Мобілізація в Україні: нововведення та особливості жовтневого призову

В Україні триває активна мобілізація населення, і військові комісаріати посилюють заходи з призову. Водночас громадяни дедалі частіше стикаються з питаннями щодо процедур мобілізації, умов призову та особливостей проведення заходів на місцях. Які нововведення очікують на мобілізацію в жовтні?

Більше на Вільногірськ IN.UA

Основні нововведення:

1. Заборона мобілізації юнаків від 18 до 25 років, які були визнані обмежено-придатними.

2. Мобілізація чоловіків віком від 50 до 60 років виключно за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

3. Відстрочка чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули чи зникли на війні.

Категорії, які мають відстрочку:

• заброньовані підприємствами, установами та організаціями;

• особи з інвалідністю;

• особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів;

• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років, якщо інший з батьків помер, позбавлений батьківських прав, або визнаний зниклим безвісти;

• особи, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходять військову службу;

• особи, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• особи, які виховують дитину з тяжким захворюванням;

• особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи II групи;

• особи, які опікуються дитиною, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;

• особи, які піклуються про хвору дружину (чоловіка), дитину чи одного з батьків або батьків подружжя, які потребують постійного догляду за висновком медкомісії;

•особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

•особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю | чи 1I групи;

• члени сімʼї другого ступеня споріднення, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І або II групи (за умови відсутності близьких родичів першого ступеня та не більше однієї особи);

• люди, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні (повнорідні чи неповнорідні) брат або сестра) загинули або зникли безвісти під час бойових дій;

• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України;

• військовозобовʼязані, які були звільнені з полону (можуть бути призвані лише за їхньою згодою);

• здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий;

Вчителі мають право на відстрочку від мобілізації лише за кількох умов

В Україні почався навчальний рік, отже актуальним є питання відстрочки для вчителів-чоловіків, які працюють у школах. Викладачі мають право на відстрочку від мобілізації, однак не всі. Це стосується лише тих, хто займається науково-педагогічною діяльністю в закладах вищої та фахової передвищої освіти та має науковий ступінь.

До цієї категорії також належать і вчителі середніх шкіл та професійно-технічних закладів. Однак за умови, якщо їхнє навантаження становить не менше ніж 0,75 ставки. Тобто якщо вчитель працює менше або за сумісництвом, його можуть призвати до лав ЗСУ.

У разі відмови в наданні відстрочки, адвокати радять військовозобов’язаним подати документи повторно – вони мають на це право. У заяві на відстрочку варто чітко вказати, які документи надаються, щоб уникнути аргументації про неповний пакет документів.

Скільки повісток надішлють Укрпоштою

Закон про мобілізацію, що набув чинності в травні 2024 року, передбачає надсилання повісток через Укрпошту – рекомендованим листом. Така повістка вважатиметься отриманою, коли на пошті поставлять відмітку про отримання, неможливість вручення чи відмову від отримання.

У липні Кабмін упорядкував механізм централізованого друку і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою. Як пише «УП», уряд виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на друк 900 000 повісток до кінця 2024 року.

Читайте також: 

• Військовому з Нікополя, який захищав “Азовсталь” винесли вирок в росії
• Вільногірські депутати від ОПЗЖ залишаються: рішення про відставку не підтримали

Щодня о 9:00 Україна завмирає у Хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять загиблих. Для дорослих цей ритуал уже став звичним, а от діти часто не розуміють, чому потрібно раптово зупинитися, мовчати чи відкласти улюблену гру. 

Детальніше про те, чому дітям буває складно зрозуміти Хвилину мовчання, як правильно говорити з ними про пам’ять і що показують нові навчальні мультфільми, – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Чому дітям складно зрозуміти Хвилину мовчання

Щоранку рівно о 9:00 українці зупиняються на одну хвилину, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників, захисниць і всіх жертв російської війни.

Однак для дітей ця традиція не завжди є зрозумілою. У цей момент вони можуть розгубитися, відволікатися, сміятися через внутрішню напругу, ставити прямі запитання або просто не знати, як поводитися.

Не менш складною ця розмова буває і для дорослих. Пояснити дитині, що таке Хвилина мовчання, водночас не налякавши її та не викликавши почуття провини чи страху, – непросте завдання.

Саме тому ГО “Академія турботи” спільно з ГО “Вшануй” підготували три короткі анімаційні відео, які можуть стати підтримкою для батьків, педагогів і всіх дорослих, які говорять із дітьми про пам’ять, вдячність і війну.

Три прості відповіді на дитячі запитання

Кожен ролик відповідає на одне із запитань, які найчастіше виникають у дітей.

Що ми робимо під час Хвилини мовчання?

Автори пояснюють це простою мовою: о 9:00 варто на мить зупинитися, відкласти телефон, призупинити гру чи навчання.

Дитині пропонують уявити, що всередині неї запалюється “теплий вогник пам’яті”, який подумки можна надіслати тим, кого вже немає поруч.

У мультфільмі наголошують: коли люди мовчать разом, вони висловлюють вдячність тим, кого пам’ятають.

Про що можна думати?

У другому відео дітям пояснюють, що правильних чи неправильних думок не існує.

Можна подякувати живим, побажати сил українським захисникам і захисницям, згадати загиблих із вдячністю або просто побажати Україні миру.

