Мешканка Вільногірська Ангеліна Сторожко прийняла до себе кицю Марічку з місцевого притулку “Пухнастий батальйон”. Зараз семимісячна кішка звикає до нового дому та приносить радість новим господарям

З Ангеліною Сторожко поспілкувалася  журналістка Вільногірськ IN.UA та дізналася, як проходить адаптація киці Марічки.

Як Марічка знайшла родину

Ангеліна Сторожко розповіла, що рішення взяти кішку не було спонтанним. Воно було викликане бажанням знову мати живе створіння вдома.

“Після втрати улюбленця влітку, вдома стало порожньо. Хотілося, аби був хтось, кому можна буде дарувати турботу”, — поділилася Ангеліна.

Про свою майбутню улюбленицю Ангеліна дізналася з оголошення про те, що у притулку  “Пухнастому батальйоні” Марічка шукає родину. Тому вирішила навідатися до притулку.

“Коли я приїхала, вона сиділа там сама. Якось одразу відчувся зв’язок, і я її забрала”, — розповідає Ангеліна.

Так киця Марічка знайшла свій новий дім.

Життя в новій оселі

Зараз киця живе в Ангеліни Сторожко вже чотири тижні. З першого дня кішка Марічка поводилася спокійно і швидко освоїлася. Зі слів її господарки, вона лагідна, любить увагу та йде на контакт з усіма членами родини.

“Ми вирішили залишити те ім’я, яке в неї вже було. Лише буває звемо її Маша”, — розповіла Ангеліна.

Проте після переїзду у неї виникли проблеми зі здоров’ям.

“Зараз ми її лікуємо, але загалом вона добре почувається”, — каже Ангеліна.

Примітка. У Вівторок, 18 лютого, стало відомо, що киця Марічка померла через хворобу. Редакція Вільногірськ IN.UA приносить свої співчуття власникам. 

Попри це, киця Марічка продовжує звикати до нового життя. Вона стала домашньою улюбленицею, якій раді всі члени сім’ї.

Ця історія  — ще один приклад того, як тварини з притулку знаходять новий дім. Якщо ви також маєте бажання знайти свого ліпшого пухнастого друга, навідайтеся до “Пухнастого батальйону”. Адже зараз там мешкає багато котиків, які потребують турботи та мріють про власну домівку.

За всіма питаннями ви можете звернутися до власниці притулку “Пухнастий батальйон” Ольги Роговенко за цим номером:

+380 (68) 027 54 65

Читайте також:

• Історія «Котячого будинку»: як рятують котів від зимових холодів
• У Вільногірську знову отруїли собаку

У Кам’янському 34-річний чоловік незаконно заволодів вантажівкою роботодавця та продав його в іншому регіоні.

Про це повідомляє Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Ще у січні керівник попрохав працівника відігнати КАМАЗ на СТО для планового техогляду та ремонту. Однак чоловік, скориставшись відсутністю контролю з боку роботодавця, доручення не виконав, а вантажівку продав у Київській області.

Після цього чоловік на роботу не повернувся, але й це не допомогло. Зрештою правоохоронці розшукали викрадений транспортний засіб та повернули власнику.

Фігуранту повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України.

Читайте також:

• У Кам’янському судитимуть шахраїв, які пропонували неіснуючі дрова та послуги
• Які соціальні послуги у Вільногірську можу отримати вразливі категорії населення

Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

• У Вільногірську попрощалися з військовослужбовцем Олександром Свириденко
• Які соціальні послуги у Вільногірську можу отримати вразливі категорії населення