Мешканці Дніпропетровщини можуть взяти участь у забігу задля вшанування пам’яті воїнів

Відкрито реєстрацію на щорічний патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», присвячений вшануванню пам’яті загиблих воїнів російсько-української війни. Забіг відбудеться наприкінці серпня. Цей захід об’єднує учасників для підтримки родин загиблих героїв та виховання гордості у молодого покоління за свою країну.

Про це повідомляє Дніпропетровська ОВА на своєму сайті

Забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України»

Щорічний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» — це патріотична подія, якою вшановують пам’ять воїнів, які загинули під час російсько-української війни. Захід присвячений до Дня пам’яті захисників України 29 серпня.

Заступниця начальника Дніпропетровської ОВА Надія Задорожна закликала мешканців області долучатися до акції, яка є частиною ветеранської політики регіону. Учасники можуть обрати дистанцію 2, 5 або 10 кілометрів. Під час реєстрації можна вибрати ім’я героя, в пам’ять про якого бігтимете.

Ветеран та учасник національного відбору Ігор Нескорених Руслан Сергійчук наголосив, що головна мета забігу — вшанування полеглих оборонців та вдячність тим, хто досі в строю або в полоні.

Зареєструватися на забіг можна до 13 серпня за посиланням.

Більше про акцію

Ініціаторами забігу у 2018 році стали Олег Дурмасенко, Таїсія Братасюк і Дмитро Примаченко. Подія швидко розширила свою географію від регіонів України до майже 40 країн світу.

Забіг є частиною офіційних заходів з відзначення Дня пам’яті захисників України у 2024 році, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України. Організатором заходу виступає Міністерство у справах ветеранів України у співпраці з Міністерством молоді та спорту, обласними та Київською міською військовими адміністраціями, а також іншими державними та громадськими організаціями.

Читайте також:

• У Вільногірську провели турнір з паверліфтингу на підтримку полонених
• «Живі, поки пам’ятаємо»: згадуємо героїв Вільногірська (ФОТО)

З початку 2026 року у Кам’янському районі вже сталася надзвичайна подія: дитина провалилася під лід. На щастя, перехожий встиг витягнути її ще до приїзду рятувальників. Але кожна така історія — нагадування: зима на водоймах не пробачає необачності. 

Про правила безпеки журналістці Вільногірськ IN.UA розповів офіцер-рятувальник ДСНС Сергій Одинокий.

Коли крига стає пасткою

Взимку замерзлі ставки, річки та озера приваблюють дітей, рибалок і любителів прогулянок. Та саме в цей період зростає кількість трагедій на воді. За словами Сергія Одинокого, більшість нещасних випадків стається через елементарну легковажність: люди виходять на тонкий лід, ігнорують попередження, не оцінюють ризиків.

“Найбільш небезпечна крига — перша і остання. Вона ще надто тонка або вже втратила міцність і не витримує навіть ваги дитини”, — наголошує рятувальник.

Який лід вважається безпечним

Офіцер ДСНС пояснює: орієнтуватися лише на зовнішній вигляд водойми небезпечно. Проте деякі ознаки можуть підказати:

• Блакитний лід — найміцніший.
• Білий лід — значно слабший.

Щодо товщини, для однієї людини безпечним вважається лід товщиною понад 7 сантиметрів, а для групи людей — не менше 15 сантиметрів, при цьому рухатися слід один за одним, дотримуючись дистанції.

Перед виходом на водойму рятувальники радять перевіряти товщину льоду довгою легкою палицею (плішнею) або іншим предметом, який можна тримати в руці.
Перевіряти лід ударами ніг категорично заборонено.

Дітям — лише під наглядом дорослих

Окремий акцент Сергій Одинокий робить на безпеці дітей:

“Вихід дітей на лід без супроводу дорослих заборонений. Саме дитяча цікавість і бажання погратися біля водойми часто закінчуються трагедіями”.

Батькам радять постійно пояснювати дітям небезпеку льоду та не дозволяти самостійно гуляти біля річок і ставків.

Обережно: небезпечні ділянки

Навіть на перший погляд міцний лід може приховувати пастки. Особливо небезпечними є місця зі швидкою течією, поблизу джерел і струмків, там, де у воду потрапляють теплі стічні води, біля кущів і очерету.

Під час руху по кризі потрібно уважно стежити за поверхнею та обходити такі ділянки.

Зимова риболовля: правила, які рятують життя

Підлідна ловля риби — популярне зимове заняття, але без дотримання правил вона стає смертельно небезпечною. Рятувальники радять:

• не пробивати поруч багато лунок;
• не збиратися великими групами в одному місці;
• мати при собі міцну мотузку 12–15 м та, за можливості, рятувальний жилет;
• тримати біля лунки дошку або велику гілку;
• робити лунки у шаховому порядку на відстані не менше 5–6 метрів.

Якщо лід тріснув під ногами: що робити

Навіть обережність не завжди гарантує безпеку. Якщо ви або хтось поруч провалився під лід, важливо діяти швидко і без паніки.

