Топ найкращого фентезі: від дитячого до дорослого

Українські видавці відзначають стрімке зростання популярності фентезі-літератури серед читачів. Жанр захоплює як підлітків, так і дорослих завдяки захопливим сюжетам, багатогранним світам і глибоким героям, які все більше привертають увагу української аудиторії.

Редакція Вільногірськ.IN.UA  зібрала топ найкращих фентезі. 

«Пригоди змія багатоголового» Дара Корній

Скелястий Світ Вічного Літа населяють мудрі змії та дракони, які подолали заздрість і живуть у гармонії та злагоді, кожен має своє призначення й шанує закон. Однак несподівано цей чарівний Світ спіткало лихо: у Райському саду захворіли жар-птиці й вертоград із молодильними яблуками занедужав. Про це дізнаються друзі — юні Мотузочка й трьохголовий змій, якого всі називають Халепником за бешкетний норов. І строката компанія рушає у світ людей, щоб дізнатися правду й завадити непоправній катастрофі.

Читачі не тільки зануряться у плетиво незвичайних пригод, а й навчаться цінувати дружбу й дослухатися до свого серця. І ще переконаються в істинності заповідей Скелястого Світу, особливо в тому, що любов і повага до матінки Землі — понад усе.

«Срібна стріла» Лев Ґросман

Кейт — звичайна 11-річна дівчинка. У неї є брат Том, а ще — загадковий дядечко Герберт, з яким вони ніколи не бачилися. Та одного разу на день народження Кейт отримує від дядька неочікуваний подарунок: чарівний потяг, що зветься «Срібна стріла». І відтоді в житті Кейт і Тома відбуваються фантастичні події. Бо діти вирушають у мандрівку. І до світу пригод їх мчить «Срібна стріла». Надзвичайний потяг везе дітлахів у далекі краї, час від часу зупиняючись на чарівних залізничних станціях. Вони потрапляють туди, де мешкають екзотичні тварини, які, виявляється, можуть говорити. Туди, де Кейт і Том ніколи не бували, навіть у снах. На брата і сестру чекають пригоди й невідомість, яка хвилює та вабить. А ще ця мандрівка — це нагода врятувати цілий світ…

«Нічний цирк» Ерін Моргенштерн

Лондонські передмістя ХІХ століття, якими їх не знала історія. Конкорд, штат Массачусетс. Повітря повниться п’янкими пахощами карамелі й кориці. Вітер смикає чорно-білі смугасті намети мандрівного цирку. А чи це вже Прага? Хай куди вас приводить нічний цирк, щоразу затамовуєте дух від трюків татуйованої дівчини-змії; милуєтеся Крижаним Садом, який можна порівняти хіба що зі сном, або блукаєте чарівним Лабіринтом, а ще… Господи, скільки див!!! Але від першої сторінки ви розумієте, що тут панує магія. Адже цирк — це арена для змагань двох чарівників, які ще самі не знають, що ціна виграшу — кохання і життя. Як же виплутаються вони з цього магічного двобою, у який їх змалку втягли наставники? Чи не щезне цілий загадковий цирковий світ через чиїсь амбіції, чи не спопелять його чари?

«Лазарус» Світлана Тараторіна

1913 рік. У Києві вільно сусідять люди й нечисть — упирі, чорти, перевертні, лісовики, польовики й водяники. Століттями підтримується відносний лад. Люди керують Імперією, нечисть чекає на повернення свого легендарного царя — Змія. Але одного дня все змінюється.

В очереті біля Труханового острова, де здавна мешкають людиноподібні, знаходять приймака водяників з розпоротим животом. Доктор-змієголовець непохитний: загиблий — людина. Щоб розкрити таємницю і завадити новій війні між людьми й нечистю, залучають досвідченого слідчого Олександра Петровича Тюрина, який опинився у Києві проїздом.

Але чи зможе він побороти власних демонів і побачити те, у що довгі роки відмовлявся вірити?..

«Змієві вали» упорядник Володимир Аренєв

Антологія української фантастики останніх трьох століть. Це чудова нагода познайомитись з жанром, відкрити для себе нових авторів або ж насолодитись короткою прозою вже давно улюблених.

Читайте також:

• Кінопремʼєри жовтня 2024: 5 фільмів, які варто подивитися
• Сучасна українська література: що почитати вільногірцям

Рік у Вільногірській громаді був насиченим подіями, які оголювали болючі проблеми, викликали суспільний резонанс і водночас демонстрували здатність громади до самоорганізації та діалогу.

