Суд присяжних — один з найбільш демократичних інститутів судової системи, що втілює принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя. Класичний суд присяжних складається з присяжних засідателів — колегії з 12, 9, 8 або 6 людей.

Більше про присяжних читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Конституція України декларує права присяжних

Правовим підґрунтям суду присяжних в Україні є Конституція. Так у статті 124 зазначається про участь народу у здійсненні правосуддя через присяжних. Стаття 127 наголошує, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. А в статті 128 зазначено, що Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Статус присяжних регулюється спеціальним Законом «Про судоустрій та статус суддів». У статті 65 прописані вимоги до присяжного, а саме:

• присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку та постійно мешкає в межах юрисдикції відповідного суду;
• присяжними стають за власним бажанням.

Присяжними НЕ можуть стати люди, які: 

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• мають незняту чи непогашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• люди, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• старші 65 років;
• не володіють державною мовою.

Обов’язки присяжних

Відомо, що суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік. Інколи продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю.

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики;
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати та закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Присяжні у Вільногірську: хто входить до колегії

Рішенням Вільногірської міської ради від 09 лютого 2023 року затвердили список присяжних міського суду. 

Присяжними Вільногірського суду стали 9 людей:

• Тетяна Данилюк;
• Наталія Савчук;
• Юлія Чолак;
• Олена Копильченко;
• Микола Кулик;
• Олександра Пітлік;
• Світлана Мельніченко;
• Олександр Толкачов;
• Ірина Клинецька.

Відомо, що у червні 2024 року Юлія Чолак написала заяву про виключення зі списку присяжних Вільногірського міського суду, через призначення її на посаду держслужбовця. 20 червня 2024 року рішення прийняли.

Читайте також:

• У 2024 році збільшився судовий збір: що очікувати
• Що є, а чого немає на сайті Вільногірської міської ради: досліджувала редакція

Вдень росіяни вдарили по Кривому Рогу. Внаслідок атаки пошкоджено адміністративну будівлю та житлові будинки. Наразі відомо про 17 постраждалих, серед яких 2 дітей. Десятеро з них вже госпіталізували.

Про це повідомляє голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.

Очільник Ради оборони міста підкреслив, що в адміністративну будівлю влучила ракета. Аварійно-рятувальна операція триває.

У місті, окрім адмінбудівлі, пошкоджені 10 багатоквартирних будинків, 2 мікроавтобуси, легковик.

“Штаб допомоги людям розгортається. Людям постраждалих будинків видаватимуться необхідні будматеріали, комунальні бригади. Якщо необхідно – допомога з розселенням, приймаються заяви на матеріальну допомогу від міста”, – розповів Олександр Вілкул.

Внаслідок того, що росіяни вдарили по місту, 10 травмованих госпіталізовано до лікарні. Медики надають всю необхідну допомогу. Серед пацієнтів – жінка у «важкому» стані. У неї різані рани голови.

На місці працюють всі необхідні служби, зокрема психологи ДСНС надають постраждалим необхідну допомогу та підтримку.

Читайте також:

• Помста обернулась кримінальною відповідальністю та строком до 10 років
• На Дніпропетровщині планують будівництво ЦНАП за понад 64 мільйони гривень

У Вільногірську біля пам’ятника воїнам АТО представники влади та громадськості зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих у російсько-українській війні. Під час заходу присутні поклали квіти як символ скорботи та солідарності з українським народом, засвідчуючи свою відданість цінностям незалежності, свободи та гідності.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

“Українці – сильна нація, здатна єднатися, боротися і навіть змінювати хід історії. Незламність, витримка і впевненість мільйонів — це фундамент вільного майбутнього України”, – зазначили у Вільногірській міській раді.

На заході зібралися небайдужі жителі громади, працівники бюджетних установ та активні містяни.

Раніше ми писали, що до Дня Гідності та Свободи, Національний музей Революції Гідності підготував інформаційні матеріали для ознайомлення населення з контекстом і значенням Майданів 2004 та 2013 років.

“Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України.”, – розповіли в музеї Революції Гідності.

Що означає День Гідності та Свободи?

День Гідності та Свободи відзначається в Україні щорічно 21 листопада на честь подій, які стали символом боротьби за права людини, демократію та національну ідентичність. Це свято об’єднує два ключові періоди в історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 років.

Помаранчева революція 2004 року розпочалася після оголошення результатів другого туру президентських виборів, на яких було зафіксовано численні фальсифікації. Переможцем оголосили проросійського кандидата Віктора Януковича, що спричинило масові протести. Головним осередком опору став Майдан Незалежності у Києві, де тисячі людей виступили на підтримку проєвропейського кандидата Віктора Ющенка. Цей рух отримав назву Помаранчева революція. Внаслідок протестів Верховний Суд України ухвалив рішення про повторний тур виборів, де перемогу здобув Ющенко. На честь цих подій у країні було встановлено День Свободи.

Революція Гідності 2013-2014 років розпочалася з протестів, відомих як Євромайдан, після рішення уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Протести переросли в масштабний громадський рух після жорстокого розгону мітингувальників спецпризначенцями «Беркут» у ніч на 30 листопада 2013 року. Це стало точкою неповернення, спричинивши масові акції, які набули характеру боротьби проти авторитарного режиму.

Революція завершилася втечею Януковича в лютому 2014 року. Однак за свободу України було заплачено велику ціну – під час протестів загинули понад 100 осіб, яких назвали Героями Небесної Сотні. Ці події стали символом боротьби за свободу, незалежність і гідність українців.

День Гідності та Свободи нагадує про ціну демократії та роль кожного громадянина у побудові незалежної держави.

Читайте також:

• Як отримати допомогу військовим, звільненим з полону, та їх рідним у Вільногірську: інструкція
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат