Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

Вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти невдовзі зможуть оформлювати відстрочку від мобілізації через застосунок Резерв+. Наразі Міністерство оборони України тестує нову послугу. 

Детальніше про те, хто з освітян зможе скористатися новою послугою та як працюватиме оформлення відстрочки, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Хто зможе оформити відстрочку через Резерв+

Долучитися до бета-тестування можуть вчителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

Однак для участі необхідно відповідати двом основним умовам:

• працювати за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• на момент бета-тестування не мати чинної відстрочки. 

Таким чином, нова функція насамперед розрахована на педагогів шкіл, які мають законне право на відстрочку, але ще не оформили її.

Дані перевірятиме система

Однією з головних особливостей нової послуги стане автоматична перевірка інформації.

Після подання запиту Резерв+ самостійно перевірятиме дані користувача у державних інформаційних системах. Зокрема, система використовуватиме інформацію з Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ). 

Тому перед поданням запиту педагогам радять переконатися, що інформація про них внесена до АІКОМ правильно та актуально.

Перевірити ці дані можна в адміністрації закладу освіти або у працівника, відповідального за їх ведення.

Як працюватиме оформлення

Процедура має бути максимально цифровою. Педагогу потрібно буде лише подати запит на відстрочку у Резерв+.

Після цього система автоматично перевірить інформацію у державних реєстрах. Якщо право на відстрочку буде підтверджене, її оформлять автоматично.

Інформація про отриману відстрочку з’явиться в електронному військово-обліковому документі.

Міноборони зазначає, що педагогам не доведеться збирати довідки, подавати документи через ЦНАП або чекати тривалого розгляду заяви.

Наразі послугу тестують

Перед повноцінним запуском Міноборони проводить бета-тестування. Педагоги, які відповідають вимогам, можуть долучитися до тестування та отримати можливість одними з перших оформити відстрочку онлайн. Для цього необхідно заповнити спеціальну форму, на яку посилається Міністерство оборони України.

Водночас варто враховувати, що йдеться саме про тестування нової функції, а не про вже доступну для всіх педагогів послугу.

Для кого з освітян відстрочка вже доступна

Розширення функціоналу Резерв+ відбувається поступово. На сьогодні онлайн-відстрочку вже можуть оформити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти. 

Наступними, за даними Міноборони, до переліку користувачів цієї цифрової послуги мають долучитися працівники закладів загальної середньої освіти.

Читайте також:

Бронювання по-новому: кого торкнуться зміни

Лихівська громада готується до участі в експериментальному державному проєкті, який передбачає придбання приватних будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Наразі йдеться про один будинок – для нього вже створили комісію, склали відповідний акт і передали документи на подальше опрацювання. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала Лихівку та поспілкувалася з начальницею відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталією Жданюк. Вона розповіла, хто з переселенців може претендувати на таке житло та яку ще допомогу можуть отримати ВПО у громаді.

Лихівська громада долучилася до експериментального проєкту

За словами Наталії Жданюк, Лихівська громада почала працювати в межах експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №751 від 10 червня 2026 року.

Програма передбачає можливість придбання будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Житло купуватимуть за кошти державної субвенції та передаватимуть у комунальну власність громади.

Для одного будинку передбачена сума до 500 тисяч гривень. Тобто житло в межах встановленої вартості може бути придбане за державні кошти, а після цього його зможуть надати переселенцям.

Наразі громада вже зробила перші організаційні кроки.

“Ми запросили представників Держпродспоживслужби та пожежної інспекції та створили комісію для роботи над всіма питаннями по цьому проєкту”, – розповіла Наталія Жданюк.

До складу комісії включили відповідних спеціалістів, після чого громада почала безпосередньо шукати будинки, які відповідають вимогам програми. Наразі в Лихівській громаді опрацьовують один такий будинок.

“Наразі ми займаємося одним будинком. Для подальшого опрацювання цього питання створена комісія, складено відповідний акт, і зараз документи перебувають на опрацюванні”, – розповіла Наталія Жданюк.

За її словами, після звернення представників ВПО відповідні документи мають передати до департаменту для подальшого опрацювання питання відповідно до постанови.

Скільки будинків планують придбати

Конкретної кількості будинків, які громада планує придбати в межах проєкту, наразі немає.

Наталія Жданюк пояснює, що знайти відповідне житло складно через низку вимог. Зокрема, не всі будинки мають належним чином оформлені документи, не завжди підходить їхня вартість, а власники не завжди погоджуються на розрахунок у безготівковій формі.

“Будемо працювати, по мірі можливості. Чим більше, тим краще”, – зазначила начальниця відділу.

Йдеться саме про приватні будинки, які належать господарям. Громада має придбати їх у комунальну власність відповідно до умов державної програми. Після цього житло передаватимуть для проживання внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, власником будинку буде громада, а сім’я ВПО отримуватиме право проживати в ньому на визначених умовах.

Скільки років ВПО зможуть жити у будинку

Договір із внутрішньо переміщеною особою укладатимуть на два роки.

При цьому мешканці не сплачуватимуть орендну плату – оплачувати потрібно буде лише комунальні послуги.

Після завершення двох років договір може бути продовжений. За словами Наталії Жданюк, це можливо, якщо сім’я продовжує відповідати необхідним умовам і немає підстав для припинення проживання.

Тобто два роки не обов’язково означають автоматичне виселення родини. Після придбання будинку в громаді планують сформувати фонд житла для внутрішньо переміщених осіб. Саме відповідна комісія надалі займатиметься питаннями користування таким житлом.

Якщо сім’я дотримується умов проживання, договір можуть продовжити ще на певний період за взаємною згодою.

Водночас є обставини, за яких продовження договору може бути неможливим. Серед них – пошкодження або руйнування майна, а також заборгованість за комунальні послуги.

“Якщо таких підстав не буде, то ми можемо з ними продовжити термін дії договору на проживання”, – пояснила Наталія Жданюк.

Окремої виплати для всіх ВПО у громаді немає

Під час розмови журналістка також запитала про інші види підтримки переселенців – зокрема, можливі одноразові виплати, компенсації лікування чи санаторно-курортного відпочинку.

Як пояснила Наталія Жданюк, окремої фіксованої виплати, яку автоматично отримує кожен ВПО після реєстрації в громаді, у Лихівці немає.

Водночас переселенці, як і інші соціально незахищені жителі громади, можуть звертатися по допомогу за програмою “Турбота”. Це програма матеріальної підтримки соціально незахищених верств населення. Розмір допомоги визначають на засіданні виконкому залежно від конкретної ситуації та в межах передбачених бюджетних призначень. Для отримання допомоги необхідно подати заяву до ЦНАПу або відділу соціального захисту населення та ветеранської політики.

“У нас є випадки, коли люди звертаються по допомогу за програмою “Турбота”. Це стосується соціально незахищених верств населення. Залежно від конкретної ситуації та життєвих обставин ми намагаємося допомогти всім, хто звертається ”, – зазначила начальниця відділу.

Тобто допомогу призначають не просто за фактом наявності статусу ВПО, а залежно від конкретних життєвих обставин людини.

Допомагати переселенцям почали ще у 2022 році

Підтримка людей, які вимушено залишили свої домівки через війну, у Лихівській громаді розпочалася ще з перших місяців повномасштабного вторгнення.

За словами однієї з представниць відділу соціального захисту населення та ветеранської політики, на початку громада забезпечувала харчуванням перших переселенців, які приїжджали сюди.

“Забезпечували людей, які переселилися до нас. Це, мабуть, перші 50 чоловік, які селилися сюди”, – згадує вона.

Нині допомога ВПО здійснюється у межах загальних соціальних програм громади, а також завдяки роботі благодійних і волонтерських організацій.

Читайте також:

Із занедбаної будівлі – у сучасний дім для переселенців: як у Лихівці готують до відкриття гуртожиток