У Вільногірську витратили понад 9 мільйонів на контейнерний збір сміття

Контейнери для сміття придбали у 2024 році, однак вони досі не встановлені. Також не встановили спеціальні майданчики для сміттєвих баків, які теж придбали у 2024 році. Що заважає і що треба робити для розв’язання задачі, обговорили на депутатській комісії.

Як у Вільногірську планують розв’язувати проблему зі сміттям розповість Вільногірськ IN.UA

Як розв’язувати проблему сміття у Вільногірську?

Під час засідання постійної комісії Вільногірської міської ради міський голова Володимир Василенко розповів, що для встановлення баків, крім поточних питань, необхідно розглянути додаткові аспекти. Він зазначив, що контейнери та майданчики для них вже в наявності, але потрібно забезпечити проїзд до полігону. Раніше вже пропонував виділити на ці потреби близько 300 тисяч гривень, однак фінансування так і не було надано.

“Заїзд на полігон потрібно було розчистити, відремонтувати ями. На полігоні є майданчик, який укладений плитами та є ділянка, яка не облаштована. Це колишній кар’єр. На цей майданчик машини завозять сміття, потім бульдозером це сміття згортають в яму”, – розповів Володимир Василенко.

Крім того, міський голова переконаний, що потрібно придбати для міста резервний сміттєвоз, який буде працювати, якщо основний вийде з ладу. На закупівлю першого сміттєвозу витратили 5,2 мільйона гривень.

Міський голова Володимир Василенко зазначив, що раніше вже пропонували запустити проєкт частково, проте КП “Жилкомсервіс” відмовилося працювати за такою схемою. Також він наголосив, що у місті досі немає затвердженого плану управління відходами. За його словами, причина цього — відсутність відповідного плану на регіональному рівні, який мала розробити Дніпропетровська обласна адміністрація.

У 2020 році Дніпропетровська обласна рада ухвалила “Регіональний план управління відходами у Дніпропетровській області до 2030 року”. Проте наразі цей план не відповідає чинному законодавству, і в обласній раді розробляють новий варіант. Як пояснили в Дніпропетровській обласній раді, робота над планом триває.

Водночас заступник міського голови Ростислав Варницький повідомив, що новий план планують розробити в березні 2025 року, за умови виділення необхідних коштів.

Чому баки для сміття не можуть встановити?

За словами заступника міського голови Ростислава Варницького, на закупівлю контейнерів було витрачено 848,9 тисячі гривень, а на виготовлення металевих конструкцій для їх розміщення – 3,36 мільйона гривень.

Ситуацію прокоментував депутат міської ради Володимир Мельник, який вирішив уточнити витрати на сміттєві баки.

“Гроші витратили, а вони вже працюють? Громадяни користуються вже? У мене таке враження, начебто “Жилкомсервіс” як паразит на “тілі” місцевого бюджету”, – відреагував Володимир Мельник.

Станом на 25 лютого 2025 року майданчики для сміттєвих баків не встановили. Адреси для їх розміщення затвердили ще в червні 2024 року. 

Спецтехніка для збору сміття

Поки Вільногірськ користується старим сміттєвозом, та він не підходить для роботи з наявними контейнерами. 

Для уточнення можливості переобладнання старого сміттєвоза, та причини того, чому майданчики досі не встановлені, редакція Вільногірськ IN.UA звернулась головного інженера КП “Жилкомсервіс” Віталія Федоренка. 

“Це переобладнання неможливо зробити. З технічними, для того, щоб перейти на іншу систему збору, в нашому випадку на контейнерну, з використанням контейнерів, потрібні сміттєвози, які пристосовані для цього”, – головний інженер КП “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко.

Також Віталій Федоренко зазначив, що місто має лише один сміттєвоз який пристосований до роботи з новими баками. Якщо ця машина вийде з ладу, то і вся система контейнерного збору перестане функціонувати.

“Не функціонує воно до цього часу, тому що для того, щоб ця система могла працювати, потрібно мати достатню кількість обладнання, зокрема сміттєвозів. Для прикладу скажу вам. У нас один сміттєвоз в місті. Ми розставляємо по місту контейнера, баки і починаємо збирати сміття шляхом контейнерного. З якихось причин, це ж техніка, у нас сміттєвоз виходить з ладу і не може виїхати зібрати це сміття. Яка у нас буде ситуація в місті? Звичайно, ці баки наповняться, вивозитися не будуть.”, – підкреслив Віталій Федоренко.

Чи все-таки можливо переобладнати сміттєвоз?

Проте існує інша думка щодо переобладнання наявного сміттєвоза, про яку  редакції розповів колишній працівник КП “Жилкомсервіс” Олександр Щекодін.

“Маючі один повноцінно працюючий сміттєвоз для вивозу ТПВ, на якому час від часу необхідно проводити ТО чи ремонтні роботи. При цьому, забирати сміття з баків на той період буде неможливо. Але, на підприємстві є сміттєвоз, який також може працювати з вивантаженням сміттєвих баків, який і наразі працює по місту. Гідравлічна система в нього робоча. Тільки інша система захвату сміттєвого баку, яка не підходить під закуплені баки. Але це теж не проблема. Маючи власний досвід, я можу сказати що це можливо. Переобладнання сміттєвоза не займає великий час та не потребує великих коштів. Приведу Вам декілька прикладів. У місті Кременчук існує підприємство ViVa, яке займається виготовленням а також переобладнанням сміттєвозів. КП “Хмільниккомунсфер”, яке у 2019 році замовило ТОВ “Турбівський машинобудівний завод” переобладнання старих сміттєвозів на нові типи сміттєвих баків. Підприємство вирішило питання при заміні старих баків на нові з мінімальними фінансовими вкладанням”, – розповів Олександр Щекодін, в минулому працівник КП “Жилкомсервіс” та головний інженер КП “ВРЖП” у місті Часів Яр.

Читайте також:

• Вільногірці поділилися досвідом переходу на українську мову після повномасштабного вторгнення
• Як дорого хворіти на ГРВІ у Вільногірську: в яку суму обійдеться лікування

Історія Альбіни — це не просто розповідь про спорт, це шлях трансформації від тендітних танців до залізної дисципліни пауерліфтингу. Сьогодні вона не лише перспективна спортсменка, а й сувора та справедлива суддя, яка продовжує справу своєї матері, відомої тренерки з Вільногірська.

Деталі читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

Від танців до штанги

Шлях у великий спорт для Альбіни розпочався неочікувано. Протягом семи років, з трьох до десяти, вона займалася танцями. Проте фізичні зміни внесли свої корективи: дівчинка почала швидко рости, і їй стало важко знайти пару для виступів. Згодом інтерес до танців зник, і вона залишила цей вид мистецтва. 

За порадою мами-тренерки, Альбіна вирішила спробувати себе в тренажерній залі, щоб не “сидіти просто так”.

“Спочатку це так, була більш дисципліна, себе десь заставляла, але потім якось поїхала на перші змагання, на другі, і так з часом саме почало подобатись, дуже полюбила цю справу”, — зазначає дівчина. 

Дисципліна має одну особливість — вона часто призводить до результату. А результат — до відчуття сенсу.

Перші змагання стали тим самим переломним досвідом.

“Коли я поїхала на перші змагання, отримала першу медаль, зрозуміла, що можна ставити цілі й досягати їх”, — зазначає спортсменка. 

А вже у 2023 році вона чітко усвідомила:

Шлях до суддівства

Сьогодні Альбіна — не лише спортсменка, а й суддя.

Її шлях у суддівство не був запланованим до деталей, але точно не був випадковим.

“Я цікавилася правилами, читала, мені це було цікаво… За тиждень до змагань вирішили спробувати скласти іспит”, — згадує дівчина. 

І вона склала найкраще серед усіх.

“Я склала найкраще і стала суддею другої категорії”. 

Далі — більше: чемпіонати України, досвід, новий рівень.

“Зараз я суддя першої категорії…Нещодавно повернулася з Чемпіонату України в Чернівцях,  і це мій сьомий Чемпіонат України, який я обслуговувала”, — каже Альбіна. 

Її принципи як судді чіткі:

“Я ніколи не буду зараховувати, якщо бачу помилку… ставлення до всіх однакове”, — каже вона. 

