Захисник з Лихівської громади Анатолій Шевченко отримав державну нагороду “За оборону України”

Військовослужбовець Збройних Сил України Анатолій Олександрович Шевченко відзначений високою державною нагородою. 1 лютого 2026 року йому було вручено відзнаку Президента України “За оборону України”.

Про це йдеться у Facebook “Лихівське джерело”. 

Церемонія нагородження відбулася безпосередньо в зоні бойових дій на Покровському напрямку. Нагороду Анатолію вручив командир батальйону неподалік від лінії фронту.

Відзнака Президента України “За оборону України” — це символ визнання для військових, правоохоронців та добровольців, які зробили значний внесок у зміцнення оборони держави та захист населення з початку повномасштабного вторгнення.

Варто зазначити, що для для Анатолія це вже третя державна нагорода.

Редакція Вільногірськ IN.UA приєднується до привітань на адресу Анатолія Олександровича та висловлює щиру вдячність за самовідданий захист. 

Читайте також:

Лихівська громада передала військовим автомобіль та гуманітарну допомогу 

Окремі категорії внутрішньо переміщених осіб можуть отримати державну допомогу на придбання житла до 2 мільйонів гривень. Програма спрямована на підтримку переселенців, які втратили житло та потребують вирішення житлового питання.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада. 

Державну допомогу на придбання житла надають: один раз; одному одержувачу; у розмірі до 2 мільйонів гривень; у вигляді житлового ваучера.

Як програма реалізовується У Вільногірську

У Вільногірській міській територіальній громаді для реалізації цієї державної програми створено спеціальну Комісію з розгляду питань надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Вільногірської міської ради.

Комісія розглядає звернення ВПО, які проживають у громаді, та працює в межах чинного законодавства і державного порядку надання допомоги. Її діяльність має забезпечити організований і прозорий підхід до реалізації програми на місцевому рівні.

Наразі переселенці, які проживають у Вільногірській громаді та підпадають під умови програми, можуть звертатися для отримання роз’яснень щодо механізму участі та підготовки необхідних документів.

Прокоментувати це рішення ми попрохали голову Ради ВПО Вільногірська Альону Щекодіну.

“Постанова працює з грудня 2025 року, — розказала пані Щекодіна. — Добре , що Вільногірськ теж доєднався до її виконання і створив комісію, бо знаю що в інших громадах такі комісії почали розглядати рішення ще в минулому році. Тепер люди, які мають право на отримання цих ваучерів, зможуть подати свої документи і у нас у Вільногірську”. 

На що можна витратити суму

Ваучер можна використати для купівлі нового житла, як перший внесок по іпотеці або для погашення вже оформленої іпотеки.

Хто може отримати допомогу 

Отримати допомогу можуть внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій, які є учасниками бойових дій або особами з інвалідністю внаслідок війни.

Основні умови отримання допомоги: 

• відсутність житла на підконтрольній Україні території;
• передача державі права вимоги до рф на суму компенсації; 
• житловий ваучер може використати лише його власник; 
• житло не можна купувати у близьких родичів;
• придбане житло не можна продати чи подарувати протягом 5 років тощо.

Допомогу не надають особам, до яких застосовані спеціальні економічні чи інші обмежувальні заходи, або які мають судимість за злочини проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Допомога НЕ надається тим ВПО, які : 

• мають власне житло (за винятком нерухомості, придбаної в іпотеку); 
• отримали грошову компенсацію за житло; 
• забезпечені державним житлом для постійного проживання; 
• вже подали заявку чи отримали рішення про компенсацію за знищене майно.

Також допомога не надається членам їхніх сімей за тих самих умов.

Як отримати допомогу 

Заяву можна подати через мобільний додаток або портал Дія, а також у ЦНАПі чи через нотаріуса. Якщо заяву подає представник, це можна зробити тільки через ЦНАП або нотаріуса.

Рішення ухвалюють комісії при сільських, селищних і міських радах, районних радах у містах та військових адміністраціях. Розгляд заяви триває 30 календарних днів.

Житловий ваучер діє п’ять років з дня формування в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. Якщо суми ваучера недостатньо, різницю доплачує отримувач. Якщо кошти використані не за призначенням, їх доведеться повернути.

Читайте також:

Кредит на житло для ВПО: як подати заявку

Надія Чирва створила історико-краєзнавчий музей у місцевому ліцеї №5, у якому Вільногірськ уперше побачив самого себе. Вона десятиліттями збирала історії людей, фотографії, спогади й артефакти, щоб місто не втратило власну пам’ять. Сьогодні почесна громадянка Вільногірська Надія Чирва вже не виходить на вулиці, але її життя й досі наповнене людьми, словами й глибокою любов’ю до міста, яке вона називає рідним.

В гості до пані Надії завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA, адже через стан здоров’я вона вже тривалий час не виходить з дому. Тож редакція вирішила прийти до неї, щоб почути її історію та побачити, як живе людина, чий внесок у культурний нащадок громади складно переоцінити.

Обід із варениками і спогади на все життя

До пані Надії та її опікунки Людмили Нечипуренко в гості завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA. Це керівниця проєкту Альона Щекодіна та SMM-менеджерка Анастасія Бондар. Зустріли по-домашньому тепло: варениками з картоплею та пиріжками.

“Ми разом пообідали, було дуже смачно. А головне — дуже затишно. Таке відчуття, ніби ти прийшла не на інтерв’ю, а до рідних людей”, — Альона Щекодіна.

Після обіду пані Надія почала згадувати молодість, роки роботи, людей, з якими йшла пліч-о-пліч, і справу, якій присвятила життя.

Музей як справа серця

Ідея створення музею Вільногірська не була випадковою. Надія Чирва говорить про це просто: вона завжди любила історію, людей і розповіді.

“Я завжди вважала, що місто без пам’яті — це місто без коріння. Коли ми створювали музей, я хотіла, щоб люди бачили: Вільногірськ — це не просто будинки, це долі, праця і життя багатьох поколінь. І це важливо зберегти”, — говорить Надія Чирва.

Працюючи з різними ліцеями, найбільше — з п’ятим, вона роками збирала матеріали про місто: від перших років заснування до сучасності. Мешканці самі несли експонати — фотографії, документи, вироби, особливо багато матеріалів приносили працівники скляного заводу.

Музей жив — там звучали голоси очевидців, проходили зустрічі, розмови, обговорення. Для Надії Чирви це було не місце з вітринами, а простір живої пам’яті.

“Музей для мене ніколи не був просто роботою. Я збирала ці речі, ці історії, бо розуміла: якщо ми їх не збережемо, їх просто не стане”, — ділиться Надія Чирва.

“Вона згадувала не просто факти — вона говорила про людей. Було відчуття, що кожне ім’я для неї важливе”, — зазначає Альона.

Людина, яка завжди була серед людей

Надія Чирва народилася у Дніпрі, але Вільногірськ став її домом. Тут працювали її батьки, тут минуло життя. Вона має дві вищі освіти — педагогічну й бібліотекарську, понад 52 роки стажу в культурній сфері.

Вона багато читала, працювала в бібліотеці, завжди була серед людей. Саме спілкування було її стихією.

Навіть сьогодні, коли рух обмежений, вона продовжує жити словом — читає, згадує, пише вірші.

Гордість міста

Під час розмови Альона Щекодіна не приховує емоцій:

“Мене дуже вразили пані Надія та пані Людмила — їхні історії, розповіді про життя, щирі емоції, а також той глибокий зв’язок між ними, взаєморозуміння й повага, які відчуваються в кожному слові та жесті. Я пишаюсь тим, що змогла познайомитись із пані Надією особисто. Це справді жінка, якою має пишатися громада”.

Надія Чирва — це не лише музей. Це приклад того, як одна людина може зберегти історію цілого міста.

Читайте також:

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?