У Вільногірську, що розкинувся серед степів і кар’єрів, стоїть незвичний для цих місць пам’ятник — великий морський якір. Його встановили на початку 2000-х років неподалік міського Палацу культури, і він став своєрідним символом зв’язку міста з морем — хоча до моря звідси сотні кілометрів.
Історією пам’ятного знака “Якір” з редакцією Вільногірськ IN.UA поділилася місцева вчителька історії Валентина Бондар.
Версії появи пам’ятника
Навколо вільногірського якоря існує кілька версій.
Одна з них пов’язана з подіями 1958 року — саме тоді був збудований водолазний морський бот, який згодом отримав ім’я “Вільногірськ”. Цікаво, що це збігається з роком заснування самого міста (Вільногірськ офіційно заснований у 1956–1958 років, коли почалося будівництво гірничо-металургійного комбіната). Можливо, саме цей збіг дав поштовх до пізнішої “морської” символіки міста.
Інша версія стосується вже початку 2000-х років, коли Вільногірськ офіційно взяв шефство над Військово-Морськими силами України. Ініціатором співпраці був тодішній міський голова Олександр Волощук, а підтримку надало керівництво ГМК — генеральний директор Юрій Баранов.
З 2002 року місто почало надавати допомогу українським морякам — екіпажу фрегата “Гетьман Сагайдачний” та водолазного судна “ВМ-114”.
У 2004 році корабель “Алчевськ” було перейменовано на “Вільногірськ”, і тоді ж у місті встановили пам’ятний знак — “Якір”, як символ морської дружби. На відкритті був присутній заступник начальника штабу Військово-морських сил Збройних сил України Сергій Гайдук, уродженець Вільногірська.
Технічні та бойові характеристики
Водолазний бот належав до проєкту 522, створеного для виконання підводних робіт на невеликих глибинах. Судно мало стандартну водотоннажність 92 тонни, довжину 28,5 метра, швидкість до 12,2 вузла і екіпаж із 22 моряків.
Воно було оснащене водолазною станцією, декомпресійною камерою, та могло працювати на глибині до 60 метрів.
Корабель неодноразово перебував у зонах бойових дій — поблизу Єгипту та Сирії (Александрія, Тартус) у 1970–1980-х роках, виконуючи аварійно-рятувальні завдання.
Після десятиліть вірної служби судно “Вільногірськ” завершило свій шлях трагічно.
У листопаді 2007 року воно затонуло внаслідок 8-бального шторму в Керченській протоці. Нині рештки корабля перебувають у Стрілецькій бухті Севастополя.
Хоча судна “Вільногірськ” уже немає, його історія живе у нашому місті. Пам’ятний знак “Якір” став нагадуванням про те, що навіть далеке від моря місто може мати власну морську легенду.
Читайте також:
Підписуйтесь
