Історія Альбіни — це не просто розповідь про спорт, це шлях трансформації від тендітних танців до залізної дисципліни пауерліфтингу. Сьогодні вона не лише перспективна спортсменка, а й сувора та справедлива суддя, яка продовжує справу своєї матері, відомої тренерки з Вільногірська.
Деталі читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.
Від танців до штанги
Шлях у великий спорт для Альбіни розпочався неочікувано. Протягом семи років, з трьох до десяти, вона займалася танцями. Проте фізичні зміни внесли свої корективи: дівчинка почала швидко рости, і їй стало важко знайти пару для виступів. Згодом інтерес до танців зник, і вона залишила цей вид мистецтва.
За порадою мами-тренерки, Альбіна вирішила спробувати себе в тренажерній залі, щоб не “сидіти просто так”.
“Спочатку це так, була більш дисципліна, себе десь заставляла, але потім якось поїхала на перші змагання, на другі, і так з часом саме почало подобатись, дуже полюбила цю справу”, — зазначає дівчина.
Дисципліна має одну особливість — вона часто призводить до результату. А результат — до відчуття сенсу.
Перші змагання стали тим самим переломним досвідом.
“Коли я поїхала на перші змагання, отримала першу медаль, зрозуміла, що можна ставити цілі й досягати їх”, — зазначає спортсменка.
А вже у 2023 році вона чітко усвідомила:
Я виконала перший дорослий розряд і зрозуміла, що це моя справа.
Альбіна Ніхаєнко // Спортсменка
Шлях до суддівства
Сьогодні Альбіна — не лише спортсменка, а й суддя.
Її шлях у суддівство не був запланованим до деталей, але точно не був випадковим.
“Я цікавилася правилами, читала, мені це було цікаво… За тиждень до змагань вирішили спробувати скласти іспит”, — згадує дівчина.
І вона склала найкраще серед усіх.
“Я склала найкраще і стала суддею другої категорії”.
Далі — більше: чемпіонати України, досвід, новий рівень.
“Зараз я суддя першої категорії…Нещодавно повернулася з Чемпіонату України в Чернівцях, і це мій сьомий Чемпіонат України, який я обслуговувала”, — каже Альбіна.
Її принципи як судді чіткі:
“Я ніколи не буду зараховувати, якщо бачу помилку… ставлення до всіх однакове”, — каже вона.
Це вже не просто про спорт. Це про характер.
Династія без тиску
У цій історії неможливо оминути її маму. Тренерку та людину, яка не просто привела у спорт, а сформувала ставлення до нього.
“Мама дуже вплинула. Завдяки її розповідям я ще більше прониклася цим видом спорту”, — зазначає спортсменка.
Вона передала не лише знання, а й контекст, історію, глибину.
“Вона розповідала про розвиток спорту, про рекордсменів, про свій шлях… це дуже надихнуло”, — додає Альбіна.
І водночас це відбувалося без тиску:
“Я не займаюся, тому що так треба. Я це люблю і хочу продовжувати її справу”
Це важливий момент. Бо династія — це не про обов’язок. Це про вибір, який стає природним.
Стереотипи, які більше не працюють
Як і будь-яка дівчина у силовому спорті, Альбіна стикалася з упередженнями.
“Кажуть, що це не жіночно, що це не для дівчат… але це неважливо”, — впевнена спортсменка.
Її відповідь стереотипам проста:
“Треба робити своє, якщо це подобається”.
І саме ця простота — найсильніша позиція.
Здобутки у спорті
Сьогодні спортивне резюме Альбіни виглядає вражає. Вона — двократна чемпіонка України серед вихованців ДЮСШ та багаторазова чемпіонка Дніпропетровської області. Окрім цього, вона:
- срібна призерка Чемпіонату України серед вихованців ДЮСШ;
- має перший дорослий розряд, який вона вперше зафіксувала у 2023 році в Коломиї;
- посіла друге місце в абсолютній першості на Чемпіонаті України серед дівчат;
- має кубки абсолютної першості турнірів у Києві (2024) та Дніпропетровській області (2021, 2025).
Три слова про себе
Коли її просять описати себе, вона не шукає складних формулювань:
“Наполеглива. Серйозна. І, сподіваюсь, сильна”.
Сила тут — не лише у вазі штанги. Вона у виборі залишитися. У здатності не здаватися. У чесності перед собою.
Читайте також:
Підписуйтесь
