Розстріляне Відродження — символ епохи, коли українська культура досягла небувалих висот, але була жорстоко придушена радянським режимом. Хто такі представники Розстріляного Відродження і чому їхня спадщина важлива для України сьогодні? 

Більше на Вільногірськ.IN.UA

Епоха Розстріляного Відродження — це період 1920–1930-х років в українській історії, коли розквіт національної культури, літератури та мистецтва був жорстоко придушений радянським режимом. Багато талановитих українських митців, письменників і науковців було репресовано, ув’язнено або розстріляно за їхню творчість та ідеї. Цей період став символом трагічної втрати цілого покоління української інтелігенції.

Найвідоміші представники Розстріляного Відродження: 

Микола Хвильовий

Микола Хвильовий — письменник, публіцист, один із лідерів культурного руху 1920-х. Відстоював ідею «психологічної Європи» для України, прагнув зробити українську літературу самобутньою. Покінчив життя самогубством як акт протесту проти репресій.

Лесь Курбас

Лесь Курбас — театральний режисер, реформатор українського театру, засновник театру “Березіль”. Створював новаторські вистави, що поєднували європейські театральні течії з українським духом. Був репресований і розстріляний.

Микола Куліш

Микола Куліш — драматург, автор соціально-політичних п’єс, що гостро критикували суспільні проблеми. Його твори, такі як “Народний Малахій” і “Мина Мазайло”, стали знаковими для української драматургії. Був репресований і загинув.

Валерʼян Підмогильний

Валер’ян Підмогильний — письменник, прозаїк, один з основоположників модерністської прози в Україні. Його роман “Місто” вважається класикою української літератури, що порушує теми людської самотності та духовних пошуків. Був розстріляний.

Михайль Семенко

Михайль Семенко — поет, засновник українського футуризму. Розробляв нові поетичні форми, експериментував із мовою та віршем, підтримував ідею розвитку модерного українського мистецтва. Був репресований і розстріляний.

Епоха “Розстріляного Відродження” та її представники мають важливе значення для України сьогодні, оскільки їхня творчість і прагнення до національної ідентичності стали основою сучасної української культури. Ці митці показали силу українського слова та мистецтва, а їхня трагічна доля нагадує про ціну, яку Україна заплатила за право бути собою. Їхня спадщина надихає українців зберігати та розвивати національну культуру й пам’ять про тих, хто відстоював її, навіть під загрозою смерті.

Міністерство молоді та спорту України розпочало прийом заявок на участь у конкурсі проєктів у межах українсько-литовського молодіжного обміну. Програма обміну реалізується відповідно до Угоди між урядами України та Литви про створення Комітету Ради обмінів молоддю.

Про це повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Програма обміну

Головною метою обміну є активізація співпраці між молоддю обох країн задля зміцнення дружніх відносин. До участі у конкурсі запрошуються неприбуткові організації, що працюють з молоддю, серед яких:

• інститути громадянського суспільства;
• заклади освіти;
• комунальні установи.

Один проєкт може тривати не менше п’яти та не більше десяти календарних днів, не враховуючи дні приїзду і від’їзду учасників підготовчого етапу та підготовчого візиту.

Участь у проєктах можуть брати особи віком від 14 до 35 років. Кількість учасників проєкту має становити не менше 10 та не більше 15 осіб з кожної країни, у тому числі принаймні один супроводжуючий чи керівник групи.

Заявки приймаються до 20 квітня 2025 року. Детальна інформація про умови конкурсу доступна за посиланням. Додаткові питання можна поставити, звернувшись до управління молодіжної політики Мінмолодьспорту за телефоном: 044 246 62 36.

Читайте також:

• НБУ скасовує ліміт у 150 тисяч гривень на перекази “з картки на картку”
• Україна отримала €3,5 млрд від ЄС у рамках “Ukraine Facility”: на що підуть гроші?

Національний банк України вирішив не продовжувати обмеження в 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку.

Про це повідомляє Національний банк України.

Як зазначили в НБУ, ці обмеження стимулювали роботу над комплексними рішеннями, які були спрямовані на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності. За час дії обмежень:

• зменшилась кількість підозрілих переказів ;
• банки приділили більшу увагу до проблеми так званих “дропів” — людей, які за гроші дозволяють використовувати свої рахунки для сумнівних операцій;
• банки створили власні правила безпеки.

“Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму”, – зазначили фахівці НБУ.

Читайте також:

• Зниження цін на ліки: ще понад 100 препаратів стануть дешевшими у квітні
• “Народжені у вишиванках – непереможні”: традиція, що єднає Україну