Стерилізація собак у Вільногірську: чому однієї акції на рік недостатньо?

Цьогорічна кампанія зі стерилізації безпритульних собак у Вільногірську наближається до завершення: вже прооперовано близько 75 тварин — саме стільки було передбачено в межах фінансування з бюджету. Попри складний старт, команда впоралася з поставленим обсягом. Цього року до Вільногірська вперше приїхали фахівці з Харкова, ГО “ЗооКонтроль Україна”, які здійснювали відлов та стерилізацію. У місті, втім, залишилося ще чимало нестерилізованих собак, адже процес відлову виявився складнішим, ніж очікувалося.

Волонтерка Вікторія Кукса, яка вже багато років допомагає тваринам у місті, розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA, як насправді проходить процес стерилізації.

Без досвіду не впіймаєш: відлов ліг на плечі волонтерів

Цьогорічна команда зі стерилізації вперше працювала у Вільногірську. Перші дні далися їм нелегко — через особливу поведінку місцевих собак, які не йдуть до рук.

“Ці хлопці сказали, що в жодному іншому місті не бачили таких диких тварин. Там, куди вони приїжджали раніше, волонтери просто передавали їм собак — у нас же всі, які в руки даються, давно стерилізовані. Залишилися тільки дикуни. Вони були не готові до такого виклику, але дуже швидко переорієнтувались”, — розповідає Вікторія Кукса.

За її словами, після перших кількох днів команда перебудувала підхід, і справи пішли значно краще.

Зрештою, до завершення кампанії вдалося відловити навіть тих собак, які спочатку здавалися “невловимими”.

До роботи ветеринарів Вікторія претензій не має: “Операції проходили дуже добре. Лікар — швидкий, уважний, професійний. Собака перебуває під наглядом усі три дні. Але вся ця злагоджена система працює лише тоді, коли собаку вдається впіймати та привезти”.

Стерилізація один раз на рік — це замало

На думку волонтерки, одна стерилізаційна акція на рік — це неефективно.

“Ми зосереджуємось на одній кампанії, а щенята, які зараз виросли, вже знову вагітні. І це геометрична прогресія. Якби ми мали можливість проводити стерилізацію двічі на рік — наприклад, весною та восени — ми могли б значно скоротити кількість безпритульних собак”, — пояснює вона.

Пропозиції подавалися до міської ради, проте розподіл бюджету дозволив провести лише одну хвилю стерилізації. На заходи з регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 400 тисяч гривень, фінансування передбачене програмою “Утримання благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022 – 2026 роки”.

Волонтери шукають альтернативні шляхи: залучення нових організацій, можливість приймати лікарів частіше, але на меншу кількість тварин — наприклад, поквартально.

Проблемою залишається інфраструктура: перетримка, транспортування, супровід, адже у Вільногірську досі немає власної ветеринарної клініки чи комунального притулку, де б тварини могли проходити ці етапи на місці.

“Можливо, варто шукати організації на кшталт “Зооконтролю”, які мають і лікарів, і перетримку. І тоді не треба буде організовувати все з нуля”, — пропонує вона.

Журналістка звернулася за коментарем до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ростислава Варницького, який відповідає за це питання. Втім, на момент підготовки матеріалу він перебував у відпустці, тож отримати відповідь не вдалося. Після його повернення плануємо повторно звернутися, аби висвітлити позицію міської ради щодо подальших кроків.

Водночас волонтерка Вікторія Кукса наголошує, що наступного разу під час стерилізаційної кампанії пріоритет потрібно надати саме собакам жіночої статі, аби зменшити темпи розмноження безпритульних тварин.

Гнучкіші рішення та нові партнери

Це була спільна справа: волонтери, водії, мешканці. Попри складнощі, волонтерка з вдячністю згадує всіх, хто допомагав:

“Хочу подякувати Анні Хороцькій, яка працювала на локаціях біля комбінату, Інні Середі, яка взаємодіяла та допомагала по місту, а також багатьом людям, які просто сідали в машину, показували, де є собаки. Без них нічого б не вийшло”.

Станом на завершення кампанії всі 75 операцій були виконані, як і передбачалося в договорі. Але, як підкреслює Вікторія, у місті залишилося ще багато нестерилізованих собак.

Якщо ви бачите, що безпритульні тварини потребують допомоги, знаєте місця їхнього скупчення та готові долучитися до спільної роботи з волонтерами — звертайтесь безпосередньо до Вікторії в особисті повідомлення у Facebook.

Читайте також:

• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто
• Унікальні ліси і походження чорнозему: чим вас здивують у музеї Верхньодніпровська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Стерилізація безпритульних тварин — один із найефективніших способів гуманно контролювати їхню кількість у місті. Проте навколо цієї теми досі існує чимало міфів. 

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із зооволонтеркою Вікторією Куксою, щоб з’ясувати, чому стерилізація важлива, як вона проходить у місті та як мешканці можуть допомогти тваринам.

Міфи про стерилізацію: “тварина має народити хоча б раз”

За словами зооволонтерки Вікторії Кукси, серед мешканців досі поширені помилкові уявлення про стерилізацію.

Один із найчастіших міфів — переконання, що кішка чи собака повинна хоча б один раз народити, а вже потім її можна стерилізувати.

Втім, це не відповідає дійсності. “Міфи про стерилізацію серед міських жителів – що собака чи кішка повинна хоч один раз народити. Це неправда”, — пояснює волонтерка.

У селах, за її словами, поширене інше хибне переконання — нібито стерилізований собака гірше охоронятиме двір, втратить нюх і не зможе реагувати на небезпеку.

