Святкові традиції — це не лише обряди, а й мова, якою ми їх описуємо. “Паска” чи “куліч”, “Великдень” чи “Пасха” — які слова вважаються правильними і в чому їхня різниця?

Як розібратися в мовних тонкощах – читайте на Вільногірськ.IN.UA

“Пасха” чи “Великдень”

Саме назва Великдень закріплена в усіх словниках української мови. Також існує церковний варіант – Воскресіння Христове. Про це зазначає доктор філологічних наук Олександр Пономарів. 

Один з найвідоміших філологів України Олександр Авраменко зазначає, що в словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка слова “Пасха” немає взагалі, а в інших словниках воно подане з різними обмеженнями.

Натомість Пасха ( Песах, Пейсах ) – це іудейське свято. За словами професорки та докторки філологічних наук Лариси Масенко, єврейське слово «песах» означає «перехід», тобто йдеться про вихід іудеїв з Європи. 

“Паска” чи “куліч”

Святковий хліб, який випікають на Великдень, в українській мові називається паска. Це слово має давнє походження та, ймовірно, увійшло в українську мову завдяки впливу єврейської культури, оскільки євреї та українці довгий час співіснували на одній території.

Натомість «куліч» — це русизм, який не належить до української літературної мови.

Читайте також: 

• Коли найкраще пекти паски та фарбувати яйця на Великдень 2025
• Великдень без хімії: ТОП-5 натуральних фарбників для яєць

Міністерство молоді та спорту України розпочало прийом заявок на участь у конкурсі проєктів у межах українсько-литовського молодіжного обміну. Програма обміну реалізується відповідно до Угоди між урядами України та Литви про створення Комітету Ради обмінів молоддю.

Про це повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Програма обміну

Головною метою обміну є активізація співпраці між молоддю обох країн задля зміцнення дружніх відносин. До участі у конкурсі запрошуються неприбуткові організації, що працюють з молоддю, серед яких:

• інститути громадянського суспільства;
• заклади освіти;
• комунальні установи.

Один проєкт може тривати не менше п’яти та не більше десяти календарних днів, не враховуючи дні приїзду і від’їзду учасників підготовчого етапу та підготовчого візиту.

Участь у проєктах можуть брати особи віком від 14 до 35 років. Кількість учасників проєкту має становити не менше 10 та не більше 15 осіб з кожної країни, у тому числі принаймні один супроводжуючий чи керівник групи.

Заявки приймаються до 20 квітня 2025 року. Детальна інформація про умови конкурсу доступна за посиланням. Додаткові питання можна поставити, звернувшись до управління молодіжної політики Мінмолодьспорту за телефоном: 044 246 62 36.

Читайте також:

• НБУ скасовує ліміт у 150 тисяч гривень на перекази “з картки на картку”
• Україна отримала €3,5 млрд від ЄС у рамках “Ukraine Facility”: на що підуть гроші?

Національний банк України вирішив не продовжувати обмеження в 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку.

Про це повідомляє Національний банк України.

Як зазначили в НБУ, ці обмеження стимулювали роботу над комплексними рішеннями, які були спрямовані на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності. За час дії обмежень:

• зменшилась кількість підозрілих переказів ;
• банки приділили більшу увагу до проблеми так званих “дропів” — людей, які за гроші дозволяють використовувати свої рахунки для сумнівних операцій;
• банки створили власні правила безпеки.

“Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму”, – зазначили фахівці НБУ.

Читайте також:

• Зниження цін на ліки: ще понад 100 препаратів стануть дешевшими у квітні
• “Народжені у вишиванках – непереможні”: традиція, що єднає Україну