У вівторок, 15 липня, у Вільногірську на Площі Героїв з’явилося 81 маленьких прапорців із іменами загиблих військовослужбовців, які віддали життя за незалежність України.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA, яка була присутня на заході.

У Вільногірську вшанували пам’ять загиблих військовослужбовців

Ініціаторкою акції стала Тетяна Звягінцева — представниця спілки “Родини полеглих Героїв”. Саме вона запропонувала ідею встановлення прапорців як спосіб вшанування пам’яті. Спочатку планувалося реалізувати задум пізніше, але з огляду на символічність дати, приуроченої до Дня української державності, захід провели саме цього дня.

“Ми, українці, — як одна родина. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших Захисників — тих, хто віддав життя за кожного з нас. Це були наші діти, чоловіки, доньки, найближчі та найрідніші люди. Для нас вони — святі. Я хочу звернутися до всіх: давайте разом шанувати наше місто, берегти його й дбати про нього. Бо за нього поклали життя наші Герої”, – наголосила Тетяна Звягінцева.

Серед тих, хто цього дня прийшов на Площу Героїв у Вільногірську, був і Тарас Шевченко — місцевий мешканець, який встановив прапорець пам’яті на честь свого батька.

“Шевченко Максим Олександрович, 1982 року народження. Він загинув у 2022-му на Донецькому напрямку”, — коротко поділився хлопець.

Максим служив в Національній гвардії і загинув на донецькому напрямку, а тепер його ім’я — серед 81 Героя, які віддали життя за Україну й чия пам’ять вшанована на Площі.

На запитання, чому важливо зберігати й передавати цю пам’ять, Тарас відповідає просто, але з переконанням: “Це наша пам’ять. Її треба вшановувати. Це наша історія. Ми маємо знати, хто віддав життя за нас”.

Серед тих, хто цього дня встановлював прапорці пам’яті у Вільногірську, була й Людмила Олександрівна. Вона прийшла вшанувати свого сина — Біду Руслана Юрійовича.

Руслан народився у 1984 році. До повномасштабної війни не воював, але у травні 2024 року був мобілізований із Харківської області. Саме звідти його і призвали до лав ЗСУ. Служив у піхоті. Родина військового евакуювалася у Вільногірськ.

“Загинув у серпні, майже одразу після того, як пішов на фронт. Це був Курський напрямок, — розповідає мати. — Його поранили, він ще п’ять днів жив у київському військовому госпіталі, але врятувати не змогли”.

Руслан ніколи не був у Вільногірську — сюди родина переїхала вже, у березні 2022 року. Сам Руслан загинув 2024 році. Проте саме тут його й поховали: у рідному місті Попасній залишатися було неможливо через окупацію. Руслан працював рейщиком у кузнечному цеху вагоноремонтного заводу, був простим робітником.

“Він був дуже турботливим, завжди допомагав по дому”, — згадує мати.

На запитання, чому вона вважає важливим зберігати пам’ять про загиблих, Людмила відповідає просто і з болем: “Я думаю, що вони там відчувають, що про них пам’ятають. А мені й досі не віриться, що його немає. Хоча поховали вже, і все”.

Також до вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців долучився і міський голова Вільногірська Володимир Василенко і Антон Боклаг, секретар міської ради.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Відділ освіти Вільногірської міської ради надав офіційну відповідь на колективне звернення громадян щодо стану укриттів у місцевих ліцеях. У документі йдеться, що всі приміщення відповідають нормам безпеки та дозволяють продовжувати навчання навіть під час повітряних тривог.

Редакція “Вільногірськ IN.UA” вирішила перевірити, чи дійсно укриття, зазначені у відповіді, особливо ті, що орендуються у підвальних приміщеннях житлових будинків, придатні для перебування школярів.

Вільногірський ліцей №3

Вільногірський ліцей №3 у своїй будівлі має найпростіше укриття. Крім того, для додаткової безпеки учні можуть перебувати в орендованому підвальному приміщенні триповерхового житлового будинку за адресою: вул. В. В. Варена, 34.

У червні 2025 року ліцей підписав  контракт  на облаштування укриття для учнів. Угода з місцевим підприємцем Євгеном Крюковим передбачає постачання 23 лавок та 3 стільців на суму 96111 тисяч гривень.

У відповіді зазначено, що укриття на вул. В. В. Варена, 34 відповідає нормам. Проте реальна перевірка показала інше.

Журналістка Вільногірськ IN.UA відвідала укриття за адресою вул. В. В. Варена, 34 й зазначила, що воно перебуває у незадовільному стані. У приміщенні є лампи та світильники, проте відсутня електропроводка, немає води. Замість лавок стоять піддони, відчувається сирість і пил. Перебувати там можливо, але умови далекі від комфортних.

Також із однієї кімнати є двері з решіткою, які закриті. Можливо, далі в приміщенні умови більш комфортні, але потрапити туди неможливо. З усіх кімнат, що відкриті, тільки стіни в коридорі пофарбовані.

Вільногірський ліцей №4

У Вільногірському ліцеї №4 укриття розташоване безпосередньо у приміщенні навчального закладу. Воно відповідає санітарно-гігієнічним нормам і дозволяє учням та педагогам безперервно продовжувати освітній процес під час тривоги.

Приміщення укриття обладнане всім необхідним для тимчасового перебування людей. Заклад має належну матеріально-технічну базу та стабільне підключення до мережі інтернет, що дозволяє організовувати навчання у будь-яких умовах.

Крім того, для забезпечення безпеки школярів використовується й орендоване укриття у підвальному приміщенні будинку за адресою: вул. Молодіжна, 38-А. Однак потрапити в нього журналістці не вдалося  — укриття було закрито під час відвідин.

Вільногірський ліцей №5

Вільногірський ліцей №5 розрахований на 923 учні та забезпечений усім необхідним для організації навчання в умовах воєнного стану. У закладі функціонують два найпростіші укриття, які розташовані у підвальних приміщеннях.

Вони обладнані вентиляцією, водою, аптечками, засобами пожежної безпеки та іншими ресурсами для перебування дітей та вчителів під час тривоги. Усі укриття відповідають вимогам і мають затверджені Акти оцінки об’єкта. Це дозволяє безпечно організовувати перебування учнів, не перериваючи навчальний процес.

Академічний Вільногірський ліцей №2

Окремо варто зазначити, що Вільногірський ліцей №2 було перепрофільовано в академічний ліцей. Це відкриває для учнів ширші можливості у навчанні та профільній підготовці, а також відповідає сучасним вимогам освітньої системи.

Усі заклади освіти Вільногірська мають укриття, проте не всі вони відповідають заявленим у документах нормам. Частина приміщень перебуває у незадовільному стані, а в деякі не вдалося потрапити, оскільки вони були зачинені. 

Читайте також:

• Вільногірські ліцеї оновлюють навчальну базу: мультимедійні панелі
• Що не так з розглядом петицій у Вільногірську?

У Волоському на Дніпропетровщині відкрили транзитний центр. У центрі можуть поселитися, ті хто рятується з прифронтових територій Синельниківщини.

Про це повідомив у Telegram начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

За потреба у центрі можуть прийняти і евакуйованих й з Донеччини

У центрі вже розгорнули 76 ліжок, а за необхідності кількість збільшать до 200. Є кімнати для проживання, їдальня, дитячий простір.

“Тут створені умови для людей з інвалідністю. Максимально переселенці можуть залишитися тут три дні. Тим часом – зареєструватися, оформити виплати. Отримати юридичні, психологічні, медичні послуги. І вирішити – куди рухатися далі. Тут є різні варіанти. Приймають переселенців Київщина, Рівненщина, Кіровоградщина”, — зазначив Сергій Лисак.

Він також додав, що за потреби у центрі можуть прийняти і евакуйованих з Донеччини.

Згодом можна розселитися у місцях тимчасового проживання на Дніпропетровщині.

Читайте також:

Учасники бойових дій та люди з інвалідністю від війни з числа ВПО можуть отримати до 2 мільйони гривень на житло