До редакції звернулась жителька Вільногірська Альона з проханням з’ясувати ситуацію з аварійним деревом на вулиці Устенко, 25. Вона повідомила, що аварійні служби, які прибули за її заявкою на спилювання, не вжили жодних заходів, аби ліквідувати аварійне дерево. Досліджуючи один випадок, ми дізнались про загальну ситуацію по цьому виду благоустрою.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Жінка переймається ситуацію, адже це дерево загрожує пошкодити її оселю. Дерево вже хилиться до балконів будинку, та з приходом зими ситуація може погіршитись.

“Поки стоїть, але дуже хилиться до балконів. Чого ж і панікуємо. Попереду зима, а ще дитячий майданчик поруч”, – розповіла місцева мешканка Альона.

Нашій редакції вдалось поспілкуватись з головою КП «УК «Жилкомсервіс» Іваном Буряком. Як зазначив очільник, коштів на роботи не вистачає, проте комунальники “Жилкомсервісу” не відвідували цю адресу. Він припустив, що це могли бути працівники управління архітектури.

“Заявки були ще пів року назад, масса заявок, але коштів не вистачає. Пів місяця назад дали копійки на ці дерева. І зараз хочуть щоб ми за 150 тисяч все в місті спиляли. По кожному дереву ще треба з’ясувати яке те дерево, щільність деревини, його висоту, діаметер, перевірити корінну систему”, – розповів голова «УК «Жилкомсервісу» Іван Буряк.

Хто відповідальний за аварійні дерева?

Раніше цю ситуацію контролювало управління архітектури, проте вже з цього місяця догляд за аварійними деревами має перейти в повноваження «УК «Жилкомсервісу». 

“Ми їх щоденно переглядаємо. Якщо аварійне дерево омолоджуємо, або на спил передаємо. Я з’ясую в понеділок що це за дерево, що з ним робити.”, – відповів Іван Буряк.

Зі слів директора Івана Буряка, недостатнє фінансування створює проблеми. Бо виділеної суми вистачить на спилювання приблизно 19-ти дерев.

Ми вже писали, що такими роботами займались різноманітні ФОП організації на благодійній основі. Одним з таких був ФОП Олександр Борисенко, який виконав висотні роботи на особисте прохання мера міста.

Якщо у вас є важливі питання по життєдіяльності міста і вам потрібна інформаційна підтримка звертайтесь в редакцію за телефоном 380 (50) 778 17 35 або на електронну пошту  [email protected]. Ми поділимося вашими досягненнями та розповімо про ваші натхнення.

Читайте також:

• Безкоштовне навчання для учасників бойових дій з Дніпропетровщини
• Благодійний концерт для військового з Вільногірська: збір на автівку для воїна

Вихованки відділення пауерліфтингу КДЮСШ “Авангард” міста Вільногірськ здобули “срібло” на чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу серед юнаків, дівчат, юніорів, юніорок та студентів закладів вищої освіти. Змагання проходили у місті Коломия Івано-Франківської області.

Про це повідомляє Наталія Зінчук, тренерка з пауерліфтингу. 

Тренує дівчат Наталія Зінчук — досвідчена наставниця, яка багато років розвиває пауерліфтинг у Вільногірську.

На всеукраїнському помості честь Дніпропетровського регіону представили спортсменки Альбіна Ніхаєнко та Вероніка Стороженко. Завдяки їхнім виступам збірна області здобула друге місце у командному заліку серед дівчат, ставши срібним призером змагань.

 Варто також відзначити внесок Альбіни Ніхаєнко не лише як спортсменки, а й як судді першої категорії, що свідчить про її багаторічний досвід у спорті. А суддя-асистент Олександр Носач забезпечив підтримку спортсменів безпосередньо на помості.

Наталія Зінчук висловила вдячність прихильникам залізного світу, які не лише поруч, а й надихають спортсменів на нові досягнення. 

Також команда висловила щиру вдячність Збройним Силам України за мужність і відвагу, які дозволяють українським спортсменам змагатися, тренуватися і перемагати під мирним небом.

Читайте також: 

• Спортсмени Вільногірська вибороли нагороди на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу
• Вільногірці на змаганнях з пауерліфтингу у Івано-Франківській області вибороли золоті медалі

Скоро у Вільногірську відкриють незвичну експозицію — на ній покажуть гільзи, які стали мистецтвом. Авторка робіт — вільногірка, яка перетворює залишки війни на символи відродження, миру й весни.

На бажання героїні ми не розголошуємо імʼя. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA

Ідея створювати щось нове з гільз з’явилася не випадково — її підказала родичка. Первинно вона була адресована синові жінки, який навчається на художника. Однак через брак часу юнак не зміг втілити задум. Тоді майстриня взялася за справу самостійно. 

“Так і розпочалося. Одна за іншою гільзи виходили”, — згадує вона.

Розписані гільзи — це не лише художні об’єкти, а й спосіб переосмислення досвіду війни. 

“Мені хотілося, щоб на кожну річ можна було звернутись і поглянути з іншого ракурсу. І те, що вчора ще нас вбивало, сьогодні можна переробити і перетворити на щось інше”, — каже майстриня.

Тематика робіт змінювалася з часом. Спочатку з’являлися символічні образи, пов’язані з українською національною традицією — зокрема, ляльки-мотанки. Але з приходом весни жінку потягнуло до квітів.

“Я розпочинала малювать те, що в мене йшло зсередини. Так мені хотілося нарешті, щоб прийшло щось нове, щось таке квітуче”, — пояснює вона.

Для авторки важливо не лише створювати красиві речі, а й змінювати ставлення до болючих спогадів: 

“Щоб це не так було важко згадувати. Щось додати, якусь деталь — і це вже заграє іншими фарбами”.

Хоча жінка не має художньої освіти, її близькі підтримали ініціативу. На перший план для неї виходить не професійність, а щирість. 

“Я просто робила те, що я хотіла, і все”, — каже вона.

Від майбутньої виставки майстриня очікує не слави, а надії. 

“Я би хотіла побажати все ж таки миру. І щоб ми залишили все погане в минулому і на деякі речі дивились по-новому — з розквітом нового життя”.

Як побажання для читачів та майбутніх відвідувачів виставки, вільногірка ділиться віршем: 

Люби. Ціни. Даруй. Тримай.”

Люби себе і поважай ти інших

Люби життя і радуйся за всіх.

Ціни все те, що маєш на сьогодні ти

Життя воно таке… як сплине не вернеш.

Даруй добро і відкривай все серце

Віддай своє, повернеш у сто раз.

Тримай в собі лиш саме сокровенне і…

Безцінний дар ти пронеси скрізь час.

VVV 04.08.24

Читайте також:

• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
• Владислав Шульжик: талант Вільногірська, який надихає