Міжнародний день волонтера: згадуємо волонтерів Вільногірська в історіях та фото

5 грудня у світі відзначають Міжнародний день волонтера. Волонтери — це люди, які самовіддано та безкорисливо допомагають іншим. Їхня діяльність охоплює широкий спектр — від підтримки безпритульних тварин до надання допомоги військовим на фронті.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала історії волонтерів з Вільногірська.

Олександр Словачевський

Олександр Словачевський, вже понад шість років опікується неофіційним притулком для собак у Вільногірську. Він не залишив свою справу, навіть коли став на захист України. До війни Олександр працював на одному з міських підприємств та самостійно доглядав за безпритульними тваринами. У 2018 році він очолив команду волонтерів, які відновили діяльність притулку.

«Там завжди були собаки, яких я підгодовував. Вдома готував їм кашу і віз на роботу. Вони мене вже там чекали», — розповідає Олександр Словачевський.

Будучи на фронті, він підтримує зв’язок з волонтерами, організовує збори через соцмережі та обов’язково відвідує притулок, коли буває вдома.

Олександр Посметухов

Олександр Посметухов, переселенець з Краматорська, вже майже два роки живе у Вільногірську і допомагає безпритульним тваринам. Разом з однодумцями Олександр збирав гроші, купував корм та розвозив його до притулків.

«Якщо у мене запитають, чому мій вибір впав на тварин, однозначної відповіді не буде. Я просто їх люблю», — каже Олександр Посметухов.

Чоловік об’єднався з волонтерами у Вільногірську, разом вони купили покинутий гараж і облаштували там притулок. Благодійники купують ліки, їжу, допомагають зі стерилізацією тварин і навіть підтримують військових, передаючи необхідні речі на фронт. Олександр почуває себе потрібним у Вільногірську і планує залишитися там жити.

Ольга Роговенко

Ольга Роговенко очолює організацію «Пухнастий батальйон» і вже багато років рятує тварин створюючи для них комфортні умови. Притулок «Котячий будинок» став домівкою для десятків котів. Ольга з любовʼю ставиться до кожного пухнастика, який є під її опікою. За словами Ольги, притулок також займається пошуком нових домівок для своїх мешканців. Для цього публікують інформацію у Facebook та звертаються до знайомих.

«На сьогодні в нас корму вистачає на місяць, але я не знаю, що буде далі. Ми часто отримуємо допомогу від благодійних організацій, але на постійній основі корм потрібен завжди», — ділиться Ольга Роговенко.

Вікторія Кукса

Місцева волонтерка Вікторія Кукса вже понад пʼяти років працює у притулку Вільногірська, який існує виключно на благодійній основі.

«Собак було близько сімнадцяти, коли прийшла у притулок, а зараз їх близько сорока. Когось прилаштовуємо, когось знову беремо. У нас залишаються ті собаки, які хронічно хворі, їх вже ніхто нікуди не візьме. Кількість нібито невелика, але дуже велика відповідальність», — розповідає Вікторія Кукса

Для дітей шкільного віку у притулку влаштовують екскурсії. Учні граються з тваринами. Після відвідування тварин діти передають притулку корм та необхідні речі. Їх збирають на шкільних акціях до Дня тварин.

Валерій Білоус

Навесні 2022 року Валерій Білоус приєднався до міської тероборони та контролював блокпост на в’їзді у місто. Паралельно Валерій допомагав військовим, які вирушили на фронт, а згодом приєднався до благодійного фонду «Всесвітня допомога Україні».

«Маючи волонтерське посвідчення, я міг відвозити допомогу хлопцям у дуже “гарячі” напрямки. Ми – велика команда, яка допомагає не тільки вільногірським військовим, а й усім без винятку», — розповідає Білоус. Благодійники передають на фронт їжу, ліки, медичне обладнання, військове спорядження і булер’яни. Валерій почав займатися волонтерством ще у 2014 році, допомагаючи військовим у АТО. «Мені не страшно допомагати, я можу довезти допомогу майже в окоп. Мені страшно ховати друзів та привозити з війни їхні тіла матерям», — ділиться Валерій.

Світлана Мількевич

Світлана Мількевич волонтерка ГО «Обʼєднання учасників АТО Вільногірська». У волонтерському центрі, разом з іншими, вона плете маскувальні сітки шиє спорядження для наших захисників.

«Захисні плащ-палатки, плитоноски, балаклави, панамки. Купуємо дрони, машини, ремонтуємо автівки», — розповідає Світлана Мількевич.

Наразі волонтерський центр працює у будівлі первинної медико-санітарної допомоги, де їм надали приміщення у колишньому дитячому відділенні. До цього волонтери працювали у першій школі.

Сергій Педенко

Зіткнувшись із діагнозом рак, Сергій Педенко не тільки розпочав боротьбу за своє життя, але й вирішив допомагати іншим. Перед початком повномасштабного вторгнення Сергій зібрав волонтерську команду, підтриману жителями міста.

«Отримавши діагноз, я переоцінив своє життя і зрозумів, що життя не вічне, тому почав допомагати людям», — каже Сергій Паденко.

Волонтери вкладали власні кошти та заробляли гроші на благодійність, організовуючи ярмарки. Вони допомогли з реконструкцією санвузлів у центральній лікарні, закупили медикаменти, антисептики, медичний одяг та маски, придбали реанімаційні ліжка та інше необхідне обладнання. Після початку повномасштабного вторгнення команда забезпечувала військових на блокпостах, купувала автівки, генератори, рації, сухпайки, медикаменти та інші необхідні речі.

«Моя волонтерська карта тріщала від донатів. Я ще ніколи не бачив такого об’єднання людей заради допомоги військовим», — розповідає Сергій.

Попри труднощі зі здоров’ям, він продовжує мріяти про дві перемоги: над зовнішнім ворогом країни та над своєю хворобою.

Тетяна Човрі

Тетяна Чорві заступниця директорки з навчально-виховної роботи «Центру профільного навчання та дитячої творчості».

На другий день повномасштабного вторгнення рф в Україну педагоги «Центру профільного навчання та дитячої творчості» обʼєдналися та власними зусиллями почали допомагати військовим й переселенцям.

«Ми ще з 2014 року плетемо сітки, але тоді був не той масштаб, війна від нас тоді була дуже далеко. У лютому мене підтримала керівниця нашого закладу Олена Найда та дуже багато вільногірців», — згадує Тетяна Човрі.

У гуманітарному штабі волонтери шили військову амуніцію, розвантажувальні жилети, підсумки, робили турнікети та бронежилети. Допомогу волонтери доставляли на фронт власними силами. Крім того, благодійники підтримували й переселенців: годували, видавали одяг та необхідні у побуті речі.

Наразі гуманітарний штаб знаходиться у приміщенні лікарні. Його перемістили туди через початок очного навчання. Волонтери продовжують допомагати військовим.

Волонтери жертвують свій час, зусилля і ресурси, щоб зробити світ кращим. Вони надихають своїм прикладом та показують, що кожен з нас може зробити свій внесок у спільне благо. Їхня праця часто не помітна на перший погляд, але її значення важко переоцінити. Волонтери — це справжні герої нашого часу, які не чекають на винагороду, а діють за покликом серця.

Редакція Вільногірськ IN.UA вдячна кожному волонтеру нашого міста та країни, які на своїх плечах несуть добро у цей світ.

Читайте також:

• Історія «Котячого будинку»: як рятують котів від зимових холодів
• «Допомагати не страшно, страшно ховати друзів»: вільногірець Валерій Білоус про волонтерську діяльність
  

Відключення електроенергії залишаються одним із найболючіших питань для мешканців Вільногірська. Хто насправді формує графіки відключень і чому міська влада не керує світлом у домівках містян — ці та інші питання секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург прокоментував у розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA. Також він розповів про роботу міської ради, процес ухвалення рішень, відкритість влади та виклики, з якими громада живе під час війни.

Це наше перше інтервʼю з секретарем міської ради Олегом Штамбургом, який перебуває на посаді два з половиною місяці і був обраний з другої спроби 19 листопада 2025 року.
Так само як і колишній секретар Антон Боклаг він був обраний до Вільногірської міської ради від партії “Слуга народу”.

За період роботи секретарем найактивніше підключився до обговорення питання водопостачання в Марʼянівці та комунікував з мешканцями громади, які зібрались під міськрадою на мітинг щодо водопостачання. Також він пропонував скоротити видатки на збір опалого листя.

Ми продовжимо слідкувати за результатами діяльності секретаря міськради.

Світло у Вільногірську: хто і чому вимикає

Одне з найчастіших звернень мешканців — електропостачання. Секретар ради наголошує: міська влада не вимикає світло.

Графіки відключень формує оператор системи розподілу — для Вільногірська це Центральна енергетична компанія, диспетчерський центр якої розташований за межами міста, у Кривому Розі, і яка діє за вказівками “Укренерго”.

“У нас одна енергосистема на всю країну. Якщо десь пошкоджені підстанції, це впливає на всіх”, — пояснює Штамбург.

Окремо Штамбург говорить про енергетиків із власного досвіду:

“Вони натягують дроти голими руками. Пальці потріскані, шкіра як наждак. І вони роблять це, щоб у нас було світло”.

“Головне — не втратити людяність”

Олег Штамбург закликає до взаємоповаги й розуміння в складний час.

“Ситуація в енергетиці непроста. Але головне — щоб ми, як люди, не втратили людяність. Бо комунальники й енергетики роблять надлюдську роботу, часто в надскладних умовах”, — говорить він.

Олег Штамбург звертається до громади не як посадовець, а як мешканець міста: “Ті, хто за поребриками, хочуть, щоб ми втратили людяність. Тому наше завдання — підтримувати одне одного. Це і є наша незламність”.

Від слюсаря до секретаря міської ради

Олег Штамбург свій професійний шлях починав зі слюсаря на гірничо-металургійному комбінаті у Вільногірську. Згодом здобув вищу освіту в Дніпровському хіміко-технологічному університеті, а минулого року отримав ще одну — фінансову, захистивши магістерську роботу.

Керівний досвід, за його словами, формувався поступово. Серед ключових посад — начальник Вільногірських РЕМ ПрАТ “ПЕЕМ “ЦЕК”, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керівник управління архітектури та капітального будівництва, головний інженер КП “Теплосервіс”, а також начальник цеху водопостачання філії комбінату.

“Весь мій досвід пов’язаний з цим містом і з експлуатацією мереж — від електрики до водовідведення”, — говорить Штамбург.

У чому суть роботи секретаря міської ради

За словами Олега Штамбурга, у самій назві посади “мало романтики”. Головна функція секретаря — координація роботи міської ради.

“Це підготовка проєктів рішень, організація законотворчого процесу на місцевому рівні. Усе чітко прописано в законі про місцеве самоврядування та в посадовій інструкції”, — пояснює він.

Окремо закон передбачає, що секретар виконує доручення міського голови. А у разі його відсутності — виконує повноваження очільника громади.

“Зараз міський голова відсутній, і я виконую його обов’язки. Сподіваюся, до завтра здам йому місто в достойному стані”, — додає посадовець.

ЖКГ, бюджет і будівництво: чому саме ці напрямки

Курувати сферою житлово-комунального господарства Олегу Штамбургу доручив міський голова за його проханням, адже ця галузь йому добре знайома.

“Я знаю інфраструктуру міста: електромережі, водопостачання, водовідведення. Маю досвід і в бюджетному процесі, і в будівництві, і в містобудівному законодавстві”, — пояснює він.

Як формується порядок денний сесії

Процедура формування порядку денного чітко визначена регламентом міської ради. Ініціаторами проєктів рішень можуть бути не всі охочі, а лише визначені законом суб’єкти: міський голова, секретар ради, депутати, депутатські комісії та окремі громадські об’єднання.

Усі проєкти рішень обов’язково проходять розгляд у профільних депутатських комісіях — земельній, освітній, медичній та інших. Лише після цього питання виносяться на пленарне засідання ради.

“Якщо рішення прийняте, протягом п’яти днів його підписує міський голова, після чого воно публікується і вступає в силу”, — пояснює секретар ради.

Чергові та позачергові сесії: у чому різниця

Сесія міської ради — це не лише пленарне засідання, а й робота депутатських комісій. Позачергова сесія скликається для вирішення нагальних питань: ліквідації аварій, термінового фінансування чи дотримання законодавчих строків.

“Головна відмінність у строках скликання. Позачергову сесію міський голова може скликати за добу, а планову — за 11 днів”, — пояснює Штамбург.

Як приклад він наводить позачергову сесію 14 січня, де з двох питань порядок денний зріс до 18, з яких 14 — земельні.

Відкритість міської ради: що доступно громаді

За словами секретаря ради, діяльність Вільногірської міської ради є максимально відкритою: сесії записуються та публікуються, журналісти та мешканці мають вільний доступ до засідань, проєкти рішень і ухвалені документи оприлюднюються на офіційному сайті.

“За два місяці роботи на посаді секретаря я не чув скарг на закритість ради”, — зазначає посадовець.

Водночас він визнає: на позачергових сесіях проєкти можуть публікуватися враховуючи стислі строки, буквально напередодні засідань комісій, але публікація відбувається обов’язково, що відповідає регламенту.

Як мешканці можуть впливати на рішення ради

Окрім звернень і петицій, мешканці можуть впливати на рішення через виконавчі органи або громадські об’єднання. Один із найефективніших інструментів — громадський бюджет.

“Через нього в місті з’явилися дитячі майданчики, закуповувалося медичне обладнання для лікарні”, — каже Штамбург.

Наразі програма тимчасово призупинена через воєнний стан, але в міській раді сподіваються на її відновлення.

“Це реальний механізм, який показує цінність голосу кожного громадянина”, — додає він.

Про критику, емоції і роботу над собою

Критику з боку громади посадовець сприймає без публічних конфліктів.

“Я не пишу коментарі в соцмережах. Якщо критикують — значить, є над чим працювати”, — каже він.

Він визнає, що найскладніше в роботі — людські страхи та емоції, які особливо загострилися під час війни.

“Я запальний, можу сказати різке слово, але вчуся стримуватися, слухати і розуміти стан людей. Це моя особиста робота над собою”, — зізнається Штамбург.

“Це не робота з 8 до 17”

На завершення розмови секретар ради говорить про тих, хто зазвичай залишається “за кадром” — працівників виконавчих органів.

“Це не романтична і не дуже вдячна робота. Але без цих людей не було б місцевого самоврядування”, — наголошує він.

Сам Штамбург зізнається: йшов на цю посаду не заради статусу.

“Тут більше людського. Якщо б я не хотів щось змінити для конкретної людини, я б сюди не пішов”, — каже він.

Читайте також:

Народний депутат пояснив, як у Вільногірську можна уникнути критичного охолодження будинків під час відключень

Свічки на підвіконнях, туристичні пальники на кухнях, генератори у дворах і під’їздах — під час відключень електроенергії ці речі стають звичними для тисяч українських родин. Але саме вони найчастіше перетворюються на причину пожеж, вибухів і отруєнь.

Офіцер-рятувальник ДСНС Сергій Одинокий поділився з редакцією Вільногірськ IN.UA ключовими порадами, які можуть врятувати оселю від пожежі.

Безпека — це не формальність, а питання життя

“Не залишайте прилади без нагляду. Запасіться вогнегасником. Бережіть себе та близьких”, — ці слова з офіційних рекомендацій ДСНС Сергій Одинокий просить сприймати не як загальні фрази, а як щоденну інструкцію до дії.

Бо в умовах війни й постійних відключень електроенергії уважність і дисципліна вдома стають таким самим елементом безпеки, як укриття під час повітряної тривоги. І від них напряму залежить, чи закінчиться черговий блекаут просто темрявою — чи викликом пожежників.

Коли побут стає зоною ризику

За даними ДСНС, щодня рятувальники ліквідовують наслідки недотримання правил безпеки під час користування опалювальними й електроприладами. Серед найпоширеніших причин надзвичайних подій — вибухи туристичних газових пальників у квартирах, пожежі через свічки та отруєння чадним газом.

Свічки: проста річ — серйозна небезпека

Свічки здаються найбезпечнішим варіантом під час блекаутів, але статистика пожеж говорить протилежне.

Рятувальники радять використовувати лише невисокі, стійкі металеві свічники, тримати запалені свічки подалі від штор, паперу, меблів, не допалювати свічку до кінця (залишайте 2–3 сантиметри), ніколи не залишати вогонь без нагляду, навіть “на хвилинку”.

Газові туристичні пальники: не для кухні без вентиляції

Ще одна поширена практика — готування їжі на туристичних пальниках у квартирах. Але саме це часто призводить до вибухів і пожеж.

ДСНС наголошує: купуйте пальники й балони лише сертифіковані і в ліцензованих точках. Перед використанням перевіряйте балон на витік газу (це легко зробити мильним розчином). Пальник розрахований на відкрите повітря — у приміщенні він можливий лише за наявності доброї вентиляції, балони слід тримати подалі від сонця й високих температур.

Пічне опалення: контроль, а не звичка

Для приватного сектору актуальним залишається пічне опалення. Тут помилки можуть коштувати не лише майна, а й життя.

Серед обов’язкових правил:

• не допускати перегріву печі;
• регулярно чистити димоходи протягом опалювального сезону;
• перед топковими дверцятами має бути металевий лист 50 на 70 сантиметрів;
• не використовувати для розпалу легкозаймисті рідини;
• не залишати піч без нагляду.

Генератори: джерело світла і підвищеної небезпеки

Окремий блок рекомендацій стосується електрогенераторів. ДСНС підкреслює: це обладнання є джерелом підвищеної небезпеки і вимагає суворого дотримання правил.

Де встановлювати генератор:

• лише зовні будівлі або в окремому приміщенні з вентиляцією;
• відстань до будівель, авто, вікон — не менше 6 метрів;
• дозволяється ставити біля суцільної негорючої стіни (без вікон) — не ближче 1 метра;
• генератор має стояти на рівному та надійному майданчику.

Підключати генератор повинен кваліфікований електрик. Важливо використовувати якісні кабелі без пошкоджень, мати заземлення та працювати у сухому захисному одязі (гумові рукавички, взуття, за можливості — захист очей і слуху).

Рятувальники наголошують: не вмикати генератор під час дощу, снігу або високої вологості, регулярно перевіряти стан проводки, при запаху пального, підтіканні мастила чи дивних звуках — негайно вимкнути пристрій.

Пальне і мастило слід зберігати у спеціальних каністрах не ближче ніж за 10 метрів від будівель та у провітрюваному місці, недоступному для дітей.

Якщо генератор загорівся, алгоритм дій чіткий:

1. Негайно телефонуйте 101 і повідомте адресу та обставини.
2. Знеструмте генератор.
3. За можливості використайте вогнегасник класу В, кошму або щільну ковдру.
4. Організуйте зустріч рятувальників і допоможіть їм швидко дістатися до осередку пожежі.

Під час користування генераторами категорично заборонено:

• змінювати конструкцію пристрою;
• ставити його у підвалах чи приміщеннях без вентиляції;
• палити або користуватися відкритим вогнем під час заправки;
• заправляти гарячий або працюючий генератор;
• перевищувати допустиме навантаження;
• допускати до обладнання дітей, сторонніх людей чи тварин.

Діти й вогонь: окрема відповідальність дорослих

ДСНС особливо наголошує: забороніть дітям користуватися електроприладами та відкритим вогнем. Саме дитяча цікавість у поєднанні з необережністю дорослих часто стає причиною трагедій.

Читайте також:

Блекаут у Вільногірську: як діяти без паніки та небезпеки — пояснює ДСНС