У Вільногірську вночі демонтували пам’ятну композицію на честь загиблих дітей: ініціаторка композиції звернулася до поліції

До редакції Вільногірськ IN.UA звернулася Наталія Зінчук, яка є ініціаторкою створення пам’ятного куточка “Діти – янголи країни”. За її словами, вночі невідомі без попередження демонтували композицію, яку протягом кількох місяців доглядали вихованці та небайдужі містяни. 

Детальніше про ситуацію читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

“Вранці побачила лише порожню клумбу”

За словами Наталії Зінчук, пам’ятний куточок був частиною її щоденного маршруту. Щоранку та після роботи вона підходила перевірити, чи все на місці.

Про демонтаж жінка дізналася від працівниць спорткомплексу, де вона працює тренеркою секції з пауерліфтингу.

“Мені сказали: “Ви бачили, що місця пам’яті вже немає?” Я одразу пішла туди. Побачила лише порожню клумбу, ямки від конструкцій і сліди демонтажу. Все було знято”, – розповідає тренерка.

За її словами, композиція була закріплена, тому демонтувати її швидко або випадково було неможливо.

“Там потрібно було і фізичну силу, і інструменти. Це робилося певний час. І зробили це вночі, коли ніхто не бачив”, – говорить Наталія.

Вона звернулася до виконувача обов’язків директора спорткомплексу Сергія Пойди, однак, за її словами, той повідомив, що не знає, хто проводив демонтаж. Пізніше, зі слів бухгалтерки закладу, тренерка дізналася, що всі демонтовані елементи знаходяться на території стадіону.

Того ж дня вихованці Наталії Зінчук перенесли композицію до тренерської кімнати, аби вона не залишалася просто неба.

Заява до поліції

Після побаченого Наталія Зінчук зателефонувала до поліції.

За її словами, спочатку на місце прибув екіпаж патрульної поліції, після чого викликали слідчо-оперативну групу.

“Я одразу сказала, що викликаю поліцію через акт вандалізму. Слідчо-оперативна група приїхала, усе сфотографувала, оглянула місце, у мене прийняли заяву та пояснення”, – зазначила вона.

Тренерка переконана, що якщо композицію вирішили прибрати, це мало відбуватися відкрито, із поясненням причин, а не вночі без попередження.

“Якщо це демонтаж, то чому його робили вночі, коли ніхто не бачить? На мою думку, це акт вандалізму”, – каже жінка.

Як з’явилося місце пам’яті “Діти – янголи країни”

Наталія Зінчук розповідає, що ідея створити окремий простір пам’яті загиблих дітей України виникла під час проведення спортивних змагань.

Вона хотіла, щоб її вихованці усвідомлювали ціну мирного життя та пам’ятали про дітей, які загинули через війну.

За словами тренерки, про намір облаштувати композицію адміністрацію спорткомплексу повідомили заздалегідь. Спочатку виникли суперечки щодо місця розташування, однак згодом, як стверджує Наталія, було погоджено певну ділянку клумби.

Саме там висадили дерево, встановили двох декоративних журавлів, а згодом – фігурки хлопчика та дівчинки.

Частину елементів придбали батьки вихованців, а журавлів подарував внутрішньо переміщений чоловік із Донецька, син якого також займається у тренерки.

Згодом біля дерева містяни почали залишати дзвіночки, білі стрічки, дитячі іграшки та квіти.

“Ми зрозуміли, що це місце стало потрібним людям. Вони приходили, фотографувалися, дякували. Діти гуляли поруч, але ніхто нічого не ламав і не нищив”, – згадує Наталія.

Що кажуть у поліції

У коментарі Вільногірськ IN.UA у поліції підтвердили факт звернення місцевої мешканки.

Правоохоронці уточнили, що юридично називати композицію меморіалом наразі не можна, оскільки такий статус має лише офіційно створений об’єкт.

Натомість у поліції говорять про символічну пам’ятну композицію, присвячену загиблим дітям.

За інформацією правоохоронців, звернення зареєстроване у Єдиному обліку заяв і повідомлень, а поліцейські встановлюють усі обставини події.

“До нас дійсно звернулася місцева мешканка, яка повідомила про зникнення іграшок та елементів конструкції із символічної пам’ятної інсталяції, присвяченої загиблим дітям. За цим фактом є реєстрація, правоохоронці встановлюють усі обставини події”, – повідомили у поліції.

Наразі офіційної інформації про те, хто саме ухвалив рішення демонтувати композицію та з яких причин це було зроблено, немає.

Редакція Вільногірськ IN.UA і надалі стежитиме за розвитком цієї ситуації та перебігом перевірки правоохоронців. Ми відкриті до позицій усіх сторін конфлікту й прагнемо об’єктивно висвітлити обставини події, аби допомогти громаді розібратися в тому, що сталося та чому пам’ятну композицію демонтували без публічного пояснення. 

Читайте також:

Війна їхніми словами: у Вільногірську військові поділилися особистими історіями під час відкриття місця пам’яті

У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд

У Лихівській громаді пожежники виїжджають не лише на загоряння в селищі, а й допомагають боротися з вогнем у лісах, лісосмугах і на пасовищах. Команду утримують коштом місцевого бюджету, а частину ремонтів у пожежній частині працівники виконують самостійно. 

Редакція Вільногірськ IN.UA побувала в комунальному закладі разом із Лихівською селищною головою Ларисою Савченко та дізналася, яке обладнання допомагає рятувальникам у роботі, як облаштовують пожежну частину та чому для ефективного реагування на пожежі важлива підтримка сусідніх громад.

Коли вогонь загрожує лісам

Одним із серйозних викликів для місцевої пожежної команди є загоряння сухої трави, лісосмуг і лісових масивів. Особливо напруженою робота стає в суху погоду, коли вогонь може швидко поширюватися на значні території.

За словами Лариси Савченко, у періоди підвищеної пожежної небезпеки команда може отримувати по три-чотири виклики на день. Серед найскладніших випадків – загоряння в сосновому лісі. Навіть після ліквідації пожежі вогонь може спалахнути знову, тому необхідно ретельно контролювати ситуацію.

Для боротьби з такими загоряннями важливі не лише оперативність пожежників, а й можливість дістатися до осередку займання. У лісових масивах і лісосмугах не всюди може проїхати пожежний автомобіль, тому рятувальникам доводиться використовувати додаткове обладнання.

Ранцеві вогнегасники та захисне спорядження

Під час відвідування пожежної частини Лариса Савченко ознайомила представників редакції з обладнанням, яке команда використовує у своїй роботі.

Зокрема, громада придбала спеціальні ранцеві вогнегасники – пристрої у вигляді рюкзаків, призначені для гасіння вогню за допомогою води. Кожен із них вміщує 22 літри води.

Таке обладнання особливо корисне під час гасіння пожеж у лісосмугах та інших місцях, куди пожежний автомобіль не може під’їхати безпосередньо до осередку займання.

Пожежник бере запас води із собою та гасить полум’я на місці. Коли вода закінчується, потрібно повернутися до автомобіля, поповнити запас і продовжити роботу.

Окрім цього, команда отримала гуманітарну допомогу – чотири комплекти спеціального спорядження для роботи в задимлених приміщеннях. За словами селищної голови, таке обладнання допомагає пожежникам працювати в умовах сильного задимлення, коли перебування всередині будівлі становить небезпеку.

Орієнтовна вартість одного комплекту, за словами Лариси Савченко, становить близько 170 тисяч гривень. Для місцевої пожежної команди це суттєва сума, тому гуманітарна підтримка має особливе значення для громади.

Утримання команди – коштом місцевого бюджету

Місцеву пожежну команду повністю утримують за кошти Лихівської громади. З місцевого бюджету фінансують комунальні послуги, обслуговування й утримання пожежної техніки, а також придбання необхідного обладнання та матеріалів.

Паралельно громада поступово оновлює приміщення пожежної частини. Як розповіла Лариса Савченко, будівля потребувала ремонту та поліпшення умов для працівників.

У приміщенні замінили вікна, оновили систему опалення та поліпшили внутрішні умови. Опалюється вся будівля. На момент візиту журналістів ремонтні роботи ще тривали.

Частину робіт працівники виконують власними силами. Це дає змогу поступово покращувати умови в пожежній частині та раціонально використовувати кошти місцевого бюджету.

Місце для відпочинку між викликами

Пожежна частина – це не лише гараж для автомобілів і приміщення для зберігання спорядження. Оскільки пожежники цілодобово перебувають на чергуванні та мають бути готовими виїхати на виклик у будь-який момент, важливо створити для них належні побутові умови.

У частині облаштовано кімнату відпочинку, кухню та побутові приміщення. Тут працівники можуть перепочити, приготувати їжу й скористатися пральною машиною.

Для дозвілля між виїздами облаштували місце з телевізором, тенісним столом і більярдом.

Важливу підтримку в облаштуванні пожежної частини громада отримала й цього року. За сприяння депутата Дніпропетровської обласної ради Анатолія Кукси у вигляді субвенції з обласного бюджету, наданої з урахуванням потреб виборців, було придбано меблі, телевізор і душову кабіну.

Завдяки цій підтримці вдалося покращити побутові умови працівників місцевої пожежної команди, які цілодобово перебувають на чергуванні та забезпечують безпеку мешканців громади.

Допомога сусідніх громад: спільна боротьба з вогнем

Місцева пожежна команда обслуговує 26 населених пунктів Лихівської громади. Однак під час масштабних загорянь власних сил і техніки може бути недостатньо.

За словами Лариси Савченко, під час гасіння пожеж у лісових масивах до роботи за потреби залучають пожежні підрозділи П’ятихатської, Вільногірської та Верхньодніпровської громад.

Така співпраця особливо важлива під час великих пожеж, коли для локалізації та ліквідації вогню необхідні додаткові сили, техніка й узгоджені дії рятувальників.

Взаємодопомога між громадами дає змогу ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації та захищати людей, їхнє майно й довкілля. Адже вогонь не зважає на адміністративні межі, а безпека мешканців є спільною відповідальністю.

Для Лихівської громади місцева пожежна команда – це не лише пожежний автомобіль, обладнання чи приміщення. Насамперед це люди, які цілодобово несуть службу, виїжджають на виклики, борються з вогнем і готові діяти навіть у найскладніших умовах. А підтримка громади, належне оснащення та співпраця із сусідами допомагають їм виконувати цю важливу роботу.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада