Які події відбулися у Вільногірській громаді протягом 2024 року

Для Вільногірської громади 2024 рік запам’ятався значними змінами та подіями, від перейменування Центральної площі до пологів в електричці. Крім того вільногірське підприємство спрямувало один мільйон гривень допомоги лікарні Охматдит.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала головні події, які відбулися у громаді.

Відкриття освітнього центру та вуличної галереї

• Освітній центр відкрився у Вільногірському ліцеї №4 завдяки підтримці міжнародних партнерів з Японії. Він створений для вивчення сучасних технологій і розвитку навичок.

• У Вільногірську відкрили публічний виставковий простір “Берег_Ти”. Його створили за ініціативи ГО “Бахмутська Фортеця” та мисткині Тетяни Богуславської, за підтримки фонду “Ізоляція”. Також у підтримці реалізації проєкту сприяла міська рада Вільногірська.

Незалежне медіа громади

• У квітні офіційно презентували сайт громадського медіапорталу Вільногірськ IN.UA. Редакцію медіа відвідали представники місцевої влади, містяни та переселенці. Варто зазначити, що у Вільногірську не було жодного видання понад 10 років. Вільногірськ IN.UA стало першим незалежним медіа громади.

Перейменування площі, пологи в електричці, допомога Охматдиту

• У серпні 2024 року, Площа перед палацом культури у Вільногірську отримала нову назву — Площа Героїв. Зміни були внесені на основі протоколу засідання робочої групи, що працювала над облаштуванням Алеї Слави в місті. Метою є вшанування пам’яті загиблих воїнів.

• У жінки почалися перейми в електропотязі. Вона їхала народжувати з села Савро, Саксаганської сільської громади, до Кам’янського. Проте перейми її застали в дорозі, а коли швидка намагалася доставити жінку у пологовий.

• Вільногірське підприємство ТОВ “Скляний Альянс” задонатило 1 мільйон гривень для дитячої лікарні Охматдит у Києві, яку вчора вранці атакували росіяни.

Контейнери для сміття, проблема з бюветами та закриття податкової у Вільногірську

• У Вільногірську планують реалізувати змішану систему збору твердих побутових відходів. Для цього затвердили перелік 26 місць розміщення контейнерних майданчиків.

• У Вільногігську на утримання бюветів було спрямовано майже 700 тисяч гривень. У жовтні 2024 року спостегігалисч проблеми з подачею води на бюветі біля Палацу культури та спорту. Відомо, що тоді бювети не працювали три тижні. Така ж ситуація спостерігалася на бюветі біля ліцею №4. 

• Вільногірці вже не можуть звернутися до місцевого центру обслуговування платників Вільногірської державної податкової інспекції. Щоб отримати послуги мешканцям потрібно їхати у Верхньодніпровськ, який знаходиться за майже 39 кілометрів від міста.

Гуманне ставлення до тварин

Стерилізація безпритульних собак є важливою роботою. Такі тварини зазвичай проявляють суттєво менше агресії, тому це впливає на безпеку людей та інших тварин у місті. Крім того, це є одним із гуманних способів зменшити популяцію собак, що не мають дому та власника.

Читайте також:

• Благодійний захід біля новорічної ялинки у Вільногірську
• Результати програми “Тепла зима” на Дніпропетровщині: скільки людей отримали гроші

Поки частина продавців торгує молочною продукцією без перевірок і витрат, фермерка Ольга з села Мотронівка Вільногірської громади доводить якість своєї продукції щодня — лабораторіями, ветеринарним контролем і роками селекції. 

Історію фермерки Ольги читайте на Вільногірськ IN.UA.

За словами Ольги, у регіоні залишилося фактично одне фермерське господарство, яке працює за всіма правилами: з ветеринарним контролем, лабораторними аналізами та сучасними технологіями. Проте навіть це не гарантує стабільності: головною проблемою для фермерки Ольги стала не якість продукції, а нерівні умови продажу.

“Більшість молочної продукції продається поза межами ринку — без жодних перевірок. І на це просто не звертають уваги”, — каже Ольга. 

