Мобілізація в Україні: нововведення та особливості жовтневого призову

В Україні триває активна мобілізація населення, і військові комісаріати посилюють заходи з призову. Водночас громадяни дедалі частіше стикаються з питаннями щодо процедур мобілізації, умов призову та особливостей проведення заходів на місцях. Які нововведення очікують на мобілізацію в жовтні?

Більше на Вільногірськ IN.UA

Основні нововведення:

1. Заборона мобілізації юнаків від 18 до 25 років, які були визнані обмежено-придатними.

2. Мобілізація чоловіків віком від 50 до 60 років виключно за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

3. Відстрочка чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули чи зникли на війні.

Категорії, які мають відстрочку:

• заброньовані підприємствами, установами та організаціями;

• особи з інвалідністю;

• особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів;

• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років, якщо інший з батьків помер, позбавлений батьківських прав, або визнаний зниклим безвісти;

• особи, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходять військову службу;

• особи, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• особи, які виховують дитину з тяжким захворюванням;

• особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи II групи;

• особи, які опікуються дитиною, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;

• особи, які піклуються про хвору дружину (чоловіка), дитину чи одного з батьків або батьків подружжя, які потребують постійного догляду за висновком медкомісії;

•особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

•особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю | чи 1I групи;

• члени сімʼї другого ступеня споріднення, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І або II групи (за умови відсутності близьких родичів першого ступеня та не більше однієї особи);

• люди, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні (повнорідні чи неповнорідні) брат або сестра) загинули або зникли безвісти під час бойових дій;

• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України;

• військовозобовʼязані, які були звільнені з полону (можуть бути призвані лише за їхньою згодою);

• здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий;

Вчителі мають право на відстрочку від мобілізації лише за кількох умов

В Україні почався навчальний рік, отже актуальним є питання відстрочки для вчителів-чоловіків, які працюють у школах. Викладачі мають право на відстрочку від мобілізації, однак не всі. Це стосується лише тих, хто займається науково-педагогічною діяльністю в закладах вищої та фахової передвищої освіти та має науковий ступінь.

До цієї категорії також належать і вчителі середніх шкіл та професійно-технічних закладів. Однак за умови, якщо їхнє навантаження становить не менше ніж 0,75 ставки. Тобто якщо вчитель працює менше або за сумісництвом, його можуть призвати до лав ЗСУ.

У разі відмови в наданні відстрочки, адвокати радять військовозобов’язаним подати документи повторно – вони мають на це право. У заяві на відстрочку варто чітко вказати, які документи надаються, щоб уникнути аргументації про неповний пакет документів.

Скільки повісток надішлють Укрпоштою

Закон про мобілізацію, що набув чинності в травні 2024 року, передбачає надсилання повісток через Укрпошту – рекомендованим листом. Така повістка вважатиметься отриманою, коли на пошті поставлять відмітку про отримання, неможливість вручення чи відмову від отримання.

У липні Кабмін упорядкував механізм централізованого друку і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою. Як пише «УП», уряд виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на друк 900 000 повісток до кінця 2024 року.

Читайте також: 

• Військовому з Нікополя, який захищав “Азовсталь” винесли вирок в росії
• Вільногірські депутати від ОПЗЖ залишаються: рішення про відставку не підтримали

Питання перетину державного кордону дітьми залишається особливо важливим в умовах воєнного стану. Розуміння того, коли потрібна нотаріальна згода другого з батьків, допоможе уникнути затримок та проблем під час подорожі.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Коли нотаріальний дозвіл не потрібен?

За нинішніми правилами, виїзд дитини з України став простішим. Нотаріальна згода від другого з батьків не вимагається, якщо:

• дитина подорожує разом з одним із батьків;
• супроводжуючими особами є близькі родичі (бабуся, дідусь, повнолітні брат/сестра, мачуха/вітчим);
• поїздка має тимчасовий характер (відпочинок, лікування тощо), а у супроводжуючого є документи, що підтверджують родинні зв’язки.

Коли дозвіл є обовʼязковим? 

Письмова згода, завірена нотаріально або органами опіки, необхідна, якщо:

• дитина виїжджає за кордон на постійне місце проживання (ПМП) або на дуже тривалий термін;
• дитину супроводжує третя особа, яка не є родичем (наприклад, тренер, вчитель або знайомий);
• країна призначення висуває власні суворі вимоги до в’їзду неповнолітніх (перед поїздкою обов’язково перевірте правила конкретної держави, наприклад, Великої Британії, США чи Канади).

Вікові особливості 

• Діти до 16 років: можуть перетинати кордон лише у супроводі дорослих.
• Діти від 16 років: мають право подорожувати за межі України самостійно (згідно зі ст. 313 Цивільного кодексу України).
• Юнаки 17-18 років: повинні мати при собі військово-облікові документи, оскільки вони вже перебувають на військовому обліку.

Як оформити дозвіл? 

Процедура оформлення через нотаріуса займає близько 30 хвилин. Вам знадобляться:

1. Паспорти та РНОКПП батьків.

2. Свідоцтво про народження дитини (або її паспорт).

3. Паспорт супроводжуючої особи (якщо це не батьки).

4. Документи, що підтверджують мету поїздки (якщо потрібно).

У заяві чітко вказуються мета подорожі, країна призначення та термін перебування. Документ дійсний лише на одну поїздку (за винятком виїзду на ПМП).

Читайте також:

Аліменти в Україні 2026: як отримати й що для цього потрібно

Верховна Рада підтримала законопроєкт №15111-д, який кардинально змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Документ впроваджує зниження податкової ставки для орендодавців більш ніж удвічі, але водночас запускає механізм автоматичної передачі інформації до податкової служби.

Детальний розбір нововведень підготувала редакція Вільногірськ IN.UA.

Нові податкові ставки та скасування пільг

Зміни щодо оподаткування прибутків від здачі нерухомості набудуть чинності 1 січня 2027 року. Законопроєкт суттєво зменшує фінансове навантаження на власників житла:

• зараз легальні орендодавці сплачують 23 відсотки від прибутку (18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 5 відсотків військового збору);
• за новими правилами загальне податкове навантаження знизиться до 10 відсотків (5 відсотків податку на доходи та 5 відсотків військового збору).

Проте перехід на офіційну здачу нерухомості передбачає втрату пільг на нерухомість. Наразі власники не сплачують податок за площу до 60 квадратних метрів для квартир та до 120 квадратних метрів для приватних будинків. Після легалізації доходів від оренди ці преференції діяти не будуть.

Автоматичний контроль фінансових операцій

Окремим кроком реформи є зміна підходу до податкового контролю, що має вивести ринок оренди з тіні. Цифрові платформи та сервіси, через які користувачі здають житло, зобов’яжуть автоматично передавати інформацію про доходи власників безпосередньо до податкової служби. Цей механізм впроваджують для унеможливлення приховування прибутків від держави.

Легалізація ринку нерухомості

Офіційні дані за 2024 рік демонструють критично низький рівень легальної оренди. Свої доходи в Україні задекларували лише близько 900 осіб. Більшість власників не оформлюють договорів та уникають оподаткування саме через високе фінансове навантаження. Зниження ставки впроваджується для стимулювання громадян до самостійного виходу в легальне поле.

“Ключова мета реформи — легалізувати ринок оренди і зробити його зрозумілим для людей”, — зазначає голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк.

Ці законодавчі ініціативи є частиною переходу держави до європейської системи житлової політики, де ринок оренди та соціального житла функціонує максимально прозоро.

Читайте також:

Звільнення з військової служби за сімейними обставинами: повний перелік підстав та процедура