12 обов’язкових страв на Різдво: що має бути на святковому столі

Щороку Різдво стає особливим приводом зібратися за святковим столом, де обов’язковими є 12 пісних страв. Такі страви як кутя, узвар, вареники та інші смаколики не лише втілюють гастрономічні традиції, а й несуть символічне значення, передаючи дух свята з покоління в покоління.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала перелік з 12 традиційних страв на Різдво. 

12 традиційних страв на Різдво

Святий Вечір — це родинна вечеря напередодні Різдва, коли подають 12 пісних страв, як символ дванадцяти апостолів та місяців у році. Така кількість пов’язана з традиціями Різдвяного посту, який триває до свята.

Кутя

Кутя — головна страва Святвечора, з якої починають вечерю. Традиційно її готують із пшениці, але існують варіанти з рису, перловки чи булгуру. Зерно символізує достаток і вічне життя, мед — чистоту, а мак — мучеництво. Кутю залишають на ніч на столі як символ єднання з Богом і померлими.

Узвар

Узвар символізує нове життя та народження Ісуса Христа, а вода — очищення душі й тіла. Сухофрукти в узварі уособлюють родючість, а мед — солодке й щасливе життя.

Борщ

На Святвечір готують пісний борщ на основі овочів і бурякового квасу, що надає йому насиченого червоного кольору. Він символізує кров вифлеємських дітей, убитих за наказом Ірода.

Капусняк

Капусняк готують із капусти, яка символізує міцність, простоту та єдність навколо Христа.

Хліб

Хліб, калач або кочарун уособлюють смерть і воскресіння: зерно, потрапляючи в землю, «помирає», але дає плоди, «оживаючи» знову. Вони також є символом добробуту.

Риба

Риба є символом християнства. Її зображення з трьома тілами та однією головою або переплетеними рибинами уособлює Святу Трійцю. Грецька абревіатура ІХТІОС, яка означає ім’я Ісуса, перекладається як «риба». Першими учнями Христа були рибалки, а самі віруючі порівнюються з рибою, що знаходиться у безпеці «води вчення».

Горох і квасоля

Горох і квасоля уособлюють відродження після занепаду та Божу весну. Вони також символізують єдність родини, адже всі за різдвяним столом подібні до горошин в одному стручку.

Часник

Часник на Святвечір символізує захист від злих сил і недуг. Його часто розкладають по кутах столу, вважаючи оберегом, що забезпечує здоров’я та оберігає родину від нещасть.

Голубці

Голубці на Святвечір символізують злагоду, мир та єдність у родині. Їх форма нагадує згорнуті крила голуба — символу миру, а начинка у капустяному листі уособлює достаток і гармонію.

Пампушки

Пампушки на Святвечір символізують достаток, радість і щасливе життя. Їх кругла форма асоціюється з вічністю і циклічністю життя, а солодкий смак — із насолодою та святковим настроєм.

Каша

Каша уособлює продовження роду та згуртованість родини. Вона також символізує родючість землі, плодючість худоби та працьовитість господарів.

Вареники

Вареники символізують достаток і благополуччя, нагадуючи про добре життя, «як вареник у маслі», призначене людині у Божому Царстві. Також існує традиція ховати монетку в один із вареників — той, хто її знайде, матиме фінансову удачу протягом року.

Читайте також: 

• Глінтвейн: історія напою і найкращий рецепт для зимових вечорів
• Готуємо святкові рецепти: мімоза, штолен та шпинатний рулет своїми руками

Вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти невдовзі зможуть оформлювати відстрочку від мобілізації через застосунок Резерв+. Наразі Міністерство оборони України тестує нову послугу. 

Детальніше про те, хто з освітян зможе скористатися новою послугою та як працюватиме оформлення відстрочки, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Хто зможе оформити відстрочку через Резерв+

Долучитися до бета-тестування можуть вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

Однак для участі необхідно відповідати двом основним умовам:

• працювати за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• на момент бета-тестування не мати чинної відстрочки. 

Таким чином, нова функція насамперед розрахована на педагогів шкіл, які мають законне право на відстрочку, але ще не оформили її.

Дані перевірятиме система

Однією з головних особливостей нової послуги стане автоматична перевірка інформації.

Після подання запиту Резерв+ самостійно перевірятиме дані користувача у державних інформаційних системах. Зокрема, система використовуватиме інформацію з Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ). 

Тому перед поданням запиту педагогам радять переконатися, що інформація про них внесена до АІКОМ правильно та актуально.

Перевірити ці дані можна в адміністрації закладу освіти або у працівника, відповідального за їх ведення.

Як працюватиме оформлення

Процедура має бути максимально цифровою. Педагогу потрібно буде лише подати запит на відстрочку у Резерв+.

Після цього система автоматично перевірить інформацію у державних реєстрах. Якщо право на відстрочку буде підтверджене, її оформлять автоматично.

Інформація про отриману відстрочку з’явиться в електронному військово-обліковому документі.

Міноборони зазначає, що педагогам не доведеться збирати довідки, подавати документи через ЦНАП або чекати тривалого розгляду заяви.

Наразі послугу тестують

Перед повноцінним запуском Міноборони проводить бета-тестування. Педагоги, які відповідають вимогам, можуть долучитися до тестування та отримати можливість одними з перших оформити відстрочку онлайн. Для цього необхідно заповнити спеціальну форму, на яку посилається Міністерство оборони України.

Водночас варто враховувати, що йдеться саме про тестування нової функції, а не про вже доступну для всіх педагогів послугу.

Для кого з освітян відстрочка вже доступна

Розширення функціоналу Резерв+ відбувається поступово. На сьогодні онлайн-відстрочку вже можуть оформити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти. 

Наступними, за даними Міноборони, до переліку користувачів цієї цифрової послуги мають долучитися працівники закладів загальної середньої освіти.

Читайте також:

Бронювання по-новому: кого торкнуться зміни

Лихівська громада готується до участі в експериментальному державному проєкті, який передбачає придбання приватних будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Наразі йдеться про один будинок – для нього вже створили комісію, склали відповідний акт і передали документи на подальше опрацювання. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала Лихівку та поспілкувалася з начальницею відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталією Жданюк. Вона розповіла, хто з переселенців може претендувати на таке житло та яку ще допомогу можуть отримати ВПО у громаді.

Лихівська громада долучилася до експериментального проєкту

За словами Наталії Жданюк, Лихівська громада почала працювати в межах експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №751 від 10 червня 2026 року.

Програма передбачає можливість придбання будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Житло купуватимуть за кошти державної субвенції та передаватимуть у комунальну власність громади.

Для одного будинку передбачена сума до 500 тисяч гривень. Тобто житло в межах встановленої вартості може бути придбане за державні кошти, а після цього його зможуть надати переселенцям.

Наразі громада вже зробила перші організаційні кроки.

“Ми запросили представників Держпродспоживслужби та пожежної інспекції та створили комісію для роботи над всіма питаннями по цьому проєкту”, – розповіла Наталія Жданюк.

До складу комісії включили відповідних спеціалістів, після чого громада почала безпосередньо шукати будинки, які відповідають вимогам програми. Наразі в Лихівській громаді опрацьовують один такий будинок.

“Наразі ми займаємося одним будинком. Для подальшого опрацювання цього питання створена комісія, складено відповідний акт, і зараз документи перебувають на опрацюванні”, – розповіла Наталія Жданюк.

За її словами, після звернення представників ВПО відповідні документи мають передати до департаменту для подальшого опрацювання питання відповідно до постанови.

Скільки будинків планують придбати

Конкретної кількості будинків, які громада планує придбати в межах проєкту, наразі немає.

Наталія Жданюк пояснює, що знайти відповідне житло складно через низку вимог. Зокрема, не всі будинки мають належним чином оформлені документи, не завжди підходить їхня вартість, а власники не завжди погоджуються на розрахунок у безготівковій формі.

“Будемо працювати, по мірі можливості. Чим більше, тим краще”, – зазначила начальниця відділу.

Йдеться саме про приватні будинки, які належать господарям. Громада має придбати їх у комунальну власність відповідно до умов державної програми. Після цього житло передаватимуть для проживання внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, власником будинку буде громада, а сім’я ВПО отримуватиме право проживати в ньому на визначених умовах.

Скільки років ВПО зможуть жити у будинку

Договір із внутрішньо переміщеною особою укладатимуть на два роки.

При цьому мешканці не сплачуватимуть орендну плату – оплачувати потрібно буде лише комунальні послуги.

Після завершення двох років договір може бути продовжений. За словами Наталії Жданюк, це можливо, якщо сім’я продовжує відповідати необхідним умовам і немає підстав для припинення проживання.

Тобто два роки не обов’язково означають автоматичне виселення родини. Після придбання будинку в громаді планують сформувати фонд житла для внутрішньо переміщених осіб. Саме відповідна комісія надалі займатиметься питаннями користування таким житлом.

Якщо сім’я дотримується умов проживання, договір можуть продовжити ще на певний період за взаємною згодою.

Водночас є обставини, за яких продовження договору може бути неможливим. Серед них – пошкодження або руйнування майна, а також заборгованість за комунальні послуги.

“Якщо таких підстав не буде, то ми можемо з ними продовжити термін дії договору на проживання”, – пояснила Наталія Жданюк.

Окремої виплати для всіх ВПО у громаді немає

Під час розмови журналістка також запитала про інші види підтримки переселенців – зокрема, можливі одноразові виплати, компенсації лікування чи санаторно-курортного відпочинку.

Як пояснила Наталія Жданюк, окремої фіксованої виплати, яку автоматично отримує кожен ВПО після реєстрації в громаді, у Лихівці немає.

Водночас переселенці, як і інші соціально незахищені жителі громади, можуть звертатися по допомогу за програмою “Турбота”. Це програма матеріальної підтримки соціально незахищених верств населення. Розмір допомоги визначають на засіданні виконкому залежно від конкретної ситуації та в межах передбачених бюджетних призначень. Для отримання допомоги необхідно подати заяву до ЦНАПу або відділу соціального захисту населення та ветеранської політики.

“У нас є випадки, коли люди звертаються по допомогу за програмою “Турбота”. Це стосується соціально незахищених верств населення. Залежно від конкретної ситуації та життєвих обставин ми намагаємося допомогти всім, хто звертається ”, – зазначила начальниця відділу.

Тобто допомогу призначають не просто за фактом наявності статусу ВПО, а залежно від конкретних життєвих обставин людини.

Допомагати переселенцям почали ще у 2022 році

Підтримка людей, які вимушено залишили свої домівки через війну, у Лихівській громаді розпочалася ще з перших місяців повномасштабного вторгнення.

За словами однієї з представниць відділу соціального захисту населення та ветеранської політики, на початку громада забезпечувала харчуванням перших переселенців, які приїжджали сюди.

“Забезпечували людей, які переселилися до нас. Це, мабуть, перші 50 чоловік, які селилися сюди”, – згадує вона.

Нині допомога ВПО здійснюється у межах загальних соціальних програм громади, а також завдяки роботі благодійних і волонтерських організацій.

Читайте також:

Із занедбаної будівлі – у сучасний дім для переселенців: як у Лихівці готують до відкриття гуртожиток