Мобілізація в Україні: нововведення та особливості жовтневого призову

В Україні триває активна мобілізація населення, і військові комісаріати посилюють заходи з призову. Водночас громадяни дедалі частіше стикаються з питаннями щодо процедур мобілізації, умов призову та особливостей проведення заходів на місцях. Які нововведення очікують на мобілізацію в жовтні?

Більше на Вільногірськ IN.UA

Основні нововведення:

1. Заборона мобілізації юнаків від 18 до 25 років, які були визнані обмежено-придатними.

2. Мобілізація чоловіків віком від 50 до 60 років виключно за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

3. Відстрочка чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули чи зникли на війні.

Категорії, які мають відстрочку:

• заброньовані підприємствами, установами та організаціями;

• особи з інвалідністю;

• особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів;

• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років, якщо інший з батьків помер, позбавлений батьківських прав, або визнаний зниклим безвісти;

• особи, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходять військову службу;

• особи, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• особи, які виховують дитину з тяжким захворюванням;

• особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи II групи;

• особи, які опікуються дитиною, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;

• особи, які піклуються про хвору дружину (чоловіка), дитину чи одного з батьків або батьків подружжя, які потребують постійного догляду за висновком медкомісії;

•особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

•особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю | чи 1I групи;

• члени сімʼї другого ступеня споріднення, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І або II групи (за умови відсутності близьких родичів першого ступеня та не більше однієї особи);

• люди, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні (повнорідні чи неповнорідні) брат або сестра) загинули або зникли безвісти під час бойових дій;

• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України;

• військовозобовʼязані, які були звільнені з полону (можуть бути призвані лише за їхньою згодою);

• здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий;

Вчителі мають право на відстрочку від мобілізації лише за кількох умов

В Україні почався навчальний рік, отже актуальним є питання відстрочки для вчителів-чоловіків, які працюють у школах. Викладачі мають право на відстрочку від мобілізації, однак не всі. Це стосується лише тих, хто займається науково-педагогічною діяльністю в закладах вищої та фахової передвищої освіти та має науковий ступінь.

До цієї категорії також належать і вчителі середніх шкіл та професійно-технічних закладів. Однак за умови, якщо їхнє навантаження становить не менше ніж 0,75 ставки. Тобто якщо вчитель працює менше або за сумісництвом, його можуть призвати до лав ЗСУ.

У разі відмови в наданні відстрочки, адвокати радять військовозобов’язаним подати документи повторно – вони мають на це право. У заяві на відстрочку варто чітко вказати, які документи надаються, щоб уникнути аргументації про неповний пакет документів.

Скільки повісток надішлють Укрпоштою

Закон про мобілізацію, що набув чинності в травні 2024 року, передбачає надсилання повісток через Укрпошту – рекомендованим листом. Така повістка вважатиметься отриманою, коли на пошті поставлять відмітку про отримання, неможливість вручення чи відмову від отримання.

У липні Кабмін упорядкував механізм централізованого друку і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою. Як пише «УП», уряд виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на друк 900 000 повісток до кінця 2024 року.

Читайте також: 

• Військовому з Нікополя, який захищав “Азовсталь” винесли вирок в росії
• Вільногірські депутати від ОПЗЖ залишаються: рішення про відставку не підтримали

23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Цього дня українці вшановують один із головних символів держави – синьо-жовтий стяг.

Коли з’явилося свято, як формувалася історія українського прапора та чому саме 23 серпня стало датою його відзначення – на Вільногірськ IN.UA. 

Синьо-жовті кольори мають давню історію

Синьо-жовте поєднання стало одним із головних символів української національної ідентичності ще задовго до появи сучасної української держави. Остаточно як національні кольори українців вони утвердилися у ХІХ столітті, під час європейської “Весни народів”.

Водночас символіка синього та жовтого кольорів має значно давніше коріння. Поєднання блакитного тла із золотими або жовтими зображеннями зустрічалося в символіці українських міст і земель ще від часів Русі.

Сині знамена із жовтими хрестами, небесними світилами, зброєю та іншими символами використовували й українські козаки. Такі елементи можна було побачити на полкових і сотенних прапорах.

1848 рік: прапор уперше замайорів над Львовом

Важливий етап в історії синьо-жовтого прапора припав на революційні події 1848 року, відомі як “Весна народів”. Саме тоді синьо-жовтий стяг почав утверджуватися як символ українського народу.

У червні 1848 року такий прапор уперше підняли над ратушею у Львові. Відтоді синьо-жовті кольори дедалі більше асоціювалися з українським національним рухом.

На Наддніпрянщину, яка тоді перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовта символіка активно поширилася після революції 1905–1907 років. А у 1917 році прапор став символом української державності.

Під ним проходили українські маніфестації, а військові вирушали на фронт. У квітні 1918 року синьо-жовті прапори підняли навіть над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі.

