Свердловину пробурили, а бювет не будують: що відбувається в Мар’янівці

У селі Мар’янівка проблема з водопостачанням досі не вирішена. Незважаючи на те, що свердловину пробурили ще в грудні 2024 року, дозвіл на будівництво бювету досі не видано.

Редакція Вільногірськ IN.UA стежить за перебігом вирішення проблеми водопостачання в селах громади — Доброгірське та Мар’янівка. Наші журналісти відвідали Мар’янівку та поспілкувалися з місцевими мешканцями.

Чому бювет не будують

У серпні мала відбутися позачергова сесія Вільногірської міської ради, де планували розглянути питання надання дозволу на розробку землевпорядної документації для будівництва пункту очищення води. Проте засідання так і не відбулося.

Територія для майбутнього бювету потрапляє в охоронну зону культурної спадщини — могили радянських солдат. Відповідно до законодавства, у межах 100 метрів від пам’ятника будь-які земельні роботи можливі лише після проведення археологічних розвідок.

До редакції звернувся депутат міськради Олег Штамбург. Він повідомив, що у травні 2025 року подав запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики з проханням перевірити наявність захоронень біля пам’ятника в Мар’янівці.

Депутат також цікавився, чи надходили до Департаменту звернення щодо отримання дозволу на проведення земляних робіт у цій зоні.

В акті обстеження Департамент зафіксував порушення: на території вже встановлено дитячий майданчик і побутівку без належних документів. Управлінню архітектури та капітального будівництва (УАКБ), як балансоутримувачу пам’ятника, приписано припинити роботи та надати необхідні дозволи.

“Відповідно до закону, проводити земляні роботи у межах охоронної зони можна лише після археологічних розвідок”, — зазначено в акті обстеження.

Виникає питання: чому взагалі виносився проєкт рішення на розгляд депутатів, коли були вимоги від Департаменту соціально-гуманітарної політики до УАКБ з вимогою припинити будь-які роботи.

За поясненнями журналісти звернулися до Ростислава Варницького начальника УАКБ.

Ростислав Варницький повідомив: “У липні голосували лише за проєкт рішення “Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вулиці Вишнева у селі Мар’янівка для будівництва пункту очищення і роздачі питної води та обладнання розвідувальної експлуатаційної свердловини надання дозволу на розробку проєкту землеустрою”.

Крім того Ростислав Варницький додав, що жодні роботи в Мар’янівці зараз не проводяться.

Нагадаємо, наприкінці 2024 року з бюджету громади витратили 1,3 млн грн на геологічну розвідку підземних вод у Мар’янівці та Доброгірському. Для цього Жилкомсервіс уклав договір із підприємством Укргеологія.

За коментарями журналісти звернулися і до головного інженера Віталія Федоренко КП “УК “Жилкомсервіс”, однак спілкування він переніс, у зв’язку з лікарняним.

Слід також зазначити, що у висновках обстеження ділянки в зоні об’єкта культурної спадщини працівники Департаменту соціально-гуманітарної політики зазначають, що там проводилися земляні роботи, встановлений вуличний дитячий майданчик та побутівка, що свідчить про порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Однак, чи наявна в зазначеній зоні свердловина в акті не вказано.

Під час візиту до Мар’янівки, журналісти поспілкувалися з місцевими жителями. Вони розповіли, що свердловину пробурили ще у грудні на глибині близько 90 метрів, за 50–70 метрів від пам’ятника. Відтоді роботи не продовжували — зараз вона закрита тканиною.

Місцеві мешканці хвилюються, що з часом вона замулиться і витрачені кошти виявляються марними.

У серпні міський голова розказав, що організований підвіз питної води у Доброгірське та Мар’янівку, однак Олександр каже, що бачив машину тільки один раз.

“Та і що то за вода, вона ж іржава – пити та готувати їжу з неї неможливо! От раніше, коли працював Матронівській комбінат, то вони щотижня возили питну воду! Тепер доводиться їздити до Вільногірська. І це, ще я маю колодязь з насосом, трохи ще можу накопичити собі води, а ті люди, які без насосу, особливо літні люди, ім набагато важче”, — обурюється Олександр.

Депутат Олег Штамбург на черговому липневому пленарному засіданні звертався до присутнього представника поліції з проханням розібратися в ситуації, але, як зазначає Штамбург, поки слідчі дії не розпочаті. Свої спроби звернутися до поліції знов, депутат не залишає.

“Я не розумію, як керівництво КП “УК “Жилкомсервіс” провело роботи по бурінню свердловини в двох селах без наявності дозвільних документів? Яким чином можна голосувати зараз за надання дозволу для Мар’янівці, коли на тому місці архітектурний пам’ятник? Так, вода селянам потрібна, дуже потрібна, але не такою ціною, все має бути по закону”, — коментує Олег Штамбург.

Додамо, що 4 вересня, відбудеться чергове пленарне засідання Вільногірської міської ради, де знову розглянуть проєкт рішення щодо надання дозволу на встановлення бювету в селі Мар’янівка.

Стерилізація безпритульних тварин — один із найефективніших способів гуманно контролювати їхню кількість у місті. Проте навколо цієї теми досі існує чимало міфів. 

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із зооволонтеркою Вікторією Куксою, щоб з’ясувати, чому стерилізація важлива, як вона проходить у місті та як мешканці можуть допомогти тваринам.

Міфи про стерилізацію: “тварина має народити хоча б раз”

За словами зооволонтерки Вікторії Кукси, серед мешканців досі поширені помилкові уявлення про стерилізацію.

Один із найчастіших міфів — переконання, що кішка чи собака повинна хоча б один раз народити, а вже потім її можна стерилізувати.

