Топ найкращого фентезі: від дитячого до дорослого

Українські видавці відзначають стрімке зростання популярності фентезі-літератури серед читачів. Жанр захоплює як підлітків, так і дорослих завдяки захопливим сюжетам, багатогранним світам і глибоким героям, які все більше привертають увагу української аудиторії.

Редакція Вільногірськ.IN.UA  зібрала топ найкращих фентезі. 

«Пригоди змія багатоголового» Дара Корній

Скелястий Світ Вічного Літа населяють мудрі змії та дракони, які подолали заздрість і живуть у гармонії та злагоді, кожен має своє призначення й шанує закон. Однак несподівано цей чарівний Світ спіткало лихо: у Райському саду захворіли жар-птиці й вертоград із молодильними яблуками занедужав. Про це дізнаються друзі — юні Мотузочка й трьохголовий змій, якого всі називають Халепником за бешкетний норов. І строката компанія рушає у світ людей, щоб дізнатися правду й завадити непоправній катастрофі.

Читачі не тільки зануряться у плетиво незвичайних пригод, а й навчаться цінувати дружбу й дослухатися до свого серця. І ще переконаються в істинності заповідей Скелястого Світу, особливо в тому, що любов і повага до матінки Землі — понад усе.

«Срібна стріла» Лев Ґросман

Кейт — звичайна 11-річна дівчинка. У неї є брат Том, а ще — загадковий дядечко Герберт, з яким вони ніколи не бачилися. Та одного разу на день народження Кейт отримує від дядька неочікуваний подарунок: чарівний потяг, що зветься «Срібна стріла». І відтоді в житті Кейт і Тома відбуваються фантастичні події. Бо діти вирушають у мандрівку. І до світу пригод їх мчить «Срібна стріла». Надзвичайний потяг везе дітлахів у далекі краї, час від часу зупиняючись на чарівних залізничних станціях. Вони потрапляють туди, де мешкають екзотичні тварини, які, виявляється, можуть говорити. Туди, де Кейт і Том ніколи не бували, навіть у снах. На брата і сестру чекають пригоди й невідомість, яка хвилює та вабить. А ще ця мандрівка — це нагода врятувати цілий світ…

«Нічний цирк» Ерін Моргенштерн

Лондонські передмістя ХІХ століття, якими їх не знала історія. Конкорд, штат Массачусетс. Повітря повниться п’янкими пахощами карамелі й кориці. Вітер смикає чорно-білі смугасті намети мандрівного цирку. А чи це вже Прага? Хай куди вас приводить нічний цирк, щоразу затамовуєте дух від трюків татуйованої дівчини-змії; милуєтеся Крижаним Садом, який можна порівняти хіба що зі сном, або блукаєте чарівним Лабіринтом, а ще… Господи, скільки див!!! Але від першої сторінки ви розумієте, що тут панує магія. Адже цирк — це арена для змагань двох чарівників, які ще самі не знають, що ціна виграшу — кохання і життя. Як же виплутаються вони з цього магічного двобою, у який їх змалку втягли наставники? Чи не щезне цілий загадковий цирковий світ через чиїсь амбіції, чи не спопелять його чари?

«Лазарус» Світлана Тараторіна

1913 рік. У Києві вільно сусідять люди й нечисть — упирі, чорти, перевертні, лісовики, польовики й водяники. Століттями підтримується відносний лад. Люди керують Імперією, нечисть чекає на повернення свого легендарного царя — Змія. Але одного дня все змінюється.

В очереті біля Труханового острова, де здавна мешкають людиноподібні, знаходять приймака водяників з розпоротим животом. Доктор-змієголовець непохитний: загиблий — людина. Щоб розкрити таємницю і завадити новій війні між людьми й нечистю, залучають досвідченого слідчого Олександра Петровича Тюрина, який опинився у Києві проїздом.

Але чи зможе він побороти власних демонів і побачити те, у що довгі роки відмовлявся вірити?..

«Змієві вали» упорядник Володимир Аренєв

Антологія української фантастики останніх трьох століть. Це чудова нагода познайомитись з жанром, відкрити для себе нових авторів або ж насолодитись короткою прозою вже давно улюблених.

Читайте також:

• Кінопремʼєри жовтня 2024: 5 фільмів, які варто подивитися
• Сучасна українська література: що почитати вільногірцям

У Вільногірську розгортається криза навколо КП “Жилкомсервіс”. Керівництво підприємства офіційно повідомило про намір розірвати договори на обслуговування багатоквартирних будинків міста. Водночас на черговій сесії міської ради секретар міськради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

На черговій сесії міської ради, яка відбулася 27 березня 2026 року, секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії,звинувативши її менеджмент у бездіяльності та фінансових провалах, і запропонував достроково звільнити директора КП “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Івана Буряка.

Абсурд ситуації: управляюча компанія відмовляється управляти

Віднещодавна КП “Жилкомсервіс” розсилає листи, у яких повідомляє, що з 9 травня 2026 року відмовляється від управління багатоквартирними житловими будинками. 

Своє рішення керівництво “Жилкомсервісу” мотивувало нібито “складністю координації спільних дій, відсутністю спільного бачення розв’язання проблем, конструктивного діалогу та оперативного реагування”.

Секретар міської ради Олег Штамбург, який інформував депутатів про цей випадок, називає такий крок  прямим ухиленням підприємства від своїх прямих обов’язків:

Фінансова прірва: куди пішли 54 мільйони з бюджету

Окреме обурення міської влади викликає фінансовий стан підприємства, яке регулярно отримувало підтримку з міського бюджету. За словами Олега Штамбурга, протягом останніх чотирьох років міська рада виділила “Жилкомсервісу” понад 54 мільйони гривень фінансової допомоги (зокрема через поповнення статутного капіталу).

Ця сума є колосальною для міста і майже дорівнює сукупному річному фінансовому плану самої компанії, який становить 70 мільйонів гривень. Проте вливання коштів не дали очікуваного результату.

“Я не берусь судити про ефективність цих коштів, але ми з вами бачимо… якість послуг падає. Згідно з фінансовим звітом, управляюча компанія зменшила надходження від основної діяльності до 86%. Тобто, основна діяльність не виконується. Зростає дебіторська та кредиторська заборгованості“, — констатує секретар міськради.

Ще один приклад неефективного менеджменту, на який вказує Штамбург, пов’язаний з бездіяльністю у питаннях коригування тарифів для населення. Керівництво “Жилкомсервісу” скаржиться на збитковість послуг з управління та вивезення сміття, однак за чотири роки навіть не спробувало застосувати державний механізм індексації тарифів на рівень інфляції.

“Індексується пенсія, індексується заробітна плата, а цього (підвищення тарифу на рівень інфляції – прим.редакції) взагалі не було. Це повна бездіяльність. За чотири роки вони б отримали 7 мільйонів гривень. Що таке сім мільйонів? Це два нові сміттєвози. А для населення це було б збільшення плати на рівні всього 9 копійок“, — пояснює Олег Штамбург.

Загалом, сьогодні підприємство “Жилкомсервіс” виживає переважно за рахунок послуг з теплопостачання, але й цей тариф виглядає нерентабельним. У підсумку громада змушена компенсувати збитки комунальників (лише цьогоріч понад 4 мільйони гривень), забираючи ці кошти з інших важливих напрямків, наприклад, ремонту доріг.

Вимоги влади

Враховуючи катастрофічні фінансові показники та відмову виконувати статутні обов’язки, міська влада перейшла до радикальних дій. 18 травня 2026 року виконавчий комітет Вільногірської міської ради офіційно визнав результати роботи КП “УК “Жилкомсервіс” за 2025 рік незадовільними. Спираючись на це рішення, Олег Штамбург ініціював кадрові зміни на підприємстві.

“У зв’язку з цим ставлю на голосування протокольне доручення: від імені Вільногірської міської ради, як органу управління комунальним підприємством, рекомендувати міському голові достроково розірвати трудовий контракт, укладений з директором КП “УК “Жилкомсервіс“, — резюмував секретар міськради.

Зазначимо, що майже всі присутні депутати проголосували “за” звернення до міського голови Вільногірська з питання щодо звільнення керівництва “Жилкомсервісу”, крім самого директора підприємства Івана Буряка – він проголосував “проти”.

Читайте також:

У “Жилкомсервіса” забирають 6 мільйонів: деталі перерозподілу бюджету у Вільногірську

Життєві конфлікти іноді завершуються не просто розірваними стосунками, а й кримінальною відповідальністю. У Вільногірську суд виніс вирок військовослужбовцю, який під час сварки підняв руку на свою колишню співмешканку.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA проаналізувала матеріали справи та розповідає деталі цього інциденту.

Як розгорталися події

Конфлікт стався пізно ввечері 10 лютого 2026 року в одному з гуртожитків Вільногірська. Військовослужбовець зустрівся біля кімнати зі своєю колишньою дівчиною. Відомо, що до грудня 2025 року пара проживала разом, проте їхні стосунки не були офіційно зареєстровані.

Близько 22:20 між колишніми співмешканцями спалахнула раптова сварка. Емоції швидко переросли у фізичне насильство. Перебуваючи в коридорі, чоловік вдарив жінку відкритою долонею в ділянку лівого вуха. Від сильного удару потерпіла втратила рівновагу та впала на підлогу. Однак нападник на цьому не зупинився: він завдав жінці, яка лежала на підлозі, ще щонайменше три удари ногами по стегнах. Після цього чоловік самостійно припинив бити колишню співмешканку.

У результаті побиття жінка отримала синці на стегнах та сідницях. Судово-медична експертиза класифікувала ці травми як легкі тілесні ушкодження.

Проти військовослужбовця відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження). Слідство наголосило, що чоловік, маючи статус військового, грубо порушив вимоги Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту, які зобов’язують військовослужбовців бути дисциплінованими та не допускати негідних вчинків.

Розгляд справи

Враховуючи те, що злочин класифікується як кримінальний проступок, а сам обвинувачений повністю визнав свою провину, справу розглядали за спрощеною процедурою. Це означає, що суд ухвалив рішення без виклику сторін на засідання та без проведення класичного судового розгляду.

І обвинувачений (разом зі своїм адвокатом), і потерпіла надали письмові заяви про згоду на такий формат розгляду справи. Чоловік повністю погодився з усіма обставинами, які встановило слідство.

Вирок суду

Вільногірський міський суд ретельно вивчив усі матеріали справи. Суддя врахував, що чоловік раніше не мав судимостей та щиро розкаявся у скоєному, що є пом’якшувальною обставиною.

Однак суд звернув увагу і на обтяжувальні фактори. По-перше, нападник отримав негативну характеристику за місцем проходження військової служби. По-друге, злочин був вчинений щодо особи, з якою чоловік раніше перебував у сімейних відносинах.

У підсумку суд визнав військовослужбовця винним та призначив йому покарання у вигляді фінансового стягнення. Чоловік має сплатити штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Всі відеозаписи слідчих експериментів залишаться у матеріалах справи як речові докази.

Читайте також:

Студентка з Вільногірська отримала 5 років за привласнений iPhone: деталі судової справи