У Вільногірську витратили понад 9 мільйонів на контейнерний збір сміття

Контейнери для сміття придбали у 2024 році, однак вони досі не встановлені. Також не встановили спеціальні майданчики для сміттєвих баків, які теж придбали у 2024 році. Що заважає і що треба робити для розв’язання задачі, обговорили на депутатській комісії.

Як у Вільногірську планують розв’язувати проблему зі сміттям розповість Вільногірськ IN.UA

Як розв’язувати проблему сміття у Вільногірську?

Під час засідання постійної комісії Вільногірської міської ради міський голова Володимир Василенко розповів, що для встановлення баків, крім поточних питань, необхідно розглянути додаткові аспекти. Він зазначив, що контейнери та майданчики для них вже в наявності, але потрібно забезпечити проїзд до полігону. Раніше вже пропонував виділити на ці потреби близько 300 тисяч гривень, однак фінансування так і не було надано.

“Заїзд на полігон потрібно було розчистити, відремонтувати ями. На полігоні є майданчик, який укладений плитами та є ділянка, яка не облаштована. Це колишній кар’єр. На цей майданчик машини завозять сміття, потім бульдозером це сміття згортають в яму”, – розповів Володимир Василенко.

Крім того, міський голова переконаний, що потрібно придбати для міста резервний сміттєвоз, який буде працювати, якщо основний вийде з ладу. На закупівлю першого сміттєвозу витратили 5,2 мільйона гривень.

Міський голова Володимир Василенко зазначив, що раніше вже пропонували запустити проєкт частково, проте КП “Жилкомсервіс” відмовилося працювати за такою схемою. Також він наголосив, що у місті досі немає затвердженого плану управління відходами. За його словами, причина цього — відсутність відповідного плану на регіональному рівні, який мала розробити Дніпропетровська обласна адміністрація.

У 2020 році Дніпропетровська обласна рада ухвалила “Регіональний план управління відходами у Дніпропетровській області до 2030 року”. Проте наразі цей план не відповідає чинному законодавству, і в обласній раді розробляють новий варіант. Як пояснили в Дніпропетровській обласній раді, робота над планом триває.

Водночас заступник міського голови Ростислав Варницький повідомив, що новий план планують розробити в березні 2025 року, за умови виділення необхідних коштів.

Чому баки для сміття не можуть встановити?

За словами заступника міського голови Ростислава Варницького, на закупівлю контейнерів було витрачено 848,9 тисячі гривень, а на виготовлення металевих конструкцій для їх розміщення – 3,36 мільйона гривень.

Ситуацію прокоментував депутат міської ради Володимир Мельник, який вирішив уточнити витрати на сміттєві баки.

“Гроші витратили, а вони вже працюють? Громадяни користуються вже? У мене таке враження, начебто “Жилкомсервіс” як паразит на “тілі” місцевого бюджету”, – відреагував Володимир Мельник.

Станом на 25 лютого 2025 року майданчики для сміттєвих баків не встановили. Адреси для їх розміщення затвердили ще в червні 2024 року. 

Спецтехніка для збору сміття

Поки Вільногірськ користується старим сміттєвозом, та він не підходить для роботи з наявними контейнерами. 

Для уточнення можливості переобладнання старого сміттєвоза, та причини того, чому майданчики досі не встановлені, редакція Вільногірськ IN.UA звернулась головного інженера КП “Жилкомсервіс” Віталія Федоренка. 

“Це переобладнання неможливо зробити. З технічними, для того, щоб перейти на іншу систему збору, в нашому випадку на контейнерну, з використанням контейнерів, потрібні сміттєвози, які пристосовані для цього”, – головний інженер КП “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко.

Також Віталій Федоренко зазначив, що місто має лише один сміттєвоз який пристосований до роботи з новими баками. Якщо ця машина вийде з ладу, то і вся система контейнерного збору перестане функціонувати.

“Не функціонує воно до цього часу, тому що для того, щоб ця система могла працювати, потрібно мати достатню кількість обладнання, зокрема сміттєвозів. Для прикладу скажу вам. У нас один сміттєвоз в місті. Ми розставляємо по місту контейнера, баки і починаємо збирати сміття шляхом контейнерного. З якихось причин, це ж техніка, у нас сміттєвоз виходить з ладу і не може виїхати зібрати це сміття. Яка у нас буде ситуація в місті? Звичайно, ці баки наповняться, вивозитися не будуть.”, – підкреслив Віталій Федоренко.

Чи все-таки можливо переобладнати сміттєвоз?

Проте існує інша думка щодо переобладнання наявного сміттєвоза, про яку  редакції розповів колишній працівник КП “Жилкомсервіс” Олександр Щекодін.

“Маючі один повноцінно працюючий сміттєвоз для вивозу ТПВ, на якому час від часу необхідно проводити ТО чи ремонтні роботи. При цьому, забирати сміття з баків на той період буде неможливо. Але, на підприємстві є сміттєвоз, який також може працювати з вивантаженням сміттєвих баків, який і наразі працює по місту. Гідравлічна система в нього робоча. Тільки інша система захвату сміттєвого баку, яка не підходить під закуплені баки. Але це теж не проблема. Маючи власний досвід, я можу сказати що це можливо. Переобладнання сміттєвоза не займає великий час та не потребує великих коштів. Приведу Вам декілька прикладів. У місті Кременчук існує підприємство ViVa, яке займається виготовленням а також переобладнанням сміттєвозів. КП “Хмільниккомунсфер”, яке у 2019 році замовило ТОВ “Турбівський машинобудівний завод” переобладнання старих сміттєвозів на нові типи сміттєвих баків. Підприємство вирішило питання при заміні старих баків на нові з мінімальними фінансовими вкладанням”, – розповів Олександр Щекодін, в минулому працівник КП “Жилкомсервіс” та головний інженер КП “ВРЖП” у місті Часів Яр.

