Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

Українські підприємці, які прагнуть зробити свій бізнес незалежним від енергетичних викликів, мають можливість отримати фінансову підтримку. 

Про це йдеться на Дія.

Хто може взяти участь? 

Програма доступна для ФОПів 2-ї або 3-ї групи, які були зареєстровані до 1 грудня 2025 року, мають штат співробітників та працюють в одній зі сфер: 

• торгівля продуктами; 
• медицина; 
• перевезення; 
• освіта; 
• виробництво та спеціалізований рітейл (згідно з оновленим переліком). 

Скільки коштів передбачено та на що їх можна витратити?

Розмір державної компенсації становить від 7 500 до 15 000 гривень — залежно від кількості працівників.

Отримані кошти дозволено спрямувати на придбання обладнання для автономного живлення, зокрема сонячних панелей і комплектуючих до них, монтаж та підключення систем, а також на закупівлю пального для генераторів і оплату електроенергії.

Як отримати? 

1. Авторизуйтеся у застосунку Дія.
2. Перевірте актуальність своїх даних та за потреби оновіть їх. 
3. Вкажіть, на що плануєте використати кошти. 
4. Підпишіть заяву за допомогою Дія.Підпису. 
5. Оберіть Дія.Картку для отримання виплати. 

Читайте також:

Як оформити податковий номер для дитини в Дії 

У Вільногірській громаді майже дві тисячі переселенців, але в черзі на тимчасове житло офіційно перебувають лише вісім людей. Такі дані оприлюднили у відповіді на запит редакції Вільногірськ IN.UA.

Чому кількість людей у черзі може впливати на появу житла для ВПО та чому в Раді з питань переселенців закликають активніше ставати на облік – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Запит про цифри: скільки людей стали у чергу

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради із запитом щодо кількості переселенців, які зареєструвалися у черзі на тимчасове житло.

У зверненні редакція просила надати інформацію про кількість внутрішньо переміщених осіб, які стали на облік відповідно до Порядку формування фонду житла для тимчасового проживання ВПО, затвердженого рішенням міської ради. 

У відповіді УАКБ повідомили, що до управління звернулися 26 внутрішньо переміщених осіб із проханням стати на облік для отримання житла з фонду тимчасового проживання. Проте на облік поставили лише вісьмох громадян.

Причини, чому із 26 заявників статус отримали лише вісім, у відповіді не уточнюються.

“Навіщо ставати, якщо житла ще немає?”

Заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна пояснює: створення окремої черги для переселенців було однією з ініціатив Ради ВПО. Разом із переселенцями вони розробили положення та працювали над тим, щоб у громаді з’явився механізм окремого обліку потреб у житлі.

За словами Альони Щекодіної, у положенні про надання тимчасового житла визначили категорії переселенців, які мають пріоритетне право на його отримання. Зокрема, йдеться про людей з інвалідністю, пенсіонерів, а також представників окремих професій – лікарів чи вчителів.

Однак на практиці процес рухається повільніше, ніж очікували.

“Іноді переселенці розповідають, що коли звертаються до управління, то чують: Фонд тимчасового житла ще не створений, житла наразі немає”, – розповіла Альона Щекодіна.

Водночас вона наголошує: така логіка може стати замкненим колом.

Чому черга важлива навіть без квартир

У Раді ВПО переконані: сама наявність черги – це не формальність і не “список на майбутнє”. Це показник реальної потреби громади.

За словами Альони Щекодіної, саме на кількість людей у черзі звертають увагу потенційні донори та організації, які можуть фінансувати житлові проєкти.

Кількість зареєстрованих людей може впливати на шанси громади отримати державні субвенції чи фінансування для створення або будівництва тимчасового житла.

Фактично, якщо потреба не зафіксована офіційно, то формально її ніби не існує. А отже – складніше обґрунтувати необхідність фінансування, створення житлового фонду чи залучення допомоги для громади.

Майже дві тисячі переселенців і лише вісім людей у списку

За словами Альони Щекодіної, нинішні цифри викликають занепокоєння.

“Якщо у нас майже дві тисячі переселенців, а звернулися лише 26 людей і тільки вісім стали у чергу – це дуже мало”, – зазначає вона.

На її думку, проблема полягає насамперед у недостатній комунікації. Про існування такої можливості знають не всі внутрішньо переміщені особи.

У Раді ВПО визнають: про це потрібно говорити більше. Але, додають, інформуванням мають займатися не лише громадські активісти.

“Наша задача – і Ради ВПО, і міського самоврядування – більше розповсюджувати цю інформацію. Чим більше людей стане у чергу, тим більше ми покажемо реальну потребу в житлі”, – каже пані Альона.

Окремий путівник для ВПО

Раніше Рада ВПО вже працювала над інформуванням переселенців та підготувала спеціальний путівник із корисною інформацією для тих, хто переїхав до громади.

У буклеті зібрали важливу інформацію, яка може знадобитися людям після переїзду: контакти установ, корисні адреси, інформацію про соціальну підтримку, послуги, можливості для інтеграції та відповіді на найпоширеніші питання переселенців. Ідея полягала в тому, щоб людина, яка тільки приїхала до громади, могла швидко зорієнтуватися й зрозуміти, куди звертатися у різних життєвих ситуаціях.

Тепер у Раді ВПО говорять: питання черги на тимчасове житло також потребує активнішого інформування. Адже історія з вісьмома людьми у черзі показує – проблема може бути не лише у відсутності житла чи житлового фонду. Частина переселенців може просто не знати про існування такої можливості або не розуміти, навіщо ставати на облік, якщо житла поки немає.

Читайте також:

Виплати ВПО: як перевірити статус нарахування та які зміни запровадив уряд