Редакція Вільногірськ IN.UA протягом року фіксувала ключові події — від резонансних інцидентів і комунальних питань до культурних ініціатив та рішень місцевої влади. Згадуємо головне — місяць за місяцем.

Січень: підпал будок для безпритульних тварин

Початок року ознаменувався обурливим інцидентом: у Вільногірську невідомі підпалили будки для безпритульних тварин, які раніше встановили волонтери. Подія викликала широкий резонанс серед містян, активістів і зоозахисників. Люди вимагали реакції поліції та покарання винних, а також порушили ширшу дискусію про ставлення до тварин у громаді.

Лютий: скандал через капусту і питання контролю якості

У лютому місто активно обговорювало можливе отруєння продуктами. Місцева жителька заявила про погіршення самопочуття після вживання капусти, придбаної у Вільногірську. Хоча офіційні висновки були обережними, ситуація підсвітила проблему контролю якості продуктів та відповідальності продавців.

Березень: музей у ліцеї №5 — для кого він працює?

Березень пройшов під знаком культури й історії. Редакція розповіла про історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5 та поставила важливе запитання: чи може він стати відкритішим і доступнішим для всіх жителів громади? Матеріали викликали інтерес до локальної історії та дискусію про роль таких просторів у житті міста.

Квітень: крадіжка великодньої експозиції

Напередодні Великодня Вільногірськ зіткнувся з неприємною подією — з міської галереї викрали частину великодньої інсталяції. Інцидент зачепив не лише питання безпеки публічного простору, а й став символом знецінення спільної праці та творчості.

Травень: дороги громади — цифри, роки й мільйони

У травні редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала детальний аналіз стану доріг у громаді: які вулиці ремонтували за останні 10 років, скільки коштів витрачено і як війна вплинула на інфраструктурні пріоритети. Матеріал аналітичної журналістики з опорою на цифри та офіційні дані.

Червень: Вільногірські “Мальдіви” — привабливо, але небезпечно

На початку літа знову заговорили про популярне місце відпочинку — колишній кар’єр, відомий як Вільногірські “Мальдіви”. Журналісти звернули увагу не лише на красу локації, а й на ризики для життя та здоров’я людей, закликавши до відповідальнішого ставлення до безпеки.

Липень: старт підготовки меморіалу “Живі, поки пам’ятаємо”

У липні громада дізналася про початок проєктних робіт зі створення меморіалу “Живі, поки пам’ятаємо”. Йдеться про майбутній простір пам’яті, який має вшанувати загиблих і стати важливим символом для міста в умовах війни.

Серпень: вода для сіл і дискусії навколо сесії

Серпень приніс гостре обговорення проблеми водопостачання у селах Доброгірське та Мар’янівка. Публікація протоколів сесії міськради викликала хвилю дискусій у соцмережах і знову привернула увагу до питання базових потреб мешканців громади.

Вересень: депутат без участі — мандат без рішення

У вересні на сесії міської ради вдруге розглядали питання про припинення повноважень депутата, який фактично не брав участі в роботі ради. Рішення так і не ухвалили, що породило запитання про політичну відповідальність та ефективність представницького органу.

Жовтень: зіпсований балкон і проблема безкарності

Жовтень запам’ятався історією місцевої мешканки, яка заявила про систематичне псування її балкону невідомими. Цей, на перший погляд, побутовий конфлікт оголив проблему відсутності дієвих механізмів захисту прав мешканців.

Листопад: 5 мільйонів на дороги у 2026 році

У листопаді депутати міської ради підтримали рішення про виділення 5 мільйонів гривень на ремонт доріг у 2026 році. Новина стала продовженням річної теми інфраструктури.

Грудень: досвід Вільногірська — на міжрегіональному рівні

Рік завершився позитивною подією: представники Вільногірської ради ВПО презентували кейси підтримки переселенців на міжрегіональній зустрічі у Полтаві. Це засвідчило, що громада не лише вирішує власні проблеми, а й ділиться напрацьованим досвідом з іншими.

Підсумок року

Події року у Вільногірській громаді — це поєднання болючих інцидентів, системних проблем і важливих кроків уперед. Матеріали Вільногірськ IN.UA не лише інформували, а й ставали приводом для обговорень, рефлексії та громадського контролю. 

Читайте також:

Тендер на дератизацію та дезінсекцію у Вільногірську не відбувся: нового оголошення поки немає

В листопаді 2025 року редакція Вільногірськ IN.UA писала про стан автобусних зупинок у місті. Тоді ж громадська організація “Ми масштабуємо добро” оголосила збір на облаштування приміської зупинки по вулиці Центральній. 

Минуло кілька місяців — журналістка редакції з’ясувала, на якому етапі реалізація ініціативи та коли мешканці побачать оновлену зупинку.

Про що писали восени

У листопаді редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про зупинки громадського транспорту в місті, звернувши увагу на їхній стан та умови комфорту для пасажирів. Саме тоді ГО “Ми масштабуємо добро” відкрила збір коштів на облаштування приміської зупинки по вулиці Центральній — однієї з ключових транспортних точок міста.

Зупинка має міжобласне значення: звідси курсують автобуси у напрямку Дніпра та інших населених пунктів. За словами активістів, саме тут щодня збирається найбільше пасажирів, зокрема жителів лихівського напрямку.

Що відповіли в УАКБ щодо ремонту зупинок

Нагадаємо, у листопаді редакція Вільногірськ IN.UA також отримала офіційну відповідь на інформаційний запит від Управління архітектури та капітального будівництва щодо можливого ремонту автобусних зупинок у громаді.

У відповіді зазначалося, що ремонт зупинок планують у 2025–2026 роках — за умови наявності фінансування.

“Проведення робіт із ремонту автобусних зупинок на території громади планується за наявності відповідного фінансування, що передбачає забезпечення необхідних бюджетних коштів або інших джерел, не заборонених законом”, — йдеться у відповіді управління.

Також у документі уточнюється, що у 2025 році ресурси громади обмежені, а кошти спрямовані на першочергові потреби. Відтак окремі питання благоустрою можуть бути розглянуті пізніше — за рішенням міської ради або її виконавчого комітету.

На якому етапі облаштування зараз

Голова ГО “Ми масштабуємо добро” Лілія Хрустальова розповіла журналістці, що реалізація проєкту дещо затягнулася через погодні умови та організаційні моменти, однак процес не зупинився.

“Станом на зараз у межах збору на облаштування зупинки зібрано 2 220 гривень. У нас трохи недостатньо, але ми знаємо, де знайти. Просто погодні умови не дозволяли залишити матеріали. Думаю, що найближче до кінця січня ми все виправимо”, — зазначила вона.

Лілія також додала, що до робіт залучені й місцеві підприємці: вони допомагають із розвантаженням та встановленням конструкцій. Частину матеріалів закуповують у магазині, розташованому поруч із зупинкою, що дозволяє оперативно вирішувати логістичні питання.

Хто долучився до збору

За словами Лілії Хрустальової, до ініціативи долучилися також працівники виконкому Вільногірської міської ради.

Водночас активістка звертає увагу: основну фінансову підтримку надали саме ті люди, які регулярно користуються громадським транспортом.

Лілія Хрустальова наголошує: часто мешканці не долучаються до подібних ініціатив, вважаючи, що проблема їх не стосується.

“Якщо кожну зупинку так обшивати — це близько 4,5 тисячі гривень. Це не мільйони”, — пояснює вона.

За її словами, навіть там, де зупинки формально існують, часто потрібно міняти лавки, оновлювати покраску або хоча б провести косметичний ремонт.

Чи планують працювати над зупинками далі

Після завершення робіт на Центральній ГО не відмовляється від подальших ініціатив, однак нині основний фокус організації — допомога військовим.

“Зараз у нас бронежилети, каски, сітки. Більше направлення — хлопцям”, — каже Хрустальова.

Водночас вона визнає: питання інфраструктури залишаються важливими, і за наявності підтримки громади до теми зупинок повертатимуться.

Як долучитися

Мешканці, які бажають підтримати облаштування зупинки, можуть долучитися до збору й зараз. За словами Лілії Хрустальової, допомогу можна передати безпосередньо через магазин будівельних товарів “Домовик”, що знаходиться біля зупинки, яку планують облаштовувати  — там знають усі потрібні розміри та допомагають з монтажем.

Редакція Вільногірськ IN.UA і надалі стежитиме за розвитком цієї ініціативи та повідомить читачам про завершення робіт. 

Читайте також:

Після невдалих торгів приміщення “Укрпошти” у Вільногірську знову виставили на аукціон