепер служать у ЗСУ, тому склад, назва та репертуар гурту постійно змінюються.

«Музика в нашому місті завжди була на рівні, талановитих людей насправді багато, чому я радію. Іноді думаєш, що вже все в цьому житті бачив, а потім зустрічаєш одну ось таку талановиту людину, з якою дуже цікаво спілкуватись», — ділиться Максим думками стосовно розвитку творчості у Вільногірську. 

Сім’я Максима

«Він надійний, дуже хороший чоловік і чудовий тато. У нас троє дітей, яких він дуже любить. І він надзвичайно спокійний. Ось, наприклад, він єдиний чоловік з моїх знайомих, який навчив свою дружину водити машину без нервів і криків. Мені з ним комфортно навіть коли я за кермом, а він сидить поруч. Думаю, дівчата-водійки мене зрозуміють», — розповідає дружина Максима Міла Антонова.

Жінка також займається музикою. У 36 років вона вирішила стати бек-вокалісткою у гурті Максима, але згодом почала виконувати пісні самостійно. В основному вона співає поп композиції, іноді виступаючи з гуртом або в дуеті з донькою Аріною, яка нещодавно закінчила музичну школу Вільногірська.

«Я теж виросла на рок-музиці, мене батько підсадив. З досвіду скажу, що ті, хто грає рок, зазвичай бувають дуже спокійними і врівноваженими людьми. Всі свої емоції вони виливають у своїх піснях. Особливо Макс, адже він сам пише пісні, і всі його думки та почуття виливаються на сцені. А вдома він спокійний. Я навіть жартую, що він зовсім не типовий козеріг», — поділилася Міла.

Найближчий виступ Максима

Максим, його дружина Міла та донька Аріна виступатимуть на благодійному концерті у Вільногірському ресторані Garage у неділю, 10 листопада. Метою заходу є зібрати кошти на придбання автівки для військового Євгена П’янкова, бійця 103-ї окремої штурмової бригади, 62 батальйону. Окрім Максима, на сцені виступлять й інші талановиті виконавці.

Редакція Вільногірськ IN.UA запрошує вас підтримати наших музикантів і героя ЗСУ на цьому важливому благодійному заході.

Читайте також:

• Мотанки від серця: історія Світлани, яка наповнює життя кольорами
• Історія тварин з передової: притулок на Дніпропетровщині

Поліція розслідує обставини дорожньо-транспортної пригоди на Дніпропетровщині, у якій загинули дві людини та ще десятеро отримали травми. Серед постраждалих – неповнолітня дитина.

Про це повідомляє Кам’янське районна управління поліції.

Деталі події

Аварія сталася 11 грудня о 7:45 на автодорозі між містом Пʼятихатки та селом Саксагань Пʼятихатського району.

За попередніми даними, 29-річний водій автомобіля Volkswagen виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся зі шкільним автобусом, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення водій і пасажир Volkswagen загинули на місці. Водій та пасажири шкільного автобуса, серед яких 14-річна дівчина, отримали тілесні ушкодження.

Для встановлення всіх обставин ДТП на місце виїхали слідчі. За фактом аварії відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Вільногірцям пропонують стати присяжними у суді

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, де він навчається.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Федором та його мамою — і ділиться історією про талант, натхнення та родинну підтримку.

Малює, мріє, надихає: історія юного вільногірця

У Вільногірську живе 11-річний хлопчик, який вражає своєю щирістю та творчим баченням світу. Федір Слишкін активно малює, ліпить з пластиліну та глини, вигадує власних персонажів і мріє стати художником. 

Творчість супроводжує його з раннього віку. Він залюбки малює на різні теми — від природи до улюблених героїв мультфільмів і комп’ютерних ігор.

“Мені дуже подобається мій малюнок персонажа Стіча з мультфільму “Ліло і Стіч”, — ділиться Федір.

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA хлопчик зазначив, що особливо надихають його яскраві кольори та казкові історії.

“Я люблю малювати природу, фрукти, овочі, а також цікавих героїв мультиків та персонажів з комп’ютерних ігор, в які я граю. Найбільше мені подобається малювати синім кольором, тому що більшість моїх персонажів сині й він мені нагадує небо”, — розповів Федір.

У своїх роботах юний митець переважно використовує олівці, хоча іноді звертається й до фарб. Удосконалює свої роботи юний вільногірець на гуртку з малювання.

“Малювати фарбами — це цікаво, але довше. А олівцями — швидше і простіше”, — пояснює Федір.

Окрім малювання, він активно займається ліпленням та шиттям. Створює з пластиліну й глини фігурки героїв, тварин та навіть фантастичних істот. Першу свою іграшку Федір пошив у 2022 році, тоді йому було 8 років.

Підтримка, що надихає: творча історія родини

“Коли я малюю або займаюсь ліпленням чи шиттям я відчуваю спокій і мені це подобається”, — поділився Федір своїми емоціями з журналісткою Вільногірськ IN.UA.

Його мама, пані Яніна, розповідає, що родина всіляко підтримує сина: 

“Ми завжди допомагаємо сину у будь-яких його починаннях, залюбки сідаю з ним малювати та вже й сама навчилась цієї справи. Федір сам почав шити, але якщо є якісь складні деталі, то я йому можу допомогти. Ідеї для своїх іграшок та виробів Федір придумує самостійно. З батьком купуємо всі необхідні матеріали, заохочуємо до нових ідей, не обмежуємо його фантазію”.

Мама Федора, Яніна, уважно стежить за його творчим розвитком, заохочує малювати, ліпити, вигадувати. На власному досвіді переконалась, як важливо для дитини мати підтримку з боку батьків. Саме тому Яніна дала пораду іншим родинам у громаді:

“Не бійтеся давати дитині свободу у творчості. Навіть якщо ви не одразу бачите результат — підтримка дуже важлива. Завдяки творчості діти відволікаються від своїх страхів. Розвивають свою уяву, нові можливості. Не обов’язково займатись на платних гуртках, є безліч відеоуроків, майстер-класів, інформації у соціальних мережах, завдяки яким можна всією родиною підтримувати та займатись розвитком таланту своїх дітей”. 

Творчий досвід дітей у Вільногірську доводить, що щира підтримка батьків може стати вирішальною у розкритті дитячих талантів. Так відбувається і в родині Федора. Під час розмови він з усмішкою розповідав, як мама підтримує його захоплення: зберігає малюнки, надихає пробувати нове й вірить у його мрію стати художником.

Читайте також:

• Від захоплення у дитячому садочку до персональної виставки: історія Аріни Затульної з Вільногірська
• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.