Субсидія на комунальні послуги: хто має право, куди подати заяву, розрахунок платежу

Українці, які сплачують за комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу, можуть отримати житлову субсидію.

Алгоритм подачі документів на субсидію – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Житлова субсидія: що треба знати

Платіж розраховують індивідуально для кожної квартири чи будинку. Він залежить від середньомісячного сукупного доходу на одну людину. Також мають значення майновий стан житла та норми споживання. Наприклад, за електроенергію, спожиту понад встановлений норматив, родина сплачуватиме за власний кошт.  

Оформити житлову субсидію може:

• одна з осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні;
• людина, яка орендує житло на підставі договору оренди;
• переселенці, які не зареєстровані, але фактично проживають у приміщенні, навіть без укладення договору оренди;
• за заявою опікуна чи піклувальника, неповнолітня дитина, яка залишилася без батьківської опіки або недієздатна особа працездатного віку, над якою встановлено опіку;
• індивідуальний забудовник, якщо будинок не прийнятий в експлуатацію, але плата за житлово-комунальні послуги вже нараховується. 

При призначенні субсидії враховують доходи всіх людей, які зареєстровані або задекларовані у будинку чи квартирі. 

Якщо на день звернення за призначенням субсидії, хтось з родини перебуває за кордоном понад 60 днів, його треба виключити зі складу домогосподарства і тоді його доходи не будуть враховуватися. 

Як розраховується розмір житлової субсидії

Розмір субсидії — це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням соціального нормативу та розміром обов’язкового платежу. Щоб визначити обов’язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов’язковий відсоток платежу.  

Обов’язковий відсоток платежу також обчислюється за формулою. Для цього середньомісячний сукупний дохід ділять на кількість членів родини та визначають дохід на одну людину. 

Потім його ділять на розмір прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 року він становить 2920 гривень. Результат ділиться на 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії), а потім множиться на 15% (базова норма плати за послуги).  

Куди звернутись для оформлення субсидії

Наразі подати заяву про призначення житлової субсидії, а також декларацію можна за спрощеною системою:

• поштою або особисто в одному з сервісних центрів Пенсійного фонду України;
• через портал електронних послуг — «Заява на житлову субсидію чи пільгу» або через мобільний додаток ПФУ;
• через портал Дія «Заява на субсидію»;
• у центрах надання адміністративних послуг;
• через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Для заповнення заяви треба мати кваліфікований електронний підпис. Отримати КЕП можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Яка заяви знадобиться така інформація:

• відомості про членів родини, котрі проживають у приміщенні;
• адреса проживання, за якою мають нараховувати субсидію;
• тип субсидії (житлово-комунальні послуги чи тверде паливо);
• реквізити рахунку у форматі ІВАN, на який мають зараховуватись субсидії у разі призначення;
• спосіб комунікації: телефон, електронна пошта; засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; електронні повідомлення через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду України.

Що робити, якщо у субсидії відмовили

У разі відмови у субсидії, людина має 14 днів, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації, якщо є помилка у власних документах. Після перевірки оновлених документів Пенсійний фонд може призначити субсидію. 

Варто зазначити, що людям, які отримували житлову субсидію під час опалювального сезону, Пенсійний фонд самостійно здійснює розрахунок розміру на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня). Додатково звертатися не потрібно.

Проте якщо людина отримувала субсидію і хоче внести зміни в інформацію про родину чи майновий стан, їй необхідно звернутися до органів ПФУ із відповідними документами. 

Крім того, отримувачам житлових субсидій окремих категорій треба звернутися до Пенсійного фонду до 1 липня.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

Питання перетину державного кордону дітьми залишається особливо важливим в умовах воєнного стану. Розуміння того, коли потрібна нотаріальна згода другого з батьків, допоможе уникнути затримок та проблем під час подорожі.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Коли нотаріальний дозвіл не потрібен?

За нинішніми правилами, виїзд дитини з України став простішим. Нотаріальна згода від другого з батьків не вимагається, якщо:

• дитина подорожує разом з одним із батьків;
• супроводжуючими особами є близькі родичі (бабуся, дідусь, повнолітні брат/сестра, мачуха/вітчим);
• поїздка має тимчасовий характер (відпочинок, лікування тощо), а у супроводжуючого є документи, що підтверджують родинні зв’язки.

Коли дозвіл є обовʼязковим? 

Письмова згода, завірена нотаріально або органами опіки, необхідна, якщо:

• дитина виїжджає за кордон на постійне місце проживання (ПМП) або на дуже тривалий термін;
• дитину супроводжує третя особа, яка не є родичем (наприклад, тренер, вчитель або знайомий);
• країна призначення висуває власні суворі вимоги до в’їзду неповнолітніх (перед поїздкою обов’язково перевірте правила конкретної держави, наприклад, Великої Британії, США чи Канади).

Вікові особливості 

• Діти до 16 років: можуть перетинати кордон лише у супроводі дорослих.
• Діти від 16 років: мають право подорожувати за межі України самостійно (згідно зі ст. 313 Цивільного кодексу України).
• Юнаки 17-18 років: повинні мати при собі військово-облікові документи, оскільки вони вже перебувають на військовому обліку.

Як оформити дозвіл? 

Процедура оформлення через нотаріуса займає близько 30 хвилин. Вам знадобляться:

1. Паспорти та РНОКПП батьків.

2. Свідоцтво про народження дитини (або її паспорт).

3. Паспорт супроводжуючої особи (якщо це не батьки).

4. Документи, що підтверджують мету поїздки (якщо потрібно).

У заяві чітко вказуються мета подорожі, країна призначення та термін перебування. Документ дійсний лише на одну поїздку (за винятком виїзду на ПМП).

Читайте також:

Аліменти в Україні 2026: як отримати й що для цього потрібно

Верховна Рада підтримала законопроєкт №15111-д, який кардинально змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Документ впроваджує зниження податкової ставки для орендодавців більш ніж удвічі, але водночас запускає механізм автоматичної передачі інформації до податкової служби.

Детальний розбір нововведень підготувала редакція Вільногірськ IN.UA.

Нові податкові ставки та скасування пільг

Зміни щодо оподаткування прибутків від здачі нерухомості набудуть чинності 1 січня 2027 року. Законопроєкт суттєво зменшує фінансове навантаження на власників житла:

• зараз легальні орендодавці сплачують 23 відсотки від прибутку (18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 5 відсотків військового збору);
• за новими правилами загальне податкове навантаження знизиться до 10 відсотків (5 відсотків податку на доходи та 5 відсотків військового збору).

Проте перехід на офіційну здачу нерухомості передбачає втрату пільг на нерухомість. Наразі власники не сплачують податок за площу до 60 квадратних метрів для квартир та до 120 квадратних метрів для приватних будинків. Після легалізації доходів від оренди ці преференції діяти не будуть.

Автоматичний контроль фінансових операцій

Окремим кроком реформи є зміна підходу до податкового контролю, що має вивести ринок оренди з тіні. Цифрові платформи та сервіси, через які користувачі здають житло, зобов’яжуть автоматично передавати інформацію про доходи власників безпосередньо до податкової служби. Цей механізм впроваджують для унеможливлення приховування прибутків від держави.

Легалізація ринку нерухомості

Офіційні дані за 2024 рік демонструють критично низький рівень легальної оренди. Свої доходи в Україні задекларували лише близько 900 осіб. Більшість власників не оформлюють договорів та уникають оподаткування саме через високе фінансове навантаження. Зниження ставки впроваджується для стимулювання громадян до самостійного виходу в легальне поле.

“Ключова мета реформи — легалізувати ринок оренди і зробити його зрозумілим для людей”, — зазначає голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк.

Ці законодавчі ініціативи є частиною переходу держави до європейської системи житлової політики, де ринок оренди та соціального житла функціонує максимально прозоро.

Читайте також:

Звільнення з військової служби за сімейними обставинами: повний перелік підстав та процедура