Мобілізація в Україні: нововведення та особливості жовтневого призову

В Україні триває активна мобілізація населення, і військові комісаріати посилюють заходи з призову. Водночас громадяни дедалі частіше стикаються з питаннями щодо процедур мобілізації, умов призову та особливостей проведення заходів на місцях. Які нововведення очікують на мобілізацію в жовтні?

Більше на Вільногірськ IN.UA

Основні нововведення:

1. Заборона мобілізації юнаків від 18 до 25 років, які були визнані обмежено-придатними.

2. Мобілізація чоловіків віком від 50 до 60 років виключно за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

3. Відстрочка чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули чи зникли на війні.

Категорії, які мають відстрочку:

• заброньовані підприємствами, установами та організаціями;

• особи з інвалідністю;

• особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів;

• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років, якщо інший з батьків помер, позбавлений батьківських прав, або визнаний зниклим безвісти;

• особи, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходять військову службу;

• особи, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• особи, які виховують дитину з тяжким захворюванням;

• особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи II групи;

• особи, які опікуються дитиною, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;

• особи, які піклуються про хвору дружину (чоловіка), дитину чи одного з батьків або батьків подружжя, які потребують постійного догляду за висновком медкомісії;

•особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

•особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю | чи 1I групи;

• члени сімʼї другого ступеня споріднення, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І або II групи (за умови відсутності близьких родичів першого ступеня та не більше однієї особи);

• люди, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні (повнорідні чи неповнорідні) брат або сестра) загинули або зникли безвісти під час бойових дій;

• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України;

• військовозобовʼязані, які були звільнені з полону (можуть бути призвані лише за їхньою згодою);

• здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий;

Вчителі мають право на відстрочку від мобілізації лише за кількох умов

В Україні почався навчальний рік, отже актуальним є питання відстрочки для вчителів-чоловіків, які працюють у школах. Викладачі мають право на відстрочку від мобілізації, однак не всі. Це стосується лише тих, хто займається науково-педагогічною діяльністю в закладах вищої та фахової передвищої освіти та має науковий ступінь.

До цієї категорії також належать і вчителі середніх шкіл та професійно-технічних закладів. Однак за умови, якщо їхнє навантаження становить не менше ніж 0,75 ставки. Тобто якщо вчитель працює менше або за сумісництвом, його можуть призвати до лав ЗСУ.

У разі відмови в наданні відстрочки, адвокати радять військовозобов’язаним подати документи повторно – вони мають на це право. У заяві на відстрочку варто чітко вказати, які документи надаються, щоб уникнути аргументації про неповний пакет документів.

Скільки повісток надішлють Укрпоштою

Закон про мобілізацію, що набув чинності в травні 2024 року, передбачає надсилання повісток через Укрпошту – рекомендованим листом. Така повістка вважатиметься отриманою, коли на пошті поставлять відмітку про отримання, неможливість вручення чи відмову від отримання.

У липні Кабмін упорядкував механізм централізованого друку і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою. Як пише «УП», уряд виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на друк 900 000 повісток до кінця 2024 року.

Читайте також: 

• Військовому з Нікополя, який захищав “Азовсталь” винесли вирок в росії
• Вільногірські депутати від ОПЗЖ залишаються: рішення про відставку не підтримали

Міністерство оборони України розробило механізм захисту прав військовослужбовців ЗСУ. Процедура дозволяє оскаржувати незаконні накази, рішення військово-лікарських комісій, проблеми з виплатами та дисциплінарні стягнення. Для розв’язання проблеми необхідно дотримуватися встановленої послідовності дій та правильно оформлювати документи.

Детальніше про те, як оскаржити незаконні дії командування — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Підстави для оскарження

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень командуванням, що порушують права військовослужбовця;
• безпідставне притягнення до відповідальності або незаконне покладення обов’язків;
• порушення рівності, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази щодо дисциплінарних стягнень;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення.

