«Жилсервіс» отримає два мільйони гривень з міського бюджету Вільногірська

На позачерговій сесії 7 березня депутати прийняли рішення про виділення грошей на поповнення статутного капіталу «Жилсервіс». За їх даними, це посприяє стабілізації фінансового стану комунального підприємства.

Деталі пояснює Вільногірськ IN.UA.

Додаткові гроші для комунального підприємства

Рішення про виділення двох мільйонів виносили на розгляд чергової сесії в лютому, проте тоді депутати його не прийняли. Натомість на засіданнях постійних комісій зазначали, що додаткові гроші необхідно виділити на придбання реагентів для очищення води, а також на погашення боргу перед філією Комбінату.

Депутат Вільногірської міськради Антон Боклаг на засіданнях депутатських комісій надав наступні пропозиції до проєкту рішення:

• доручити директору КП «Жилсервіс» Олександру Лукінову та заступнику міського голови начальнику УАКБ та ЖКГ Дмитру Волощуку розробити план заходів щодо скорочення заборгованості КП «Жилсервіс» перед філією Комбінату в місячний термін;
• визнати незадовільну роботу директора КП «Жилсервіс» Олександра Лукінова та заступника міського голови Дмитра Волощука в частині погашення заборгованості боргу КП «Жилсервіс» перед філією Комбінату.

Заступник міського голови Дмитро Волощук каже, що проблема з боргом виникла давно та вирішувати її треба було раніше.

Перед тим як винести на голосування проєкт рішення на позачерговій сесії, міський голова Володимир Василенко запропонував виключити один пункт. Він стосувався незадоволення роботи директора КП «Жилсервіс» Олександра Лукінова та заступника міського голови Дмитра Волощука.

Проте депутати не підтримали пропозицію Василенка та проголосували за рішення з пропозиціями від Антона Боклага.

Читайте також:

• Депутати Вільногірська: до кого жителям міста звертатись
• Вільногірський комбінат сплачує найбільші податки у міський бюджет: які це суми

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

День Вінні-Пуха відзначають на честь письменника Алана Александра Мілна – автора знаменитих дитячих історій, який народився 18 січня 1882 року в районі Хампстед у Лондоні. Саме він подарував світові Вінні-Пуха та його друзів – персонажів, які вже багато десятиліть залишаються близькими й улюбленими для різних поколінь читачів.

Про повідомляє Ділова Мова. 

Історія створення 

Історія Вінні-Пуха має цілком реальне походження. Як розповідає Ліндсі Маттік у книжці “У пошуках Вінні”, у 1914 році канадський військовий ветеринар Гаррі Колеборн під час служби в Першій світовій війні придбав ведмежа за 20 доларів. Він назвав його Вінні на честь свого рідного міста Вінніпег. Він став талісманом полку, що перебував в Англії, а згодом, перед відправленням солдата на фронт у Францію, його залишили в Лондонському зоопарку – там було безпечніше.

Цікавий факт: на відміну від літературного персонажа, справжня Вінні була дівчинкою. Образ Вінні-Пуха Мілн створив, надихнувшись плюшевим ведмедиком свого сина Крістофера Робіна. А частина імені “Пух”, за однією з версій, походить від імені лебедя. Деякі дослідники вважають, що родина Мілнів зустріла лебедя на ім’я Вінні під час відпустки, а сам письменник згадував його у вірші “Дзеркало”.

День Вінні-Пуха – це гарна нагода повернутися до теплих спогадів дитинства й дізнатися більше про історію улюблених героїв. Усвідомлення того, що казковий ведмедик має реальне історичне підґрунтя, робить його образ ще більш зворушливим і особливим для читачів будь-якого віку.

Читайте також:

День брауні: готуємо найсмачніший десерт за лічені хвилини

17 січня у світі відзначають День піци – з хрумкою скоринкою, тягучим сиром і безліччю начинок на будь-який смак – піца об’єднує людей у різних країнах і культурах. У цей день пропонуємо згадати її історію та приготувати домашню піцу “Маргариту”.

Більше на Вільногірськ IN.UA 

Історія 

Сучасна піца у звичному для нас вигляді з’явилася в італійському Неаполі у XVIII столітті. Однією з найвідоміших сторінок її історії став 1889 рік, коли неаполітанський майстер Раффаеле Еспозіто приготував особливу піцу на честь королеви Маргарити Савойської. Для неї він використав помідори, моцарелу та базилік – інгредієнти, що відтворюють кольори італійського прапора. Саме так народилася піца “Маргарита”, яка згодом здобула світову популярність.

У 2017 році мистецтво неаполітанських піцайоло офіційно визнали нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО, що підтвердило унікальну культурну й гастрономічну цінність піци. 

В Італії Всесвітній день піци відзначають 17 січня — у день святого Антонія Абата, покровителя пекарів і піцайоло. Особливо урочисто це свято проходить у Неаполі, де його традиційно вважають професійним днем майстрів піци.

Рецепт піци 

Інгредієнти: 

Тісто:

• 400 грамів борошна +для підпилу; 
• 200 мілілітрів води; 
• 10 грамів пресованих дріжджів; 
• 1 столова ложка олії; 
• 0,5 чайної ложки цукру; 
• дрібка солі. 

Соус: 

• 150 грамів томатів пелаті; 
• 2 зубчики часнику; 
• 1 столова ложка оливкової олії; 
• 3 листочки базиліку; 
• дрібка солі; 
• дрібка цукру. 

Начинка: 

• 150 грамів сиру моцарела; 
• 1 томат; 
• 10 листочків базиліку для подачі. 

Приготування:

Готуємо тісто

1. Опара: У мисці змішайте теплу воду, дріжджі, цукор та сіль. Перемішайте до розчинення.

2. Заміс: Додайте борошно та олію. Замісіть еластичне тісто, що не липне до рук. Сформуйте кулю.

3. Відпочинок: Залиште тісто в теплому місці на 60 хвилин, потім обімніть його і покладіть у холодильник ще на 60 хвилин.

Робимо соус та начинку

1. Соус: Блендером перебийте томати пелаті з часником, базиліком, олією та спеціями до однорідності.

2. Підготовка: Натріть моцарелу на крупній тертці, томат наріжте тонкими кружальцями.

Збірка та випікання

1. Формування: Розділіть тісто навпіл. Розкочуйте корж товщиною 2 міліметри, зробивши невеликі бортики (до 3 сантиметрів).

2. Начинка: Змастіть основу соусом (відступаючи 2 сантиметри від краю). Рівномірно посипте сиром, а зверху викладіть скибочки томатів.

3. Духовка: Випікайте 20 хвилин при температурі 230°C.

Порада: Свіжі листочки базиліку додавайте вже на готову гарячу піцу перед подачею — так вони збережуть колір та аромат.

Читайте також:

Що приготувати із залишків куті: рецепти