Читайте також:

• Вільногірці поділилися досвідом переходу на українську мову після повномасштабного вторгнення
• Як дорого хворіти на ГРВІ у Вільногірську: в яку суму обійдеться лікування

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу 

У Вільногірську 26 квітня біля пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС відбувся пам’ятний захід до 40-х роковин трагедії. Містяни, ліквідатори, ветерани-чорнобильці та представники міської влади зібралися, аби згадати героїв, які ціною власного життя рятували світ від наслідків катастрофи.

На заході побувала журналістка Вільногірськ IN.UA.

Хвилина мовчання за полеглими героями та Гімн України

Пам’ятний захід у міському парку, на майданчику біля пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, розпочався о 08:55.

Цьогорічна церемонія розпочалася не лише зі згадки про трагічні події 1986 року, а й із болючого сьогодення – війни, яка щодня забирає життя українців.

Присутні вшанували пам’ять усіх полеглих героїв хвилиною мовчання. Після цього над парком пролунав Гімн України.

На заході були присутні містяни, ветерани-чорнобильці, ліквідатори наслідків аварії, а також секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург.

“Кожна атомна електростанція є потенційним джерелом загрози”

Під час заходу ведучі нагадали про страшну ніч 26 квітня 1986 року, коли вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС назавжди змінив історію України та світу.

До слова запросили секретаря міської ради Олега Штамбурга.

“Честь і шана героям. Вічна пам’ять загиблим. В нинішніх умовах війни кожна атомна електростанція є потенційним джерелом загрози для людей, інструментом постійного шантажу з боку Росії для нас і для інших країн світу. Україна щодня стоїть на варті спільної безпеки. Пам’ятаємо про це і перемагаємо”, – сказав посадовець.

Окремо він звернувся до ліквідаторів, які були присутні на заході.

“Ви – живі свідки тих подій, тому кому, як не вам, передавати пам’ять про них наступним поколінням. Наша задача – примножувати її, вшановувати, поширювати. Вічна слава тим, хто не дожив до цих часів, вічна шана вам і слава нашій Україні”.

“40 років люди шукають відповіді”

Після виступу посадовця ведучі продовжили тематичну програму, поєднавши історичні факти, поезію та цифри, які досі вражають масштабами трагедії.

Вони нагадали, що аварія сталася 26 квітня 1986 року о 01:23, коли пролунали два вибухи на Чорнобильській АЕС.

Зі сцени лунали моторошні цифри: понад 600 тисяч ліквідаторів, 10% із них померли, 165 тисяч людей отримали інвалідність, 200 тисяч переселенців із зони відчуження. Понад 200 тисяч квадратних кілометрів, накритих радіоактивною хмарою.

Ведучі говорили про “синдром Чорнобиля”, постійний страх перед радіацією, втратами та болем, який багато родин несуть уже 40 років.

“40 років люди ставлять ці питання. 40 років шукають відповіді на них. 40 років шукають причину цього лиха”, – лунало зі сцени.

“У всіх причетних залишилася рана, яка не загоюється”

До слова також запросили учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, голову Вільногірської міської організації Всеукраїнської громадської організації “Союз Чорнобиль України” Олександра Кобзаря.

“Вже 40 років минуло від тієї трагедії, та ми не забуваємо про неї. В Україні, мабуть, немає такого місця, яке б не було пов’язане з горем Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідовував наслідки аварії. Комусь – рятувати життя і здоров’я потерпілих. А хтось допомагав матеріально і морально”, – сказав він.

За словами Олександра Кобзаря, Чорнобиль залишив глибоку рану в серцях людей.

“Цей день залишив чорні спогади. Він досі хвилює багатьох людей. У всіх причетних залишилася рана, яка не загоюється. Ми будемо пам’ятати цих людей, адже вони – це наша історія, це наші герої. Чорнобиль не можна забути. Людство не повинно його забувати ніколи”.

Свічки пам’яті, танець і пісня про Україну

Особливо зворушливим моментом заходу стала участь дітей.

Маленькі вільногірки поставили свічки до пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС – як символ пам’яті, скорботи та вдячності.

Також із тематичним танцювальним номером виступив вільногірський колектив “Перлинка”.

На завершення заходу маленька вільногірка виконала пісню про Україну “Пташка”, яка стала емоційною фінальною нотою церемонії.

Покладання квітів до пам’ятника

Завершився захід традиційною церемонією покладання квітів до пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.

У день 40-х роковин трагедії Вільногірськ знову зібрався разом, аби згадати тих, хто ціною власного життя та здоров’я врятував мільйони людей.

Чорнобиль залишається не лише сторінкою історії, а й нагадуванням про ціну людської помилки, силу самопожертви та важливість пам’яті – особливо сьогодні, коли Україна знову живе в умовах ядерної загрози.

Читайте також:

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан