У Вільногірську витратили понад 9 мільйонів на контейнерний збір сміття

Контейнери для сміття придбали у 2024 році, однак вони досі не встановлені. Також не встановили спеціальні майданчики для сміттєвих баків, які теж придбали у 2024 році. Що заважає і що треба робити для розв’язання задачі, обговорили на депутатській комісії.

Як у Вільногірську планують розв’язувати проблему зі сміттям розповість Вільногірськ IN.UA

Як розв’язувати проблему сміття у Вільногірську?

Під час засідання постійної комісії Вільногірської міської ради міський голова Володимир Василенко розповів, що для встановлення баків, крім поточних питань, необхідно розглянути додаткові аспекти. Він зазначив, що контейнери та майданчики для них вже в наявності, але потрібно забезпечити проїзд до полігону. Раніше вже пропонував виділити на ці потреби близько 300 тисяч гривень, однак фінансування так і не було надано.

“Заїзд на полігон потрібно було розчистити, відремонтувати ями. На полігоні є майданчик, який укладений плитами та є ділянка, яка не облаштована. Це колишній кар’єр. На цей майданчик машини завозять сміття, потім бульдозером це сміття згортають в яму”, – розповів Володимир Василенко.

Крім того, міський голова переконаний, що потрібно придбати для міста резервний сміттєвоз, який буде працювати, якщо основний вийде з ладу. На закупівлю першого сміттєвозу витратили 5,2 мільйона гривень.

Міський голова Володимир Василенко зазначив, що раніше вже пропонували запустити проєкт частково, проте КП “Жилкомсервіс” відмовилося працювати за такою схемою. Також він наголосив, що у місті досі немає затвердженого плану управління відходами. За його словами, причина цього — відсутність відповідного плану на регіональному рівні, який мала розробити Дніпропетровська обласна адміністрація.

У 2020 році Дніпропетровська обласна рада ухвалила “Регіональний план управління відходами у Дніпропетровській області до 2030 року”. Проте наразі цей план не відповідає чинному законодавству, і в обласній раді розробляють новий варіант. Як пояснили в Дніпропетровській обласній раді, робота над планом триває.

Водночас заступник міського голови Ростислав Варницький повідомив, що новий план планують розробити в березні 2025 року, за умови виділення необхідних коштів.

Чому баки для сміття не можуть встановити?

За словами заступника міського голови Ростислава Варницького, на закупівлю контейнерів було витрачено 848,9 тисячі гривень, а на виготовлення металевих конструкцій для їх розміщення – 3,36 мільйона гривень.

Ситуацію прокоментував депутат міської ради Володимир Мельник, який вирішив уточнити витрати на сміттєві баки.

“Гроші витратили, а вони вже працюють? Громадяни користуються вже? У мене таке враження, начебто “Жилкомсервіс” як паразит на “тілі” місцевого бюджету”, – відреагував Володимир Мельник.

Станом на 25 лютого 2025 року майданчики для сміттєвих баків не встановили. Адреси для їх розміщення затвердили ще в червні 2024 року. 

Спецтехніка для збору сміття

Поки Вільногірськ користується старим сміттєвозом, та він не підходить для роботи з наявними контейнерами. 

Для уточнення можливості переобладнання старого сміттєвоза, та причини того, чому майданчики досі не встановлені, редакція Вільногірськ IN.UA звернулась головного інженера КП “Жилкомсервіс” Віталія Федоренка. 

“Це переобладнання неможливо зробити. З технічними, для того, щоб перейти на іншу систему збору, в нашому випадку на контейнерну, з використанням контейнерів, потрібні сміттєвози, які пристосовані для цього”, – головний інженер КП “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко.

Також Віталій Федоренко зазначив, що місто має лише один сміттєвоз який пристосований до роботи з новими баками. Якщо ця машина вийде з ладу, то і вся система контейнерного збору перестане функціонувати.

“Не функціонує воно до цього часу, тому що для того, щоб ця система могла працювати, потрібно мати достатню кількість обладнання, зокрема сміттєвозів. Для прикладу скажу вам. У нас один сміттєвоз в місті. Ми розставляємо по місту контейнера, баки і починаємо збирати сміття шляхом контейнерного. З якихось причин, це ж техніка, у нас сміттєвоз виходить з ладу і не може виїхати зібрати це сміття. Яка у нас буде ситуація в місті? Звичайно, ці баки наповняться, вивозитися не будуть.”, – підкреслив Віталій Федоренко.

Чи все-таки можливо переобладнати сміттєвоз?

Проте існує інша думка щодо переобладнання наявного сміттєвоза, про яку  редакції розповів колишній працівник КП “Жилкомсервіс” Олександр Щекодін.

“Маючі один повноцінно працюючий сміттєвоз для вивозу ТПВ, на якому час від часу необхідно проводити ТО чи ремонтні роботи. При цьому, забирати сміття з баків на той період буде неможливо. Але, на підприємстві є сміттєвоз, який також може працювати з вивантаженням сміттєвих баків, який і наразі працює по місту. Гідравлічна система в нього робоча. Тільки інша система захвату сміттєвого баку, яка не підходить під закуплені баки. Але це теж не проблема. Маючи власний досвід, я можу сказати що це можливо. Переобладнання сміттєвоза не займає великий час та не потребує великих коштів. Приведу Вам декілька прикладів. У місті Кременчук існує підприємство ViVa, яке займається виготовленням а також переобладнанням сміттєвозів. КП “Хмільниккомунсфер”, яке у 2019 році замовило ТОВ “Турбівський машинобудівний завод” переобладнання старих сміттєвозів на нові типи сміттєвих баків. Підприємство вирішило питання при заміні старих баків на нові з мінімальними фінансовими вкладанням”, – розповів Олександр Щекодін, в минулому працівник КП “Жилкомсервіс” та головний інженер КП “ВРЖП” у місті Часів Яр.

Читайте також:

• Вільногірці поділилися досвідом переходу на українську мову після повномасштабного вторгнення
• Як дорого хворіти на ГРВІ у Вільногірську: в яку суму обійдеться лікування

Для молоді це не просто завершення навчання, а старт нового етапу життя — з професійними рішеннями, відповідальністю та реальними виробничими викликами. У навчальному закладі відбувся випуск студентів за робітничими професіями, затребуваними на ринку праці.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Захист як підсумок навчання

Свої знання, практичні навички та професійну зрілість продемонстрували випускники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти” за професією “Машиніст екскаватора. Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування. Електрогазозварник”.

Захист дипломних проєктів став не формальністю, а реальним іспитом на готовність працювати у виробничих умовах. Студенти презентували свої роботи, аналізували виробничі ситуації, пропонували технічні рішення та аргументували власний вибір технологій.

Кожен проєкт — це досвід. Кожен захист — це впевненість у власних силах.

“Тепер ми розуміємо відповідальність професії” — думки випускників

Самі випускники зізнаються: хвилювання перед захистом було, але разом із ним — і відчуття готовності.

“Було непросто, але ми багато практикувалися. Під час захисту я зрозумів, що справді розбираюся в тому, що роблю. Це додає впевненості перед виходом на роботу”, — ділиться один із випускників Ілля.

Інша студентка Ольга зазначає, що навчання дало не лише професію, а й уміння мислити: “Нас вчили не просто виконувати завдання, а розуміти процеси, аналізувати помилки й шукати рішення. Думаю, це знадобиться на будь-якому підприємстві”.

Майстер виробничого навчання: “Це випуск, яким можна пишатися”

Майстер виробничого навчання, який випускає групу, наголошує: цей випуск — результат спільної наполегливої роботи студентів і педагогів.

“За роки навчання ці хлопці й дівчата дуже виросли. Вони навчилися працювати з обладнанням, дотримуватися техніки безпеки, відповідати за результат. Сьогодні ми бачимо сформованих молодих фахівців”, — говорить майстер.

За його словами, багато студентів уже мають плани щодо працевлаштування та подальшого професійного розвитку.

Викладачка загальноосвітніх дисциплін додає: захисти показали, що випускники вміють поєднувати знання з практикою.

“Їхні роботи — це не шаблони, а продумані рішення. Молодь вміє мислити професійно, а це головне для сучасного виробництва”, — зазначає вона.

Попереду — робота і нові можливості

Кожен випускник цього випуску — це фахівець, готовий працювати, розвиватися та робити свій внесок у економіку й відновлення країни.

Попереду — робота, нові можливості та професійні перемоги.

У закладі освіти пишаються випускниками та дякують викладачам і майстрам виробничого навчання за підтримку, знання й віру в молодь.

Читайте також:

Спорт, єдність і польова кухня:  у Саксагані відзначили День українського козацтва

Гігієнічні прокладки – звичний предмет у кожній жіночій сумочці. Але чи замислювалися ви, яка інженерна думка стоїть за цим тонким шматочком матеріалу? Сучасна гігієнічна прокладка – це не просто спресована вата. Це складна багатошарова система, що працює на стику хімії, фізики та текстильної промисловості.

Технологічний прорив: від целюлози до полімерів

Справжній прорив стався останні десятиліття, коли на зміну простим наповнювачам прийшли високотехнологічні сорбенти. Сьогодні виробництво досягло такого рівня, що навіть найтонший виріб здатний утримувати об’єм рідини, що в десятки разів перевищує його власну вагу. Пошук надійного засобу гігієни призводить до рішення купить прокладки Always, які відомі запровадженням інноваційної технології перетворення рідини на гель.

Секрет такої ефективності криється у використанні суперабсорбуючого полімеру (SAP). Ця речовина у вигляді дрібних гранул розподіляється всередині шару, що вбирає, і при контакті з вологою миттєво розширюється, утримуючи молекули води всередині своєї структури навіть під зовнішнім тиском. Саме тому, коли ви сідаєте або активно рухаєтеся, волога не виходить на поверхню.

Анатомія комфорту: розбір шарів

Якщо розрізати сучасну прокладку уздовж, можна побачити чітку структуру, де кожен шар виконує своє специфічне завдання. Розберемо шлях рідини від поверхні до основи.

Верхній шар

Знаходиться у безпосередньому контакті зі шкірою. Головне завдання — швидко пропустити вологу всередину і залишитися сухим.

Є два основні типи покриття:

1. Dry. Сітчастий шар виготовляється зі спеціальної поліетиленової плівки з лійкоподібними отворами. Рідина легко проходить вниз, але через форму отворів їй важко піднятися назад.
2. Soft. М’який нетканий матеріал, що імітує бавовну. Він приємніший на дотик і підходить для чутливої ​​шкіри, хоча вбирає трохи повільніше, ніж сітка.

Розподільний

Відразу під верхнім шаром знаходиться тонкий прошарок з високопористих волокон. Його завдання – розвести рідину по всій довжині прокладки. Без нього волога накопичується в одній точці. Це призводить до переповнення центральної частини та протікання з боків, у той час як краї залишаються сухими.

Вбираюча серцевина

Основний робочий вузол. Тут знаходиться суміш розпушеної целюлози (деревного волокна) і тих самих гранул суперабсорбенту. Целюлоза працює як губка, приймаючи перший удар. Полімер “закриває” вологу на замок, перетворюючи її на густу гелеподібну масу.

Нижній шар

Бар’єр, який захищає спідню білизну. Він складається із непроникного для води матеріалу. Сучасні прокладки, що “дихають”, представлені до покупки на сайте МАУДАУ, містять у цьому шарі мікроскопічні пори. Вони настільки малі, що молекула води через них пройти не може, а молекула повітря цілком. Це знижує ризик виникнення подразнень та попрілостей.

Читайте також:

Кохання між рядків: добірка класики до Дня всіх закоханих