Мобілізація в Україні: нововведення та особливості жовтневого призову

В Україні триває активна мобілізація населення, і військові комісаріати посилюють заходи з призову. Водночас громадяни дедалі частіше стикаються з питаннями щодо процедур мобілізації, умов призову та особливостей проведення заходів на місцях. Які нововведення очікують на мобілізацію в жовтні?

Більше на Вільногірськ IN.UA

Основні нововведення:

1. Заборона мобілізації юнаків від 18 до 25 років, які були визнані обмежено-придатними.

2. Мобілізація чоловіків віком від 50 до 60 років виключно за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

3. Відстрочка чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули чи зникли на війні.

Категорії, які мають відстрочку:

• заброньовані підприємствами, установами та організаціями;

• особи з інвалідністю;

• особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів;

• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років, якщо інший з батьків помер, позбавлений батьківських прав, або визнаний зниклим безвісти;

• особи, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходять військову службу;

• особи, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• особи, які виховують дитину з тяжким захворюванням;

• особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи II групи;

• особи, які опікуються дитиною, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;

• особи, які піклуються про хвору дружину (чоловіка), дитину чи одного з батьків або батьків подружжя, які потребують постійного догляду за висновком медкомісії;

•особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

•особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю | чи 1I групи;

• члени сімʼї другого ступеня споріднення, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І або II групи (за умови відсутності близьких родичів першого ступеня та не більше однієї особи);

• люди, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні (повнорідні чи неповнорідні) брат або сестра) загинули або зникли безвісти під час бойових дій;

• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України;

• військовозобовʼязані, які були звільнені з полону (можуть бути призвані лише за їхньою згодою);

• здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий;

Вчителі мають право на відстрочку від мобілізації лише за кількох умов

В Україні почався навчальний рік, отже актуальним є питання відстрочки для вчителів-чоловіків, які працюють у школах. Викладачі мають право на відстрочку від мобілізації, однак не всі. Це стосується лише тих, хто займається науково-педагогічною діяльністю в закладах вищої та фахової передвищої освіти та має науковий ступінь.

До цієї категорії також належать і вчителі середніх шкіл та професійно-технічних закладів. Однак за умови, якщо їхнє навантаження становить не менше ніж 0,75 ставки. Тобто якщо вчитель працює менше або за сумісництвом, його можуть призвати до лав ЗСУ.

У разі відмови в наданні відстрочки, адвокати радять військовозобов’язаним подати документи повторно – вони мають на це право. У заяві на відстрочку варто чітко вказати, які документи надаються, щоб уникнути аргументації про неповний пакет документів.

Скільки повісток надішлють Укрпоштою

Закон про мобілізацію, що набув чинності в травні 2024 року, передбачає надсилання повісток через Укрпошту – рекомендованим листом. Така повістка вважатиметься отриманою, коли на пошті поставлять відмітку про отримання, неможливість вручення чи відмову від отримання.

У липні Кабмін упорядкував механізм централізованого друку і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою. Як пише «УП», уряд виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на друк 900 000 повісток до кінця 2024 року.

Читайте також: 

• Військовому з Нікополя, який захищав “Азовсталь” винесли вирок в росії
• Вільногірські депутати від ОПЗЖ залишаються: рішення про відставку не підтримали

У Вільногірську оголосили конкурс на заміщення вакантної посади головного спеціаліста у Департаменті соціально-гуманітарної політики міської ради. 

Детальніше про умови вакансії читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Кого шукають

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області відкрив конкурс на посаду головного спеціаліста відділу з питань заробітної плати та матеріально-технічного забезпечення.

На цю посаду запрошують кандидатів, які мають:

• вищу освіту не нижче ступеня бакалавра;
• вільне володіння державною мовою;
• освіту за спеціальністю “економіка” або “фінанси”;
• громадянство України;
• навички роботи з основними комп’ютерними програмами.

