Підвищення обізнаності в українській мові: що подивитись та почитати

Українська мова є ключовим елементом української культури та ідентичності. Її знання допомагає зрозуміти культурні традиції, літературу та мистецтво України. 

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала список фільмів та літератури, які допоможуть більше дізнатися про українську мову. 

Комплект книг Ольги Дубчак «Мова-тверда криниця»

Ці книги допомагають усвідомити мову як динамічний процес, що виходить за межі літературних норм, включаючи діалект, жаргон та просторіччя. Вони містять безліч ресурсів і порад для тих, хто сумнівається в переході на українську мову. Тут також порушуються питання прихованих страхів: страх перед суржиком, побоювання неправильно говорити, а також страх насмішок чи критики.

«Мова-меч: як говорила радянська імперія» Євгенія Кузнєцова

Ця книга є спробою дати відповіді на запитання:

Чому наші стосунки з мовами мають саме таку форму?

Чому ми часом відчуваємо сором за наші рідні діалекти?

Чому деякі люди досі вважають, що мова є нейтральним явищем, і що незнання мови своєї країни — це цілком прийнятно?

«Мова-меч» у ста коротких розділах аналізує мовну реальність СРСР. Читати цю книгу можна, починаючи з будь-якого розділу.

Документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має»

«Соловей співає. Доки голос має» — це фільм, який розкриває міфи про українську мову. Автори аналізують мовне питання в Україні, порівнюючи його з досвідом інших країн, зокрема Білорусі та Ізраїлю, і досліджують не лише поверхневі, а й глибинні причини та наслідки конфліктів, пов’язаних з українською мовою.

Документальний фільм «Як українці українською заговорили»

Цей просвітницький фільм присвячений виникненню, розвитку, занепаду, переслідуванням і відродженню української мови. У ньому розповідається про те, як мова формувалася, змінювалася, насичувалася запозиченими словами та створювала власні неологізми. Ведучий, актор театру і кіно Олексій Гнатковський, проведе глядачів через різні історичні етапи. Він просто, чітко та з часткою гумору розкриє, як наша мова розвивалася в умовах її становлення, поширення, у часи запеклих конфліктів та суворих заборон.

YouTube-канал «Твоя Підпільна Гуманітарка»

Тут ви зможете переглянути захоплюючі відео на різноманітні гуманітарні теми від відомих філологів та перекладачів Остапа Українця та Євгена Ліра. Теми охоплюють все: від витоків української мови та відомих фразеологізмів до вживання нецензурної лексики.

Читайте також: 

• Що подивитись в кіно в листопаді: топ-5 кінопремʼєр
• Найк про, бос KFC та скуф: пояснення молодіжного сленгу

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Як святкують Великдень в різних країнах

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

• готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
• сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
• будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
• логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Як підписати електронну петицію: покроковий гайд