Через що субсидію можуть не призначити: фактори, які впливають на можливість виплати

Українці можуть отримати допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг — субсидію. Проте розраховувати на додаткові виплати можуть не всі.

Чому субсидію можуть не призначити йдеться на сторінці Міністерства соціальної політики України.

Не призначили субсидію: чому

За даними Мінсоцполітики, житлова субсидія не призначається, якщо:

1.Площа житла перевищує 130 кв. метрів для квартир; 230 кв. метрів для приватних будинків;

2.Хтось з членів родини протягом 12 місяців перед призначенням житлової субсидії здійснив операцію на суму понад 50 тисяч гривень, а саме:

• купівлю земельної ділянки, нерухомого майна, транспорту, цінних паперів, віртуальних активів, будівельних матеріалів, товарів довгострокового вжитку. Одноразову оплату будь-яких робіт або послуг (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);
• платежі, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно чи транспортні засоби;
• внески до статутного капіталу товариства, підприємства, організації;
• благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
• надання поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, позики;
• купівлю іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних чи освітніх послуг).

Водночас житлові субсидії призначаються, якщо родина купила житло протягом шести місяців після продажу іншої квартири або будинку. У разі якщо попереднє житло було єдиним житловим приміщенням у власності.

3. Є у власності більше ніж одне житло, крім житлових приміщень у гуртожитках та житла:

• яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності;
• на яке оформлено право на спадщину, за умови, якщо воно не здається в оренду;
• розташованого в сільській місцевості, селищах міського типу, на тимчасово окупованій території. Зокрема, у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та Севастополі, у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
• зруйнованого внаслідок російської агресії;
• отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа коштом державного чи місцевого бюджету.

4. Депозит у банку понад 100 тисяч гривень або облігації внутрішньої державної позики;

5. У власності є транспортний засіб, що підлягає реєстрації;

6. У складі сім’ї є люди, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, та:

• у них відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії;
• вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший за розмір мінімальної заробітної плати;
• вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Водночас житлові субсидії призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менш як місяць:

• навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у Державній службі зайнятості як безробітні;
• отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I та II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога людині, яка не працює, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю;
• надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, перебували у складних життєвих обставинах, перебувала на диспансерному обліку, або перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду;
• сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія;

Не призначили субсидію: чому

7. Громадянин не повернув надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу уповноваженого органу або не сплачує суми до повернення, визначені уповноваженим органом;

8. У разі отримання від підприємств – надавачів послуг інформації про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати послуг, загальна сума якої перевищує сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії. Житлова субсидія у такому випадку може призначатися за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку;

9. Люди, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці.

Читайте також:

• На субсидію можуть розраховувати орендарі квартир: що відомо
• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг

Багато громадян наразі перебувають за межами держави, проте потреба вирішувати юридичні чи майнові питання вдома залишається. Для представництва інтересів, продажу майна чи переоформлення автомобіля необхідна довіреність.

Редакція Вільногірськ IN.UA, посилаючись на Міністерство юстиції України, підготувала інформаційну довідку щодо того, як правильно оформити цей документ за кордоном, щоб він мав законну силу на території України.

Що таке довіреність та які існують варіанти її оформлення

Довіреність — це письмовий документ, який одна особа (довіритель) видає іншій (представнику) для ведення справ перед третіми особами. Завдяки цьому документу довірена особа може підписувати договори, подавати заяви та захищати інтереси довірителя. Важливо пам’ятати, що всі операції з нерухомістю, транспортними засобами чи корпоративними правами вимагають виключно нотаріально посвідченої довіреності.

Особа, яка перебуває за кордоном, має два законні шляхи оформлення такого документа:

• звернутися до консульської установи України;
• скористатися послугами місцевого іноземного нотаріуса.

Оформлення через консульство

Звернення до українського консульства є найбільш зручним варіантом оформлення довіреності за кордоном. Головна перевага полягає в тому, що виданий там документ не потребує жодної додаткової легалізації чи перекладу. Така довіреність одразу набуває чинності та готова до використання в Україні.

Консул самостійно реєструє довіреності на розпорядження майном чи транспортними засобами в Єдиному реєстрі довіреностей. Проте варто враховувати одне обмеження: консул не має права посвідчувати довіреності на ті правочини, які за законом вимагають виключно особистої присутності людини.

Послуги іноземного нотаріуса

Якщо візит до консульства неможливий, громадяни мають право звернутися до будь-якої місцевої нотаріальної контори в країні перебування. У такому разі документ складатиметься іноземною мовою за правилами місцевого законодавства.

Щоб такий документ запрацював в Україні, він має пройти процедуру легалізації. Алгоритм залежить від країни:

• без легалізації (довіреності, наприклад, видані в Польщі або Чехії, визнаються в Україні без додаткових формальностей завдяки двостороннім міжнародним договорам);
• апостиль (для документів з більшості країн Європи, США, Канади та Великої Британії потрібен спеціальний штамп — апостиль. Він підтверджує справжність підпису та статус нотаріуса згідно з нормами Гаазької конвенції).

