Для Вільногірської громади 2024 рік запам’ятався значними змінами та подіями, від перейменування Центральної площі до пологів в електричці. Крім того вільногірське підприємство спрямувало один мільйон гривень допомоги лікарні Охматдит.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала головні події, які відбулися у громаді.

Відкриття освітнього центру та вуличної галереї

• Освітній центр відкрився у Вільногірському ліцеї №4 завдяки підтримці міжнародних партнерів з Японії. Він створений для вивчення сучасних технологій і розвитку навичок.

• У Вільногірську відкрили публічний виставковий простір “Берег_Ти”. Його створили за ініціативи ГО “Бахмутська Фортеця” та мисткині Тетяни Богуславської, за підтримки фонду “Ізоляція”. Також у підтримці реалізації проєкту сприяла міська рада Вільногірська.

Незалежне медіа громади

• У квітні офіційно презентували сайт громадського медіапорталу Вільногірськ IN.UA. Редакцію медіа відвідали представники місцевої влади, містяни та переселенці. Варто зазначити, що у Вільногірську не було жодного видання понад 10 років. Вільногірськ IN.UA стало першим незалежним медіа громади.

Перейменування площі, пологи в електричці, допомога Охматдиту

• У серпні 2024 року, Площа перед палацом культури у Вільногірську отримала нову назву — Площа Героїв. Зміни були внесені на основі протоколу засідання робочої групи, що працювала над облаштуванням Алеї Слави в місті. Метою є вшанування пам’яті загиблих воїнів.

• У жінки почалися перейми в електропотязі. Вона їхала народжувати з села Савро, Саксаганської сільської громади, до Кам’янського. Проте перейми її застали в дорозі, а коли швидка намагалася доставити жінку у пологовий.

• Вільногірське підприємство ТОВ “Скляний Альянс” задонатило 1 мільйон гривень для дитячої лікарні Охматдит у Києві, яку вчора вранці атакували росіяни.

Контейнери для сміття, проблема з бюветами та закриття податкової у Вільногірську

• У Вільногірську планують реалізувати змішану систему збору твердих побутових відходів. Для цього затвердили перелік 26 місць розміщення контейнерних майданчиків.

• У Вільногігську на утримання бюветів було спрямовано майже 700 тисяч гривень. У жовтні 2024 року спостегігалисч проблеми з подачею води на бюветі біля Палацу культури та спорту. Відомо, що тоді бювети не працювали три тижні. Така ж ситуація спостерігалася на бюветі біля ліцею №4. 

• Вільногірці вже не можуть звернутися до місцевого центру обслуговування платників Вільногірської державної податкової інспекції. Щоб отримати послуги мешканцям потрібно їхати у Верхньодніпровськ, який знаходиться за майже 39 кілометрів від міста.

Гуманне ставлення до тварин

Стерилізація безпритульних собак є важливою роботою. Такі тварини зазвичай проявляють суттєво менше агресії, тому це впливає на безпеку людей та інших тварин у місті. Крім того, це є одним із гуманних способів зменшити популяцію собак, що не мають дому та власника.

Читайте також:

• Благодійний захід біля новорічної ялинки у Вільногірську
• Результати програми “Тепла зима” на Дніпропетровщині: скільки людей отримали гроші

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву