5 грудня у світі відзначають Міжнародний день волонтера. Волонтери — це люди, які самовіддано та безкорисливо допомагають іншим. Їхня діяльність охоплює широкий спектр — від підтримки безпритульних тварин до надання допомоги військовим на фронті.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала історії волонтерів з Вільногірська.

Олександр Словачевський

Олександр Словачевський, вже понад шість років опікується неофіційним притулком для собак у Вільногірську. Він не залишив свою справу, навіть коли став на захист України. До війни Олександр працював на одному з міських підприємств та самостійно доглядав за безпритульними тваринами. У 2018 році він очолив команду волонтерів, які відновили діяльність притулку.

«Там завжди були собаки, яких я підгодовував. Вдома готував їм кашу і віз на роботу. Вони мене вже там чекали», — розповідає Олександр Словачевський.

Будучи на фронті, він підтримує зв’язок з волонтерами, організовує збори через соцмережі та обов’язково відвідує притулок, коли буває вдома.

Олександр Посметухов

Олександр Посметухов, переселенець з Краматорська, вже майже два роки живе у Вільногірську і допомагає безпритульним тваринам. Разом з однодумцями Олександр збирав гроші, купував корм та розвозив його до притулків.

«Якщо у мене запитають, чому мій вибір впав на тварин, однозначної відповіді не буде. Я просто їх люблю», — каже Олександр Посметухов.

Чоловік об’єднався з волонтерами у Вільногірську, разом вони купили покинутий гараж і облаштували там притулок. Благодійники купують ліки, їжу, допомагають зі стерилізацією тварин і навіть підтримують військових, передаючи необхідні речі на фронт. Олександр почуває себе потрібним у Вільногірську і планує залишитися там жити.

Ольга Роговенко

Ольга Роговенко очолює організацію «Пухнастий батальйон» і вже багато років рятує тварин створюючи для них комфортні умови. Притулок «Котячий будинок» став домівкою для десятків котів. Ольга з любовʼю ставиться до кожного пухнастика, який є під її опікою. За словами Ольги, притулок також займається пошуком нових домівок для своїх мешканців. Для цього публікують інформацію у Facebook та звертаються до знайомих.

«На сьогодні в нас корму вистачає на місяць, але я не знаю, що буде далі. Ми часто отримуємо допомогу від благодійних організацій, але на постійній основі корм потрібен завжди», — ділиться Ольга Роговенко.

Вікторія Кукса

Місцева волонтерка Вікторія Кукса вже понад пʼяти років працює у притулку Вільногірська, який існує виключно на благодійній основі.

«Собак було близько сімнадцяти, коли прийшла у притулок, а зараз їх близько сорока. Когось прилаштовуємо, когось знову беремо. У нас залишаються ті собаки, які хронічно хворі, їх вже ніхто нікуди не візьме. Кількість нібито невелика, але дуже велика відповідальність», — розповідає Вікторія Кукса

Для дітей шкільного віку у притулку влаштовують екскурсії. Учні граються з тваринами. Після відвідування тварин діти передають притулку корм та необхідні речі. Їх збирають на шкільних акціях до Дня тварин.

Валерій Білоус

Навесні 2022 року Валерій Білоус приєднався до міської тероборони та контролював блокпост на в’їзді у місто. Паралельно Валерій допомагав військовим, які вирушили на фронт, а згодом приєднався до благодійного фонду «Всесвітня допомога Україні».

«Маючи волонтерське посвідчення, я міг відвозити допомогу хлопцям у дуже “гарячі” напрямки. Ми – велика команда, яка допомагає не тільки вільногірським військовим, а й усім без винятку», — розповідає Білоус. Благодійники передають на фронт їжу, ліки, медичне обладнання, військове спорядження і булер’яни. Валерій почав займатися волонтерством ще у 2014 році, допомагаючи військовим у АТО. «Мені не страшно допомагати, я можу довезти допомогу майже в окоп. Мені страшно ховати друзів та привозити з війни їхні тіла матерям», — ділиться Валерій.

Світлана Мількевич

Світлана Мількевич волонтерка ГО «Обʼєднання учасників АТО Вільногірська». У волонтерському центрі, разом з іншими, вона плете маскувальні сітки шиє спорядження для наших захисників.

«Захисні плащ-палатки, плитоноски, балаклави, панамки. Купуємо дрони, машини, ремонтуємо автівки», — розповідає Світлана Мількевич.

Наразі волонтерський центр працює у будівлі первинної медико-санітарної допомоги, де їм надали приміщення у колишньому дитячому відділенні. До цього волонтери працювали у першій школі.

Сергій Педенко

Зіткнувшись із діагнозом рак, Сергій Педенко не тільки розпочав боротьбу за своє життя, але й вирішив допомагати іншим. Перед початком повномасштабного вторгнення Сергій зібрав волонтерську команду, підтриману жителями міста.

«Отримавши діагноз, я переоцінив своє життя і зрозумів, що життя не вічне, тому почав допомагати людям», — каже Сергій Паденко.

Волонтери вкладали власні кошти та заробляли гроші на благодійність, організовуючи ярмарки. Вони допомогли з реконструкцією санвузлів у центральній лікарні, закупили медикаменти, антисептики, медичний одяг та маски, придбали реанімаційні ліжка та інше необхідне обладнання. Після початку повномасштабного вторгнення команда забезпечувала військових на блокпостах, купувала автівки, генератори, рації, сухпайки, медикаменти та інші необхідні речі.

«Моя волонтерська карта тріщала від донатів. Я ще ніколи не бачив такого об’єднання людей заради допомоги військовим», — розповідає Сергій.

Попри труднощі зі здоров’ям, він продовжує мріяти про дві перемоги: над зовнішнім ворогом країни та над своєю хворобою.

Тетяна Човрі

Тетяна Чорві заступниця директорки з навчально-виховної роботи «Центру профільного навчання та дитячої творчості».

На другий день повномасштабного вторгнення рф в Україну педагоги «Центру профільного навчання та дитячої творчості» обʼєдналися та власними зусиллями почали допомагати військовим й переселенцям.

«Ми ще з 2014 року плетемо сітки, але тоді був не той масштаб, війна від нас тоді була дуже далеко. У лютому мене підтримала керівниця нашого закладу Олена Найда та дуже багато вільногірців», — згадує Тетяна Човрі.

У гуманітарному штабі волонтери шили військову амуніцію, розвантажувальні жилети, підсумки, робили турнікети та бронежилети. Допомогу волонтери доставляли на фронт власними силами. Крім того, благодійники підтримували й переселенців: годували, видавали одяг та необхідні у побуті речі.

Наразі гуманітарний штаб знаходиться у приміщенні лікарні. Його перемістили туди через початок очного навчання. Волонтери продовжують допомагати військовим.

Волонтери жертвують свій час, зусилля і ресурси, щоб зробити світ кращим. Вони надихають своїм прикладом та показують, що кожен з нас може зробити свій внесок у спільне благо. Їхня праця часто не помітна на перший погляд, але її значення важко переоцінити. Волонтери — це справжні герої нашого часу, які не чекають на винагороду, а діють за покликом серця.

Редакція Вільногірськ IN.UA вдячна кожному волонтеру нашого міста та країни, які на своїх плечах несуть добро у цей світ.

Читайте також:

• Історія «Котячого будинку»: як рятують котів від зимових холодів
• «Допомагати не страшно, страшно ховати друзів»: вільногірець Валерій Білоус про волонтерську діяльність
  

Вільногірський ліцей №2 долучився до мережі академічних ліцеїв — про це на позачерговому 82-му пленарному засіданні Вільногірської міської ради повідомила начальниця відділу освіти та депутатка Ірина Бойко.

“Ліцей №2 увійшов в затверджену мережу по області. Є розпорядження голови Дніпропетровської області, ліцей №2 є в тому переліку”, — сказала Ірина Бойко.

На прохання депутата Віталія Федоренка надати ліцензійні вимоги, які надають можливості отримати рівень академічного або професійного для ліцеїв, Бойко пообіцяла їх предоставити на сесії Вільногірської міської ради.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради план розвитку мережі закладів середньої освіти мають виконати до 1 вересня 2027 року.

План розвитку мережі закладів середньої освіти затвердили ще у 2020 році.

Батьки чекають відповідей

Проте більше жодних офіційних пояснень, ані від начальниці відділу , ані від директорки ліцею №2 не було.

Тим часом редакція вже отримала численні звернень від батьків, які хочуть зрозуміти: що зміниться для їхніх дітей? Чи збережеться вчительський склад? Як відбуватиметься набір до 10 класу? Чи залишиться 2-й клас в ліцеї №2?

“Я мама дитини, яка ходить в ліцей №2, переходить до 2-го класу. Нам в середу (минулого тижня – прим.редакції), на батьківських зборах, директор ліцею повідомила, що в 2026 році вони наш клас з 2 вересня не приймуть, бо за реформою, вони будуть вести лише 10-12 класи…Можете переходити в 4 або 5 ліцей разом з вчителем”, — розказує одна з матерей школяра 1-го класу і додає, що нічого конкретного не повідомляють.

Ще одна мама, теж школяра першого класу, пропонує альтернативу де можна створити академічний ліцей.

“У нас в місті вже є профільна школа – Центр профільного навчання та дитячої творчості (в минулому перша школа прим.редакції), там, де діти навчаються за профілями. Це б було зручно. В будь-яке рішення, яке вже прийнято, можно внести зміни, якщо вони обгрунтовані”, — каже жінка.

Вона вважає, що в умовах війни коли йде боротьба за психологічний стан дітей, такі кардинальні зміни впроваджувати не доцільно. І додає, що про зміни в освітньому процесі мають комунікувати – розказувати на зборах, оприлюднювати інформацію на офіційному сайті міської ради та освітнього закладу.

Редакція вирішила свідомо не називати ім’я жінкок, які звернулася до нас, попри їх згоду.

Крім того, інших батьків цікавить, наявність про укриття в інших ліцеях, бо кажуть, що в ліцеї №2 – найкраще, навчання там продовжується і під час тривог. Переймаються за вчителя – чи перейде він разом з дітьми? Також батьків цікавить віддаленість ліцею до дому, у разі переведення, бо групи продовженого дня немає, і дітям доводиться повертатися самим.

Водночас редакція отримала у розпорядження документ згідно якого відбувається реорганізації закладів освіти у Вільногірську.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала запит з яким звернулися до начальниці відділу освіти Ірини Бойко.

Після отримання відповіді, повідомимо наших читачів.

Читайте також:

• У Вільногірську відбудеться арт-тренінг “Тиша в колі”
• Оновлений розклад пасажирських поїздів по станції Вільногірськ на червень

Трьох учасників організованої групи викрито на Дніпропетровщині за підозрою у масштабному шахрайстві. За даними слідства, вони ошукали родичів військовослужбовців ЗСУ, які зникли безвісти або потрапили в полон, майже на 3 мільйони гривень.

Про це повідомили у пресслужбі Дніпропетровської обласної прокуратури.

Виманювали гроші у родичів військових

Слідство встановило, що зловмисники в соцмережах шукали оголошення про зниклих військових. Після цього через месенджери виходили на зв’язок з їхніми родичами, пропонуючи “допомогу” у звільненні з полону або в організації лікування.

За свої фіктивні послуги вимагали грошову винагороду, яку потерпілі перераховували на підконтрольні банківські картки.

Наразі відомо про щонайменше 14 постраждалих з різних регіонів України. Загальна сума збитків становить майже 3 мільйони гривень.

Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони, документи, банківські картки та грошові кошти. Усім трьом підозрюваним обрано запобіжні заходи. Також триває перевірка їхньої причетності ще до 12 аналогічних епізодів із можливими збитками на суму близько 5 мільйонів гривень.

Читайте також:

• У Дніпрі судитимуть директорку навчального закладу за привласнення 400 тисяч гривень бюджетних коштів
• Ексочільниця МСЕК у Дніпрі “забула” вказати у декларації майно та активи на понад 3 мільйони гривень