Якщо провалилися ви:

• не панікуйте і намагайтеся триматися на воді, не занурюючись з головою;
• кличте на допомогу;
• розкиньте руки на край льоду, наповзайте на нього грудьми та по черзі витягуйте ноги;
• вибравшись, перекотіться і повзіть у той бік, звідки прийшли;
• якнайшвидше переодягніться у сухий одяг, а якщо його немає — викрутіть мокрий;
• щоб зігрітися, рухайтеся, розітріться сухою тканиною, сховайтеся від вітру й за можливості випийте щось гаряче.

Якщо ви стали свідком того, що людина провалилася під лід, не гайте часу — одразу телефонуйте за номером 101. Рятувальники підкреслюють: самостійні спроби порятунку без підготовки можуть призвести до ще більшої кількості постраждалих.

Зима може бути красивою й безпечною — але лише тоді, коли ми не забуваємо про елементарні правила. Кілька хвилин обережності здатні врятувати життя.

Читайте також:

Блекаут у Вільногірську: як діяти без паніки та небезпеки — пояснює ДСНС

У Вільногірську люди тижнями живуть між темрявою й очікуванням. Погодинні відключення світла перетворилися на хаотичні: у когось електроенергія зникає на пів дня, у когось — з’являється на кілька годин уночі. Містяни обурюються, пишуть звернення, телефонують на гарячі лінії, але чітких пояснень так і не отримують. 

Редакція Вільногірськ IN.UA теж вирішила діяти — й отримала офіційну відповідь від Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Світла немає, холод — є. А відповідей — обмаль

Останні тижні для багатьох родин у Вільногірську стали випробуванням. В оселях холодно, електрообігрівачі та котли працюють уривками або взагалі не встигають прогріти кімнати. Люди скаржаться на зіпсовану техніку через стрибки напруги, на неможливість нормально працювати дистанційно, готувати їжу, доглядати за дітьми та літніми батьками.

Найбільше обурює навіть не сам факт відключень, а їхня непередбачуваність. Оприлюднені графіки часто не збігаються з реальністю: світло можуть вимкнути раніше, увімкнути значно пізніше або не подати взагалі. Містяни масово звертаються до місцевої влади, енергетиків, на урядові гарячі лінії, але у відповідь чують загальні фрази про складну ситуацію в енергосистемі.

Ми вирішили не обмежуватися лише збором скарг від читачів. Як журналісти і як мешканці Вільногірська, ми підготували й направили офіційні звернення до Державної інспекції енергетичного нагляду України, аби зафіксувати проблему не лише на рівні емоцій у соцмережах, а й у юридичному полі.

У зверненнях йшлося про:

• невідповідність фактичних відключень оприлюдненим графікам;
• тривалу відсутність електропостачання на окремих вулицях;
• відсутність чітких пояснень для споживачів.

Ми сподівалися отримати конкретику: хто відповідальний, які порушення зафіксовано, що і коли буде змінено.

Результат: два листи-відповіді й багато офіційних формулювань

У відповідь ми отримали два офіційні листи від Держенергонагляду — окремо на кожне звернення. За змістом вони майже ідентичні.

У листах зазначається, що звернення прийняті до розгляду, а порушені питання опрацьовуються Управлінням Держенергонагляду у Дніпропетровській області. Також повідомляється, що:

• проводиться моніторинговий захід щодо дотримання правил застосування графіків відключень;
• у разі виявлення порушень буде надано рекомендаційний лист щодо їх усунення;
• виконання рекомендацій перебуватиме на контролі;
• загальну інформацію про стан енергосистеми та запровадження обмежень пропонують шукати на офіційному сайті відомства.

Формально — усе виглядає правильно: звернення розглянули, процедуру запустили, контроль пообіцяли. Фактично ж ключові питання так і залишилися без відповіді.

Тільки звернення в кінці відповіді: “Дякуємо вам за усвідомлення ситуації, що склалася в енергетичній системі України, та розраховуємо на розуміння”.

Енергосистема на межі, а люди — на витримці

Ми розуміємо: ситуація в енергетиці країни надзвичайно складна. Війна, пошкоджена інфраструктура, дефіцит ресурсів — це об’єктивна реальність. Енергетики працюють у важких умовах і не є всесильними.

Водночас ця історія демонструє: навіть коли громадяни та журналісти діють у межах закону, пишуть офіційні звернення й отримують відповіді, результат часто зводиться до формальних відписок і розмитих обіцянок.

Схоже, що найближчим часом реакція на подібні запити виглядатиме саме так: “прийнято до уваги”, “проводиться перевірка”, “буде повідомлено додатково”.

Тож поки офіційні механізми рухаються повільно, нам залишається триматися разом. Грітися ковдрами, термосами з чаєм і підтримкою одне одного. Бо світло рано чи пізно увімкнуть. А от людяність і солідарність — це те, що ми можемо вмикати щодня самі.

Якщо ви хочете поділитися власною історією про відключення у Вільногірську — пишіть нам. Ми продовжимо фіксувати й озвучувати проблеми громади.

Читайте також:

Народний депутат пояснив, як у Вільногірську можна уникнути критичного охолодження будинків під час відключень