Цьогорічна кампанія зі стерилізації безпритульних собак у Вільногірську наближається до завершення: вже прооперовано близько 75 тварин — саме стільки було передбачено в межах фінансування з бюджету. Попри складний старт, команда впоралася з поставленим обсягом. Цього року до Вільногірська вперше приїхали фахівці з Харкова, ГО “ЗооКонтроль Україна”, які здійснювали відлов та стерилізацію. У місті, втім, залишилося ще чимало нестерилізованих собак, адже процес відлову виявився складнішим, ніж очікувалося.

Волонтерка Вікторія Кукса, яка вже багато років допомагає тваринам у місті, розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA, як насправді проходить процес стерилізації.

Без досвіду не впіймаєш: відлов ліг на плечі волонтерів

Цьогорічна команда зі стерилізації вперше працювала у Вільногірську. Перші дні далися їм нелегко — через особливу поведінку місцевих собак, які не йдуть до рук.

“Ці хлопці сказали, що в жодному іншому місті не бачили таких диких тварин. Там, куди вони приїжджали раніше, волонтери просто передавали їм собак — у нас же всі, які в руки даються, давно стерилізовані. Залишилися тільки дикуни. Вони були не готові до такого виклику, але дуже швидко переорієнтувались”, — розповідає Вікторія Кукса.

За її словами, після перших кількох днів команда перебудувала підхід, і справи пішли значно краще.

Зрештою, до завершення кампанії вдалося відловити навіть тих собак, які спочатку здавалися “невловимими”.

До роботи ветеринарів Вікторія претензій не має: “Операції проходили дуже добре. Лікар — швидкий, уважний, професійний. Собака перебуває під наглядом усі три дні. Але вся ця злагоджена система працює лише тоді, коли собаку вдається впіймати та привезти”.

Стерилізація один раз на рік — це замало

На думку волонтерки, одна стерилізаційна акція на рік — це неефективно.

“Ми зосереджуємось на одній кампанії, а щенята, які зараз виросли, вже знову вагітні. І це геометрична прогресія. Якби ми мали можливість проводити стерилізацію двічі на рік — наприклад, весною та восени — ми могли б значно скоротити кількість безпритульних собак”, — пояснює вона.

Пропозиції подавалися до міської ради, проте розподіл бюджету дозволив провести лише одну хвилю стерилізації. На заходи з регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 400 тисяч гривень, фінансування передбачене програмою “Утримання благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022 – 2026 роки”.

Волонтери шукають альтернативні шляхи: залучення нових організацій, можливість приймати лікарів частіше, але на меншу кількість тварин — наприклад, поквартально.

Проблемою залишається інфраструктура: перетримка, транспортування, супровід, адже у Вільногірську досі немає власної ветеринарної клініки чи комунального притулку, де б тварини могли проходити ці етапи на місці.

“Можливо, варто шукати організації на кшталт “Зооконтролю”, які мають і лікарів, і перетримку. І тоді не треба буде організовувати все з нуля”, — пропонує вона.

Журналістка звернулася за коментарем до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ростислава Варницького, який відповідає за це питання. Втім, на момент підготовки матеріалу він перебував у відпустці, тож отримати відповідь не вдалося. Після його повернення плануємо повторно звернутися, аби висвітлити позицію міської ради щодо подальших кроків.

Водночас волонтерка Вікторія Кукса наголошує, що наступного разу під час стерилізаційної кампанії пріоритет потрібно надати саме собакам жіночої статі, аби зменшити темпи розмноження безпритульних тварин.

Гнучкіші рішення та нові партнери

Це була спільна справа: волонтери, водії, мешканці. Попри складнощі, волонтерка з вдячністю згадує всіх, хто допомагав:

“Хочу подякувати Анні Хороцькій, яка працювала на локаціях біля комбінату, Інні Середі, яка взаємодіяла та допомагала по місту, а також багатьом людям, які просто сідали в машину, показували, де є собаки. Без них нічого б не вийшло”.

Станом на завершення кампанії всі 75 операцій були виконані, як і передбачалося в договорі. Але, як підкреслює Вікторія, у місті залишилося ще багато нестерилізованих собак.

Якщо ви бачите, що безпритульні тварини потребують допомоги, знаєте місця їхнього скупчення та готові долучитися до спільної роботи з волонтерами — звертайтесь безпосередньо до Вікторії в особисті повідомлення у Facebook.

Читайте також:

• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто
• Унікальні ліси і походження чорнозему: чим вас здивують у музеї Верхньодніпровська

За останній рік поетеса Ірина Третьяченко поповнилася свій мистецький багаж ще приблизно на 300 творів, загалом у її творчому доробку вже майже 800 поезій — майже по віршу щодня. Цьогоріч її поезію відзначила мистецька спільнота VIVART, яка об’єднує сотні авторів з України та ще дев’яти країн світу. Це незалежне творче об’єднання, що активно розвиває сучасну українську літературу, організовуючи літературні зустрічі, майстер-класи, презентації та конкурси.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з поетесою та дізналася як Ірина пише пронизані темами надії, краси природи та любові до України вірші.

Поетичний талант Ірини отримав високу оцінку на міжнародному рівні

У 2025 році вона взяла участь у Всеукраїнському літературному конкурсі VIVART, який проводиться в межах діяльності спільноти. Конкурс передбачає подачу україномовних творів — поезії чи прози — на будь-яку тему (окрім пропаганди “руського миру” та насильства). Твори оцінюються в трьох вікових категоріях: 14–20, 21–30 та 31–45 років. Для участі потрібно надіслати власні тексти разом із короткою інформацією про автора та фотографією.

Ірина розповідає: “Я долучилась до спільноти торік. Вони проводять зустрічі, читають вірші, прозу, обговорюють тексти з акторами й письменниками. Це живий творчий простір, де тебе не лише слухають, а й надихають писати далі”.

Конкурс зібрав понад 400 учасників з різних регіонів. Протягом двох місяців журі працювало над оцінкою поданих робіт. Урочисте нагородження переможців відбулося в Кам’янському під час святкування 20-річчя творчої спільноти.

Поезія, що зцілює

Ірина Третьяченко переконана: вірші мають лікувальну силу. Її тексти — часто надихають читачів не лише з України. Один із найтепліших відгуків вона отримала від людини, яка, хоча й не вивчала українську мову, зізналась: “Я закохуюсь в українську просто слухаючи ваші вірші”.

“Мої тексти — про перемогу духу, про любов, про душу, яка шукає світло. Я хочу, щоб мої вірші надихали людей не здаватися”, — каже Ірина.

Один із її творів завершується рядками:

Розкрию крила я сама

І полечу над океаном.

Лечу, нескорена, жива —

Хай квіти виростуть із рани…

Поезія як шлях до себе

Ірина зізнатися, що довго писала “в шухляду”. Але саме участь у марафонах, конкурсах і спільнотах допомогла їй розкритися як авторці: “Коли починаєш писати для людей — з’являється бажання вдосконалити, зробити текст кращим, глибшим. Починаєш бачити у своїх віршах сенси, яких раніше не помічала”.

Сьогодні її поезії звучать на відео, звучать у серцях тих, хто їх читає. Один із її віршів переміг у кольоровому марафоні завдяки темі “синього дня”, і отримав найбільше читацьких симпатій:

Плани: збірка, вечори, нові вірші

Попереду — ще амбітніші цілі: видати першу поетичну збірку (уже обрано найкращі твори), озвучити вірші професійно у студії, виступити на творчих вечорах у Вільногірську та інших містах.

Також Ірина радить іншим не боятись писати: “Кожен має талант. Якщо пишеш — поділися. Навіть якщо здається, що твій вірш нікому не потрібен — він може зачепити когось за душу, стати тією краплею світла, якої комусь не вистачає”.

“Моя Україна — нескорена”

Свою творчість Ірина присвячує тим, хто бореться за Україну — і на фронті, і в тилу:

Сплелися у косу сила та ніжність,

Стрічку яскраву дарує Дніпро.

Свобода і воля житимуть вічність.

Мою Україну не скорить ніхто.

Читайте також:

• “Тут народжується сила”: як юні борці з Вільногірська тренуються серед Карпатських вершин
• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто

У Вільногірську минулої суботи відкрили Центр “Бджола”, який створено не лише як місце для творчості, а як багатофункціональний хаб підтримки. Тут уже готуються до реалізації програм юридичних консультацій, психологічної допомоги, волонтерської взаємодії та допомоги Збройним Силам України.

Про це повідомила Анастасія Бондар, голова Громадської організації “Бджола”.

“Ми відкрили не просто простір, а місце, де кожен може бути собою. Тут діти знаходять розвиток і натхнення, а дорослі — підтримку та розуміння. Ми вже провели десятки заходів — від майстер-класів до консультацій. Особливо пишаюсь тим, що разом із мешканцями ми оновили дитячий майданчик: пофарбували, прибрали, зробили його безпечним. І це надихнуло інших! Це — приклад того, як змінюється місто, коли ми діємо разом. ГО “Бджола” — це про турботу, спільність і майбутнє. Ми працюємо для вас і з вами,” — каже Анастасія Бондар, голова ГО “Бджола у місті Вільногірськ”, підкресливши глибокий сенс створення цього простору.

Творчість, підтримка і радість — усе в одному просторі

На урочистому відкритті простору громадської організації “Бджола” панувала справжня атмосфера свята. Для маленьких мешканців Вільногірська організували майстер-класи з художнього та образотворчого мистецтва, плетіння браслетів і маскувальних сіток для Збройних сил України.

Діти із задоволенням гралися з аніматорами, танцювали та вигравали подарунки у веселих розіграшах. А ще — смакували солодкою ватою, домашньою випічкою й напоями.

“Я зробив браслет і допомагав плести сітку для наших воїнів. Тут дуже весело, мені подобається, я буду ходити сюди ще” — ділиться емоціями хлопчик Мирослав.

Відкриттям нового громадського простору у Вільногірську — це був старт великої ініціативи, що об’єднала волонтерів, батьків, дітей та всіх, хто прагне змін. ГО “Бджола” офіційно відкрила двері свого центру — місця, де підтримка, творчість і взаємодопомога матимуть постійне місце.

“Дитина щаслива, я щаслива, — каже пані Олена, мама двох дітей. — Хочу подякувати організаторам за те, що в нашому місті з’явилось таке місце, де можна емоційно відволіктись та відпочити не тільки дітям, а й дорослим”.

Підтримка, що об’єднує громаду

Максим Чехута, голова Кам’янської районної ради, у своєму зверненні підкреслив важливість таких ініціатив:

“Сьогодні ми живемо у складний час, і саме робота таких організацій — це спосіб підтримати емоційний стан дітей, підняти їм настрій, дати їм можливість хоч трохи відволіктись. Дякую всім, хто долучився до створення цього простору. ГО “Бджола” — приклад того, як можна і треба працювати з людьми: і з дітьми, які потребують щасливого дитинства попри війну, і з дорослими, які потребують підтримки, і з нашими захисниками. Хочу висловити особливу подяку Олександру Лукашову — за його постійну, наполегливу роботу з розвитку соціальних ініціатив у Кам’янському районі, за підтримку громадських ініціатив, за те, що “Бджола” — це не лише про допомогу, а про системну роботу на зміцнення громад, у яких живуть небайдужі, активні та гідні люди. Цей простір — більше, ніж місце. Це ідея спільноти, простір довіри, підтримки й розвитку”.

Він додав, що: простір створений для кожного мешканця Вільногірської громади — для дітей, молоді, сімей, людей, які потребують допомоги або просто прагнуть бути частиною активного й доброго середовища.

“Тут працюватимуть освітні, культурні, соціальні ініціативи. Діти зможуть розвиватися, навчатися та грати у безпечному просторі. Молодь — реалізовувати себе. Люди похилого віку — відчути увагу й повагу. Це і є справжнє громадянське суспільство в дії. Закликаю інші організації долучатися — разом ми сила”, — наголосив Максим Чехута.

Єдина команда: новий етап волонтерства у Вільногірську

Одним із ключових меседжів відкриття стала ідея об’єднання зусиль. Про це говорив і Олександр Лукашов, голова Дніпропетровської обласної організації партії “Бджола”:

“Я приїхав з гарним настроєм, бо знаю — ми робимо правильну справу. Нарешті волонтери, які працювали окремо, зможуть діяти разом. Це посилює результат. Діти сміються, відволікаються від війни, і це найцінніше. ГО “Бджола” надалі розвиватиме напрямки психологічної, юридичної допомоги, проводитиме майстер-класи, розширюватиме підтримку мешканцям і військовим. Ми поруч і готові допомагати”.

Як записатися на майбутні події

Волонтери анонсують нові майстер-класи, лекції, клуби за інтересами, а також практичну допомогу для тих, хто її потребує.

“Ми відкрили не просто приміщення. Тут народжуються ідеї. Люди приходять, щось роблять, залишаються. І це найкращий результат”,— Анастасія Бондар, голова ГО “Бджола м. Вільногірськ”.

Попереду — ще більше:

• тренінг “Школа успішного спілкування” для підлітків;
• зустрічі для мам і батьків;
• майстер-класи;
• нові волонтерські ініціативи;
• групи психологічної підтримки;
• консультації з питань прав родини.

Адреса простору: вул. Молодіжна, 38а, Вільногірськ. Слідкуйте за розкладом у соцмережах ГО “Бджола”.

Маєш ідею? Пиши. Тут не питають “хто ти?” — тут кажуть “приходь”. Телефон: 066-591-28-39.