Богдана Фактуліна, донька загиблого захисника України Олега Бандурченка, активно підтримує військових, беручи участь у різних зборах. Своє рішення Богдана мотивує відданістю та пам’яті про батька, який загинув, виконуючи бойове завдання

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Богданою Фактуліною та дізналася про історію її батька і чому для неї важливо брати участь у військових зборах.

Підтримка військових зборів

Після втрати батька, вільногірка Богдана Фактуліна відчула важливість підтримки тих, хто продовжує захищати країну на передовій. Нещодавно вона вирішила вкотре підтримати військових, зробивши значний грошовий внесок у військовий збір, який проводився Стасею Милославською. Тим самим вона прискорила закриття цього збору та отримала подарунок від нашої редакції у вигляді шоперу.

“Я вирішила донатити, бо знаю, що маю таку можливість. Колись в свій час ми не встигли зробити збір для тата. Тому зараз я намагаюсь допомагати як найбільше”, — розповідає Богдана.

Значні суми, які вона надсилає на підтримку військових, йдуть на закупівлю необхідного обладнання, амуніції та медичних засобів для військових. Вона вважає, що кожен внесок, незалежно від розміру, має значення і може врятувати життя.

“Я кожен місяць намагаюся хоч десь щось донатити на Україну, саме на солдатів. Інколи буває навіть два рази на місяць, коли бачу, що збір йде повільно і потрібна додаткова допомога”, — додає Богдана.

Порада тим, хто вагається донатити

За словами Богдани, вона краще відмовиться від чашки кави або ще чогось і надішле ці ж гроші до якогось збору. Теж саме можна робити і з сигаретами або алкоголем. Ці невеликі жертви можуть зробити велику різницю для тих, хто бореться на передовій.

Вона також зазначає, що важливо підтримувати перевірені збори, організовані знайомими або друзями, щоб бути впевненою, що кошти підуть на потрібні речі.

“Я впевнена, що кожен донат наближає нас до перемоги, адже нашим хлопцям це потрібно”, — підкреслює Богдана.

Спогади про батька

Згадуючи про батька, Богдана відмічає, що вони постійно намагалися бути на зв’язку. Завдяки йому у 2004 році прапор Вільногірська побував у Києві на Майдані серед тисяч інших прапорів.

Олег Бандурченко ще у 2014 році без вагань пішов захищати країну від агресії росії у зоні Антитерористичної операції. Всі ці роки він мужньо боровся за незалежність України та пройшов великий шлях від простого солдата до звання командира першої мінометної батареї, 17-го механізованого батальйону. Мав позивний “Кіпарис”.

“Спочатку як тільки почалася Антитерористична операція, він відправився туди на рік, після чого повернувся вже як як була вагітна. Та пробув вдома він не довго. Сказав, що не може залишатись тут, коли його пацани там. Тож він знову туди поїхав“, — поділилася спогадами Богдана.

Початок повномасштабної війни застав Олега Бандурченко на Донеччині, коли йому вже було 62 роки. Потім були військові дії в Луганській області, а згодом його частину перекинули на Херсонський напрямок.

У жовтні 2022 року виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Давидів Брід Бериславського району Херсонської області Олег Бандурченко загинув від отриманих травм, несумісних із життям.

“Так вийшло, що тато був на всіх моїх важливих подіях. Я прям цим тішусь. Народження онуків, весілля, випускний. На жаль мої брат і сестра тепер не мають такої можливості”, — поділилася Богдана.

Із памʼяттю про батька Богдана Фактуліна продовжує неспинно підтримувати військові збори, аби допомогти наблизитися нашій країні до перемоги.

Читайте також:

• Сила громади: Стася Милославська веде збір на допомогу військовим
• Благодійний збір: психолог Олександр Зінченко збирає кошти на капці для дітей
• Благодійний концерт для військового з Вільногірська: збір на автівку для воїна

Учасники Народного хореографічного колективу “Радість” Палацу культури та спорту (керівник — Сергій Баб’як) взяли участь у Міжнародному фестивалі-конкурсі “Dnipro Dance Fest”.

Про це повідомили на сторінці у Facebook Палацу культури та спорту “Металург”.

Вільногірці отримали перемогу

Фестиваль відбувся у Дніпрі. У ньому взяли участь колективи з різних міст України. Колектив “Радість” представляв свій танцювальний репертуар

За підсумками конкурсу вільногірський колектив отримав: Гран-прі та I місце.

Читайте також:

У Вільногірську дошкільнята долучилися до підтримки ЗСУ

У Вільногірську, як і по всій Україні, 27 жовтня пролунав радіодиктант національної єдності. Редакція Вільногірськ IN.UA теж не залишилася осторонь і приєдналася до написання тексту, який цього року отримав назву “Треба жити”.

Як редакція писала радіодикдант

Підготовка розпочалася ще зранку: керівниця проєкту Альона Щекодіна облаштувала робочий простір у редакції: розклала ручки й блокноти, налаштувала атмосферу з чашкою гарячої кави, щоб кожне слово диктанту лягало на папір уважно й натхненно.

СММ-спеціалістка Анастасія Бондар приєдналася до радіодиктанту попри травмовану ногу. 

Журналістка редакції Діана Попович приєдналася до написання радіодиктанту з центру освіти, де працює викладачкою української мови. 

Випускова редакторка Анастасія Гришкова та керівниця соцмереж Олександра Макаровіч писали радіодиктант, відчуваючи рідну мову серцем, навіть перебуваючи майже за тисячу кілометрів від дому.

І саме сьогодні, коли через війну українці розкидані по всій країні, написання диктанту об’єднало людей: незалежно від відстані та обставин, тисячі сердець б’ються в унісон за рідну мову та спільне майбутнє.

Зазначимо, редакція Вільногірськ IN.UA долучається до радіодиктанту вже не вперше, адже для нас важливо не лише інформувати, а й бути частиною національної єдності. 

Додамо, що цьогорічний текст “Треба жити” написала українська письменниця, перекладачка, авторка романів “Спитайте Мієчку”, “Драбина”, “Вівці цілі” Євгенія Кузнєцова, а читала його у прямому ефірі  Наталія Сумська, народна артистка України. 

Читайте також:

Дві золоті й дві бронзові:  вільногірські борці змагалися у Верхньодніпровську