Основні правила подання скарги

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудове розв’язання проблеми

Цей етап полягає у поданні письмового рапорту безпосередньому чи старшому командиру. Термін розгляду документа складає до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Рапорт необхідно подавати з фіксацією реєстрації. Підтвердженням є відмітка на другому примірнику або відправлення документа цінним листом з описом вкладення. Без цього доказу підтвердити факт звернення неможливо.

У тексті рапорту необхідно зазначити:

• посаду, прізвище адресата та дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• вимогу щодо скасування рішення, перерахунку виплат або проведення перевірки;
• копії документів, які підтверджують зазначену інформацію.

Альтернативні інстанції для звернення

Якщо питання не вдалося вирішити на рівні військової частини, існують додаткові контрольні та правоохоронні органи:

• за відсутності реакції керівництва варто звертатися до таких установ гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок виплат чи процедурних питань;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• офіс Військового омбудсмана через електронну пошту “[email protected]”;
• уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії керівництва мають ознаки кримінального злочину.

Звернення до суду

Військовослужбовець має право подати позов до адміністративного суду. Строк звернення становить один місяць з моменту виявлення порушення прав. Якщо заявник намагався вирішити питання у досудовому порядку, цей час збільшується до трьох місяців з моменту отримання офіційної відповіді. Військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;
• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування.

Читайте також:

Штрафи та конфіскація: що загрожує за незаконне носіння військової форми в Україні

У Вільногірській громаді вирішили системніше взятися за боротьбу зі стихійними сміттєзвалищами. Тепер у громаді мають не лише фіксувати проблемні місця, а й запобігати появі нових сміттєвих осередків.

Детальніше про те, навіщо у громаді створили спеціальну комісію, хто увійшов до її складу та які завдання вона виконуватиме – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Комісія для боротьби зі стихійними сміттєзвалищами 

Міський голова Вільногірська Володимир Василенко підписав розпорядження про створення постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами на території Вільногірської міської територіальної громади.

Таке рішення пояснюють необхідністю активізувати роботу з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, посилити контроль за екологічним станом територій та зменшити обсяги утворення відходів. У документі також зазначено, що це пов’язано з оцінкою впливу сміття на довкілля та здоров’я мешканців.

Що зміниться після створення комісії

Новостворена комісія працюватиме на постійній основі. Її головне завдання – не лише реагувати на вже існуючі проблеми, а й системно виявляти місця накопичення безхазяйних відходів.

Серед основних функцій:

• інвентаризація несанкціонованих сміттєзвалищ;
• обстеження існуючих місць розміщення відходів;
• визначення орієнтовної площі, яку займає сміття;
• оцінка приблизних обсягів накопичених відходів;
• розробка графіка ліквідації стихійних звалищ;
• створення заходів для попередження появи нових смітників.

Фактично йдеться про створення системи моніторингу та контролю, яка має дати громаді чітку картину проблеми: де саме накопичуються відходи, яких масштабів вона набула та як її планують вирішувати.

До складу увійшли посадовці та представники комунальної сфери

Очолив комісію секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург. Його заступницею стала виконувачка обов’язків начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Віра Зеленська.

До складу також увійшли фахівці житлово-комунальної сфери, екологічного напрямку, представники цивільного захисту та комунального підприємства “УК “Жилкомсервіс””.

Координуватиме виконання розпорядження Віра Зеленська, а контроль за його реалізацією міський голова залишив за собою.

Таким чином, у Вільногірській громаді намагаються перейти від разового реагування на проблему до більш системної роботи з безхазяйними відходами. Новостворена комісія має не лише фіксувати та обліковувати місця накопичення сміття, а й розробити конкретний механізм їх ліквідації та запобігання появі нових стихійних звалищ. Наскільки ефективно працюватиме цей підхід, стане зрозуміло після перших результатів роботи комісії та реалізації напрацьованих заходів. 

Читайте також:

У Вільногірську почали косіння трави: що зроблять за майже 1,5 мільйона