Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

“Податок на розкіш” — це неофіційна назва групи місцевих податків на майно. Отримані кошти спрямовуються безпосередньо до місцевих бюджетів. Ставки цих зборів визначаються місцевими радами, якщо вони чітко не регламентовані в Податковому кодексі України.

Як розраховується податок на розкіш в Україні — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Податок на розкіш: що це

Податок на розкіш є неофіційною назвою деяких видів податків на майно, він входить до групи місцевих податків в Україні. До цієї категорії податків належать:

• транспортний податок (ст. 267 ПКУ);
• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ).

Транспортний податок

Цей податок стягується виключно з дорогих і відносно нових легкових автомобілів. На вантажівки він не поширюється. Для розрахунку не мають значення об’єм двигуна, марка, рік придбання чи тип пального. Головним критерієм є вік авто та його середньоринкова вартість, яку визначає Міністерство економіки України.

Фізичним особам не потрібно самостійно подавати декларації, оскільки податкова служба розраховує суму до сплати автоматично.

Умови оподаткування автомобілів у 2026 році:

• вік авто до 5 років. Якщо в технічних документах вказано рік і місяць випуску, то 5-річний термін обчислюється саме до цього місяця.
• вартість перевищує 375 мінімальних заробітних плат. Оскільки у 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн, податок сплачується за автомобілі, дорожчі за 3 242 625 гривень.
• фіксована сума — 25 тисяч гривень на рік за один транспортний засіб.
• Міністерство економіки щороку публікує список автомобілів, які підпадають під цей податок. На 2026 рік до переліку внесено 1 259 моделей.

Сплатити податок необхідно протягом 60 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення. У разі несплати порушникам нараховується пеня.

Податок на нерухомість

За загальним правилом, власники нерухомості зобов’язані сплачувати податок, якщо площа їхньої квартири перевищує 60 квадратних метрів, а будинку — 120 квадратних метрів. Ставки за ці “зайві” квадрати встановлюють місцеві ради.

Якщо у власності платника є нерухомість великої площі, застосовується додаткова фіксована ставка. Сума податку збільшується на 25 тисяч гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (або його частку). Під цю норму у 2026 році підпадають:

• квартири загальною площею понад 300 кв. м;
• будинки загальною площею понад 500 кв. м.

Ці 25 тисяч гривень сплачуються обов’язково, навіть якщо сумарна площа всіх об’єктів нерухомості у власності людини не перевищує 900 кв. м.

Читайте також:

Як швидко отримати довідки ОК-5 та ОК-7: детальна інструкція від Пенсійного фонду

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу