Святкові традиції — це не лише обряди, а й мова, якою ми їх описуємо. “Паска” чи “куліч”, “Великдень” чи “Пасха” — які слова вважаються правильними і в чому їхня різниця?

Як розібратися в мовних тонкощах – читайте на Вільногірськ.IN.UA

“Пасха” чи “Великдень”

Саме назва Великдень закріплена в усіх словниках української мови. Також існує церковний варіант – Воскресіння Христове. Про це зазначає доктор філологічних наук Олександр Пономарів. 

Один з найвідоміших філологів України Олександр Авраменко зазначає, що в словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка слова “Пасха” немає взагалі, а в інших словниках воно подане з різними обмеженнями.

Натомість Пасха ( Песах, Пейсах ) – це іудейське свято. За словами професорки та докторки філологічних наук Лариси Масенко, єврейське слово «песах» означає «перехід», тобто йдеться про вихід іудеїв з Європи. 

“Паска” чи “куліч”

Святковий хліб, який випікають на Великдень, в українській мові називається паска. Це слово має давнє походження та, ймовірно, увійшло в українську мову завдяки впливу єврейської культури, оскільки євреї та українці довгий час співіснували на одній території.

Натомість «куліч» — це русизм, який не належить до української літературної мови.

Читайте також: 

• Коли найкраще пекти паски та фарбувати яйця на Великдень 2025
• Великдень без хімії: ТОП-5 натуральних фарбників для яєць

Психологічна допомога надається ветеранам та ветеранам на безоплатній основі. Для цього діє Реєстр постачальників послуг із психологічної реабілітації військових та їхніх родин.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.

Як отримати психологічну допомогу

Реєстр містить перелік фахівців та установ, які надають психологічну допомогу. Кожен може обрати спеціаліста у своєму місті чи громаді або ж працювати дистанційно. У списку вказані контакти фахівців для прямого зв’язку.

У Реєстр включені лише ті спеціалісти, які відповідають кваліфікаційним вимогам і мають ліцензію на медичну практику.

Зокрема, деякі заклади працюють мультидисциплінарними командами: психологами, психотерапевтами, психіатрами та практичними психологами — залежно від потреб.

Хто може отримати допомогу

• ветерани й ветеранки;
• військовослужбовці, які звільняються або звільнені з військової служби;
• особи з особливими заслугами перед Україною та члени їхніх сімей;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
• члени сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України;військовослужбовці та їхні родини (на період воєнного стану + 3 місяці після його завершення).

Послуги доступні як у стаціонарі, так і амбулаторно чи дистанційно. Усі вони є безоплатними, а їхню вартість компенсує Міністерство у справах ветеранів напряму спеціалізованим закладам і ФОПам. Перелік фахівців у Реєстрі регулярно оновлюється.

Читайте також:

Маломобільні жителі отримають додаткову медичну підтримку після евакуації – Мінсоцполітики

Міністерство розвитку громад та територій України розробило рекомендації, які мають сприяти активній участі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у житті громад. Документ підготовлено в рамках реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки.

Детальніше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Більше можливостей для ВПО

Відповідно до рекомендацій, ВПО мають право брати участь у вирішенні питань місцевого значення через інструменти локальної демократії на рівні з іншими жителями громади.

Жителями громади вважаються громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території громади, а також ті, чиє фактичне місце перебування підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за винятком військовослужбовців строкової служби та осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі за вироком суду).

Зокрема, ВПО можуть долучатися до:

• місцевих референдумів;загальних зборів (конференцій) жителів;місцевих ініціатив;
• громадських слухань;планування та розподілу коштів місцевого бюджету;
• публічних консультацій, організованих органами місцевого самоврядування;
• роботи консультативно-дорадчих органів при місцевій владі;
• громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
• інших форм участі, що не суперечать законодавству.

У різних регіонах України внутрішньо переміщені особи реалізують успішні ініціативи для підтримки громад. Зокрема, у Мукачеві, Чернігові, Києві та Хмельницькому відкрили коворкінги “AwareZone” для молоді та переселенців. У Хмельницькому коворкінг облаштовано волонтерами: там є 15 робочих місць із комп’ютерами. На Івано-Франківщині громадська організація “Д.О.М.48.24” розвиває соціальне підприємництво, підтримує жінок та культурні проєкти, зокрема “Безпечні простори”, “Beauty Coworking”, бізнес-курси й документальний театр.

Читайте також:

Маломобільні жителі отримають додаткову медичну підтримку після евакуації – Мінсоцполітики