Стерилізація собак у Вільногірську: чому однієї акції на рік недостатньо?

Цьогорічна кампанія зі стерилізації безпритульних собак у Вільногірську наближається до завершення: вже прооперовано близько 75 тварин — саме стільки було передбачено в межах фінансування з бюджету. Попри складний старт, команда впоралася з поставленим обсягом. Цього року до Вільногірська вперше приїхали фахівці з Харкова, ГО “ЗооКонтроль Україна”, які здійснювали відлов та стерилізацію. У місті, втім, залишилося ще чимало нестерилізованих собак, адже процес відлову виявився складнішим, ніж очікувалося.

Волонтерка Вікторія Кукса, яка вже багато років допомагає тваринам у місті, розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA, як насправді проходить процес стерилізації.

Без досвіду не впіймаєш: відлов ліг на плечі волонтерів

Цьогорічна команда зі стерилізації вперше працювала у Вільногірську. Перші дні далися їм нелегко — через особливу поведінку місцевих собак, які не йдуть до рук.

“Ці хлопці сказали, що в жодному іншому місті не бачили таких диких тварин. Там, куди вони приїжджали раніше, волонтери просто передавали їм собак — у нас же всі, які в руки даються, давно стерилізовані. Залишилися тільки дикуни. Вони були не готові до такого виклику, але дуже швидко переорієнтувались”, — розповідає Вікторія Кукса.

За її словами, після перших кількох днів команда перебудувала підхід, і справи пішли значно краще.

Зрештою, до завершення кампанії вдалося відловити навіть тих собак, які спочатку здавалися “невловимими”.

До роботи ветеринарів Вікторія претензій не має: “Операції проходили дуже добре. Лікар — швидкий, уважний, професійний. Собака перебуває під наглядом усі три дні. Але вся ця злагоджена система працює лише тоді, коли собаку вдається впіймати та привезти”.

Стерилізація один раз на рік — це замало

На думку волонтерки, одна стерилізаційна акція на рік — це неефективно.

“Ми зосереджуємось на одній кампанії, а щенята, які зараз виросли, вже знову вагітні. І це геометрична прогресія. Якби ми мали можливість проводити стерилізацію двічі на рік — наприклад, весною та восени — ми могли б значно скоротити кількість безпритульних собак”, — пояснює вона.

Пропозиції подавалися до міської ради, проте розподіл бюджету дозволив провести лише одну хвилю стерилізації. На заходи з регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 400 тисяч гривень, фінансування передбачене програмою “Утримання благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022 – 2026 роки”.

Волонтери шукають альтернативні шляхи: залучення нових організацій, можливість приймати лікарів частіше, але на меншу кількість тварин — наприклад, поквартально.

Проблемою залишається інфраструктура: перетримка, транспортування, супровід, адже у Вільногірську досі немає власної ветеринарної клініки чи комунального притулку, де б тварини могли проходити ці етапи на місці.

“Можливо, варто шукати організації на кшталт “Зооконтролю”, які мають і лікарів, і перетримку. І тоді не треба буде організовувати все з нуля”, — пропонує вона.

Журналістка звернулася за коментарем до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ростислава Варницького, який відповідає за це питання. Втім, на момент підготовки матеріалу він перебував у відпустці, тож отримати відповідь не вдалося. Після його повернення плануємо повторно звернутися, аби висвітлити позицію міської ради щодо подальших кроків.

Водночас волонтерка Вікторія Кукса наголошує, що наступного разу під час стерилізаційної кампанії пріоритет потрібно надати саме собакам жіночої статі, аби зменшити темпи розмноження безпритульних тварин.

Гнучкіші рішення та нові партнери

Це була спільна справа: волонтери, водії, мешканці. Попри складнощі, волонтерка з вдячністю згадує всіх, хто допомагав:

“Хочу подякувати Анні Хороцькій, яка працювала на локаціях біля комбінату, Інні Середі, яка взаємодіяла та допомагала по місту, а також багатьом людям, які просто сідали в машину, показували, де є собаки. Без них нічого б не вийшло”.

Станом на завершення кампанії всі 75 операцій були виконані, як і передбачалося в договорі. Але, як підкреслює Вікторія, у місті залишилося ще багато нестерилізованих собак.

Якщо ви бачите, що безпритульні тварини потребують допомоги, знаєте місця їхнього скупчення та готові долучитися до спільної роботи з волонтерами — звертайтесь безпосередньо до Вікторії в особисті повідомлення у Facebook.

Читайте також:

• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто
• Унікальні ліси і походження чорнозему: чим вас здивують у музеї Верхньодніпровська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

У Вільногірську винесли вирок місцевому жителю, який навесні цього року напав на знайому біля входу до ресторану. За нанесення легких тілесних ушкоджень суд призначив йому фінансове покарання.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі.

Деталі конфлікту

Інцидент стався пізно ввечері сьомого березня 2026 року біля ресторану “Гараж”, що розташований на вулиці Центральній у місті Вільногірськ. Між чоловіком, який працює слюсарем на місцевому підприємстві, та малознайомою йому жінкою виникла раптова словесна перепалка. Конфлікт на ґрунті неприязних відносин швидко перейшов у фізичну площину.

Під час сварки чоловік, стоячи впритул до жінки, без попередження вдарив її кулаком правої руки в область лівого ока. Від удару потерпіла впала на землю. Нападник одразу залишив місце події, не надавши постраждалій жодної допомоги та зникнувши у невідомому напрямку.

Медична експертиза зафіксувала у жінки синці на обох повіках лівого ока. Згідно з правилами судово-медичного визначення, такі травми кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Судовий розгляд та угода

Ще до початку судових засідань, 19 березня, між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Під час підготовчого засідання чоловік повністю визнав свою провину та розкаявся у вчиненому. Потерпіла на суд не з’явилася, але письмово підтвердила свою згоду на проведення засідання без її участі та затвердження запропонованої угоди.

Під час винесення рішення суд врахував низку факторів:

• щире каяття підсудного;
• відсутність обтяжуючих обставин;
• наявність офіційної роботи та стабільного доходу;
• відсутність попередніх судимостей;

Вирок суду

Наприкінці квітня суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим. Чоловіка визнали винним в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень. Йому призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речові докази, серед яких відеозаписи слідчих експериментів за участю сторін конфлікту, залишили в матеріалах судової справи.

Читайте також:

Попросив зателефонувати і втік: у Вільногірську засудили шахрая, який ошукав знайомого

У Кам’янському суд виніс вирок громадянину іншої держави, який із рушниці застрелив знайомого на очах у його дружини та дитини. Причиною події став конфлікт щодо грошового боргу. Суд призначив нападнику 12 років позбавлення волі та зобов’язав виплатити родині загиблого понад 700 тисяч гривень компенсації.

Про це йдеться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Розвиток конфлікту

У грудні 2021 року у місті Верхньодніпровськ між двома чоловіками сталася сварка через невиконані фінансові зобов’язання. Іноземець виступав посередником під час купівлі будинку та заборгував родині 4000 доларів. Словесна перепалка перейшла у бійку, під час якої кредитор завдав боржнику кілька ударів кулаками. Замість звернення до правоохоронних органів іноземець взяв обріз мисливської рушниці, набої та зателефонував дружині потерпілого для з’ясування їхнього місця перебування.

Нападник приїхав автомобілем до дачного будинку в одному із сіл та дочекався приїзду родини. Під час виходу подружжя з малолітньою донькою з машини зловмисник направив на чоловіка зброю. Дружина спробувала закрити собою чоловіка. Нападник вдарив жінку обрізом в обличчя, від чого вона впала на землю. Одразу після цього відбувся постріл. Жертва отримала тяжке дробове поранення лівого плеча, грудної клітки та легені з масивною внутрішньою кровотечею. Смерть настала на місці події.

Докази та спростування версії захисту

Лінія захисту будувалася на твердженні про самооборону та випадковий постріл. Згідно з цією версією, потерпілий нібито атакував нападника металевими вилами, через що зброя вистрілила мимовільно. На підтвердження відсутності прямого умислу обвинувачений посилався на свій професійний військовий досвід, службу в іноземних військових підрозділах та навички інструктора зі стрільби.

Судово-медичні та балістичні експертизи повністю спростували цю версію. На металевих вилах експерти не виявили біологічних слідів чи ДНК нападника. Постріл був здійснений спереду майже горизонтально з відстані від одного до трьох метрів, що унеможливлює версію про випадковий постріл вгору через удар вилами по руці. Професійна військова підготовка стала доказом повного контролю над зброєю з боку обвинуваченого.

Вирок та фінансові зобов’язання

Суд визнав чоловіка винним в умисному вбивстві. Вчинення злочину в присутності малолітньої дитини визнано обтяжуючою обставиною. Суд призначив покарання у вигляді 12 років позбавлення волі та зобов’язав стягнути з підсудного:

• 8 020 гривень витрат на поховання;
• 10 000 гривень витрат на правову допомогу;
• 200 000 гривень моральної шкоди дружині загиблого;
• 500 000 гривень моральної шкоди малолітній доньці;
• 2 166 гривень щомісячних виплат дитині до досягнення нею повноліття у 2032 році;
• 7 208 гривень на користь держави за проведення експертиз.

Читайте також:

Тракториста Вільногірського ГМК засудили за смертельний нещасний випадок на виробництві