У Вільногірську прибрали територію біля Палацу культури та спорту

Нещодавно у Вільногірську провели прибирання території біля Палацу культури та спорту. Роботи тривали чотири дні й виконувалися без залучення бюджетних коштів.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася із місцевим депутатом Володимиром Мельником та дізналася подробиці.

Ініціатива — від підприємця, організація — за депутатом

Ініціатором став Володимир Давидов, підприємець та власник “Coffe лавка”, а організовувалося все це місцевим депутатом Володимиром Мельником. Володимир Давидов запропонував організувати прибирання території біля Палацу культури та спорту. Після того, як він звернувся до Володимира Мельника, той узявся за координацію робіт.

“Володя запропонував — ми погодилися. Захотілося зробити красу в місті”, — пояснив  Володимир Мельник.

Як проходило прибирання

За словами Володимира Мельника, прибирання тривало чотири дні. Були прибрані сміття та гілки, спиляні  дерева. До цього залучили шість осіб та задіяли власна техніка.

“Використовували екскаватор, монітор і КамАз самоскид. Уся техніка була наша”, — зазначив Володимир Мельник.

Роботи виконувалися власними силами та коштами підприємства, тож витрати не обраховувалися.

“Я не рахував витрат, бо техніка ж наша”, — додав Володимир Мельник.

Читайте також:

• Весна, сонце та чистота: як у Вільногірську пройшла екологічна акція
• Вільногірськ підтримує військових: як місто допомагає своїм героям

Цієї зими у Вільногірську сталося щось особливе. Посеред щоденних справ, на ринку, біля магазинів і просто на вулицях міста з’явився різдвяний вертеп. Не як сцена чи офіційний захід, а як жива, тепла зустріч. Вперше в історії міста його створила команда ГО “Бджола” — і до цієї ініціативи долучилися не лише вільногірці, а й внутрішньо переміщені особи, які нині живуть у громаді.

Що таке вертеп і чому це більше, ніж вистава

Український вертеп — це давня різдвяна традиція, що поєднує коляду, театралізоване дійство та живе спілкування з людьми. У ньому переплітаються біблійна історія народження Христа, народні персонажі, гумор і глибокі сенси. Вертеп завжди був “поруч із людьми»” — у дворах, хатах, на вулицях. Саме таким — відкритим і живим — його і вирішили зробити у Вільногірську.

“Нам усім дуже бракує живого тепла”

Ідея вертепу народилася з простого, але болючого відчуття — браку спільності.
Голова ГО «Бджола» Анастасія Бондар розповідає: “Цей рік був важким для кожного, і захотілося не просто “відмітити” Різдво, а прожити його разом. Вертеп став способом зібрати людей не навколо сцени, а навколо сенсів — віри, надії й взаємної підтримки”.

Коли традиція виходить до людей

Для Анастасії вертеп — це не офіційна подія і не вистава за сценарієм, а жива розмова: “Це традиція, яка завжди була поруч із людьми: у дворах, на вулицях, у хатах. Хотілося, щоб вертеп не був “заходом”, а теплим моментом, який може зустріти людину зненацька — дорогою з магазину чи під час прогулянки”.

Саме тому учасники вертепу пройшли містом: побували на базарі, у місцевих бізнесах, фінансовому управлінні, технікумі, реберні, біля міської ялинки та у пожежній частині.

Вертеп, що об’єднав різні долі

Особливістю цього вертепу стало те, що до нього долучилися не лише мешканці Вільногірська, а й внутрішньо переміщені особи, які через війну були змушені покинути свої домівки й нині живуть у місті.

Для когось це була перша коляда в новому місті, для когось — спосіб знову відчути себе частиною спільноти. Саме в цій спільності — людей із різними історіями, але спільними цінностями — і проявився справжній сенс вертепу.

Серед них — переселенка з Бахмута Марія, для якої вертеп став не просто святковою подією, а поверненням до себе: “Ми почали проводити вертепи в Бахмуті ще за 4–5 років до повномасштабної війни. До цієї традиції нас привчив один чоловік — він лемок, його батьків насильно переселили із Західної України, з Лемківщини. Коли ми ходили вертепом у Бахмуті, я вперше відчула свою причетність до України й до українців”.

Марія згадує, що їхні вертепи були театралізованими — з ролями, костюмами, колядками. Вони їздили до військових частин, у лікарні, брали з собою дітей і змалку привчали їх до українських традицій — ще тоді, коли війна для Бахмута вже була реальністю з 2014 року.

“Коли я долучилася до вертепу у Вільногірську, щоб разом пройтися вулицями, заспівати, показати цю традицію, я відчула, ніби повернулася додому. З’явилося відчуття тепла, справжньої домівки — ніби запахло домом”.

За її словами, особливо цінним було відчуття єдності — коли поруч йшли і місцеві мешканці, і переселенці: “Мені було дуже добре в цій компанії — там були мої знайомі, містяни, інші переселенці. Було приємно, як нас зустрічали люди на вулицях. Нам сигналили водії, а ми відповідали: “Христос рождається!”. Були й ті, хто не знав, що сказати у відповідь — я їх розумію, бо колись і сама такою була. Тому намагалася пояснювати”.

Для Марії цей вертеп став не лише різдвяною колядою, а символом того, що навіть після втрати дому можна знову відчути спільність, прийняття і живий зв’язок із українською традицією.

Очі, які говорять більше за слова

Найбільш емоційними для організаторів стали реакції людей: “Найбільше запам’яталися очі людей. Коли хтось спочатку просто зупинявся, а потім починав усміхатися, хреститися, дякувати або тихо витирати сльози. У такі моменти розумієш, що робиш щось справді важливе”.

Особливо зворушили слова літніх вільногірців:
“Давно такого не було” і “Ми таке пам’ятаємо з дитинства”.

Через вертеп команда ГО “Бджола” хотіла передати просту, але дуже важливу думку:

“Ми не самі. Навіть у складні часи ми можемо бути разом, підтримувати одне одного і берегти те, що робить нас українцями — нашу культуру, традиції й людяність”.

Традиції як форма спротиву

На думку Анастасії Бондар, саме зараз спільне проживання традицій має особливу вагу: “Війна — це не лише про фронт, а й про збереження нашої ідентичності. Коли ми проживаємо традиції разом, ми відчуваємо зв’язок поколінь і силу спільноти. Це теж форма спротиву і спосіб триматися”.

Свято, яке перетворилося на допомогу

Вертеп мав і благодійну мету. Усі кошти, зібрані під час коляди, команда ГО “Бджола” передасть патронатній родині Вікторії Слісаренко.

“Сьогодні будь-яка спільна подія має нести користь. Це спосіб перетворити святкову радість у реальну допомогу”, — пояснює голова організації.

У “Бджолі” не приховують — це лише початок: “Ми дуже хочемо, щоб вертеп став доброю щорічною традицією у Вільногірську. Наступного року мріємо залучити ще більше учасників і зробити його ще більш відкритим для громади”.

Долучитися може кожен — і місцеві мешканці, і переселенці, і ті, хто лише шукає своє місце в громаді.
Досвід не обов’язковий. Головне — бажання бути разом.

“Не вагайтеся. Просто приходьте. Тут немає “чужих” — тут є люди, які хочуть бути разом і робити світ навколо трохи теплішим”.

Перший вертеп від ГО “Бджола” показав: Вільногірськ — це спільнота, де є місце для кожного. І, можливо, наступного Різдва саме ви станете частиною цієї живої традиції. 

Читайте також:

У Вільногірську відкрили новий волонтерський центр: місце тепла, світла та незламної підтримки ЗСУ

В Україні заборонено продаж і використання більшості видів піротехніки. За порушення правил передбачені штрафи до 34 тисяч гривень або навіть обмеження чи позбавлення волі.

Більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Які обмеження діють і чи є винятки

З 6 листопада 2023 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів”. Документ забороняє використання практично всіх салютів і петард класів F2, F3 та F4 по всій країні.

Допускається використання лише піротехніки класу F1: бенгальських вогнів, фонтанів, феєрверків-свічок та хлопавок.

Продавати або передавати ці вироби дітям до 16 років заборонено.

Обмеження не поширюються на використання піротехніки Збройними силами України, Національною поліцією та аварійно-рятувальними службами у робочих цілях.

Відповідальність за порушення

За порушення правил передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність:

Адміністративна відповідальність (ст. 182 КУпАП) за недотримання правил додержання тиші та захисту населення від шуму:

• для громадян – від 85 до 255 гривень;
• для підприємців і юридичних осіб – від 255 до 510 гривень.

Кримінальна відповідальність за хуліганство (ст. 296 ККУ):

• штраф від 17 до 34 тис. гривень;
• пробаційний нагляд до 5 років;
• або обмеження волі на той же термін.

Якщо правопорушення скоєно групою осіб – можливе позбавлення волі до 4 років.

Відповідальність за продаж

Продавці піротехніки також несуть відповідальність:

• за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) – штраф від 17 до 34 тисяч гривень та конфіскація товару і виручки;
• за порушення правил виробництва, зберігання, перевезення та торгівлі піротехнічними засобами (ст. 195-6 КУпАП) – штраф від 595 до 1020 гривень та конфіскація піротехніки.

Відповідальність дітей

Діти з 16 років несуть повну адміністративну та кримінальну відповідальність, а за хуліганство – з 14 років.

Батьки відповідають за дії дітей молодшого віку:

• адміністративне порушення дитини – штраф від 850 до 1700 гривень;
• дії дитини, що містять ознаки кримінального правопорушення – штраф від 1700 до 5100 гривень.

Якщо ви стали свідком незаконного використання або продажу піротехніки, слід звертатися до поліції за номером 102.

Читайте також:

Бізнесу, місцевому самоврядуванню та комунальному підприємству потрібні працівники: актуальні вакансії у Вільногірську