Захищаючи рідну землю, загинув наш земляк. У цей вітряний день, біля ПКіС «Металург», на прощання з Героєм Олександром Дворниковим зібралися його рідні, близькі, друзі та побратими, щоб вшанувати пам’ять героя. Плач лунав звідусіль, панував сум і скорбота за загиблим.

Більше на Вільногірськ IN.UA

29 жовтня 2024 року Олександр загинув внаслідок атаки ворожих FPV-дронів неподалік від населеного пункту Терни Донецької області, мужньо залишившись на полі бою в ім’я захисту своєї країни. Його відвага і самопожертва назавжди залишаться в пам’яті тих, хто його знав.

Олександр Миколайович Дворник народився 21 листопада 1974 року в місті Ніжин Чернігівської області, а згодом його родина переїхала до села Боровківка. Закінчивши 9 класів місцевої школи, він вирушив до Вільногірська, де почав працювати на будівництві. Після служби в армії Олександр повернувся до рідного міста, де працював слюсарем.

Прощання з Героєм Олександром Дворниковим стало болючим для всіх присутніх. Бо військову службу розпочав у 2014-2015 роках він долучився до АТО, захищаючи територіальну цілісність України. Після цього працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, а напередодні широкомасштабного вторгнення став бульдозеристом.

З 24 лютого 2022 року Олександр був призваний на військову службу по мобілізації. Під позивним “Соколик” він пройшов значний шлях, захищаючи Україну на Запорізькому та Херсонському напрямках, а також брав участь у запеклих боях за Бахмут і Лиман. Його відвага та самопожертва назавжди залишаться в пам’яті тих, хто його знав і любив.

У Олександра залишилися рідні: мати Євдокія Степанівна, дружина Олена Миколаївна та донька Анастасія.

Редакція Вільногірськ IN.UA висловлює щирі співчуття родині та друзям Олександра. Вічна пам’ять нашому Герою, який віддав своє життя за захист Батьківщини та врятовані життя!

Читайте також:

• “Ветеран Хаб”: підтримка жінок військових у Вільногірську
• 1,5 мільйона гривень на власний бізнес для ветеранів

У Дніпрі викрили корупційну схему, пов’язану з присвоєнням групи інвалідності. Завідувачка одного з відділень місцевого медичного закладу затримана за підозрою у хабарництві.

Про це повідомляє Дніпропетровська обласна прокуратура.

Завідувачка обіцяла мешканці Дніпропетровської області допомогти у присвоєнні її дочці другої групи інвалідності (дівчина з дитинства інвалід третьої групи). Жінка вимагала за свої “послуги” хабар у розмірі 5 тисяч доларів США та 10 тисяч гривень

“За цю суму вона пообіцяла вплинути на рішення членів медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо присвоєння ІІ групи інвалідності доньці потерпілої, яка з дитинства має ІІІ групу. Це дало б можливість її військовозобов’язаному брату отримати відстрочку від мобілізації.”, – розповіли в обласній прокуратурі.

Затримання завідувачки сталося у момент передачі їй хабара. Після затримання було проведено обшуки у службовому кабінеті та за місцем проживання підозрюваної. 

Під час цих обшуків було вилучено гроші, документи, що підтверджують факт хабарництва, а також чернові записи, які можуть містити інформацію про інші подібні випадки. Наразі слідство триває.

Читайте також:

• У Кам’янському районі ввели карантин через спалах африканської чуми свиней
• Чотири нові депутати прийшли на заміну у Вільногірську міськраду

Сьогодні було людно біля ПКіС «Металург». Вільногірці зібралися на Церемонію прощання з Володимиром Костюшиним. Багато жителів прийшли, щоб провести його в останню путь, висловлюючи вдячність за його мужність і звитягу.

Більше на Вільногірськ IN. UA 

Звістка про загибель військового надійшла до Вільногірська цими вихідними. Володимир Костюшкин — житель села Кринички. 

Під час Церемонії прощання виступив секретар міської ради Вільногірська Антон Боклаг, який вшанував пам’ять загиблого героя та висловив співчуття рідним і близьким Володимира. Після виступу священник провів молитви за упокій душі, і на обличчях присутніх відобразилися горе та скорбота за великим втраченим героєм.

Старший солдат Володимир Костюшин мобілізувався до війська на початку вересня 2024 року. А загинув 1 листопада 2024 року під час бойового завдання у районі населеного пункту Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області, залишившись вірним Україні до останнього подиху.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ВІЙСЬКОВОГО 

Володимир народився 16 вересня 1970 року в селі Кринички. Після закінчення Вільногірської середньої школи №1 та місцевого технікуму, він пройшов армійську підготовку і розпочав свою трудову діяльність у ТОВ «Вільногірське скло». Більшу частину життя він присвятив праці у сфері ЖКГ, де його знали як висококласного слюсаря та гарного спеціаліста.

Вдома Володимира згадують як люблячого батька і чоловіка. Він любив сільське життя, природу і риболовлю. Його пам’ятатимуть як оптимістичну і добру людину. У Володимира залишилися дружина Наталя, та син Владислав. 

Редакція Вільногірськ IN.UA  приносить свої співчуття рідним та друзям загиблого. Вічна пам’ять нашому герою та захиснику.

Читайте також:

• У Вільногірську під час гри помер футболіст Олександр Писаревський
• За трагічних обставин помер відомий вокаліст Вільногірська