“Жилсервіс” опублікував тендер на придбання послуг з контролю якості води в місті (Оновлено)

11 грудня 2024 року на платформі Прозорро опублікували тендер від “Жилсервіс”, на придбання послуг з контролю якості питної води у Вільногірську. Торги пройшли успішно, на дослідження планують витратити 80,3 тисячі гривень.

Редакція Вільногірськ IN.UA проаналізувала тендерну пропозицію КП “Жилсервіс” на Прозорро.

Примітка. Матеріал було оновлено у 09:35, 14 грудня. У попередній версії матеріалу була допущена неточність у назві КП. Редакція оновлює матеріал згідно з Редакційною Політикою.

Яку воду п’ють жителі Вільногірська?

Згідно з тендерною документацією, “Жилсервіс” планує взяти два зразки води на перевірку. Перший зразок буде взятий за адресою бульвар Миру, 15, а другий за адресою перехрестя вулиці Степової та вулиці Вареної. Цю воду перевірять на:

• загальну кількість мікробів у воді;
• наявність коліформних бактерій;
• наявність E.coli у воді;
• наявність ентерококів;
• наявність патогенних паразитів;
• визначення запаху, прозорості, кольору води, присмаку.

Переможцем тендеру стала державна установа “Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я”. Вартість послуги складе 80 319 гривень. Дослідження мають провести до 31 грудня 2024 року.

Раніше ми писали, що “Жилкомсервіс” витратив 1,3 мільйона гривень на буріння двох розвідувальних свердловин орієнтовною глибиною 93 метри. Мета цього дослідження — перевірка якості води у підземних водоймах громади. Роботи проводились на території двох населених пунктів: у селі Мар’янівка на вулиці Вишневій та в селі Доброгірське на вулиці Доброгірській.

Читайте також:

• Як Вільногірський ліцей №2 формує у дітей оборонну свідомість: тендери на Прозорро
• М’ясо, овочі та сир: що купляли для Вільногірського ліцею №5 у 2024 році

Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт №15111-д, який регулює оподаткування доходів користувачів цифрових платформ. За відповідний документ проголосували 234 народні депутати.

Податок на OLX: зміни та нові положення

Кабінет Міністрів спочатку вносив до парламенту базову версію (№15111), проте 7 квітня депутати підтримали альтернативний і суттєво доопрацьований варіант. За словами народного депутата Ярослава Железняка, новий законопроект вже йшов з новими правками:

“Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці“, – написав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

На кого поширюються правила

Нові податкові норми стосуватимуться користувачів, які через українські та міжнародні онлайн-сервіси (наприклад, Bolt, Uklon, Airbnb, Uber, OLX) продають товари, надають послуги або здають в оренду нерухомість чи транспорт.

Винятки (інформація не передаватиметься до Податкової):

• дрібні продажі, якщо за рік користувач здійснив менше ніж 30 операцій на загальну суму до 2 000 євро;
• разовий продаж особистих речей з власного вживаного майна у межах ліміту 2 000 євро на рік;
• класичні дошки оголошень, а саме платформи, які слугують лише вітриною для реклами товару і не проводять транзакції через власні системи.

Спеціальний податковий режим: 5% замість 18%

Для громадян, які працюють через платформи на постійній основі, запроваджується спрощена система зі ставкою податку 5% ПДФО (замість стандартних 18%).

Скористатися нею зможуть фізичні особи без найманих працівників, які продають непідакцизні товари та мають річний дохід до 7,2 млн грн (еквівалент 834 мінімальних зарплат).

Ключова зміна теж полягає у ролі самої платформи: вона виступатиме податковим агентом. Це означає, що сервіс самостійно утримуватиме та сплачуватиме податок, а податкова розраховуватиме його на основі даних платформи. Користувачам не доведеться подавати додаткові декларації. Також надання послуг через платформу не створюватиме офіційних трудових відносин між сервісом та виконавцем (наприклад, кур’єром чи таксистом). ФОПам дозволять здійснювати через платформи діяльність за КВЕДами, які не зареєстровані офіційно.

Обов’язки цифрових платформ

Оператори сервісів будуть зобов’язані:

• стати на облік у Державній податковій службі (до 31 грудня 2026 року);
• ідентифікувати користувачів, чиї доходи підлягають звітуванню;
• щорічно подавати звіт до ДПС (до 31 січня).

Законопроєкт також враховує європейські правила обміну податковою інформацією. Цей процес запуститься після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI. Для іноземних платформ діятимуть спрощені правила: звітування раз на рік через спеціальний портал та щомісячна сплата податків у валюті.

Коли запрацюють нові норми

Наразі законопроєкт готується до другого читання у профільному комітеті, де його ще можуть змінити. Очікується, що основні положення набудуть чинності за таким графіком:

• з 1 листопада 2026 року — старт реєстрації цифрових платформ у податковій;
• з 1 січня 2027 року — початок ідентифікації користувачів та збору даних про їхні доходи;
• у 2028 році — фактичний початок оподаткування (за підсумками діяльності у 2027 звітному році).

Читайте також:

“Нова пошта” підвищує тарифи з 13 квітня: як зміняться ціни на доставку

Картини, що народжуються з дерева, та життя, сповнене праці, будівництва і творчості – 75-річний житель Вільногірська Василь Клюнда перетворює звичайні фанерні дошки на витончені художні роботи. 

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA майстер розповів, як із меблевого виробництва прийшов до мистецтва різьби, чому творчість стала для нього способом відпочинку і що допомагає не втрачати натхнення.

Від Волині до Вільногірська: шлях довжиною в життя

Василь Клюнда народився 8 березня 1951 року у Волинській області, в селі Гречки Ковельського району. Водночас у документах офіційною датою вказано 12 березня – її записали пізніше через те, що народження відбулося вдома. Саме тому пан Василь жартує, що має одразу дві дати народження і відзначає їх обидві.

З усмішкою пан Василь розповідає: “День народження 8 березня завжди святкую вдома, а 12 березня – на роботі, бо зазвичай ця дата припадала на робочі дні”.

Після закінчення школи він здобув професію столяра-мебляра у Ковельському ПТУ та працював на меблевій фабриці близько восьми років. У 1976 році, слідом за молодшою сестрою, яка вступила до Вільногірського коледжу, він наважився переїхати до тодішнього молодого міста Вільногірська, де активно розбудовувалися промисловість і житлова інфраструктура.

“Ми тоді фактично будували половину міста”, – згадує він.

У Вільногірську майстер працював на різних підприємствах – від будівельної сфери до “Укртелекому”, де завершив трудову діяльність у 2011 році.

Як з’явилося захоплення різьбою

До мистецтва різьби Василь Клюнда прийшов ще під час навчання. Його майстер у училищі, Борейшо Григорій Іванович, не лише навчав столярства, а й відкривав учням тонкощі роботи з деревом, включаючи інкрустацію та художню обробку.

Саме тоді з’явилися перші навички, які згодом переросли у справжнє захоплення.

“Я тоді вперше спробував і зрозумів, що це мені до душі”, – пригадує він.

Згодом, працюючи на меблевому виробництві, він мав доступ до матеріалів і технологій, що дозволяло експериментувати та вдосконалювати майстерність.

Гурток для дітей і передача досвіду

У минулі роки майстер також викладав різьбу для дітей. На заняття приходили десятки учнів.

“Було до 28 дітей одночасно. У мене досі залишилися журнали відвідуваності гуртка, де я позначав, скільки маленьких майстрів приходили до мене на навчання. А це було ще у 80-90-х роках”, – згадує він.

Заняття проходили кілька разів на тиждень, і діти власноруч створювали перші роботи – від простих візерунків до складніших композицій.

Як народжується дерев’яна картина

Процес створення різьблених робіт, за словами майстра, потребує точності, терпіння і розуміння структури дерева.

Спочатку підбирається та обробляється фанера: її шліфують, покривають морилкою або фарбниками, а потім лакують. Далі в роботу вступають спеціальні різці та стамески.

“Тут важливо не прорізати зайвого, бо фанера має шари. Треба відчувати матеріал до міліметрів”, – пояснює Василь Клюнда.

Залежно від складності, одна робота може зайняти від кількох годин до дня. Прості сюжети майстер виконував навіть по кілька десятків на місяць, коли працював активно.

“Як зараз пам’ятаю, я міг зробити від 60 до 80 робіт за місяць. Якщо це були прості пейзажі, то міг і по 6 картин на день робити”, – поділився пан Василь.

Від пейзажів до ікон: еволюція творчості

У різні роки тематика робіт змінювалася. Майстер створював пейзажі, портрети, сюжетні композиції, а також масштабні панно.

Окремий напрям – копіювання робіт художників, зокрема гравюр, які він збільшував і переносив у різьбу.

Сьогодні Василь Клюнда більше працює над іконами, які оформлює у дерев’яні рамки та розміщує під склом.

“Зараз часто просять саме ікони. Роблю їх із душею”, – говорить він.

Творчість як відпочинок і спосіб жити

Попри вік, Василь Клюнда не полишає творчості. Хоча працює вже рідше, він продовжує створювати вироби, які для нього – більше ніж просто предмети декору.

“Я забуваю про все, коли працюю. Це мене надихає”, – каже він.

Для майстра різьба стала не лише хобі, а й способом зберігати внутрішню рівновагу та передавати емоції через дерево.

Сенси в кожній роботі

У роботах Василя Клюнди часто закладені сюжети з глибоким змістом – від природи до людських переживань. Це можуть бути сцени материнства, прощання, очікування або символічні образи змін і плину часу.

“Кожна картина має свій зміст і історію”, – зазначає він.

Поради молоді: цікавитися світом і не боятися роботи

Майстер переконаний, що сучасній молоді варто більше відходити від залежності від гаджетів і ширше дивитися на світ.

Він радить бути допитливими, пробувати різні види діяльності, не боятися фізичної праці та шукати справу, яка буде до душі.

“Не можна зациклюватися на одному. Треба цікавитися всім – тоді життя буде повнішим”, – підсумовує Василь Клюнда.

Історія майстра – це приклад того, як професійний шлях, життєвий досвід і творче захоплення можуть переплестися в одне ціле. І як із простого шматка дерева народжується не просто виріб, а історія, що зберігає пам’ять і настрій свого автора.

Читайте також:

“Коли сідаю вишивати — мозок перезавантажується”. Історія Людмили Дігтяр з Вільногірська, яка створює картини з тисячі хрестиків