Як змінювалися назви вулиць Вільногірська за 68 років його існування

12 серпня 1956 року заклали фундамент першого двоповерхового будинку у місті. Цю дату почали вважати днем народження Вільногірська. Вулиці міста називали на честь відомих містян, козаків та інших видатних постатей. 

Історію вулиць Вільногірськ IN.UA розповів історик та краєзнавець Володимир Смирнов.

Перші вулиці Вільногірська 

На території сучасного Вільногірська раніше був степ, глибокі байраки та височів курган, який місцеві називали «грецькою могилою».

З початком будівництва гірничо-металургійного комбінату почали будувати робітниче селище, проте згодом з’явилося місто, розповідає історик Смирнов. Будинки та вулиці будували серед степу, саме тому перша вулицю назвали Степовою. А офіційна адреса містоутворювального підприємства ГМК стала Степова 1.

Далі по вулиці Степовій розташувалися управління механізованого будівництва №6 та управління «Дніпрометалургбуд». Будівельники цих підприємств брали участь у будівництві комбінату та міста в цілому.

Від Степової взяли свій початок багато вулиць, зокрема Молодіжна, яка раніше мала назву Ленінського комсомолу. А мешканці міста її називали Ленком.

На маленькій вулиці Ентузіастів проживали молоді будівельники міста.

Далі — Дніпровська. Наразі вона зветься вулицею ім. В. Варена. Першого директора комбінату, який 25 років очолював підприємство.

На вулиці Дніпровській проживав Володимир Мамонтов, якого вважають першим зодчим міста. А наразі на цій вулиці проживає Олександр Волощук, який є одним з ініціаторів вшанування пам’яті Віктора Варена у назві вулиці. Олександр Волощук обіймав посаду заступника директора комбінату соціальних питань, а згодом був міським головою Вільногірська.

На вулиці імені В.Варена знаходиться виконавчий комітет Вільногірської міської ради. В цій будівлі раніше був гуртожиток для будівельників, а також управління тресту «Дніпротяжбуд», який з 1956 по 1960 рік займався будівництвом міста та комбінату. 

Як змінювалися назви вулиць Вільногірська

На вулиці Гірняків у приватних будинках жили працівники комбінату, автотранспортного підприємства та інших установ міста. Серед них перший директор комбінату Віктор Варен, перший головний інженер Василь Задорожний та перший начальник збагачувального виробництва Серафим Клапцов.

Вулиця Центральна, яка простяглася від Степової аж до виїзду з міста, раніше називалася вулицею Леніна. Вона проходить через центр Вільногірська. На вулиці розташовані навчальні заклади, спортивний комплекс, магазини. Колись на Центральній жив Олександр Кушнарьов, який і назвав місто Вільногірськом у 1958 році.

У двоповерхових будинках по вулиці Будівельників жили працівники комбінату, вчителі та лікарі, працівники торгівлі, а також перший керманич Вільногірська Онуфрій Кошик.

Між вулицею Будівельників та Садовою розміщувалося тимчасове житло — бараки без зручностей. А от вже на вулицях Садова, Хмельницького, Кобзаря, Зелена, Гоголя, Шевченка та Криничанська приватні будинки для себе зводили будівельники міста, серед них Михайло Парамонов та Яків Кучеренко.

В лютому 2016 року вулицю Жовтневу, яка пролягає від Промислової до міської лікарні, перейменували ім’ям Юрія Устенка.

Перейменування вулиць Вільногірська

Цьогоріч, рішенням депутатів міської ради, у Вільногірську перейменували дві вулиці. Гагаріна тепер зветься вулицею Захисників України, а от Кошового — Яблунева. 

Перейменували також і вулиці у селищах Вільногірської громади. Так у селі Кринички з’явилася вулиця Квітнева замість Суворової.

У селищі Доброгірське у Квітневу перейменували вулицю Ломоносова.

У селі Дмитрівка вулицю 40 років Перемоги стали називати вулицею Перемоги, Гагаріна – Дружбою, Рудніченка – Виноградною.

У міськраді повідомляють, вулицю Гагаріна у селі Посуньки теж планують перейменувати, проте наразі ще не визначилися з назвою. Серед пропонованих — Посуньківська або Посунчанська. Пропозиції винесуть на розгляд місцевих мешканців.

Аби відтворити історію Вільногірська, у міській бібліотеці збирають відомості про місто. Смирнов закликає ділитися фотографіями, речами минулого століття та фактами про Вільногірськ. 

Читайте також:

• Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
• «Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Вільногірська громада завершила перший квартал 2026 року з перевиконанням доходів бюджету. Основним “локомотивом” надходжень стало підприємство ВГМК філії АТ “ОГХК”, яке забезпечило суттєве зростання податку на доходи фізичних осіб. Водночас разом із фінансовими успіхами громада отримала й тривожний сигнал – податковий борг перевищив 111 мільйонів гривень.

Детальніше про те, як Вільногірська громада виконала бюджет у першому кварталі 2026 року, чому місто перевиконало план доходів та через що податковий борг перевищив 111 мільйонів гривень – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Майже 88 мільйонів доходів: громада перевиконала план

За перші три місяці року до бюджету Вільногірської громади надійшло понад 87,8 мільйона гривень доходів. Загальний фонд виконали на 105,9%, а власні доходи – на 107,9%.

Головною причиною перевиконання стала більша сплата податку на доходи фізичних осіб від філії “ВГМК” АТ “ОГХК”. Саме цей податок традиційно залишається основним джерелом наповнення бюджету громади.

Загалом ПДФО приніс місту понад 40,7 мільйона гривень – це на 8,5 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Також суттєво зросли надходження:

• від єдиного податку – майже 7,9 мільйона гривень;
• земельного податку з юридичних осіб – 8,6 мільйона;
• акцизного податку з пального та роздрібної торгівлі;
• податку на нежитлову нерухомість.

У фінансовому управлінні пояснюють: на зростання вплинули як збільшення кількості платників, так і підвищення мінімальної зарплати та індексація нормативної грошової оцінки землі.

“Просіли” оренда землі та деякі адмінпослуги

Попри загальне перевиконання, не всі статті доходів показали позитивну динаміку.

Одним із найпроблемніших напрямків стала орендна плата за землю від юридичних осіб. Із запланованих показників бюджет отримав лише 19,7%.

Причина – податковий борг ТОВ “Мотронівський ГЗК”.

Також менше коштів надійшло:

• від державної реєстрації нерухомості;
• адміністративних послуг;
• екологічного податку;
• власних надходжень бюджетних установ.

У міськраді зазначають, що скоротилася кількість платників та обсяги благодійних внесків.

Освіта “з’їла” найбільше коштів

Найбільше грошей громада традиційно спрямувала на освіту – понад 47,5 мільйона гривень.

За ці кошти утримували 13 закладів освіти та фінансували зарплати педагогів, оплату енергоносіїв і харчування дітей.

На зарплати в освітній сфері витратили понад 34,7 мільйона гривень. Ще понад 2,1 мільйона – на харчування дітей у закладах освіти.

Окремо громада отримала державні субвенції на харчування учнів, освітню субвенцію, доплати педагогам та підтримку дітей з особливими освітніми потребами.

Понад 1,4 мільйона – військовим та родинам загиблих

Видатки на соціальний захист склали понад 3,6 мільйона гривень.

Серед найбільших напрямків:

• 1,49 мільйона гривень – матеріальна допомога військовослужбовцям, ветеранам та родинам загиблих Захисників і Захисниць;
• 178 тисяч гривень – ритуальні послуги для загиблих військових;
• 40 тисяч гривень – компенсація на встановлення пам’ятників полеглим захисникам.

Також кошти спрямували на підтримку Центру надання соціальних послуг, громадські роботи та компенсації за соціальні послуги.

На благоустрій – лише третина від плану

На житлово-комунальне господарство за квартал витратили 2,5 мільйона гривень – це лише 31% від запланованого.

Гроші спрямували на освітлення громади, прибирання снігу, охорону об’єктів благоустрою та фінансову підтримку комунальних підприємств.

Зокрема, КП “Жилкомсервіс” та ДП “Жилсервіс” отримували кошти на зарплати та поповнення обігових коштів.

Податковий борг перевищив 111 мільйонів гривень

Попри хороші показники доходів, у громаді різко зріс податковий борг.

Станом на 1 квітня 2026 року він склав понад 111 мільйонів гривень – це майже на 10 мільйонів більше, ніж на початку року.

Найбільше боргу накопичилося за платою за землю – понад 102,9 мільйона гривень.

Також є заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, податку на нерухомість, єдиного податку та акцизного та екологічного податків.

Резервний фонд і наслідки надзвичайних ситуацій

У резервному фонді громади станом на квітень залишалося понад 5,2 мільйона гривень.

Частину коштів уже використали на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій у житлових будинках та закладах освіти.

Зокрема, 32,7 тисячі гривень витратили на перевірку електромереж у житловому будинку на вулиці Захисників України.

Що далі

Тепер звіт про виконання бюджету мають розглянути депутати Вільногірської міської ради. Доповідатиме з цього питання заступниця міського голови та начальниця фінансового управління Валентина Зюзь.

Перший квартал показав: громада має стабільне джерело доходів завдяки роботі великого підприємства та державним субвенціям. Але водночас місто залишається залежним від кількох ключових платників податків, а рекордний податковий борг може стати серйозним викликом для бюджету упродовж року.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську

У Вільногірську винесли вирок місцевому жителю, який навесні цього року напав на знайому біля входу до ресторану. За нанесення легких тілесних ушкоджень суд призначив йому фінансове покарання.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі.

Деталі конфлікту

Інцидент стався пізно ввечері сьомого березня 2026 року біля ресторану “Гараж”, що розташований на вулиці Центральній у місті Вільногірськ. Між чоловіком, який працює слюсарем на місцевому підприємстві, та малознайомою йому жінкою виникла раптова словесна перепалка. Конфлікт на ґрунті неприязних відносин швидко перейшов у фізичну площину.

Під час сварки чоловік, стоячи впритул до жінки, без попередження вдарив її кулаком правої руки в область лівого ока. Від удару потерпіла впала на землю. Нападник одразу залишив місце події, не надавши постраждалій жодної допомоги та зникнувши у невідомому напрямку.

Медична експертиза зафіксувала у жінки синці на обох повіках лівого ока. Згідно з правилами судово-медичного визначення, такі травми кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Судовий розгляд та угода

Ще до початку судових засідань, 19 березня, між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Під час підготовчого засідання чоловік повністю визнав свою провину та розкаявся у вчиненому. Потерпіла на суд не з’явилася, але письмово підтвердила свою згоду на проведення засідання без її участі та затвердження запропонованої угоди.

Під час винесення рішення суд врахував низку факторів:

• щире каяття підсудного;
• відсутність обтяжуючих обставин;
• наявність офіційної роботи та стабільного доходу;
• відсутність попередніх судимостей;

Вирок суду

Наприкінці квітня суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим. Чоловіка визнали винним в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень. Йому призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речові докази, серед яких відеозаписи слідчих експериментів за участю сторін конфлікту, залишили в матеріалах судової справи.

Читайте також:

Попросив зателефонувати і втік: у Вільногірську засудили шахрая, який ошукав знайомого