Так само часто можна почути, що кастровані коти перестають ловити мишей.

Насправді ж стерилізація не впливає на мисливські чи охоронні інстинкти тварин.

Що робити, якщо ви знайшли безпритульну тварину

Якщо мешканець знайшов тварину, яку потрібно стерилізувати, але не може зробити це самостійно, важливо не перекладати всю відповідальність на волонтерів.

За словами Вікторії Кукси, допомога тварині — це не один дзвінок, після якого проблему має вирішити хтось інший.

Містянам варто спробувати знайти можливості допомогти: домовитися про тимчасову перетримку тварини після операції, знайти транспорт, щоб доставити її до місця стерилізації.

За словами волонтерки, якщо людина дійсно опікується твариною у дворі, організувати стерилізацію однієї чи двох тварин значно легше, ніж волонтерам доглядати десятки собак і котів одночасно.

Як проходить стерилізація у Вільногірську

У місті існує два основні формати соціальної стерилізації.

Перший варіант — програма, яку замовляє місто.
У такому випадку до Вільногірська приїжджає спеціальна машина з обладнанням, мобільною операційною та місцем для післяопераційної перетримки.

Після відновлення тварин їх або випускають на місце вилову, або передають під опіку волонтерів.

Другий варіант — співпраця з благодійними фондами.
У цьому випадку ветеринари приїжджають до міста лише для проведення операцій, а інші організаційні питання — доставка тварин, догляд та перетримка — беруть на себе волонтери та опікуни.

Раніше журналісти Вільногірськ IN.UA вже розповідали, як проходять такі акції, зокрема під час останньої стерилізації тварин у місті 2025 року. Також у редакції пояснювали, чому однієї акції стерилізації собак на рік недостатньо, щоб суттєво зменшити кількість безпритульних тварин.

Як волонтери контролюють стан тварин після операцій

Після стерилізації волонтери підтримують зв’язок із тими, хто приніс тварин на операцію. Зазвичай це відбувається через спільні чати.

“У нас за одну стерилізацію може пройти 70 тварин. Ми пишемо в чаті, щоб усі відписалися, як пройшла операція і як тварина почувається”, — розповідає Вікторія Кукса.

Якщо виникають проблеми, волонтери зв’язуються з ветеринарами. За словами зоозахисниці, серйозні ускладнення траплялися лише в поодиноких випадках.

Водночас відповідальність за післяопераційний догляд лежить на людині, яка привезла тварину.

“Просто принести тварину і піти не можна. Якщо людина вже принесла її, то вона і надалі несе за неї відповідальність”, — наголошує волонтерка.

Як мешканці можуть допомогти

Допомога волонтерам не обмежується фінансами. Якщо люди підгодовують безпритульних тварин у дворі, вони можуть визначити, які саме тварини потребують стерилізації, об’єднатися з сусідами, щоб організувати їх доставку на операцію, знайти тимчасову перетримку після стерилізації.

Під час самих акцій стерилізації волонтерам також потрібна допомога на місці: приймати людей, допомагати одягати післяопераційні попони, переносити тварин у переноски та пояснювати правила догляду.

За словами Вікторії Кукси, охочих допомогти у Вільногірську багато.

“Люди приходять у свій вихідний і допомагають. Дуже багато людей з добрим серцем”, — каже вона.

Скільки безпритульних тварин у місті

Точної статистики безпритульних котів і собак у Вільногірську наразі немає.

За словами волонтерки, у кожному дворі є невеликі групи тварин — приблизно по п’ять-шість собак, частина з яких уже стерилізована.

Втім, через постійний рух тварин і відсутність системного обліку назвати точну кількість неможливо.

Чим стерилізація корисна для тварин

Стерилізація має не лише соціальний, а й медичний ефект.

За словами зооволонтерки, операція зменшує агресивну поведінку у тварин, допомагає запобігти онкологічним захворюванням, усуває ризики, пов’язані з гормональними препаратами.

Часто власники дають тваринам гормональні таблетки, щоб уникнути небажаного потомства. Однак це може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям.

“Тоді онкологія з’являється вже в молодому віці. Тому краще один раз стерилізувати і жити спокійно і господарям, і тварині”, — пояснює Вікторія Кукса.

Стерилізація — це не лише про контроль чисельності тварин. Це також про їхнє здоров’я, безпеку мешканців і відповідальне ставлення громади до тих, хто живе поруч із людьми.

Читайте також:

Тепло, зібране спільними зусиллями: до притулку у Вільногірську доставили дрова завдяки підтримці громади

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області завершив розгляд кримінального провадження щодо нанесення жінкою легких тілесних ушкоджень. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA 

Деталі злочину

Інцидент стався 20 листопада 2025 року близько 20:35 поблизу будинку №49 на вулиці Центральній, що розташований неподалік від міського парку Вільногірська. Між двома знайомими виник конфлікт, під час якого обвинувачена перейшла до фізичної сили: вона вдарила потерпілу долонею, повалила на землю та завдала удару її головою об асфальт.

Судове рішення

23 грудня 2025 року між прокурором та обвинуваченою, за участі її захисника, було укладено угоду про визнання винуватості. 3 березня 2026 року Вільногірський міський суд офіційно затвердив цей документ.

Враховуючи визнання вини та відсутність заперечень з боку потерпілої, суд призначив обвинуваченій покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Цей випадок привертає увагу перш за все тим, що демонструє застосування спрощеної процедури та призначення штрафу за кримінальний проступок.

Читайте також:

5 років в’язниці за камеру: у Вільногірську винесли вирок за крадіжку під час воєнного стану