Стерилізація собак у Вільногірську: чому однієї акції на рік недостатньо?

Цьогорічна кампанія зі стерилізації безпритульних собак у Вільногірську наближається до завершення: вже прооперовано близько 75 тварин — саме стільки було передбачено в межах фінансування з бюджету. Попри складний старт, команда впоралася з поставленим обсягом. Цього року до Вільногірська вперше приїхали фахівці з Харкова, ГО “ЗооКонтроль Україна”, які здійснювали відлов та стерилізацію. У місті, втім, залишилося ще чимало нестерилізованих собак, адже процес відлову виявився складнішим, ніж очікувалося.

Волонтерка Вікторія Кукса, яка вже багато років допомагає тваринам у місті, розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA, як насправді проходить процес стерилізації.

Без досвіду не впіймаєш: відлов ліг на плечі волонтерів

Цьогорічна команда зі стерилізації вперше працювала у Вільногірську. Перші дні далися їм нелегко — через особливу поведінку місцевих собак, які не йдуть до рук.

“Ці хлопці сказали, що в жодному іншому місті не бачили таких диких тварин. Там, куди вони приїжджали раніше, волонтери просто передавали їм собак — у нас же всі, які в руки даються, давно стерилізовані. Залишилися тільки дикуни. Вони були не готові до такого виклику, але дуже швидко переорієнтувались”, — розповідає Вікторія Кукса.

За її словами, після перших кількох днів команда перебудувала підхід, і справи пішли значно краще.

Зрештою, до завершення кампанії вдалося відловити навіть тих собак, які спочатку здавалися “невловимими”.

До роботи ветеринарів Вікторія претензій не має: “Операції проходили дуже добре. Лікар — швидкий, уважний, професійний. Собака перебуває під наглядом усі три дні. Але вся ця злагоджена система працює лише тоді, коли собаку вдається впіймати та привезти”.

Стерилізація один раз на рік — це замало

На думку волонтерки, одна стерилізаційна акція на рік — це неефективно.

“Ми зосереджуємось на одній кампанії, а щенята, які зараз виросли, вже знову вагітні. І це геометрична прогресія. Якби ми мали можливість проводити стерилізацію двічі на рік — наприклад, весною та восени — ми могли б значно скоротити кількість безпритульних собак”, — пояснює вона.

Пропозиції подавалися до міської ради, проте розподіл бюджету дозволив провести лише одну хвилю стерилізації. На заходи з регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 400 тисяч гривень, фінансування передбачене програмою “Утримання благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022 – 2026 роки”.

Волонтери шукають альтернативні шляхи: залучення нових організацій, можливість приймати лікарів частіше, але на меншу кількість тварин — наприклад, поквартально.

Проблемою залишається інфраструктура: перетримка, транспортування, супровід, адже у Вільногірську досі немає власної ветеринарної клініки чи комунального притулку, де б тварини могли проходити ці етапи на місці.

“Можливо, варто шукати організації на кшталт “Зооконтролю”, які мають і лікарів, і перетримку. І тоді не треба буде організовувати все з нуля”, — пропонує вона.

Журналістка звернулася за коментарем до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ростислава Варницького, який відповідає за це питання. Втім, на момент підготовки матеріалу він перебував у відпустці, тож отримати відповідь не вдалося. Після його повернення плануємо повторно звернутися, аби висвітлити позицію міської ради щодо подальших кроків.

Водночас волонтерка Вікторія Кукса наголошує, що наступного разу під час стерилізаційної кампанії пріоритет потрібно надати саме собакам жіночої статі, аби зменшити темпи розмноження безпритульних тварин.

Гнучкіші рішення та нові партнери

Це була спільна справа: волонтери, водії, мешканці. Попри складнощі, волонтерка з вдячністю згадує всіх, хто допомагав:

“Хочу подякувати Анні Хороцькій, яка працювала на локаціях біля комбінату, Інні Середі, яка взаємодіяла та допомагала по місту, а також багатьом людям, які просто сідали в машину, показували, де є собаки. Без них нічого б не вийшло”.

Станом на завершення кампанії всі 75 операцій були виконані, як і передбачалося в договорі. Але, як підкреслює Вікторія, у місті залишилося ще багато нестерилізованих собак.

Якщо ви бачите, що безпритульні тварини потребують допомоги, знаєте місця їхнього скупчення та готові долучитися до спільної роботи з волонтерами — звертайтесь безпосередньо до Вікторії в особисті повідомлення у Facebook.

Читайте також:

• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто
• Унікальні ліси і походження чорнозему: чим вас здивують у музеї Верхньодніпровська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

У детективних романах Агати Крісті випадковий попутник у вагоні потяга завжди приховує таємницю. Проте історія, що розгорнулася на залізничній лінії між Ерастівкою та Вільногірськом, могла б здивувати навіть саму королеву детективу. Головний фігурант цієї справи — собака на імʼя Марсель, який самостійно подолав шлях до Вільногірська потягом та автобусом. 

Деталі таємниці пасажира без квитка читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Ця історія почалася з тривожних повідомлень місцевих жителів про примітного безхозного собаку біля ринку. 

“Побачили цього песика на зупинці маршруток біля нового ринку, він був дуже занедбаний, на нього наші місцеві собаки нападали”, — каже зоозахисниця Вікторія Кукса. 

Очевидці прохали подбати про собаку, після чого розпочалися її пошуки. 

“Всі просили надати якусь допомогу. Я пояснила, що будемо щось думати. І ми почали шукати цього собаку, він, звісно ж, не сидів на одному місці”, — зазначає Вікторія. 

Протягом дня тварину вдалося розшукати та доправити у безпечне місце. Тоді ж почала з’ясовуватися і дивовижна історія переміщення цього пса. Як з’ясувалося, до Вільногірська він прибув не своїм ходом, а скориставшись громадським транспортом.

“Зателефонувала моя знайома Альона, яка живе в Ерастівці, а працює у Вільногірську, — розповідає зоозахисниця. — Вона сказала, що вчора о 9:00 вона помітила цього песика на вокзалі. Він підходив до людей та заглядав в очі”. 

Згодом розумна тварина самостійно зайшла до електрички: “Якийсь дідусь побачив, що пес хоче зайти в вагон і підсадив його, бо там же високо.” – розповіла Альона, яка подорожувала разом із незвичайним пасажиром. – “Собака поводився так, наче він постійно пересувається потягом. Відчував себе, як вдома”. 

Пригоди на цьому не закінчилися. Далі пес вийшов разом з натовпом у Вільногірську, дійшов до зупинки й сів у приміський автобус, яким і дістався до нового ринку.

Навіть контролерка автобусу не залишилася байдужою до чотирилапого пасажира. Коли вона перевіряла квитки і дізналася, що собака зайшов без господарів, вона дозволила йому залишитися. 

“Вона його не виганяла, не робила ніяких зауважень, то він спокійно доїхав до ринку і там вийшов”, — каже Альона. 

Зараз собака перебуває під опікою волонтерів. Йому дали ім’я Марсель. 

“Дівчата назвали його Марсель, у нього голубі очі, як море”, — каже Вікторія. 

Стан тварини потребує медичної уваги: у нього діагностували розлад шлунку та численні рани на тілі.

Активісти припускають, що пес продовжить шукати своїх справжніх господарів.

“От він ніби тимчасово погодився, щоб ми про нього подбали. І ми боїмося, щоб він не втік і не пішов на пошуки своїх господарів”, – розповідає Вікторія Кукса. – “Він дуже лагідний, постійно хоче зайти в машину, мабуть звик їздити”. 

Існує версія, що в електричці була жінка, яка не втримала собаку, і він вискочив на одній зі зупинок. Начебто були свідки. Волонтери сподіваються на розголос: “Може його хтось впізнає і все-таки знайдуться люди, яких він шукає, або хтось, хто прийме його в нову сім’ю”.

Наразі Марсель залишається у безпеці, але його незвичайна історія закінчиться лише тоді, коли він знову опиниться вдома.

Читайте також:

Як Доля знайшла свій дім

У Вільногірську сформували резерви пального, перевірили генератори на критичних об’єктах, готують до запуску генератори на котельнях і запевняють: місто має можливість підтримувати життєво важливі системи навіть у разі повного блекауту.

Про це журналістці Вільногірськ IN.UA розповів секретар міської ради Олег Штамбург.

Пальне і генератори: резерв сформований

За словами Олега Штамбурга, місто не зберігає пальне у великих централізованих обсягах, однак має напрацьовану систему резервування та забезпечення критичних потреб.

“Є домовленості міського голови з місцевим оператором автозаправної станції щодо резервування пального для потреб міста”. – пояснив секретар міськради Олег Штамбург.

За його словами, у Вільногірську діє комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і сформований матеріальний резерв.

Також кожен заклад критичної інфраструктури має власний запас пального для роботи генераторів. Сумарно по місту цей резерв дозволяє забезпечити автономну роботу упродовж кількох діб.

Лікарні: резервне живлення і постійний контроль

Особливу увагу приділяють медичним закладам. У лікарнях встановлено кілька генераторів, що забезпечують роботу критичних відділень, зокрема реанімації.

“У лікарнях це не один генератор. У ЦМЛ їх декілька”, — зазначив Олег Штамбург.

Перевірки резервного живлення проводилися за ініціативи районного та обласного керівництва. Окрім цього, спеціаліст міської ради регулярно збирає інформацію від усіх закладів щодо наявності та стану резервів пального.

За словами секретаря міськради, медичні заклади мають запас пального, розрахований щонайменше на триденну автономну роботу.

Водопостачання: багаторівнева система резервування

Джерелом водопостачання для Вільногірська є Вільногірський комбінат (філія АТ «ОГХК»). За словами секретаря міської ради, система працює ще з радянських часів, однак має значний запас надійності та кілька рівнів дублювання.

“Вода подається з Дніпра, накопичується в резервуарах другого підйому, об’єм яких перевищує потреби міста на тривалий час роботи цеху водопостачання. На кожному етапі система має дубльоване насосне обладнання”. – Пояснює Штамбург. – “Крім того, на підйомах передбачені резервні лінії електропостачання, які відновлюються в першу чергу. У разі повного знеструмлення передбачене резервне живлення”.

Також у місті є альтернативні джерела питної води — бювети, які обладнані генераторами та можуть працювати автономно.

Водночас мешканцям варто мати власний запас питної води вдома.

Генератори для котелень: ідуть підключення

На котельнях Вільногірська встановлюють генератори, передані місту партнерами в межах міжнародної допомоги. Обладнання вже доставлене та змонтоване, наразі триває процес підключення.

Роботи включають налаштування автоматики, монтаж систем автоматичного введення резерву та прокладання кабельних мереж. Усі роботи виконує підрядна організація, залучена донором.

“Я особисто був на восьмій котельні. Хлопці ударно працюють — монтують автоматику, розкладають кабелі”, — говорить Штамбург.

Точні строки завершення підключення обіцяють повідомити додатково.

Захист обладнання: антивандальні та захисні рішення

Для генераторів передбачені антивандальні пристрої. Окремо для котелень заплановане облаштування спеціальних захисних конструкцій, які виконують антиуламкову та антидронову функцію.

“Тарифом на теплову енергію передбачено будівництво габіонів навколо котельні. — пояснив секретар міськради.

Чому генераторами неможливо заживити все місто

Генератори, встановлені на котельнях, розраховані виключно на забезпечення роботи самих об’єктів теплопостачання.

“На котельню стоїть генератор — для її потреб цього достатньо. Але якщо заживити ним будинок, то це 8-9 квартир. А будинків у нас більше ста”, — пояснює Штамбург.

Потужність такого обладнання достатня лише для обмеженої кількості споживачів, тоді як все місто споживає електроенергію у значно більших обсягах.

Залежність від загальної енергосистеми

Ще один фактор вразливості — централізоване управління електромережею. Відключення та включення електроенергії відбувається за диспетчерськими рішеннями загальної енергосистеми, без можливості окремого управління саме Вільногірськом.

За словами секретаря міськради, це створює додаткову напруженість під час масових відключень, однак не залежить від рішень місцевої влади:“Вільногірськ відключають із диспетчерського центру в Кривому Розі. Там не бачать окремо наше місто, там бачать чергу відключення — натиснули кнопку, черга погасла”, — каже він.

Читайте також:

Чи переведуть будинки з електроопаленням на інші графіки відключень: у Вільногірську чекають роз’яснень