Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

У Вільногірській міській раді оновили проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно. В попередній редакції йшлося про трьох полеглих військовослужбовців, тепер до переліку додали ще одного захисника – Миколу Норенка.

Детальніше про те, чим доповнили оновлений проєкт рішення та що відомо про четвертого захисника – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

Кого пропонують відзначити посмертно

Редакція Вільногірськ IN.UA раніше повідомляла, що міська рада розглядає можливість посмертно відзначити трьох військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну. В оновленому документі з’явилося четверте ім’я – Миколи Сергійовича Норенка, який загинув 28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.

Згідно з оновленим проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” пропонують присвоїти чотирьом військовослужбовцям:

• Сергію Віталійовичу Гармашу (22 січня 1987 року – 31 серпня 2026 року);
• Андрію Анатолійовичу Цимбалу (20 лютого 1975 року – 29 вересня 2026 року);
• Дмитру Едуардовичу Жорнику (23 квітня 1986 року – 8 жовтня 2026 року);
• Миколі Сергійовичу Норенку (19 листопада 1992 року – 28 травня 2026 року).

Підставою для присвоєння звання у документі зазначають особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.

Микола Норенко: мріяв про фермерство, але став на захист України

Микола Норенко народився 19 листопада 1992 року у Вільногірську. Базову середню освіту здобував у загальноосвітній школі №5 та вечірній школі. Працював на підприємствах Кам’янського та Вільногірська.

За інформацією громади, чоловік був спокійним, добрим і чуйним. Особливо любив займатися сільським господарством та мріяв про власну фермерську справу.

Однак повномасштабна війна змінила його життєві плани. 9 січня 2026 року Миколу Норенка призвали на військову службу за мобілізацією.

Після проходження навчання він служив гранатометником та оператором безпілотних літальних апаратів в одній із військових частин Збройних сил України.

28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області військовослужбовець зник безвісти.

Після проведення відповідних слідчих дій встановили, що солдат загинув на полі бою. Датою його загибелі визначили 28 травня 2026 року.

Як планують увічнити пам’ять загиблих військових

Окрім присвоєння почесного звання, проєкт рішення передбачає окремий пункт щодо вшанування пам’яті чотирьох захисників.

Виконавчому комітету Вільногірської міської ради пропонують розмістити у холі будівлі виконкому фотографії загиблих військовослужбовців, їхні біографічні довідки та інші інформаційні матеріали.

Читайте також:

У Вільногірську звання почесного громадянина отримають троє військових (посмертно) 

Олександр Сохов із Вільногірська стверджує, що після поранення на фронті тривалий час не може оформити інвалідність, а за період, коли його вважали таким, що самовільно залишив частину, не отримав належних виплат. Тепер ветеран звернувся по безоплатну правничу допомогу й готується відстоювати свої права в суді.

За словами Олександра, частину питань уже вдалося зрушити з місця, проте решту він продовжує вирішувати за допомогою юриста. Детальніше про його боротьбу за належні права та труднощі, з якими зіткнувся ветеран, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Після повернення з війни військовим доводиться долати не лише наслідки поранень, а й труднощі з оформленням документів, підтвердженням обставин служби та отриманням належних виплат. 

Поранення на фронті та тривале лікування

Олександр Сохов пішов служити добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Перед відправленням на фронт пройшов підготовку тактичного медика в Десні, а потім потрапив до 72-ї окремої механізованої бригади.

На Донеччині чоловік надавав допомогу побратимам і виконував бойові завдання. Під час перебування на позиціях він зазнав травми, через яку не міг нормально ходити. Після евакуації його направили на лікування.

За словами Олександра, ушкодження потребували тривалого медичного супроводу, а також оперативного втручання. Після лікування він повернувся до військової частини, проте на передову вже не вирушав.

Наслідки травми продовжують впливати на його повсякденне життя. Чоловік розповідає про проблеми з ногами та інші порушення здоров’я, через які йому складно довго стояти або сидіти.

Зараз Олександр Сохов проходить обстеження та готується до подальшого лікування. За його словами, лікарі також розглядають питання ще декількох операцій.

Чому чоловік не може оформити інвалідність

Окреме питання, яке Олександр намагається вирішити, – встановлення інвалідності.

Чоловік стверджує, що вже тривалий час намагається пройти необхідні процедури, однак процес затягується. За його словами, він вважає, що стан здоров’я дає підстави для встановлення щонайменше третьої групи інвалідності, а можливо, і другої.

Водночас остаточного рішення, на яке він розраховує, наразі немає.

“Я півтора року вже з цим борюся”, – розповідає ветеран.

За його словами, на різних етапах виникали затримки з направленнями та розглядом документів. Чоловік стверджує, що приблизно пів року чекав на направлення для проходження оцінювання, а потім ще близько пів року – на подальший розгляд після оскарження попереднього рішення.

Олександр також розповідає, що під час розгляду його документів виникали запитання щодо того, яку роботу він може виконувати з огляду на стан здоров’я. Сам чоловік не відмовляється від працевлаштування, але вважає, що робота має відповідати його фізичним можливостям.

Зокрема, він розглядає варіанти спокійнішої роботи, яка не потребуватиме тривалого перебування на ногах чи значних фізичних навантажень.

Безоплатний юрист допомагає оскаржувати рішення

Щоб розібратися з документами та захистити свої права, Олександр звернувся по безоплатну правничу допомогу.

За його словами, він працює з юристом, який допомагає готувати звернення та скарги, а також розглядає можливість судового оскарження.

Чоловік пояснює, що через стан здоров’я йому складно постійно їздити до установ і самостійно проходити всі етапи процедури. Тому правнича допомога стала для нього важливим інструментом у вирішенні проблеми.

Олександр не приховує, що тривале очікування вплинуло на його віру в справедливе вирішення справи. Водночас він продовжує збирати документи й наполягає на тому, що хоче отримати лише те, на що має законне право.

“Я тільки за те, що мені положено. Я ж не те, що прийшов і сказав, як хочу. Я ж по закону”, – пояснює чоловік.

За його словами, він не прагне отримати виплати без законних підстав, а хоче, щоб належні йому питання розглянули відповідно до обставин служби та стану здоров’я.

Чому Олександр вимагає повернути військові виплати

Ще одна проблема, яку намагається розв’язати чоловік, стосується грошового забезпечення за період військової служби.

Олександр Сохов стверджує, що свого часу його внесли до категорії військовослужбовців, які самовільно залишили частину, хоча він перебував на лікуванні. За його словами, через це він не отримував виплат протягом тривалого періоду.

Чоловік розповідає, що відповідні обставини згодом перевіряли, а питання щодо його перебування в СЗЧ вдалося переглянути. За його словами, після розслідування цей статус із нього зняли.

Однак гроші за попередній період, як стверджує Олександр, йому так і не повернули.

“Мені повинні були йти виплати військовослужбовцям. А мені ці виплати за цей період не виплатили”, – говорить він.

За словами чоловіка, йдеться про період тривалістю приблизно до року. Частину цього часу він, як стверджує Олександр, провів у госпіталях, проходячи лікування після поранення.

Наразі він хоче домогтися повернення коштів у законному порядку. За його словами, юрист готує документи для судового розгляду.

Лікування потребує коштів, а питання виплат залишається відкритим

Олександр пояснює, що питання виплат для нього має не лише юридичне, а й практичне значення. Через наслідки поранення він продовжує лікування, а попереду, за його словами, ще кілька медичних втручань.

Водночас чоловік не може повноцінно працювати через фізичні обмеження. Тому невирішені питання щодо інвалідності та грошового забезпечення ускладнюють його повернення до цивільного життя.

Ветеран сподівається, що за допомогою юриста зможе домогтися перегляду рішень і отримати належні йому виплати.

Проте він зізнається, що після тривалого очікування не має впевненості в результаті. При цьому історії інших військових, яким зрештою вдалося відстояти свої права, додають йому надії.

Для Олександра Сохова ця боротьба – не спроба отримати особливе ставлення, а прагнення домогтися законного рішення після служби та поранення.

Поки тривають процедури, чоловік продовжує лікуватися, збирати документи й шукати можливості для подальшого життя.

Читайте також:

Від бойових позицій до риболовлі й домашньої випічки: як ветеран Олександр Сохов із Вільногірська вчиться жити після війни