На ямковий ремонт доріг планують виділити 500 тисяч гривень для використання нового методу помпової ін’єкції. Нова для міста технологія дозволить зменшити вартість ремонту у 4 рази. Таке питання обговорювали на засідання постійної комісії Вільногірської міської ради з питань міського господарства та регулювання земельних відносин від 12 грудня 2024 року.

Про це стало відомо з запису засідання Вільногірської міської ради.

Ремонт доріг за новим методом

Метод помпової ін’єкції передбачає використання спеціалізованого обладнання. Використати його в Вільногірську вирішили орієнтуючись на сусідню Жовтоводську громаду.

“Враховуючи досвід Жовтих Вод, у них квадратний метр обходиться до 300 гривень собівартості ремонту. У нас у 2023 році ямковий ремонт був 1300-1600 гривень за квадратний метр”, – розповів мер міста Володимир Василенко.

Проте депутат Сергій Калініченко зауважив, що мова йде саме про використання нового методу. Сама пропозиція передбачає залучити стороннього підрядника до виконання подібних робіт. Проте план робіт ще не готовий. Підрядника, який виконає роботи, також ще не знайшли.

Крім того, проблема ремонту полягає в невизначеності обсягу робіт. Частково дороги відремонтували мешканці міста за власний кошт.

“У нас вже частково люди самі зробили. По вулиці Варена частково і дорога до київської траси”, — зазначив Ростислав Варницький.

Майбутнє нового методу в Вільногірськ

Депутати також розглядають можливість придбання спеціальної установки для проведення ремонту доріг за методом помпової ін’єкції.

“Те, що ми пропрацьовували, така машина коштує приблизно 7-7,5 мільйона гривень, це сама установка. Якщо її ставити на самоскид або причеп, це буде приблизно 3 мільйони”, — повідомив Ростислав Варницький.

Проте Сергій Калініченко вважає, що до таких великих витрат міського бюджету потрібно підходити відповідально. Рішення полягає у виборі короткочасної вигоди або дострокової перспективи.

“А на скільки цих 500 тисяч вистачить? Тут мова йде про те, що може трошки піднатужитись та взяти таку машину і робити, або кидати кожний сезон по 500 тисяч, і цьому кінця і краю не буде”, — зазначив Сергій Калініченко.

Також Сергій Калініченко додав, що придбання такої техніки передбачає додаткові проблеми й витрати.

“Якщо так розібратися, то це не просто викинув і вирішив всі питання. Це потрібно персонал знайти, розхідні матеріали, утримання. Це ж ніколи не закінчиться”, — зауважив Сергій Калініченко.

Рішення виконавчої комісії

Один з депутатів також приєднався до обговорення проблеми з ремонтом доріг. Також він зазначив що новий для міста метод потрібно спочатку випробувати.

“Слушна пропозиція зараз придбати, але коштів зараз немає. Можливо, має сенс все-таки випробувати, чи буде ця технологія працювати”, — відповів Віталій Федоренко.

Його також підтримав заступник міського голови Ростислав Варницький.

“Ці 500 тисяч — це зараз нагальна потреба. Хоча б центральні дороги зробити, а потім пропрацьовувати це питання придбання”, — додав Ростислав Варницький.

Заступник мера Ростислав Варницький зазначив, що ямковий ремонт доріг у Вільногірську планують провести навесні. Для цього потрібно провести додатковий аналіз проблеми.

“Ми все одно будемо проводити роботи на весні. До весни ми проаналізуємо ту роботу, яку за рахунок підприємства”, — завершив Ростислав Варницький.

Завершенням засідання стало голосування. Рішення про подальшу роботу над розв’язанням проблеми підтримали всі 4 депутати. Наступним кроком стане аналіз дорожнього покриття та розміщення відповідного тендеру на платформі “Prozorro”.

Читайте також:

• Майже 800 тисяч гривень на доставляння вільногірців до ТЦК: тендер на Prozorro
• У жовтоводській бібліотеці з’явився сучасний тифлокомплекс для людей з порушеннями зору

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ІХХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.

У Вільногірську з 4 серпня можуть вимкнути світло в під’їздах. Причина — старі лічильники, які давно не перевіряли. Термін повірки яких закінчився ще у 2008–2009 роках.

Про це повідомив депутат та головний інженер Комунального підприємства “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко під час сесії Вільногірської міської ради.

Рішення виділити кошти — прийняли

Федоренко запропонував спрямувати 400 тисяч гривень, які були передбачені на генератор для котельні №10, на перевірку 118 лічильників.

Він також пояснив, що для цього потрібно спершу придбати нові лічильники й тимчасово встановити їх на час перевірки основних.

Депутати також обговорили пропозицію від енергокомпанії — перейти на загальнобудинковий облік.

Федоренко додав: “Енергетична компанія вже закупила і перевірила лічильники для 183 будинків. Вони готові встановити їх за свій рахунок, щоб місто перейшло на новий спосіб обліку електроенергії”.

Він пояснив, що наразі договори з оператором системи розподілу не підписують, бо це призведе до додаткових витрат для мешканців.

“Побутова енергетична компанія вже закупила лічильники, але якщо погодитися, мешканцям доведеться платити за втрати у мережах — це додатково 2–2,5 мільйони гривень на рік. Тому рішення поки не ухвалене”, — зазначив він.

Рішення про виділення 400 тисяч гривень на перевірку лічильників депутати підтримали.

Читайте також:

• Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район
• У Вільногірський ліцей №2 не набиратимуть учнів у перший клас