Це вже не просто про спорт. Це про характер.

Династія без тиску

У цій історії неможливо оминути її маму. Тренерку та людину, яка не просто привела у спорт, а сформувала ставлення до нього.

“Мама дуже вплинула. Завдяки її розповідям я ще більше прониклася цим видом спорту”, — зазначає спортсменка. 

Вона передала не лише знання, а й контекст, історію, глибину.

“Вона розповідала про розвиток спорту, про рекордсменів, про свій шлях… це дуже надихнуло”, — додає Альбіна. 

І водночас це відбувалося без тиску:

“Я не займаюся, тому що так треба. Я це люблю і хочу продовжувати її справу”

Це важливий момент. Бо династія — це не про обов’язок. Це про вибір, який стає природним.

Стереотипи, які більше не працюють

Як і будь-яка дівчина у силовому спорті, Альбіна стикалася з упередженнями.

“Кажуть, що це не жіночно, що це не для дівчат… але це неважливо”, — впевнена спортсменка. 

Її відповідь стереотипам проста:

“Треба робити своє, якщо це подобається”.  

І саме ця простота — найсильніша позиція.

Здобутки у спорті

Сьогодні спортивне резюме Альбіни виглядає вражає. Вона — двократна чемпіонка України серед вихованців ДЮСШ та багаторазова чемпіонка Дніпропетровської області. Окрім цього, вона:

• срібна призерка Чемпіонату України серед вихованців ДЮСШ;
• має перший дорослий розряд, який вона вперше зафіксувала у 2023 році в Коломиї; 
• посіла друге місце в абсолютній першості на Чемпіонаті України серед дівчат; 
• має кубки абсолютної першості турнірів у Києві (2024) та Дніпропетровській області (2021, 2025). 
  

Три слова про себе

Коли її просять описати себе, вона не шукає складних формулювань:

“Наполеглива. Серйозна. І, сподіваюсь, сильна”.  

Сила тут — не лише у вазі штанги. Вона у виборі залишитися. У здатності не здаватися. У чесності перед собою.

Читайте також:

Сила, яка виросла з упертості: особиста історія тренерки з пауерліфтингу у Вільногірську

Вербна неділя — одне з найсвітліших весняних свят, що наповнене глибокою символікою та давніми традиціями. Воно відкриває передвеликодній період і поєднує духовне очищення, народні звичаї та відчуття оновлення природи. 

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

Коли святкувати Вербну неділю у 2026 році

Згідно з біблійною традицією, Ісус урочисто в’їхав до Єрусалима приблизно за тиждень до своєї смерті. Саме тому це свято відзначають за сім днів до Великодня, і воно не прив’язане до фіксованої дати. 

У 2026 році православні християни святкуватимуть Великдень 12 квітня, тож Вербна неділя відзначатиметься 5 квітня. Ця дата є спільною як для тих, хто дотримується нового, так і старого стилю.

Водночас у католицькій традиції Великдень припадає на тиждень раніше — 5 квітня, а отже, католицька Вербна неділя святкуватиметься 29 березня.

Традиції святкування Вербної неділі 

Ключовим символом цього свята, відповідно до біблійного переказу, є пальмові гілки — знак шани й перемоги, якими жителі Єрусалима встеляли шлях Ісусу. В Україні ж пальми не ростуть, тож з часом замість них використовують вербу — рослину, яка однією з перших оживає та розквітає навесні.

На це свято здавна існує традиція освячувати в церкві ці гілочки верби, найчастіше — козячої, з м’якими пухнастими “котиками”. Після богослужіння їх приносять додому та ставлять у воду. Вважається, що освячена верба має особливу силу, приносить добробут, удачу й захист.

За традицією, такими гілочками люди легко торкаються один одного, промовляючи: “Не я б’ю — верба б’є! За тиждень Великдень!”. Цим вони бажають рідним і близьким здоров’я, сили та Божого благословення.

Також у цей день передбачене невелике послаблення харчових  заборон Великого посту: попри те, що мʼясні, молочні продукти, а також яйця вживати не можна, вірянам дозволяється урізноманітнити раціон рибними стравами.

Читайте також:

Як пофарбувати яйця на Великдень кавою: інструкція