Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

Роботодавці та фізичні особи-підприємці в Україні зобов’язані регулярно сплачувати Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Від цих надходжень безпосередньо залежить фінансування пенсій, лікарняних та допомоги по безробіттю.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальне роз’яснення щодо того, яким є розмір ЄСВ у 2026 році, хто саме має його платити та у які терміни.

Що таке ЄСВ і хто є платником

ЄСВ — це консолідований страховий платіж. Його головна мета полягає у забезпеченні громадян державними соціальними гарантіями у разі хвороби, втрати працездатності, відсутності роботи або при виході на пенсію.

Згідно із законодавством, платниками цього обов’язкового внеску є:

• роботодавці (сплачують за своїх найманих працівників);
• фізичні особи-підприємці (ФОП), які обрали загальну або спрощену систему оподаткування;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність (медики, юристи, артисти, науковці, викладачі тощо);
• фермери (якщо вони не належать до інших категорій осіб, що підлягають страхуванню);
• громадяни, які беруть добровільну участь у системі державного соцстрахування;
• виконавчі служби.

Розмір податку: мінімальна та максимальна сума

Для підприємств та компаній базою нарахування ЄСВ є фактична сума заробітної плати, яку вони виплачують кожному окремому працівнику. Підприємці розраховують внесок, відштовхуючись від свого доходу. Основна ставка податку у 2026 році залишається незмінною і становить 22%.

Мінімальна та максимальна сума внеску жорстко прив’язана до розміру мінімальної заробітної плати в країні. У 2026 році діють такі фінансові межі:

• Мінімальний щомісячний платіж: 1 902,34 гривні.
• Максимальна база нарахування: 172 940 гривень.

Підприємці на спрощеній системі (платники єдиного податку) самостійно визначають базу нарахування, проте сума платежу не може бути меншою за встановлений мінімум (1 902,34 гривні) і не може перевищувати розрахунок від максимальної бази.

Водночас ФОПи на загальній системі, самозайняті особи та члени фермерських господарств сплачують 22% від фактично отриманого чистого прибутку. При цьому діє те саме правило: якщо дохід був, сума ЄСВ за цей місяць не може бути меншою за 1 902,34 гривні.

Коли необхідно подавати звітність та платити

Єдиний соціальний внесок є регулярним щомісячним платежем, для якого законом встановлені чіткі дедлайни.

Подавати відповідну звітність платники зобов’язані до 20 числа місяця, що настає за звітним. Проте останнім днем для фактичного перерахування коштів є 19 число. Для прикладу: єдиний внесок за розрахунковий період лютого 2026 року необхідно сплатити не пізніше 19 березня, а подати звітність — до 20 березня включно.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити

8 березня — не просто день весни та квітів, а свято боротьби жінок за рівні права та гідні умови праці. Історія Міжнародного жіночого дня бере початок із початку 20 століття, коли жінки в Америці та Європі виходили на мітинги та демонстрації, відстоюючи право голосу, скорочення робочого дня та справедливу зарплатню.

Про це повідомляє Музей жіночої та гендерної історії. 

Історія свята

19 та 20 століття стали періодом, у який жінки почали активно виступати за свої права, зокрема за рівні умови праці з чоловіками. У світі, від Америки до Європи, відбувалися марші за права. В них брали участь працівниці індустріальних підприємств та суфражистки, які намагалися вибороти виборче право. Окреме місце в історії посів мітинг 1908 року, що проходив у Нью-Йорку. У ньому право голосу, рівні умови праці, збільшення заробітної праці, а також скорочення робочого дня з 16 до 10 годин виборювали соціал-демократки. Як наслідок, вже за рік у США з’явився національний Міжнародний жіночий день. 

У 1910 році на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені німецькі соціалістичні активістки Луїза Зіц та Клара Цеткін запропонували оголосити Міжнародний жіночий день. Клара Цеткін запропонувала, щоб такий день був у кожній країні, однак офіційної дати не назвала. Вже за рік, 19 березня 1911 року, понад мільйон жінок у Німеччині, Австрії, швейцарії та Данії вийшли на мітинги вийшли на демонстрації. 

1914 року на європейському просторі було остаточно призначено відзначення Міжнародного жіночого дня на 8 березня. Святкування цього дня в радянській Україні вперше відбулося 8 березня 1920 року. 

Сьогодні в Україні обговорюють зміну формату свята: 8 березня можуть замінити на 25 лютого – День української жінки,- щоб святкування акцентувалося на досягненнях і правах українок та підкреслювало національну ідентичність. Відповідний законопроєкт внесли до Верховної Ради у 2023 році. Нагадаємо, що у Лихівці у цьому році вже відзначили День української жінки, свято, приурочена до Дня народження Лесі Українки. 

Читайте також:

Як святкують 8 березня в різних країнах