Головна ідея ролика – пам’ять у кожної людини може бути особистою, але спільне мовчання об’єднує всіх у вшануванні тих, кого вже немає.

Що нормально відчувати?

Третій мультфільм розповідає про емоції.

Його автори підкреслюють: Хвилина мовчання не завжди означає сум. У цей момент людина може відчувати вдячність, гордість або навіть не відчувати нічого особливого.

І це нормально.

Найважливіше – зупинитися і пам’ятати.

Допомога для батьків і педагогів

У ГО “Академія турботи” зазначають, що серія мультфільмів створена саме для того, аби зробити непросту розмову з дитиною зрозумілішою та безпечнішою.

Організація закликає батьків переглянути ролики разом із дітьми та поділитися ними з друзями, знайомими й педагогами.

Відео створено в межах ініціативи ГО “Можливості. Мотивація. Медіа.” у партнерстві з ГО “Вшануй” та Уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук за підтримки проєкту “Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні”, який впроваджується компанією GIZ за дорученням Уряду Німеччини.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

Щороку перед вступниками постає питання: як саме університети відбирають студентів на бюджетні місця? Звична система, коли держава закріплювала певну кількість місць за конкретним вишем, залишилася в минулому. Сьогодні відбір спирається на широкий конкурс та автоматичний алгоритм адресного розміщення.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Формування конкурсного бала

Вступна кампанія (на бакалаврат та медичну магістратуру) традиційно триває з 19 липня до 1 серпня. Головне правило для абітурієнта на цьому етапі — розрізняти середній бал Національного мультипредметного тесту (НМТ) та кінцевий конкурсний бал.

Щоб узагалі брати участь у відборі, необхідно подолати мінімальні порогові значення з кожного предмета. Далі система розраховує ваш конкурсний бал (КБ) за спеціальною формулою:

КБ = (К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × П4 + КТ × ТК) / (К1 + К2 + К3 + (К4 макс + К4)/2 + КТ) + ОУ) × РК × ГК.

На підсумковий показник конкурсного бала впливають:

Що означають ці складові:

П1, П2… — бали, отримані за кожен предмет НМТ;

К1, К2… — вагові коефіцієнти кожного предмета (залежать від спеціальності);

ТК та КТ — бал за творчий конкурс і його коефіцієнт (лише для відповідних напрямків);

ОУ — додаткові бали за успішне закінчення підготовчих курсів при обраному ЗВО;

РК та ГК — регіональний та галузевий коефіцієнти.

Зазначимо, що коефіцієнти кардинально змінюють картину. Наприклад, маючи 150 балів з НМТ, вступник на “Філологію” у Києві отримає конкурсний бал 144,83. Водночас абітурієнт із такими ж результатами НМТ, який вступає на “Агрономію” до Запоріжжя (завдяки галузевому та регіональному коефіцієнту 1,07), матиме бал 152,02.

Присвоєння пріоритетів та їхня роль

Як працюють пріоритети заяв

Кожного року вступник має право подати до 10 заяв, з яких претендувати на бюджетні місця можуть не більше п’яти. Кожній такій заяві абітурієнт присвоює рівень пріоритетності від 1 до 10, де “одиниця” — це найбажаніша спеціальність та університет.

Пріоритетність є головним орієнтиром для алгоритму адресного розміщення. Система працює крок за кроком:

• спочатку перевіряється можливість вступу за першим пріоритетом. Якщо конкурсного бала достатньо, алгоритм зупиняється і надає рекомендацію;
• якщо балів для першої заяви не вистачає, система автоматично переходить до перевірки другого пріоритету, і так далі за списком.

Важливий нюанс: змінити пріоритет можна лише до того моменту, поки заклад освіти не зареєстрував вашу заяву. Після реєстрації ви зможете лише скасувати її, однак використаний пріоритет “згорить” назавжди без права перенесення на іншу заяву. Тому найвищі позиції варто віддавати тим напрямкам, де ваші бали дають реальні шанси на проходження.

Механізм загальнонаціонального “широкого конкурсу”

Починаючи з 2015 року, в Україні скасовано систему, за якої бюджетні місця належали конкретним вишам. Натомість працює механізм широкого конкурсу. Це означає, що всі вступники на одну спеціальність (наприклад, “Менеджмент”) формують єдиний всеукраїнський рейтинг і змагаються між собою у масштабах усієї країни. Єдиний виняток — творчі спеціальності, де бюджетні місця розподіляються між вишами індивідуально через специфіку творчих чи фізичних вступних випробувань.

Автоматичний алгоритм розподіляє місця на основі трьох показників:

• конкурсний бал абітурієнта.
• пріоритетність, вказана у заявах.
• ліцензований обсяг (максимальна кількість студентів, яких фізично може прийняти університет).

Якщо держава виділила 100 бюджетних місць на певну спеціальність, а заяв надійшло 500, система вишиковує всіх кандидатів країни від найвищого бала до найнижчого. Щасливчиками стануть перші 100 осіб. Усі, хто опинився на 101-й позиції й нижче, бюджету не отримають, навіть якщо вони були лідерами в списках окремо взятого університету.

Читайте також:

Інформаційні пастки, які ми не помічаємо: у Вільногірську навчали розпізнавати приховану пропаганду