Втім, це не відповідає дійсності. “Міфи про стерилізацію серед міських жителів – що собака чи кішка повинна хоч один раз народити. Це неправда”, — пояснює волонтерка.

У селах, за її словами, поширене інше хибне переконання — нібито стерилізований собака гірше охоронятиме двір, втратить нюх і не зможе реагувати на небезпеку.

Так само часто можна почути, що кастровані коти перестають ловити мишей.

Насправді ж стерилізація не впливає на мисливські чи охоронні інстинкти тварин.

Що робити, якщо ви знайшли безпритульну тварину

Якщо мешканець знайшов тварину, яку потрібно стерилізувати, але не може зробити це самостійно, важливо не перекладати всю відповідальність на волонтерів.

За словами Вікторії Кукси, допомога тварині — це не один дзвінок, після якого проблему має вирішити хтось інший.

Містянам варто спробувати знайти можливості допомогти: домовитися про тимчасову перетримку тварини після операції, знайти транспорт, щоб доставити її до місця стерилізації.

За словами волонтерки, якщо людина дійсно опікується твариною у дворі, організувати стерилізацію однієї чи двох тварин значно легше, ніж волонтерам доглядати десятки собак і котів одночасно.

Як проходить стерилізація у Вільногірську

У місті існує два основні формати соціальної стерилізації.

Перший варіант — програма, яку замовляє місто.
У такому випадку до Вільногірська приїжджає спеціальна машина з обладнанням, мобільною операційною та місцем для післяопераційної перетримки.

Після відновлення тварин їх або випускають на місце вилову, або передають під опіку волонтерів.

Другий варіант — співпраця з благодійними фондами.
У цьому випадку ветеринари приїжджають до міста лише для проведення операцій, а інші організаційні питання — доставка тварин, догляд та перетримка — беруть на себе волонтери та опікуни.

Раніше журналісти Вільногірськ IN.UA вже розповідали, як проходять такі акції, зокрема під час останньої стерилізації тварин у місті 2025 року. Також у редакції пояснювали, чому однієї акції стерилізації собак на рік недостатньо, щоб суттєво зменшити кількість безпритульних тварин.

Як волонтери контролюють стан тварин після операцій

Після стерилізації волонтери підтримують зв’язок із тими, хто приніс тварин на операцію. Зазвичай це відбувається через спільні чати.

“У нас за одну стерилізацію може пройти 70 тварин. Ми пишемо в чаті, щоб усі відписалися, як пройшла операція і як тварина почувається”, — розповідає Вікторія Кукса.

Якщо виникають проблеми, волонтери зв’язуються з ветеринарами. За словами зоозахисниці, серйозні ускладнення траплялися лише в поодиноких випадках.

Водночас відповідальність за післяопераційний догляд лежить на людині, яка привезла тварину.

“Просто принести тварину і піти не можна. Якщо людина вже принесла її, то вона і надалі несе за неї відповідальність”, — наголошує волонтерка.

Як мешканці можуть допомогти

Допомога волонтерам не обмежується фінансами. Якщо люди підгодовують безпритульних тварин у дворі, вони можуть визначити, які саме тварини потребують стерилізації, об’єднатися з сусідами, щоб організувати їх доставку на операцію, знайти тимчасову перетримку після стерилізації.

Під час самих акцій стерилізації волонтерам також потрібна допомога на місці: приймати людей, допомагати одягати післяопераційні попони, переносити тварин у переноски та пояснювати правила догляду.

За словами Вікторії Кукси, охочих допомогти у Вільногірську багато.

“Люди приходять у свій вихідний і допомагають. Дуже багато людей з добрим серцем”, — каже вона.

Скільки безпритульних тварин у місті

Точної статистики безпритульних котів і собак у Вільногірську наразі немає.

За словами волонтерки, у кожному дворі є невеликі групи тварин — приблизно по п’ять-шість собак, частина з яких уже стерилізована.

Втім, через постійний рух тварин і відсутність системного обліку назвати точну кількість неможливо.

Чим стерилізація корисна для тварин

Стерилізація має не лише соціальний, а й медичний ефект.

За словами зооволонтерки, операція зменшує агресивну поведінку у тварин, допомагає запобігти онкологічним захворюванням, усуває ризики, пов’язані з гормональними препаратами.

Часто власники дають тваринам гормональні таблетки, щоб уникнути небажаного потомства. Однак це може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям.

“Тоді онкологія з’являється вже в молодому віці. Тому краще один раз стерилізувати і жити спокійно і господарям, і тварині”, — пояснює Вікторія Кукса.

Стерилізація — це не лише про контроль чисельності тварин. Це також про їхнє здоров’я, безпеку мешканців і відповідальне ставлення громади до тих, хто живе поруч із людьми.

Читайте також:

Тепло, зібране спільними зусиллями: до притулку у Вільногірську доставили дрова завдяки підтримці громади

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області завершив розгляд кримінального провадження щодо нанесення жінкою легких тілесних ушкоджень. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA 

Деталі злочину

Інцидент стався 20 листопада 2025 року близько 20:35 поблизу будинку №49 на вулиці Центральній, що розташований неподалік від міського парку Вільногірська. Між двома знайомими виник конфлікт, під час якого обвинувачена перейшла до фізичної сили: вона вдарила потерпілу долонею, повалила на землю та завдала удару її головою об асфальт.

Судове рішення

23 грудня 2025 року між прокурором та обвинуваченою, за участі її захисника, було укладено угоду про визнання винуватості. 3 березня 2026 року Вільногірський міський суд офіційно затвердив цей документ.

Враховуючи визнання вини та відсутність заперечень з боку потерпілої, суд призначив обвинуваченій покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Цей випадок привертає увагу перш за все тим, що демонструє застосування спрощеної процедури та призначення штрафу за кримінальний проступок.

Читайте також:

5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану