Системи збору твердих побутових відходів: у Вільногірську діятиме змішана

Понад 80% населення України охоплено послугами з управління побутовими відходами. Це контейнерна, безконтейнерна система та пункти роздільного збору. У Вільногірську планують реалізувати змішану систему збору твердих побутових відходів. Для цього затвердили перелік 26 місць розміщення контейнерних майданчиків.

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Збір побутових відходів

У Вільногірську облаштують 26 контейнерних майданчиків. Про це повідомили Вільногірськ IN.UA в управлінні архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради. 

Сміттєві баки розмістять на таких вулицях:

1. Степова (в районі вулиці Зелена);
2. Степова (в районі вулиці Хмельницького);
3. Степова (в районі вулиці Центральна);
4. ім.Ю.М. Устенка (в районі вулиці Гоголя);
5. Молодіжна 8 (позаду будинку);
6. ім.Ю.М. Устенка 11;
7. Садова (в районі ПМСД);
8. Молодіжна 22 (в районі готелю);
9. Захисників України (район спорткомплексу);
10.  Захисників України 13,15 (район ТП);
11.  Молодіжна 28 (позаду будинку);
12.  Центральна 47б (район ТП);
13.  Молодіжна 34в (в районі АДС);
14.  Молодіжна 34 (позаду будинку);
15.  Бульвар Миру 2 (позаду будинку);
16.  Бульвар Миру 5,7 (в районі магазину «Гранд»);
17.  Молодіжна 44 – Бульвар Миру 1 (позаду будинку);
18.  Молодіжна 52 (позаду будинку);
19.  Молодіжна 55 (позаду будинку);
20.  Молодіжна 59 (позаду будинку);
21.  Молодіжна 62б (позаду будинку);
22.  Центральна 81 (позаду будинку);
23.  Бульвар Миру 13 (позаду будинку);
24.  Бульвар Миру 15 (позаду будинку);
25.  Бульвар Миру 15а (позаду будинку);
26.  Центральна 36 (позаду будинку).

Наразі майже 80% населення України охоплено послугами з управління побутовими відходами, повідомили Вільногірськ IN.UA у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.

За їх даними, станом на 2023 рік, на Дніпропетровщині загалом налічувалося 211 полігонів для сміття. З них 14 — перевантажені. А 139 — не відповідають нормам безпеки.

Відомо, що в області не вистачає 42 полігонів загальною площею 143,74 гектара, щоб охопити послугою управління побутовими відходами усі населені пункти.

Як повідомляють у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України, послуга з управління різними видами побутових відходів може надаватися за такими системами: 

• контейнерна — система, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів, зібраних в контейнери, на об’єкти відновлення чи видалення; 
• безконтейнерна — система, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів, зібраних в пластикові пакети, на об’єкти відновлення чи видалення; 
• пункти роздільного збирання побутових відходів (зокрема мобільні, оснащені транспортними засобами); 
• за заявкою споживача. 

Читайте також:

• На Дніпропетровщині планують створити кластерні полігони: один з них може бути поряд з Вільногірськом
• Сміттєвоз та баки передадуть на баланс КП «Жилкомсервіс»

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір