У Вільногірську на Площі Героїв встановили прапори пам’яті на честь загиблих захисників

У вівторок, 15 липня, у Вільногірську на Площі Героїв з’явилося 81 маленьких прапорців із іменами загиблих військовослужбовців, які віддали життя за незалежність України.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA, яка була присутня на заході.

У Вільногірську вшанували пам’ять загиблих військовослужбовців

Ініціаторкою акції стала Тетяна Звягінцева — представниця спілки “Родини полеглих Героїв”. Саме вона запропонувала ідею встановлення прапорців як спосіб вшанування пам’яті. Спочатку планувалося реалізувати задум пізніше, але з огляду на символічність дати, приуроченої до Дня української державності, захід провели саме цього дня.

“Ми, українці, — як одна родина. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших Захисників — тих, хто віддав життя за кожного з нас. Це були наші діти, чоловіки, доньки, найближчі та найрідніші люди. Для нас вони — святі. Я хочу звернутися до всіх: давайте разом шанувати наше місто, берегти його й дбати про нього. Бо за нього поклали життя наші Герої”, – наголосила Тетяна Звягінцева.

Серед тих, хто цього дня прийшов на Площу Героїв у Вільногірську, був і Тарас Шевченко — місцевий мешканець, який встановив прапорець пам’яті на честь свого батька.

“Шевченко Максим Олександрович, 1982 року народження. Він загинув у 2022-му на Донецькому напрямку”, — коротко поділився хлопець.

Максим служив в Національній гвардії і загинув на донецькому напрямку, а тепер його ім’я — серед 81 Героя, які віддали життя за Україну й чия пам’ять вшанована на Площі.

На запитання, чому важливо зберігати й передавати цю пам’ять, Тарас відповідає просто, але з переконанням: “Це наша пам’ять. Її треба вшановувати. Це наша історія. Ми маємо знати, хто віддав життя за нас”.

Серед тих, хто цього дня встановлював прапорці пам’яті у Вільногірську, була й Людмила Олександрівна. Вона прийшла вшанувати свого сина — Біду Руслана Юрійовича.

Руслан народився у 1984 році. До повномасштабної війни не воював, але у травні 2024 року був мобілізований із Харківської області. Саме звідти його і призвали до лав ЗСУ. Служив у піхоті. Родина військового евакуювалася у Вільногірськ.

“Загинув у серпні, майже одразу після того, як пішов на фронт. Це був Курський напрямок, — розповідає мати. — Його поранили, він ще п’ять днів жив у київському військовому госпіталі, але врятувати не змогли”.

Руслан ніколи не був у Вільногірську — сюди родина переїхала вже, у березні 2022 року. Сам Руслан загинув 2024 році. Проте саме тут його й поховали: у рідному місті Попасній залишатися було неможливо через окупацію. Руслан працював рейщиком у кузнечному цеху вагоноремонтного заводу, був простим робітником.

“Він був дуже турботливим, завжди допомагав по дому”, — згадує мати.

На запитання, чому вона вважає важливим зберігати пам’ять про загиблих, Людмила відповідає просто і з болем: “Я думаю, що вони там відчувають, що про них пам’ятають. А мені й досі не віриться, що його немає. Хоча поховали вже, і все”.

Також до вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців долучився і міський голова Вільногірська Володимир Василенко і Антон Боклаг, секретар міської ради.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Волонтерська команда Вільногірська продовжує підтримувати українських військових, передаючи на передову необхідне спорядження та медичні засоби. 

Про це повідомляє Світлана Мількевич.

Нещодавно захисникам відправили 120 квадратних метрів маскувальних сіток, а також готують нові замовлення, зокрема великі капонірні сітки.

Окрім цього, на стабілізаційні пункти доставили антибіотики, знеболювальні препарати, перевʼязуввльні матеріали та фізіологічні розчини. 

Окремо одному з підрозділів передали евакуаційні ноші. Також військові отримали детектор для виявлення дронів “Чуйка 3.0”. За словами волонтерів, таке обладнання допомагає вчасно реагувати на загрози та рятує життя.

Реалізувати ці поставки вдалося завдяки підтримці благодійників і партнерів, а також внескам небайдужих громадян. Зокрема, частину коштів, 14 тисяч гривень, зібрали під час благодійного ярмарку у Вільногірському фаховому коледжі, який провели в межах тижня “Незламна весна”. 

До організації заходу долучилися викладачі, студенти та їхні батьки. Вони спільно підготували різноманітні домашні страви та смаколики, які представили на ярмарку. Захід пройшов у теплій і дружній атмосфері, об’єднавши учасників навколо спільної мети — допомоги українським військовим.

На зібрані коледжем кошти було придбано 4 великих рулони тканини та 2 рулони з грошей банки зарезервовані. 

Організатори наголошують: 

Читайте також:

Тепло, зібране спільними зусиллями: до притулку у Вільногірську доставили дрова завдяки підтримці громади

Останній тиждень березня у Вільногірську обіцяє бути по-весняному мінливим: із чергуванням ясних періодів та хмарності, але без істотних опадів. Температура повітря поступово зростатиме, даруючи все більше тепла наприкінці тижня.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA

Понеділок, 23 березня: температура вдень становитиме +12°. Незважаючи на те, що вранці хмар не було, вони зʼявляться у другій половині дня, але ввечері небо знову буде ясним. 

Вівторок, 24 березня: ніч — +2°, день — +12°. Хмарна погода протримається увесь день. 

Середа, 25 березня: мінімум — +5°, максимум — +9°. Хмарно, опадів не передбачається. 

Четвер, 26 березня: вночі близько +7°, вдень — +15°. У Вільногірську ранкові хмари поступово розвіються, вдень небо знову затягнеться, а вже під вечір хмарність повністю зникне. Опадів не передбачається.

Пʼятниця, 27 березня: температура коливатиметься від +8° до +16°. Небо буде ясним, без опадів. 

Субота, 28 березня: мінімальна температура становитиме +9°, максимальна — +15°. Хмарно з проясненнями, без опадів. 

Неділя, 29 березня: нічна температура — +8°, денна — +13°. Похмуро протягом усього дня.