Стаж роботи для претендентів не є обов’язковим, тож спробувати свої сили можуть і молоді спеціалісти.

Які документи потрібно подати

Для участі в конкурсі кандидати мають підготувати пакет документів.

Зокрема, необхідно подати заяву про участь у конкурсі, особову картку державного службовця, копії документів про освіту, а також документ, що підтверджує рівень володіння українською мовою. 

Крім цього, претенденти мають надати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, копії паспорта та ідентифікаційного коду. 

Для військовозобов’язаних або військовослужбовців обов’язковою є також копія військового квитка. 

У департаменті уточнюють, що особова картка має бути заповнена українською мовою, у називному відмінку та без скорочень, а подати її потрібно як у письмовому, так і в електронному вигляді.

Коли приймають документи

Прийом документів триватиме до 17:00 18 травня 2026 року.

Подати їх можна до конкурсної комісії Департаменту соціально-гуманітарної політики за адресою: м. Вільногірськ, вул. Ю. Устенка, 29, кабінет 203.

Сам конкурс на заміщення вакантної посади відбудеться 19 травня 2026 року о 13:00.

Додаткову інформацію про функціональні обов’язки, а також про розмір та умови оплати праці можна отримати у кадровій службі департаменту або за телефоном +380 66 116 34 76.

Читайте також:

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міськради шукає спеціаліста

В Україні на парламентському рівні розпочалися дискусії щодо можливого запровадження нового податку для власників електромобілів. Стрімке збільшення кількості таких авто змушує владу шукати нові інструменти для наповнення Дорожнього фонду.

Якою є ситуація у 2026 році та до яких нововведень варто готуватися водіям — у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Чому виникла потреба в оподаткуванні електрокарів

Питання запровадження нового збору прокоментував народний депутат Юрій Камельчук. За його словами, автопарк електромобілів в Україні зріс в геометричній прогресії: з 20 тисяч до майже 300 тисяч одиниць. Проте виникла проблема нерівномірного фінансування дорожньої інфраструктури.

Система фінансування доріг в Україні базується на принципі “більше їздиш — більше платиш”. У 2011 році держава скасувала фіксований транспортний (дорожній) збір, перенісши фінансове навантаження на фактичне використання транспорту через акцизний податок, який закладено у вартість пального на АЗС.

Оскільки електромобілі не споживають традиційного пального, їхні власники не сплачують цей акциз і, відповідно, не роблять прямої фінансової компенсації за користування дорогами. В Україні діє окремий транспортний податок у розмірі 25 тисяч гривень на рік, проте він стягується лише з власників дорогих легкових авто віком до 5 років і не має прямого зв’язку з інтенсивністю користування дорожньою інфраструктурою.

Механізм віньєтки та альтернативні варіанти експертів

Як один із можливих інструментів вирішення питання парламентарі розглядають запровадження спеціальної віньєтки, спираючись на європейський досвід. Віньєтка — це форма оплати за право користування автомагістралями. Вона має вигляд спеціальної наклейки або оформлюється як електронний дозвіл. Водій сплачує фіксовану суму за певний період (наприклад, за місяць або рік) і отримує законне право на пересування автошляхами.

Питання дорожнього збору для електрокарів обговорюється експертним середовищем ще з 2021 року. Транспортний експерт Дмитро Беспалов зазначав, що подальше зростання кількості електромобілів у перспективі 15-20 років створить серйозний виклик для наповнення Дорожнього фонду. Окрім віньєтки, експерти пропонують розглянути й інші механізми стягнення коштів:

• податок, прив’язаний до потужності двигуна електромобіля;
• збір на основі фактичного пробігу транспортного засобу;
• введення акцизу безпосередньо на станціях швидкого заряджання;
• запровадження системи платних доріг.

Наразі запровадження податку для електромобілів в Україні перебуває виключно на стадії попереднього обговорення. Жодних остаточних рішень щодо формату, розміру чи термінів введення нового збору влада ще не ухвалила.

Читайте також:

Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях