Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

Чи можна буде розлучитися через нотаріуса навіть із дітьми? Що зміниться для тих, хто роками живе без офіційного шлюбу? І чи справді в Україні хотіли дозволити одруження з 14 років? Новий проєкт Цивільного кодексу вже викликав хвилю дискусій і суперечок у соцмережах. Частина нововведень спричинила резонанс, інші – породили чутки та вільні трактування.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокаткою Тетяною Бєловою, щоб розібратися, які зміни пропонують у сімейному законодавстві, як вони можуть вплинути на життя українців та що насправді стоїть за гучними заголовками.

Розлучення через РАЦС або нотаріуса: новий сценарій для сімей із дітьми

Одне з найбільш обговорюваних нововведень стосується процедури розірвання шлюбу.

Сьогодні подружжя, яке має спільних дітей, може розлучитися лише через суд. Проте у проєкті нового Цивільного кодексу передбачили інший механізм.

За словами Тетяни Бєлової, стаття 1511 пропонує дозволити подружжю з дітьми подавати спільну заяву про розірвання шлюбу не лише до органів державної реєстрації актів цивільного стану, а й до нотаріуса.

Однак є важлива умова: батьки мають заздалегідь укласти нотаріально посвідчений договір, який визначатиме:

• як розподілятиметься батьківська відповідальність;
• з ким проживатиме дитина;
• яким буде порядок її утримання;
• як батьки братимуть участь у вихованні.

Лише після цього через місяць після подання заяви може бути оформлено розірвання шлюбу.

Фактично йдеться про позасудовий шлях вирішення питання, якщо батьки можуть домовитися між собою.

До шести місяців на примирення: коли суд може не поспішати з розлученням

Ще одна новація стосується так званих заходів для примирення подружжя.

Проєкт вводить нове поняття – “доброзвичайність”. За словами адвокатки, воно базується на принципах чесності, поваги та добросовісності у взаєминах між людьми.

Якщо у подружжя є малолітня дитина (до 14 років) або дитина з інвалідністю, а батьки не дійшли згоди щодо наслідків розлучення, суд  встановлює строк для примирення – до шести місяців.

Втім, цей термін не є автоматичним.

“Суд визначатиме цей строк індивідуально, залежно від обставин кожної справи, але він не може перевищувати встановлений максимум у шість місяців”,– пояснила Тетяна Бєлова.

Якщо ж батьки вже погодили всі юридичні питання, строк скорочується до одного місяця.

Водночас новий кодекс пропонує не застосовувати примирення у випадках домашнього насильства чи іншої протиправної поведінки.

Аліменти без суду: що таке “аліментний виконавчий напис”

Серед змін – новий механізм стягнення аліментів.

Нині, якщо аліменти визначені за договором, а не рішенням суду, у випадку несплати виникає потреба окремо звертатися до судових процедур.

Проєкт запроваджує поняття “аліментний виконавчий напис нотаріуса”.

За словами адвокатки, якщо борг перевищує суму платежів за три місяці, отримувач аліментів зможе звернутися до нотаріуса без судового процесу.

Після цього виконавчий напис стане підставою для примусового стягнення через виконавчу службу.

Таким чином суперечку пропонують вирішувати швидше й без зайвих судових процедур.

Аліменти “наперед”: що змінюється для тих, хто виїжджає за кордон

Окремі зміни стосуються ситуацій, коли платник аліментів виїжджає на постійне проживання до держави, з якою Україна не має міжнародної угоди про стягнення аліментів.

У такому випадку новий кодекс дозволяє звернутися до суду й стягнути кошти одразу за весь період до повноліття дитини.

Фактично це означає можливість отримати аліменти “наперед”.

Наприклад, якщо дитині зараз шість чи вісім років, суд може визначити загальну суму виплат до її повноліття ще до виїзду платника за кордон.

При цьому адвокатка наголошує: у випадках, коли між Україною та країною перебування існують міжнародні договори, механізми взаємодії залишаються такими ж, як і зараз.

“Цивільний шлюб” отримує офіційне визнання

Одне з найбільш помітних нововведень – поява поняття “фактичний сімейний союз”.

Йдеться про пари, які живуть разом без офіційної реєстрації шлюбу.

Згідно зі статтею 1474, таким союзом вважатиметься проживання жінки та чоловіка однією сім’єю, якщо вони не перебувають в іншому шлюбі.

Для таких пар будуть застосовуватися норми закону, які діють у зареєстрованому шлюбі.

Зокрема майно, придбане під час спільного проживання, може вважатися спільним, у разі припинення союзу можливий його поділ та можуть виникати права щодо утримання.

Щоправда, як доводитиметься сам факт сімейних відносин, поки остаточно незрозуміло.

“Думаю, тут ще формуватиметься судова практика. Але в епоху цифровізації довести це, ймовірно, простіше, ніж 10–20 років тому. Доказами можуть бути: договори оренди житла, підтвердження спільних поїздок, історія переказів коштів та інші докази спільного ведення господарства”, – зазначила адвокатка.

А що з історією про “шлюби з 14 років”?

Саме ця тема останніми тижнями активно обговорювалася у соцмережах та медіа.

Проте Тетяна Бєлова пояснює: резонансна норма про можливість одруження з 14 років уже прибрана з проєкту.

Шлюбний вік, як і зараз, пропонують залишити на рівні 18 років.

Водночас чинним залишається виняток: за рішенням суду його можуть знизити до 16 років.

Не революція, а спроба адаптувати закон до реальності

За словами адвокатки, навколо нового Цивільного кодексу зараз чимало емоцій.

Втім, якщо уважно аналізувати зміни, вони більше схожі не на радикальне переписування сімейних правил, а на спробу пристосувати законодавство до сучасних реалій.

Йдеться і про цифровізацію, і про захист дітей, і про юридичне врегулювання відносин людей, які давно живуть сім’ями без офіційного шлюбу.

Втім, поки це лише проєкт. А як саме працюватимуть нові механізми – покаже не лише остаточна редакція кодексу, а й майбутня судова практика.

Читайте також:

У Вільногірську звання “Почесний громадянин” отримають ще четверо військових (посмертно)

Держава продовжує надавати щомісячну фінансову допомогу внутрішньо переміщеним особам, які залишили свої домівки через бойові дії. Уряд оновив порядок нарахування коштів та розширив можливості для дистанційного оформлення і перевірки статусу виплат через Пенсійний фонд України.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Нові правила нарахування допомоги

Останні зміни регламентуються постановою № 390. Документ збільшує максимальну тривалість отримання допомоги з чотирьох до п’яти шестимісячних періодів.

Також змінилися умови підтримки сімей із дітьми. Тепер виплати можуть призначати незалежно від рівня доходів, якщо родина відповідає критеріям майнового стану та фактичного місця проживання. Окремо оновлено вимоги для призначення виплат пенсіонерам і домогосподарствам, які складаються лише з непрацездатних осіб.

Як подати заяву на виплати онлайн

Оформити допомогу або подовжити її дію можна дистанційно через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду. За необхідності до заяви додаються кольорові та чіткі скан-копії документів у форматі JPG або PDF розміром до 1 МБ.

Алгоритм подання заяви:

• авторизуватися на порталі ПФУ, перейти до особистого кабінету та обрати форму заяви щодо допомоги ВПО у розділі комунікацій;
• заповнити електронну анкету: вказати персональні дані, підстави для отримання статусу, склад сім’ї, місця реєстрації та фактичного проживання, а також банківські реквізити;
• завантажити підтвердні документи, підписати заяву кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та надіслати її на розгляд.

Як перевірити статус виплат через інтернет

Для онлайн-перевірки необхідний електронний підпис. Відстежувати процес можна через особистий кабінет на порталі ПФУ.

Де знайти інформацію:

• статус обробки поданої заяви та рішення про призначення допомоги відображаються у розділі “Мої звернення”;
• інформація про фактичне нарахування коштів, періоди оплат та активність допомоги знаходиться у розділі “Мої виплати”.

Також базові соціальні дані та статус внутрішньо переміщеної особи доступні в державному застосунку “Дія”.

Як перевірити інформацію без електронного підпису

Громадяни, які не мають КЕП або не зареєстровані на порталі ПФУ, можуть дізнатися про статус своїх виплат альтернативними шляхами.

Для цього існують такі варіанти:

• зателефонувати на гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами: 0 800 400 870 або 0 800 406 360;
• особисто звернутися до найближчого територіального відділення ПФУ за місцем фактичного перебування.

Фахівці установи нададуть інформацію щодо чинності довідки ВПО, факту нарахування грошей або причин припинення виплат.

Читайте також:

Витяг з ЄДР для ФОП: як отримати документ онлайн та перевірити дані безкоштовно