Український стяг у радянські часи

Після падіння української державності синьо-жовтий стяг не втратив свого значення. Він залишався символом національного руху та боротьби за відновлення незалежності.

Навіть у радянські часи українці ризикували свободою, аби підняти національний прапор. Один із таких випадків стався 1 травня 1966 року в Києві.

Того ранку над будівлею Київського інституту народного господарства замість радянського червоного прапора з’явився синьо-жовтий. Це зробили студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони розраховували, що прапор побачать студенти та працівники заводу “Більшовик”, які збиралися на першотравневу демонстрацію.

Через дев’ять місяців КДБ встановив особи чоловіків. Москаленко отримав три роки таборів суворого режиму, а Кукса – два.

Повернення на вулиці українських міст 

22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири українські прапори.

Уже наприкінці 1980-х років національна символіка почала повертатися у публічний простір. 26 квітня 1989 року у Львові під синьо-жовтим прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. 22 травня того ж року український стяг з’явився під час Шевченківського свята в Києві.

23 березня 1990 року синьо-жовтий прапор підняли над Тернопільською міською радою. 3 квітня він замайорів над Львівською ратушею, а 24 липня урочисто підняли його над Київською міською радою.

Символ незалежної України 

4 вересня 1991 року національний прапор України замайорів над Верховною Радою. А 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.

Відтоді він став невіддільною частиною історії незалежної України. Український прапор піднімали на Евересті, він майорів на антарктичній станції “Академік Вернадський” та побував у космосі разом із Леонідом Каденюком.

У серпні 2004 року тодішній президент України Леонід Кучма підписав указ “Про День Державного Прапора України”, відповідно до якого свято щороку відзначають 23 серпня.

Сьогодні Державний Прапор України – це не лише офіційний символ держави. Це знак української свободи, боротьби, незламності та прагнення до незалежності.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

Цього тижня у Вільногірську відзначили людей з нагоди 70-річчя міста, розповіли про підготовку громади до опалювального сезону та майбутній перегляд тарифів. Серед інших тем – ситуація з безпритульними тваринами, нові закупівлі для навчальних закладів, пошук родин для дітей та актуальні вакансії. 

Головні новини Вільногірська за останні п’ять днів – на Вільногірськ IN.UA. 

Понеділок

• Хто отримав відзнаки до 70-річчя Вільногірська: публікуємо фото з урочистостей та список нагороджених

12 серпня Вільногірськ відзначав 70-річчя. Цьогоріч через безпекову ситуацію заплановане святкування скасували, однак у місті все ж відзначили людей, які в різні роки працювали для його розвитку. 14 серпня пам’ятні зустрічі відбулися у виконкомі міської ради та приміщенні міської організації ветеранів, а частину знакових для громади земляків привітали адресно – вдома.

• Вільногірськ готується до зими: стан виконання робіт та ключові показники

На сайті Вільногірської міськради було опубліковано проєкт рішення виконавчого комітету “Про хід виконання заходів з підготовки обʼєктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2026/2027 років”. Відповідно до звітності станом на 8 серпня 2026 року, загальний рівень готовності громади оцінюється у 88,8%. 

• Вільногірський ліцей №2 купить проєктор за 57,9 тисячі гривень

Вільногірський ліцей №2 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області придбає проєктор за 57 900 гривень. Закупівлю провели через Prozorro, а переможцем визначили Євгена Крюкова. Наразі договір на закупівлю на етапі укладання.

• У Вільногірську встановлять металопластикові вікна у пошкодженому вибухом будинку: деталі 

На платформі Prozorro оприлюднили закупівлю на встановлення металопластикових вікон з улаштуванням укосів у першому підʼїзді (сходова клітина) багатоквартирного будинку на вулиці Захисників України 1Б, який постраждав у наслідок вибуху. На це планують витратити понад 100 тисяч гривень. 

Вівторок

• У Вільногірську шукають готувача шихти: відкрита вакансія 

На сайті Державної служби зайнятості оприлюднили вакансію готувача шихти до ТОВ “Склянний Альянс”. Досвід роботи не вимагають, а працівнику пропонують заробітну плату близько 20 тисяч гривень. 

• Вільногірський ліцей №4 купить інтерактивну панель за 80 тисяч гривень

Вільногірський ліцей №4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області придбає одну інтерактивну панель B-PRO 75″ BASIC + за 80 тисяч гривень. Доставити її мають до 10 вересня.

• Міська рада отримала звернення щодо визволення з полону вільногірця: лист направлять до відповідних органів

Вільногірська міська рада розглянула заяву мешканки громади щодо прийняття рішення про звернення депутатів міської ради та міського голови до компетентних державних органів стосовно визволення її сина з полону та незаконного ув’язнення. 

• Скільки Вільногірськ витратив на службові відрядження у першому півріччі 2026 року

У першому півріччі 2026 року структурні у Вільногірській громаді витратили майже 15 тисяч гривень на службові відрядження. Загалом за цей період вони здійснили 46 відряджень. Розповідаємо, які підрозділи Вільногірської міської ради звітували про витрати та скільки коштів спрямували на поїздки.

• Перехід на зимовий час 2026: коли переводити годинник в Україні

В Україні восени 2026 року має відбутися перехід на зимовий час. У цей день годинники переводять на одну годину назад. Розповідаємо, коли переводять годинник на зимовий час у 2026 році, куди його переводити та чи потрібно змінювати час на смартфоні.

Середа

• “Тварин більше, а сил і можливостей менше”: як живуть безпритульні тварини у Вільногірську 

17 серпня у світі відзначали День безпритульних тварин. Для Вільногірська ця тема залишається актуальною не лише цього дня – у місті працюють два притулки для собак і котів, які щодня потребують корму, лікування, догляду та нових господарів. Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з трьома жінками, які щодня допомагають тваринам у Вільногірську – власницями собачого та котячого притулків Вікторією Куксою та Ольгою Роговенко, а також зоозахисницею та депутаткою міськради Інною Середою. 

• Вільногірський ліцей №4 планує придбати обладнання для кабінету фізики майже за 400 тисяч гривень

Вільногірський ліцей №4 оголосив закупівлю навчального обладнання для кабінету фізики. Очікувана вартість закупівлі становить 396 125 гривень без ПДВ. Пропозиції від учасників прийматимуть до 26 серпня 2026 року.

• П’ятьох захисників посмертно удостоять звання почесних громадян Вільногірської громади

Вільногірська міська рада посмертно присвоїть звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” п’ятьом захисникам за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

• Які потяги їдуть з Дніпра закордон: перелік від УЗ

З Дніпра можна вирушити за кордон потягом без необхідності спочатку їхати до Львова чи Києва. Укрзалізниця має міжнародні рейси, які проходять через Дніпро та сполучають місто з Польщею. 

Четвер

• У Вільногірську планують підвищити тарифи на воду та каналізацію з 2027 року 

Комунальне підприємство “Жилсервіс” офіційно оголосило про намір змінити вартість послуг із централізованого водопостачання та водовідведення. Основною причиною перегляду цін називають зростання вартості електроенергії, паливно-мастильних матеріалів та збільшення прожиткового мінімуму, що зробило чинні тарифи економічно необґрунтованими. 

• Від чорних шкарпеток до отруєних полів: що варто знати про бджіл у День пасічника

19 серпня в Україні відзначали День пасічника. Професійне свято бджолярів встановили у 1997 році, і щороку цього дня згадують про людей, чия робота пов’язана не лише з медом, а й із турботою про бджолині сім’ї.  Про особливості роботи пасічників, прикмети на пасіці, загибель бджіл, а також про те, що кожен може зробити для їхньої підтримки, Вільногірськ IN.UA поспілкувався з пасічницею Людмилою Штан, яка займається бджільництвом вже шість років.

• Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада

Лихівська громада готується до участі в експериментальному державному проєкті, який передбачає придбання приватних будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Наразі йдеться про один будинок – для нього вже створили комісію, склали відповідний акт і передали документи на подальше опрацювання. 

• Відстрочка для вчителів у Резерв+: хто зможе оформити онлайн

Вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти невдовзі зможуть оформлювати відстрочку від мобілізації через застосунок Резерв+. Наразі Міністерство оборони України тестує нову послугу. 

Пʼятниця

• Сміття перестануть вивозити: комунальники Вільногірська попереджають про наслідки несплати тарифів

На сайті Вільногірської міськради зʼявилося оголошення про те, що у Вільногірську виникла загроза стабільній роботі комунального підприємства “УК “Жилкомсервіс”” через критично високу заборгованість населення за вивезення твердих побутових відходів (ТПВ). 

• Четверо дітей у Вільногірську терміново потребують родини

У Вільногірській громаді четверо дітей терміново потребують влаштування до сімейних форм виховання. Діти мають відповідний статус, а фахівці Служби у справах дітей шукають для них родину, яка зможе стати безпечним і стабільним середовищем для зростання.

• У Вільногірську шукають підрядника для вуличного освітлення

У Вільногірську оголосили відкриті торги на технічне обслуговування мереж вуличного освітлення. Підрядник має не лише замінювати лампи та світильники, а й проводити поточні ремонти, обслуговувати шафи керування та виконувати перевірку приладів.

• Що купував Вишнівський відділ освіти та селищна рада у липні 2026 року: аналіз закупівель

У липні 2026 року замовники Вишнівської громади витрачали бюджетні кошти на протипожежні роботи, фарби, дослідження води та інші послуги. Окрему закупівлю ремонту доріг на 1,4 мільйона гривень скасували.

Читайте також:

Що купував Вишнівський відділ освіти та селищна рада у липні 2026 року: аналіз закупівель