Як змінювалися назви вулиць Вільногірська за 68 років його існування

12 серпня 1956 року заклали фундамент першого двоповерхового будинку у місті. Цю дату почали вважати днем народження Вільногірська. Вулиці міста називали на честь відомих містян, козаків та інших видатних постатей. 

Історію вулиць Вільногірськ IN.UA розповів історик та краєзнавець Володимир Смирнов.

Перші вулиці Вільногірська 

На території сучасного Вільногірська раніше був степ, глибокі байраки та височів курган, який місцеві називали «грецькою могилою».

З початком будівництва гірничо-металургійного комбінату почали будувати робітниче селище, проте згодом з’явилося місто, розповідає історик Смирнов. Будинки та вулиці будували серед степу, саме тому перша вулицю назвали Степовою. А офіційна адреса містоутворювального підприємства ГМК стала Степова 1.

Далі по вулиці Степовій розташувалися управління механізованого будівництва №6 та управління «Дніпрометалургбуд». Будівельники цих підприємств брали участь у будівництві комбінату та міста в цілому.

Від Степової взяли свій початок багато вулиць, зокрема Молодіжна, яка раніше мала назву Ленінського комсомолу. А мешканці міста її називали Ленком.

На маленькій вулиці Ентузіастів проживали молоді будівельники міста.

Далі — Дніпровська. Наразі вона зветься вулицею ім. В. Варена. Першого директора комбінату, який 25 років очолював підприємство.

На вулиці Дніпровській проживав Володимир Мамонтов, якого вважають першим зодчим міста. А наразі на цій вулиці проживає Олександр Волощук, який є одним з ініціаторів вшанування пам’яті Віктора Варена у назві вулиці. Олександр Волощук обіймав посаду заступника директора комбінату соціальних питань, а згодом був міським головою Вільногірська.

На вулиці імені В.Варена знаходиться виконавчий комітет Вільногірської міської ради. В цій будівлі раніше був гуртожиток для будівельників, а також управління тресту «Дніпротяжбуд», який з 1956 по 1960 рік займався будівництвом міста та комбінату. 

Як змінювалися назви вулиць Вільногірська

На вулиці Гірняків у приватних будинках жили працівники комбінату, автотранспортного підприємства та інших установ міста. Серед них перший директор комбінату Віктор Варен, перший головний інженер Василь Задорожний та перший начальник збагачувального виробництва Серафим Клапцов.

Вулиця Центральна, яка простяглася від Степової аж до виїзду з міста, раніше називалася вулицею Леніна. Вона проходить через центр Вільногірська. На вулиці розташовані навчальні заклади, спортивний комплекс, магазини. Колись на Центральній жив Олександр Кушнарьов, який і назвав місто Вільногірськом у 1958 році.

У двоповерхових будинках по вулиці Будівельників жили працівники комбінату, вчителі та лікарі, працівники торгівлі, а також перший керманич Вільногірська Онуфрій Кошик.

Між вулицею Будівельників та Садовою розміщувалося тимчасове житло — бараки без зручностей. А от вже на вулицях Садова, Хмельницького, Кобзаря, Зелена, Гоголя, Шевченка та Криничанська приватні будинки для себе зводили будівельники міста, серед них Михайло Парамонов та Яків Кучеренко.

В лютому 2016 року вулицю Жовтневу, яка пролягає від Промислової до міської лікарні, перейменували ім’ям Юрія Устенка.

Перейменування вулиць Вільногірська

Цьогоріч, рішенням депутатів міської ради, у Вільногірську перейменували дві вулиці. Гагаріна тепер зветься вулицею Захисників України, а от Кошового — Яблунева. 

Перейменували також і вулиці у селищах Вільногірської громади. Так у селі Кринички з’явилася вулиця Квітнева замість Суворової.

У селищі Доброгірське у Квітневу перейменували вулицю Ломоносова.

У селі Дмитрівка вулицю 40 років Перемоги стали називати вулицею Перемоги, Гагаріна – Дружбою, Рудніченка – Виноградною.

У міськраді повідомляють, вулицю Гагаріна у селі Посуньки теж планують перейменувати, проте наразі ще не визначилися з назвою. Серед пропонованих — Посуньківська або Посунчанська. Пропозиції винесуть на розгляд місцевих мешканців.

Аби відтворити історію Вільногірська, у міській бібліотеці збирають відомості про місто. Смирнов закликає ділитися фотографіями, речами минулого століття та фактами про Вільногірськ. 

Читайте також:

• Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
• «Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

У Вільногірську встановили гучномовці, перевірили обладнання та щоденно о 9.00 вмикають сповіщення про загальнонаціональну хвилину мовчання. Підрядник підтверджує, що об’єкт зданий і система працює, однак заявляє: за виконані роботи коштів досі не отримав. 

Журналістка Вільногірськ IN.UA  звернулася за поясненнями до Управління архітектури та капітального будівництва.

Система працює, роботи прийняті

Нагадаємо, що раніше редакція повідомляла, що модернізацією системи оповіщення займалась компанія “Будпроектцентр”, директором якої є Едуард Торчевський. 

Підрядник, який виконував модернізацію, у розмові з журналісткою повідомив, що всі роботи виконані в повному обсязі: обладнання змонтоване, система протестована та функціонує у штатному режимі. Зокрема, в систему інтегрували й оголошення про загальнонаціональну хвилину мовчання.

Цю інформацію підтвердила і в.о. начальника УАКБ Віра Зеленська.

“26 грудня 2025 року підрядна організація встановлювала гучномовці. 29 грудня нам передали сертифікати, які підтверджують виконання робіт. Ми все перевірили — система працює як потрібно”, — зазначила посадовиця.

За її словами, управління виступало виконавцем заходу в межах проєкту, який був розроблений у виконавчому комітеті міської ради.

Чому оголошення про хвилину мовчання чутно не всюди

Останніми тижнями мешканці громади звертали увагу, що оголошення про хвилину мовчання в різних районах міста чути по-різному: десь чітко, а десь майже не чути зовсім.

Як пояснила Віра Зеленська, причина — у технічних можливостях системи:

“На громаду по цій системі передбачено п’ять гучномовців: чотири у Вільногірську і один у старостинському окрузі. У місті вони розміщені на території Центру профільного навчання та дитячої творчості, ліцею №4, “Жилкомсервіс” та Центральної міської лікарні. Ще один гучномовець встановлений у селі Дмитрівка Старостинського округу”.

Тобто саме з цих гучномовців і транслюються оголошення, зокрема і про хвилину мовчання, що об’єктивно обмежує зону покриття звуку.

Чому підряднику досі не заплатили

Найгостріше питання — фінансове. Підрядник стверджує, що об’єкт здав, але кошти за виконані роботи так і не надійшли.

За словами Віри Зеленської, причина — у процедурних обмеженнях казначейства наприкінці бюджетного року.

Вона пояснила, що рахунок від підрядника надійшов 26 грудня — у день завершення робіт. Однак повний пакет підтверджувальних документів, сертифікати управління отримало лише 29 грудня, що підтверджується штемпелем “Нової пошти”. На той момент казначейство вже завершило прийом платежів на 2025 бюджетний рік.

“Станом на 29 грудня казначейство вже не приймало платежі, щоб провести їх у межах бюджетних призначень 2025 року. Тому цю суму зареєстрували як кредиторську заборгованість”, — пояснила посадовиця.

Вона визнала, що ситуація неприємна для підрядника, адже той уже поніс витрати, але підкреслила: подібні випадки в умовах воєнного стану не є рідкістю.

Чіткої дати виплати наразі немає. За словами в.о. начальника УАКБ, питання опрацьовується, а один із можливих механізмів — погашення заборгованості за рахунок вільного залишку бюджету, який зазвичай розподіляють у березні.

“Зараз усі зацікавлені в тому, щоб у найкоротші терміни вирішити цю ситуацію”, — зазначила Віра Зеленська.

Читайте також:

Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район

Жовтоводський міський суд виніс вирок у справі про диверсії на залізниці поблизу Вільногірська. Мешканця Верхівцевого засудили до 15 років позбавлення волі за підпали об’єктів “Укрзалізниці” під час воєнного стану.

Про це повідомляє Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Слідство встановило, що у період з 22 травня по 12 липня 2025 року чоловік за вказівками через Telegram тричі  підпалював релейні шафи структурних підрозділів “Придніпровської залізниці” поблизу Верхівцевого та Вільногірська. Сума збитків – 348 003, 09 гривень. 

25 вересня 2025 року обвинувачений визнав свою провину та уклав угоду з прокурором. Суд затвердив її й призначив покарання – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім тюремного строку, суд стягнув із засудженого 348 003, 09 гривень матеріальної шкоди на користь “Укрзалізниці” та 17 828 гривень судових витрат. Мобільний телефон, яким він користувався для координації дій, конфіскували.

Вирок ухвалили 2 грудня 2025 року. 

Читайте також:

У Вільногірську постраждав чоловік, який збирав вибухівку для теракту: суд виніс вирок