Користувачі інтернету найчастіше стають жертвами фішингових сайтів, підроблених оголошень та фейкових прохань про допомогу, не підозрюючи, що за звичайним оголошенням про продаж можуть ховатися шахраї.
Про це повідомила завідувачка “Вільногірського бюро правничої допомоги” Наталія Чернявська.
Як захиститися від інтернет-шахраїв
Найпоширеніші види шахрайства в інтернеті: фішингові сайти, фейкові “магазини”, виманювання реквізитів карток чи паролів.
Такі дії підпадають під статтю 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Закон передбачає відповідальність від штрафу й громадських робіт до позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (у випадку особливо великих розмірів або організованих груп).
Як убезпечити себе:
- перевіряйте сайт чи продавця, звертайте увагу на https:// в адресі;
- не повідомляйте паролі чи CVV-коди навіть “працівникам банку”;
- використовуйте перевірені торговельні майданчики, бажано — з післяплатою;
- підключіть SMS або push-сповіщення банку;
- якщо пропозиція виглядає “занадто вигідною” — майже напевно це шахрайство.
Куди звертатися, якщо ви стали жертвою:
1. Кіберполіція України можна заповнити онлайн-форму на сайті або звернутися за допомогою за місцем проживання.
2. Ваш банк — терміново заблокуйте картку та подайте заяву.
3. Контакт-центр НБУ — 0 800 505 240.
4. Платформа “Stop Fraud” .
У заяві варто вказати час події, спосіб зв’язку з шахраєм, суму збитків, реквізити рахунків чи номер телефону та додати скріншоти чи квитанції.
Досвід мешканців
Журналісти Вільногірськ IN.UA поспілкувалися з мешканкою, якій, за її словами, телефонували шахраї. Проте їй вдалося уникнути пастки, адже вона вчасно розпізнала обман.
Одна з найпоширеніших схем, за якою їй телефонували шахраї, — це коли вони представляються популярним інтернет-магазином і просять підтвердити платіж на певну суму. Кожного разу сума різнилася — від 800 до 1000 гривень, пояснила у коментарі журналістам жінка.
“Фраза звучала приблизно так: “Добрий день, це інтернет-магазин. Ви підтверджуєте платіж на 860 гривень?” Я пам’ятаю, що нічого не замовляла. Вони уточнювали: “Може, це хтось із ваших рідних?” Після моєї відмови зазвичай кидали слухавку. Подібна ситуація повторилася ще через кілька років — ті самі питання від “інтернет-маназину”. Коли я запитала: “Звідки у вас мій номер телефону?” — вони кидали слухавку”.
Крім того співрозмовниця поділилася, що вона колись продавала річ на платформі безкоштовних оголошень. Їй написала жінка, яка захотіла зробити покупку, але через сервіс доставки.
“Все було нормально, поки вона не надіслала мені повідомлення з посиланням, що вона начебто провела оплату. Справа була в тому, що той сервіс не передбачає посилань для перевірки статусу оплати. За посиланням я не переходила, бо відразу зрозуміла, що це фішинг”.
Примітка: Фішинг — це вид шахрайства в інтернеті, коли зловмисники намагаються отримати ваші конфіденційні дані (паролі, логіни, реквізити банківських карток тощо) шляхом обману. Надсилають посилання на підроблений сайт, який виглядає як справжній (банк, інтернет-магазин, соцмережа).
Читайте також:
Підписуйтесь