Проставлянням апостиля зазвичай займається міністерство юстиції відповідної країни. Доцільно одразу запитати в іноземного нотаріуса, чи надає він послугу замовлення цього штампа. Коли документ з апостилем опиниться в Україні, його необхідно перекласти українською мовою та нотаріально засвідчити цей переклад. Тільки після цього довіреність набуває юридичної сили.

Як правильно скласти текст документа

В міністерстві радять мати заздалегідь підготовлений електронний проєкт довіреності. У тексті обов’язково повинні бути зазначені:

• точне місце та дата складання;
• повні прізвища, імена та по батькові обох сторін (довірителя та представника);
• адреси реєстрації чи фактичного проживання сторін;
• термін дії документа (якщо строк не вказати, довіреність діятиме до моменту її офіційного скасування);
• для представників-адвокатів — інформація про їхній статус та членство в об’єднанні;
• для укладання договору дарування — обов’язково вказується ім’я обдаровуваного, інакше такий документ визнається нікчемним.

Процедура та необхідні документи

Для оформлення документа необхідна особиста присутність довірителя. До консульства чи нотаріуса потрібно надати:

• оригінал та копію закордонного або внутрішнього паспорта громадянина України;
• оригінал та копію ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• чітку копію паспорта майбутнього представника;
• додаткові документи залежно від суті доручення (наприклад, копії документів на право власності для продажу квартири або свідоцтво про смерть і підтвердження родинних зв’язків для оформлення спадщини).

Процедура також передбачає обов’язкову сплату консульського збору або оплату послуг іноземного нотаріуса. У випадку звернення до іноземного фахівця можуть знадобитися додаткові витрати на послуги перекладача під час прийому.

Читайте також:

Нові правила виїзду за кордон у 2026 році: зміни для чоловіків та європейські системи контролю

В Україні запроваджують масштабну ініціативу по створенню банків їжі на базі супермаркетів, покликану вирішити одразу дві глобальні проблеми: зменшити кількість харчових відходів та допомогти людям, які опинилися у скруті.

Детальніше про те, як працюватиме ініціатива та які продукти віддаватимуть безплатно — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Що таке система “food banking” та як вона працюватиме

Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства підписали меморандум про співпрацю з Українською федерацією банків продовольства (УФБП). Мета угоди — розвиток системи продовольчих банків. Ця модель уже не одне десятиліття успішно діє в країнах Європейського Союзу та США. Її суть полягає у централізованому зборі, сортуванні та розподілі харчів через благодійні організації.

Наразі в Україні розробляють спеціальний законопроєкт, який створить необхідні податкові та регуляторні умови для бізнесу. Документ передбачає впровадження пільг для тих підприємців, які віддаватимуть їжу на благодійність. Водночас обговорюється запровадження штрафів за утилізацію продуктів, якщо вони були безпечними і їх можна було передати людям. Очікується, що такий підхід дозволить зменшити обсяги харчових відходів у країні щонайменше вдвічі.

Чому новий закон критично необхідний

Щороку в Україні утилізують від 2,7 до 3 мільйонів тонн харчових продуктів. Величезна частка цієї їжі є абсолютно безпечною та придатною до споживання. Паралельно з цим понад 12,7 мільйона українців потребують гуманітарної підтримки. Серед них — пенсіонери, люди з інвалідністю та понад 4,59 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

“Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів — попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства — механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації“, — пояснює голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський.

За його словами, практика порятунку продуктів, які вже не можуть продаватися в магазинах через наближення кінцевої дати споживання, є світовим стандартом.

Які саме продукти рятуватимуть від смітника

Пріоритет у передачі благодійникам надаватимуть товарам із тривалим терміном зберігання, а також тим продуктам, дата вживання яких добігає кінця (їх потрібно реалізувати швидко). До списку входять:

• бакалія (різноманітні крупи, макаронні вироби, борошно, цукор, сіль та олія);
• консервація (овочеві, м’ясні та рибні консерви);
• продукти з коротким терміном придатності (молочна продукція, хлібобулочні вироби, свіжі фрукти та овочі, які супермаркети не встигають розпродати);
• дитяче харчування (фруктові та овочеві пюре, каші, молочні суміші);
• напої (бутильована вода, соки, кава та чай).

Головна та безкомпромісна вимога до всіх товарів — повна безпечність для здоров’я людини. Продукція повинна мати цілісне, непошкоджене пакування та чітке маркування з термінами придатності.

Як їжа потраплятиме до кінцевого споживача

Світовий досвід показує різні моделі роботи продовольчих банків. В Україні планують використовувати два основні формати:

• повний цикл, тобто благодійна організація бере на себе всі процеси: безкоштовно забирає товари зі складів чи магазинів, зберігає їх, перевіряє якість та самостійно роздає їжу людям, які звернулися по допомогу.
• логістичний хаб, коли родовольчий банк працює як великий розподільчий центр. Він приймає великі партії продуктів, забезпечує їхнє правильне зберігання та контроль якості. Після цього їжу передають партнерським структурам — громадським організаціям, державним соціальним установам чи іншим благодійним фондам, які вже безпосередньо контактують із вразливими верствами населення і роздають їм продуктові набори.

Читайте також:

Пенсійне посвідчення у смартфоні: як оформити електронний документ онлайн