Студії Олега Ярошенка виповнилося 30 років. Ювілейний концерт святкували у місцевому палаці культури. 

Більше у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Керівник студії Олег Ярошенко понад сорока років в музиці

55 річний керівник зразкової студії естрадного співу Олег Ярошенко надихається музикою понад сорока років. Грати почав на фортепіано з п’яти років, співає з шести. У 1973 році закінчив Вільногірську музичну школу по класу баян. Володіє інструментами такими, як баян, акордеон, труба та гітара. Ці навички здобув самостійно.

«Музика для мене це життя. Як і палац культури мій другий дім де я можу реалізовувати всі свої творчі плани»,  – ділиться керівник студії.

30 років  відзначила студія вже у квітні цьогоріч. Ювілейний концерт святкували в палаці культури. А починалось все у 1994 році, тоді Олегу керівництво палацу запропонували створити вокальну студію. Перший концерт студії був на День Зв’язківця та з нагоди святкування Дня Металурга. Вже навесні наступного року студія з шести вокалістів провела свій перший звітний концерт. 

Зараз вихованців під керівництвом Олега до 12 учнів. Виконують естрадний вокал. Віддають перевагу українським пісням. Заняття діти відвідують майже щодня. Солісти та вже випускники мають здобутки на міжнародних та Всеукраїнських конкурсах. 

«У мене була така учениця, Оля Мішагіна, то вона брала участь навіть у конкурсі «Нова хвиля» в одинадцятому році, який проходив у Ялті. І серед дітей з 8-ми до 14 років посіла п’яте місце. В тому ж році брала участь в «Голос країни діти» »,  – розповідає Олег. 

Олег Ярошенко пишається своїми вихованцями. Результатом праці вважає оплески глядачів. 

«Оплески можуть бути повсякденними, а якщо вже звучать оплески з емоціями зі свистом, то вже ми розуміємо, що ми на правильному шляху. Тому йдемо далі до вершин»,  –  ділиться керівник студії естрадного співу Олег.

На сьогодні солістка студії естрадного співу Марія Перепєчкіна знову стала володаркою двох гран-прі, у двох фестивалях у Харкові та Києві.

 «В мене є така солістка, Марія, яка за творчий рік отримала 5 гран-прі. Такого не було в нашому колективі за 30 років. Якби був конкурс «Голос країни» вона  була б вже там і перемогла, однозначно»,  – каже Олег.

Читайте також:

• Одна з перших скрипальок Вільногірська навчає дітей у місцевій школі мистецтв 
• На вибір репертуару вплинула війна: у Вільногірську співає народний хор «Металург»

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Петро Шиян відомий вільногірцям митець та педагог, який присвятив своє життя творчості та навчанню нових поколінь художників. На його честь у Вільногірську назвали Дитячу музичну школу, де він багато років працював. Культурний спадок чоловіка продовжує жити та радувати очі містян та гостей міста. Ганна Кавецька, донька митця поділилася з редакцією своїми спогадами про творчий шлях батька, розповівши про його дитинство, навчання та роботу. Адже містянам важливо пам’ятати про людей, які розвивали Вільногірськ та своїми силами створювали культурну спадщину для наступних поколінь. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Дитинство митця

Петро Шиян народився у селі, в бідній родині. Тоді ніхто не думав, що малювання може бути роботою. Але жага Петра до мистецтва не втихала. Він знаходив способи продовжувати малювати та не втрачав шансу займатися улюбленою справою навіть у таких складних обставинах. 

Попри складні умови, Петро знайшов шлях до мистецтва. Після закінчення восьмого класу, він вступив до Дніпропетровського художнього училища. Через відсутність художньої освіти, чоловік спочатку навчався на факультеті скульптури, але згодом перевівся на художнє відділення. Так Петро здобув профільну освіту не тільки з малювання, але й зі скульптури. Вже після закінчення училища Петро Шиян вирішив продовжувати навчання за мистецькою спеціальністю та вступив до Київського художнього інституту, де поєднував навчання з роботою.

Робота у Вільногірську

Не зважаючи на досвід життя у Дніпрі та у Києві, Петро після навчання вирішив переїхати до Вільногірська. Ганна розповідає, що його батьки жили на станції Нова Миколаївка, тому він хотів бути ближчим до родини. Потім чоловік зустрів маму Ганни. Так Вільногірськ став йому домом і він продовжив свій професійний шлях у місті. Петро був тоді одним з небагатьох художників-педагогів, що робило його роботу надзвичайно цінною для місцевої громади. 

Вже пізніше Петра запрошували працювати в інші міста, але він вирішив залишитися. Адже поруч були старенькі батьки, родина. Тож, він продовжував працювати та творити у Вільногірську.

Око художника і рука майстра завжди помітні

Петро Шиян за час свого життя створив багато пейзажів, графічних робіт, портретів. У місті відбувалися виставки з його роботами. Зараз його роботи можна побачити на третьому поверсі у другій школі та у бібліотеці Дитячої музичної школи імені Петра Шияна. Дочка передала закладу кілька робіт свого батька. 

Ганна згадує, як її батько майстерно працював з олівцем, створюючи прості, але виразні штрихи, які перетворювалися на завершені роботи. 

По стопах батька

Творчі гени у родині Петра передаються з покоління у покоління. Син Петра пішов стопами батька. Сама ж Ганна також обрала для себе творчу професію – музикантка. 

Робота Петра Шияна вплинула не тільки на родину. Він допоміг багатьом талановитим вихованцям поєднати своє життя з мистецтвом. Донька розповідає, що колись давно мала зустрічі з колишніми учнями. Хтось став художником, хтось залишив це заняття як хобі. Учні та колеги Петра Шияна завжди його згадують як старанного вчителя, який ніколи не кричав і у якого завжди на уроках була ідеальна дисципліна.

Коли колектив музичної школи запропонував перейменувати заклад на честь Петра, донька одразу підтримала цю ініціативу. Ганна каже, що це достойна пам’ять про батька, який багато зробив для міста. Петро привніс свій вклад в історію та розвиток Вільногірська, присвятив своє життя та творчість цьому місту. Тому приємно бачити, що місто віддає шану Петру за його роботу. 

Читайте також:

• Вільногірська художниця представила картини на персональній виставці у Києві
• Малює з трьох років: про що картини вільногірського митця Максима Бабича

Депутати місцевої ради це люди, які представляють інтереси мешканців громади у міській раді та безпосередньо впливають на прийняття рішень, що стосуються її функціонування. Депутати всіх рівнів, крім Парламенту, в Україні працюють на громадських засадах. Це значить, що вони не отримують заробітної плати за свою діяльність. Втім, їх дії, позиція та голос має вагу та вплив на теперішнє та майбутнє міста. Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з одним із місцевих депутатів Вільногірська, Антоном Боклагом, та розпитала про його депутатську діяльність, плани та перешкоди, які він зустрічає на своєму шляху. 

У жовтні 2020 року, під час чергових місцевих виборів в Україні, мешканці Вільногірська обрали новий склад депутатів міської ради. Тоді, разом з іншими, до виконання обов’язків місцевого депутата заступив й Антон Боклаг. З того часу на Вільногірськ і країну в цілому чекало багато змін. Але Антон продовжує свою активну депутатську діяльність.

Депутати, Вільногірськ

Посада депутата є шансом не тільки долучитися, але й ініціювати зміни в громаді на рівні органів місцевого самоврядування. Але розуміння того, які ці зміни відбуваються до входження на посаду та після є різним. Адже, реальні робочі процеси інколи відрізняться від того, як люди їх уявляють. 

«Коли я балотувався, то мені здавалося, що можна просто прийти й все швидко змінити. Зараз в мене є певні знання, досвід і я чудово розумію, що в Вільногірську дуже багато проблем. І в період воєнного стану ми маємо комплекс проблем і це не дуже легко вирішити, як всім здається. Знаєте, як мені кажуть знайомі, що можна прийти й сказати: давайте проголосуємо за все, щоб все в місті було добре. Але це так не робиться» – розповів депутат.

Також він пояснив, що під час воєнного стану є великі проблеми з наповненням бюджету. Це також впливає на можливості та швидкість здійснення змін у громаді та лімітує реалізацію ідей депутата. На його думку, зараз існує кілька головних проблем, які потребують активних дій. Першочергово це проблема підготовки до зими в умовах відключення електроенергії, робота містоутворюючих підприємств Вільногірська та передача на баланс громади цеху водопостачання філії «ВГМК» АТ «ОГХК». Але особливі занепокоєння у депутата викликає саме третє питання та те, як його над його розв’язанням працюють виконавчі органи ради. 

«Мені відомо, що працює комісія щодо передачі цеху водопостачання на баланс громади. Особисто я не знаю, на якому етапі це все зараз відбувається. Хоча остаточне рішення будуть приймати депутати, але мене не ознайомлювали з деталями. Я зараз розумію, що через місяць через два нам це рішення просто поставлять перед фактом. Це питання є, мабуть, найскладнішим за всю каденцію, бо це беззаперечно впливає на всю громаду» – пояснив Антон

Антон розуміє, що довіра мешканців до місцевої влади є низькою. На його думку, це спричинено комплексом проблем в місті й що такий рівень довіри є колективною відповідальністю всіх представників влади, зокрема і його самого.

Діяльність на посаді міського депутата

Місцеві депутати мають право подавати проєкти рішення до міської ради на розгляд та вносити свої пропозиції на проєкти, які готують виконавчі органи місцевого самоврядування. Таким чином вони впливають на ті регуляції, за якими буде працювати громада зараз та у майбутньому. 

«Основна статистика у нас така, що депутати міської ради практично не готують рішення, а вони подають пропозиції до вже існуючих. Тобто виконавчі органи ради виносять рішення, я, як депутат, маю право внести пропозицію або змінити щось в ньому. Найголовніше, що запам’яталося, це все ж таки те, що зараз вже у 2024 році зробила Верховна Рада, це пряма трансляція засідань нашої міської ради» – пояснює Антон

Рішення про прямі трансляції було особливо важливим для депутата. Ще до входження на посаду у 2019 році він подавав петицію до місцевої ради щодо цього. Але тоді, його заклики були проігноровані. Втім, ставши місцевим депутатом, він мав можливість реалізувати цю мету. 

Крім того, депутати активно впливають на розподіл бюджету у громаді.

«Вже в період воєнного стану, коли управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства вийшли з пропозиціями витратити у 2022 році 10 мільйонів гривень на будівництво доріг, то  я вніс пропозицію зняти 2 мільйони й направити на потребу Збройних Сил України. Тоді ми закупили дрони. Ну й у 23-му році, це, мабуть, будівництво свердловини за адресою Садова 30/21. Тоді також управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства хотіли будувати дороги, але я чесно кажучи не розумів, чому ми не підсилюємо критичну інфраструктуру нашої громади. Відповідна свердловина була вкрай важлива для цього району там проживає багато літніх людей» – розповів Антон

Обидва рази колеги з депутатського корпусу підтримали такі пропозиції й в результаті в місті з’явилася свердловина, а Збройні Сили України отримали додаткові дроні від Вільногірської міської територіальної громади. 

Як можна поспілкуватися з депутатом

Депутати — це обрані мешканцями представники громади. Тому виборцям потрібно мати можливість комунікувати з ними, розповідати про проблеми міста та пропонувати варіанти внесення позитивних змін. Антон розповідає, що він відкритий до такої комунікації, але інколи, самі мешканці не дуже активно реагують на оголошення про зустрічі з депутатами. Адже мешканці вільногірська частіше обирають спілкування телефоном. 

«На початку нашої каденції, це 20-й і 21-й рік ми проводили раз в місяць в міській раді прийом громадян. І на нього не проходили люди взагалі, хоча ми завчасно публікували на сайті міської ради й в телеграм-каналах, і в фейсбуці, але проходило там один-дві особи й все. Тому в основному до мене телефонують. Мій номер всі знають. Я завжди відповідаю, якщо не можу, то перетелефоную. Ми там пишемо депутатські акти, мені інколи там звернення направляють на електронну адресу. А прийом громадян — це особистий досвід, на нього люди просто не приходять» – розповідає Антон

Контакти Антона відкриті та знаходяться на офіційному сайті міської ради. Додаємо їх тут. Після початку повномасштабної війни особистих прийомів у раді вже не влаштовують. Але якщо люди захочуть  зустрітися з депутатом та обговорити проблеми міста та їх потенційні рішення, то він відкритий до таких пропозицій. 

Крім того, Антон є помічником-консультантом народного депутата від Вільногірська Дмитра Чорного. Він сприяє тому, щоб виборці могли комунікувати з ним та доносити до парламентаря свої пропозиції. Антон допомагає скласти звернення до нардепа і, за його словами, багато людей вже зверталися з таким проханням до нього та отримували відповіді.

Читайте також:

• Вільногірськ моє друге рідне місто: історія переселенця з Херсонщини
• Від суконь до балаклав та до ювелірної справи: шлях мешканки Вільногірська з 2022 року