Три години музики просто неба: у Вільногірську благодійним концертом зібрали понад 5 тисяч гривень для поранених захисників

Українські пісні, дитячі голоси, оплески перехожих і благодійні внески просто посеред вулиці. У суботу, 11 липня, біля магазину “Аврора” у Вільногірську відбувся благодійний концерт народної студії естрадного вокалу Олега Ярошенка. 

Детальніше про концерт читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Майже пів сотні пісень заради допомоги військовим

Благодійний концерт тривав близько трьох годин. Програма налічувала 49 вокальних номерів, які виконували вихованці народної студії естрадного вокалу Олега Ярошенка різного віку – від наймолодших дітей до дорослих артистів. Разом із ними виступав і сам керівник народної студії.

Концерт організували з однією метою – підтримати військовослужбовців Вільногірської громади, які нині проходять лікування та реабілітацію після поранень.

За словами Олега Ярошенка, зібрані кошти передадуть двом захисникам громади – Артему Конопацькому та Олександру Васильєву.

“Мета концерту була – зібрати кошти та передати нашим хлопцям, воїнам ЗСУ Вільногірської громади, які проходять реабілітацію після поранень. Ми зібрали 5 517 гривень. Цю суму розділили між двома військовими”, – розповів Олег Ярошенко 

Від п’ятирічної вокалістки до досвідчених артистів

На імпровізованій сцені виступили вихованці студії різного віку та рівня підготовки.

Однією з наймолодших учасниць стала п’ятирічна Олександра Лазурко, яка займається вокалом лише два місяці, але вже встигла взяти участь у кількох концертах.

Також свої номери представили Рената Дробаха, Ліза Доброгорська, Михайло Чергінець, Софія Третяк та інші вихованці студії, які вже мають перемоги на всеукраїнських та міжнародних вокальних конкурсів.

До концерту долучилася й Ілона Шурупова – колишня учениця студії, яка після навчання у мистецьких закладах і роботи в Дніпрі повернулася до Вільногірська. Вона виконала кілька сучасних композицій, а також українську пісню “Пташечка-перепілочка”, яку співала ще у 2008–2009 роках. Особливої видовищності одному з номерів додало використання музичного інструмента тамбурина, який співачка майстерно поєднала зі своїм вокалом. 

Пісні, що викликали сльози й об’єднували людей

У концертній програмі звучали патріотичні композиції, пісні про Україну, маму, дитинство та мир. Особливі емоції викликали номери, присвячені військовим і людям, які через війну були змушені залишити свої домівки.

Сам Олег Ярошенко виконав пісню Павла Зіброва “А я хочу додому”, яку присвятив переселенцям та ведучій концерту Діані Матюшенко – дівчині з Маріуполя, яка нині живе у Вільногірську.

За словами організатора, під час деяких пісень глядачі не приховували сліз.

“Були дуже душевні моменти. Коли наш Михась співав пісню про маму, у людей з’являлися сльози на очах”, – поділився Олег Ярошенко.

Перехожі зупинялися, слухали й підтримували донатами

Попри спекотну погоду, біля імпровізованої сцени протягом усього концерту збиралися люди. Одні залишалися слухати кілька номерів, інші приходили спеціально, але майже постійно охочі підходили, щоб підтримати благодійну ініціативу фінансово.

За словами організаторів, саме небайдужість вільногірців допомогла зібрати понад п’ять з половиною тисяч гривень.

Олег Ярошенко також подякував усім, хто допоміг провести концерт. Зокрема, громадській організації “Бджола. Вільногірськ” – за подарунки для дітей, а колективу магазину “Аврора” – за допомогу з електроживленням, підготовкою локації та технічними питаннями під час виступу.

“Мріємо, щоб одного дня концерти були лише святом”

Організатор концерту каже, що сьогодні музика допомагає підтримувати українських захисників і згуртовувати громаду. Водночас найбільшою мрією залишається день, коли благодійні концерти більше не будуть необхідністю через війну.

“Хотілося б побажати всім нашим мешканцям, щоб скоріше закінчилася війна. Щоб ми могли співати, проводити концерти просто тому, що настав мир”, – сказав Олег Ярошенко.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

Фото іллюстративне

Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл України, які навчаються очно або у змішаному форматі, отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України, повідомляє Міністерство освіти і науки.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Програма охопить близько 3 мільйонів школярів. Для її реалізації у вересні–листопаді 2026 року держава спрямує до місцевих бюджетів понад 7,4 млрд гривень субвенції.

«Держава завчасно спрямовує громадам потрібний фінансовий ресурс, щоб з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це дає громадам можливість заздалегідь підготуватися до нового навчального року, вчасно провести всі закупівлі та якісно організувати харчування дітей», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для учнів початкової школи та 60 гривень — для учнів базової й профільної середньої освіти. Виняток становитимуть окремі прифронтові області, де діятиме спеціальний механізм фінансування за участю Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Обсяг коштів для кожної області визначатимуть залежно від кількості учнів, формату навчання, кількості навчальних днів, рівня відвідуваності, вартості харчування та моделі його організації в громаді. Розподіл субвенції здійснюватимуть обласні та Київська міська державні адміністрації.

Крім того, у школах планують запровадити системний моніторинг організації харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні також розробляють цифровий інструмент, який допоможе відстежувати ціни на продукти та вартість послуг харчування.

Розширення програми є частиною Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року, яку реалізують за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Її мета — забезпечити дітей якісним і здоровим харчуванням, а також модернізувати шкільні харчоблоки та оновити підходи до організації харчування.

Фото: Пресс-центр НБУ 

Із 4 вересня 2026 року в Україні з’явиться нова банкнота номіналом 2 000 гривень, повідомляє Вільногірськ IN.UA. із посиланням на Національний банк України. 

У Нацбанку пояснюють: запровадження купюри пов’язане не лише зі зростанням цін, а й зі змінами в економіці та потребою зробити готівкові розрахунки зручнішими.

За словами голови НБУ Андрія Пишного, від часу появи банкноти номіналом 1 000 гривень у 2019 році середня зарплата в Україні зросла майже втричі, а рівень цін – приблизно удвічі. Водночас обсяг готівки в обігу перевищив 970 млрд гривень, а понад половину її вартості вже становлять саме тисячогривневі купюри. У світовій практиці центральних банків це є одним із показників необхідності введення банкноти вищого номіналу.

У НБУ також наголошують, що під час війни готівка залишається важливим платіжним засобом, особливо в громадах, де через обстріли можуть виникати перебої зі зв’язком або безготівковими розрахунками.

Нова банкнота має зробити обіг готівки більш зручним. Для держави це означає менші витрати на друк, транспортування та зберігання грошей, для банків і бізнесу – швидше обслуговування та менші обсяги готівки, а для громадян – зручніше користування великими сумами.

Банкнота виконана у синіх кольорах і присвячена українському поету, дисиденту та правозахиснику Василю Стусу. На її лицьовому боці розміщено його портрет, а на зворотному – будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався. У дизайні також використані мотиви мозаїк Алли Горської та рядок із поезії Стуса: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».

Окрему увагу приділили захисту нової купюри. Вона містить понад 20 захисних елементів, зокрема нову анімовану полімерну стрічку, на якій під час нахилу банкноти Тризуб змінюється на знак гривні. За інформацією НБУ, це перша у світі банкнота з такою технологією захисту.

В обіг нову банкноту введуть 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: саме цього дня у 1965 році Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій у СРСР, а 4 вересня 1985 року загинув у радянському таборі.