За правилами, і корови, і вся молочна продукція мають проходити ветеринарний контроль. Це означає додаткові витрати і, відповідно, вищу ціну на продукцію.

“Наше господарство тримається з останніх сил”, — зізнається фермерка Ольга. 

Тим часом продавці на стихійних ринках працюють без цих витрат і можуть дозволити собі продаж товару за зниженими цінами. 

Однак, за даними редакції Вільногірськ IN.UA, ціни на таких “точках” навіть дорожчі. Зокрема, на “стихійному” ринку “біля берізок” ціни на домашній сир коливаються від 60 гривень за нежирний до 80 гривень за пів кіло жирного продукту. Сметана там коштує близько 140–150 гривень, вершки – 180 гривень.

Така сама продукція у пані Ольги – дешевше. Кисломолочний сир – 50 гривень за пів кіло, сметана – 140 гривень. 

Цікаво, що самі торговці зі “стихійного” ринку не проти перейти на офіційний ринок, де денна оплата становить близько 100 гривень, проте наразі вони продовжують створювати цінову конкуренцію легальним виробникам.

Як розповіла нашій журналістці одна з продавчинь молочної продукції “під берізками”, –  вона одна з останніх продавала на офіційному ринку, однак люди туди майже не заходять: всі йдуть на прохідне місце. Тому і їй довелося перебратися туди. 

Якість продукції

Господарство Ольги — не просто ферма, а результат багаторічної селекційної роботи. Тут утримують породистих корів, молоко яких має жирність понад 6%.

“Це племінне господарство. Ми самостійно займаємося осіменінням, використовуємо канадську селекцію. Усе, від корму до ветеринарії, контролюється”, — каже вона. 

На фермі застосовують апаратне доїння, що дозволяє уникнути забруднення молока.

“Молоко одразу потрапляє в закриту систему, що гарантує чистоту, відсутність сторонніх запахів і довший термін придатності”, — пояснює героїня матеріалу. 

Усі тварини проходять регулярні перевірки. У господарстві ведеться повна ветеринарна документація.

Основа справи — любов до тварин

Попри труднощі, Ольга говорить про свою роботу з теплом. Окремо згадує своїх улюбленець — корів Мілку, Сметанку та Серафиму. Фермерка каже: 

“Люблю тих, які найлагідніші. Вони можуть облизувати тебе, поки працюєш. Це дуже особливий зв’язок”. 

Окрім корів, фермерка доглядає ще й за покинутими тваринами — нині у неї 31(!!!) кіт. 

Інші проблеми фермерів

Окрім реалізації продукції, фермери стикаються і з іншими викликами. Один із них — зміни клімату та проблеми з випасом худоби.

“Поля розорюють, проходи перекривають. Балки заростають чагарниками. Раніше там випасали сотні голів худоби, а зараз — одиниці”, — розповідає Ольга.

Вона додає, що ситуацію могли б частково вирішити ферми з вівцями чи козами, які природно очищують територію, але через ветеринарні вимоги тримати різні види тварин разом не можна.

“Це справа життя”

Фермерством Ольга займається з дитинства — її батьки присвятили цьому все життя.

“Ми зберегли ферму, яку тут побудували ще у 1954 році. Не дали їй зруйнуватися, відновили, як могли”, — говорить вона.

Сьогодні це не просто бізнес, а справа, яку намагаються втримати попри всі труднощі. Аби ще краще дбати про господарство та професійно підходити до здоровʼя тварин, наразі пані Ольга навчається на ветеринара. Більше того, у майбутньому вона планує відкрити власну ветеринарну клініку у Вільногірську, щоб допомагати не лише своїм тваринам. 

Читайте також:

Марина, що створює сумки з душею: “Мрію про свій бренд”

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, ресурсів і підтримки громади.

Про фінансування, кадровий дефіцит, нові послуги та плани з благоустрою журналістці Вільногірськ IN.UA розповіла директорка закладу Альона Ткаченко.

“Потрібно багато працювати”: з чого починала нова керівниця

Альона Ткаченко очолила лікарню в непростий для установи період. За її словами, на момент призначення ситуація вимагала не гучних рішень, а щоденної системної роботи.

“Я можу сказати лише одне – потрібно багато працювати. Ми поступово йдемо до відновлення. Це командна робота і командний дух”, – зазначає директорка.

Попри труднощі, головним орієнтиром залишається якість допомоги пацієнтам і стабільність для громади.

Одна з тем, що хвилює мешканців – виплата зарплат медикам. Керівниця лікарні запевняє: наразі ситуація контрольована.

Лікарня працює за договорами з НСЗУ, виконує умови пакетів і отримує фінансування без затримок. Водночас підкреслює: рівень доходу закладу напряму залежить від активності самих працівників.

Кадри – головний виклик

Найгостріша проблема – нестача спеціалістів. Саме вона стримує розвиток лікарні.

Наразі заклад повертає колишніх працівників, залучає нових лікарів та розширює спектр послуг.

У лікарні вже працюють нові фахівці, зокрема реабілітологи, а вузькопрофільні спеціалісти почали регулярно приймати пацієнтів щосуботи.

Серед найбільш дефіцитних спеціальностей: кардіолог, хірург, педіатр, інфекціоніст, терапевти.

“Ми можемо підписувати нові пакети НСЗУ, але все впирається у наявність працівників”, – пояснює Ткаченко.

Нові можливості для пацієнтів: від ендоскопії до реабілітації

У лікарні з’явилися нові послуги та обладнання. Зокрема:

• сучасний ендоскоп із фото- та відеофіксацією,
• можливість проведення біопсії,
• розвиток реабілітаційного напрямку.

Більшість консультацій вузьких спеціалістів – безкоштовні за направленням сімейного лікаря. Водночас є нюанси: деякі обстеження, зокрема ендоскопія для молодших пацієнтів, можуть бути платними через обмеження державних пакетів.

Авто для пацієнтів і допомога від донорів

Одним із важливих кроків стало отримання спеціалізованого автомобіля для перевезення лежачих пацієнтів. Тепер їх можуть доставляти на обстеження до інших міст без залучення сторонніх служб.

Також лікарня регулярно отримує допомогу у вигляді генераторів, медикаментів, витратних матеріалів та гуманітарної підтримки від волонтерів та організацій.

“Будь-яка допомога зараз критично необхідна”, – наголошує директорка.

Благоустрій: “рожева мрія” – оновлення лікарні

Окремий напрям роботи – приведення до ладу території та приміщень. Частину робіт вже виконали власними силами працівників і за підтримки благодійників.

Серед першочергових потреб:

• ремонт операційного блоку,
• оновлення харчоблоку,
• ремонт перев’язочних,
• облаштування безбар’єрного доступу,
• заміна огорожі,
• благоустрій території.

“Наша “рожева мрія” – зробити фасад лікарні і провести капітальні ремонти”, – каже Ткаченко.

У лікарні вже встановлюють пандуси, оновлюють обладнання, працюють над доступністю для маломобільних пацієнтів.

Роль лікарні для громади

Керівниця підкреслює: лікарня – це не просто заклад, а ключовий елемент життя громади.

“Медицина – це фундамент. Це народження, лікування і, на жаль, останні моменти життя. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах”.

До Вільногірської лікарні звертаються не лише мешканці міста, а й жителі навколишніх громад.

У лікарні не приховують: підтримка містян важлива. Йдеться не лише про фінанси.

Мешканці можуть долучатися до прибирання території, допомагати з благоустроєм та підтримувати лікарню благодійно.

“Ми стараємося”: про щоденну роботу і плани

Попри всі виклики, у лікарні вже вибудували систему роботи: проблеми вирішують поступово, визначаючи пріоритети.

“Є нагальні питання – вирішуємо одразу. Інші – поетапно. Але ми стараємося навести порядок і розвивати лікарню”, – підсумовує директорка.

Лікарня має генератори, працює як пункт незламності та продовжує надавати допомогу навіть в умовах енергетичних викликів.

Читайте також:

Вільногірська міська лікарня замовила техобслуговування рентген-апарату: деталі тендеру