Стерилізація собак у Вільногірську: чому однієї акції на рік недостатньо?

Цьогорічна кампанія зі стерилізації безпритульних собак у Вільногірську наближається до завершення: вже прооперовано близько 75 тварин — саме стільки було передбачено в межах фінансування з бюджету. Попри складний старт, команда впоралася з поставленим обсягом. Цього року до Вільногірська вперше приїхали фахівці з Харкова, ГО “ЗооКонтроль Україна”, які здійснювали відлов та стерилізацію. У місті, втім, залишилося ще чимало нестерилізованих собак, адже процес відлову виявився складнішим, ніж очікувалося.

Волонтерка Вікторія Кукса, яка вже багато років допомагає тваринам у місті, розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA, як насправді проходить процес стерилізації.

Без досвіду не впіймаєш: відлов ліг на плечі волонтерів

Цьогорічна команда зі стерилізації вперше працювала у Вільногірську. Перші дні далися їм нелегко — через особливу поведінку місцевих собак, які не йдуть до рук.

“Ці хлопці сказали, що в жодному іншому місті не бачили таких диких тварин. Там, куди вони приїжджали раніше, волонтери просто передавали їм собак — у нас же всі, які в руки даються, давно стерилізовані. Залишилися тільки дикуни. Вони були не готові до такого виклику, але дуже швидко переорієнтувались”, — розповідає Вікторія Кукса.

За її словами, після перших кількох днів команда перебудувала підхід, і справи пішли значно краще.

Зрештою, до завершення кампанії вдалося відловити навіть тих собак, які спочатку здавалися “невловимими”.

До роботи ветеринарів Вікторія претензій не має: “Операції проходили дуже добре. Лікар — швидкий, уважний, професійний. Собака перебуває під наглядом усі три дні. Але вся ця злагоджена система працює лише тоді, коли собаку вдається впіймати та привезти”.

Стерилізація один раз на рік — це замало

На думку волонтерки, одна стерилізаційна акція на рік — це неефективно.

“Ми зосереджуємось на одній кампанії, а щенята, які зараз виросли, вже знову вагітні. І це геометрична прогресія. Якби ми мали можливість проводити стерилізацію двічі на рік — наприклад, весною та восени — ми могли б значно скоротити кількість безпритульних собак”, — пояснює вона.

Пропозиції подавалися до міської ради, проте розподіл бюджету дозволив провести лише одну хвилю стерилізації. На заходи з регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 400 тисяч гривень, фінансування передбачене програмою “Утримання благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022 – 2026 роки”.

Волонтери шукають альтернативні шляхи: залучення нових організацій, можливість приймати лікарів частіше, але на меншу кількість тварин — наприклад, поквартально.

Проблемою залишається інфраструктура: перетримка, транспортування, супровід, адже у Вільногірську досі немає власної ветеринарної клініки чи комунального притулку, де б тварини могли проходити ці етапи на місці.

“Можливо, варто шукати організації на кшталт “Зооконтролю”, які мають і лікарів, і перетримку. І тоді не треба буде організовувати все з нуля”, — пропонує вона.

Журналістка звернулася за коментарем до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ростислава Варницького, який відповідає за це питання. Втім, на момент підготовки матеріалу він перебував у відпустці, тож отримати відповідь не вдалося. Після його повернення плануємо повторно звернутися, аби висвітлити позицію міської ради щодо подальших кроків.

Водночас волонтерка Вікторія Кукса наголошує, що наступного разу під час стерилізаційної кампанії пріоритет потрібно надати саме собакам жіночої статі, аби зменшити темпи розмноження безпритульних тварин.

Гнучкіші рішення та нові партнери

Це була спільна справа: волонтери, водії, мешканці. Попри складнощі, волонтерка з вдячністю згадує всіх, хто допомагав:

“Хочу подякувати Анні Хороцькій, яка працювала на локаціях біля комбінату, Інні Середі, яка взаємодіяла та допомагала по місту, а також багатьом людям, які просто сідали в машину, показували, де є собаки. Без них нічого б не вийшло”.

Станом на завершення кампанії всі 75 операцій були виконані, як і передбачалося в договорі. Але, як підкреслює Вікторія, у місті залишилося ще багато нестерилізованих собак.

Якщо ви бачите, що безпритульні тварини потребують допомоги, знаєте місця їхнього скупчення та готові долучитися до спільної роботи з волонтерами — звертайтесь безпосередньо до Вікторії в особисті повідомлення у Facebook.

Читайте також:

• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто
• Унікальні ліси і походження чорнозему: чим вас здивують у музеї Верхньодніпровська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Відпочинок — це те, чого ми чекаємо після важких робочих днів. Інколи хочеться вирватися з метушні великого міста, побути на природі та насолодитися новими враженнями. Від мальовничих кар’єрів і стародавніх вулканів до затишних екоферм та історичних пам’яток — ці місця стануть ідеальним вибором для проведення часу на вихідних та дозволять відпочити без зайвих турбот.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала кілька цікавих напрямків, що знаходяться недалеко від Дніпра.

Відпочинок: куди можна поїхати недалеко від Дніпра

Дніпропетровська область багата на різні активності для жителів, які бажають весело та з користю провести вікенд. Тут можна знайти і власні “Мальдіви”, і найстаріший вулкан Європи, і сучасні гастрономічні ферми. Детальніше про кожне з цих місць дізнавайтеся далі.

Вільногірський кар’єр (“Дніпровські Мальдіви”)

Одне з найпопулярніших місць для літнього та осіннього відпочинку на Дніпропетровщині — Вільногірський кар’єр. Раніше тут видобували цирконієві піски для скляного заводу, а зараз локація приваблює відпочивальників блакитною водою та білосніжним піском. Навіть у будні тут чимало людей з різних куточків області.

Від Дніпра до кар’єра близько 100 кілометрів. Автівкою дорога через Кам’янське займе приблизно 2 години. Також можна доїхати щоденною електричкою “Дніпро-П’ятихатки” — виходити потрібно на зупинці “104 км”, звідки до пляжу 15 хвилин пішки. Третій варіант — автобус до Вільногірська, а далі попутний транспорт.

На пляжі є білий пісок, але роздягальні відсутні. Є один платний туалет. Поблизу кар’єра працює точка прокату, де можна орендувати шезлонг та парасольку. Магазинів безпосередньо на пляжі немає. Сміттєвих баків також немає, хоча розміщені таблички із закликом не смітити; загалом на пляжі зберігається відносна чистота.

Серед розваг пропонують прокат квадроциклів і гідроциклів, “плюшок” та “бананів”, а також водяний батут.

Аполлонівський палеовулкан

Це унікальне природне утворення віком понад три мільярди років. Хоча колись вулкан височів над місцевістю, зараз це рівнина з пагорбами, поросла травою. Проте на дні досі можна побачити давні потоки лави та каміння.

Палеовулкан розташований за 50 км від центру Дніпра біля села Аполлонівка. Машиною дорога займе близько години. Також курсують міжміські автобуси (о 07:35 та 14:00), від яких доведеться йти 45 хвилин пішки або брати таксі. Важливо враховувати, що прямих зворотних рейсів немає.

Безпосередньо біля вулкана немає магазинів чи облаштованих зон відпочинку — найближчі знаходяться в селі. На території відносно чисто, але смітники відсутні.

Старі Кодаки

У селі Старі Кодаки, що за 20 км від центру Дніпра, можна провести час на місці зруйнованої понад 300 років тому Кодацької фортеці. Звідси відкривається чудова панорама на затоплений кар’єр та річку Дніпро. Тут можна порибалити, зробити гарні фото або просто прогулятися.

Автівкою дорога від центру займе близько 40 хвилин. Можна доїхати прямою маршруткою №109 (від площі Вокзальної до кінцевої зупинки у с. Старі Кодаки), а далі пройти 800 метрів пішки.

Ферма-сироварня “Зелений гай”

Якщо ви шукаєте контактного спілкування з природою, варто відвідати екоферму “Зелений гай”. Тут мешкають коні, корови, вівці, страуси та багато інших тварин, яких можна гладити й годувати.

Екскурсійні тури з Дніпра включають трансфер, розповідь про історію ферми, дегустацію крафтових сирів та відпочинок біля річки. Вартість організованого туру становить 890 грн для дорослих та 790 грн для дітей (4-13 років).

Равликова ферма “Ravlyk Park”

У селі Теплівка працює сімейна екоферма, де вирощують равликів. Екскурсія включає огляд плантацій, контактне спілкування з равликами та навіть равликові перегони.

Проте ферма відома не лише равликами. Власниця Ярослава Палієнко перетворила простір на місце, тісно пов’язане з українською культурою та традиціями. Тут часто проходять етнофестивалі та майстер-класи. У центрі ферми стоїть хатинка, наповнена старовинними предметами побуту — рушниками, глечиками, мотанками. Тут минуле живе поруч із сучасністю: на вікні може стояти старий програвач, а над ним — сучасний Wi-Fi-роутер.

Під час святкувань на подвір’ї грають цимбали, проходять майстер-класи з гончарства, а на вогні готують козацькі страви. Особливу атмосферу створюють частування домашніми варениками (зокрема і з равликовою начинкою), які організатори ліплять власноруч.

Читайте також:

Вареники, цимбали та равлики: редакція провела день на Фестивалі вареників у Теплівці 

Золоті дерева, мальовничі водойми, скелясті береги та старовинні споруди – восени Дніпропетровщина має чимало локацій для атмосферних фотосесій. Не обов’язково їхати далеко чи шукати краєвиди лише у Дніпрі – цікаві місця для яскравих кадрів є і в інших куточках області. 

ТОП-5 локацій, де осінню природу можна поєднати з незвичайними пейзажами та архітектурою – на Вільногірськ IN.UA.

Старі Кодаки

Старі Кодаки – мальовнича локація неподалік Дніпра, яка восени особливо добре підходить для атмосферної фотосесії. Тут можна поєднати природні пейзажі з історичним колоритом: схили Дніпра, просторі краєвиди, дерева, вкриті золотим і багряним листям, та залишки давньої Кодацької фортеці створюють різнопланове тло для кадрів. Восени природа додає локації теплих відтінків, а м’яке сезонне світло допомагає зробити фотографії більш затишними й кінематографічними.

Токівський водоспад

Невеликий каскад завдовжки близько 30 метрів, де вода спадає по масивних виступах червоного граніту, знаходиться біля селища Токівське, на річці Камʼянка. Восени Токівський водоспад набуває особливого настрою – теплі відтінки трави й осінньої рослинності контрастують із червоним гранітом та водою. Ця локація – ідеальний варіант локації для осінньої фотосесії, якщо хочеться не просто “осіннього парку”, а ефектних пейзажів із камінням та водою. 

Тунельна балка 

Тунельна балка – це природний оазис посеред Дніпра з різноманітними деревами, чагарниками, струмками та пішохідними стежками, що у жовтні вкривається жовтим, червоним та темно-зеленим листям. Тут можна отримати різноманітні осінні кадри: портрети серед золотого листя, атмосферні фото на лісових стежках, а також романтичні знімки біля схилів. 

Ліси Орлівщини

Один із найбільших лісових масивів області, загальна площа якого сягає близько 40 тисяч гектарів та знаходиться за 40 кілометрів від Дніпра. Ліс тут дуже різноманітний – дубові та байрачні ліси, вербові зарості, соснові бори та багато іншого. Восени місце є дуже фотогенічним: за одну поїздку можна отримати кадри у різних стилях. Зокрема, серед золотого дубового лісу можна отримати теплі осінні портрети, а біля озера та берега Самари – кадри з відображенням дерев у воді. 

Замок у Дніпровському

Одна з найбільш незвичайних локацій Дніпропетровщини для атмосферної фотосесії – Дача архітектора у селищі Дніпровському. Восени це місце особливо цікаве через контраст старого каменю та жовто-зеленого листя. На фоні замку можна зробити кадри у стилі середньовічної казки: портрети біля кам’яних стін, арок і вежі, фото зі сходами та кадри, де осіннє листя обрамляє споруду.

Читайте також:

Осінь на городі: прості поради для врожаю наступного року