Як батькам змінити прізвище дитини: алгоритм дій

Відомо, що прізвище дитині присвоюється під час державної реєстрації народження. Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Проте, якщо мати й батько мають різні прізвища, то прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Присвоєне при народженні прізвище можна змінити.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Батьки можуть змінити прізвище своєї дитини

Підстави для зміни прізвища дитини батьками визначені статтею 148 Сімейного кодексу, а саме:

• у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою;
• у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років;
• за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків;
• якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Куди звертатися для зміни прізвища дитини

Батьки, які хочуть змінити прізвище дитині, мають звернутися у відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Українці, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульства.

Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати такі документи:

• заяву про зміну прізвища малолітньої дитини;
• паспорт;
• свідоцтво про народження;
• судові чи нотаріальні документи (у разі наявності та необхідності).

У Мінюсті зазначають, що вищезазначені органи управління не можуть відмовити людині в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.

Строки розгляду заяви на зміну прізвища

Заяву можуть розглядати до трьох місяців, з дня її подання.

За наявності поважних причин цей строк може подовжитися ще на три місяці, з письмового дозволу керівника відділу ДРАЦС.

Дипломатичним представництвом або консульством таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання заяви.

Скільки коштує зміна прізвища

За видачу свідоцтва зі зміною прізвища доведеться сплатити державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму, а це 0,34 гривні.

Проте у Міністерстві юстиції зазначають, що відповідно до ч.3 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян», відділи ДРАЦС можуть надавати платні послуги.

Читайте також:

• «Пакунок малюка» оновили у 2024 році: що додали та як отримати
• Відпустка при народженні дитини: нові правила з березня 2024 року

Сьогодні в Україні відзначають День працівника житлово-комунального господарства( ЖКГ) і побутового обслуговування населення — професійне свято людей, які забезпечують роботу комунальних служб, дбають про благоустрій міст і селищ та надають побутові послуги населенню. 

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

Щороку в третю неділю березня Україна вшановує працівників побутового обслуговування та ЖКГ. Ця професійна подія була започаткована ще 15 лютого 1994 року указом Леоніда Кравчука.

У Вільногірську вагому частку цього відповідального завдання виконує комунальне підприємство “Управляюча компанія “Жилкомсервіс”.

Редакція Вільногірськ IN.UA вітає всіх причетних до цього професійного свята! 

Комунальні служби є фундаментом нашого комфорту, адже саме вони забезпечують оселі ресурсами, дбають про добробут громадян, надаючи необхідні ремонтні та санітарно-гігієнічні послуги.

Тож в цей святковий день хочемо висловити вдячність усім працівникам сфери ЖКГ за щоденну, часом непомітну, але таку необхідну працю. Нехай робота приносить задоволення! 

Читайте також:

Що зробив Жилкомсервіс за 2025 рік: куди витрачалися кошти і скільки заробило КП

У Вільногірську продовжує діяти комплексна міська програма підтримки Захисників та їхніх родин. Згідно із нещодавно затвердженим “Положенням про порядок соціальної підтримки ветеранів війни, військовослужбовців та членів їх сімей”, визначено чіткий механізм надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 20 000 гривень.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA детально проаналізувала документ та підготувала роз’яснення щодо того, хто має право на ці кошти, як працює система черговості та які документи необхідно подати.

Хто отримує допомогу та які умови реєстрації

Одноразова соціальна матеріальна допомога у розмірі 20 000 гривень виплачується у повному обсязі (без поділу на частини між різними родичами) двом категоріям громадян:

• особам, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ після 24 лютого 2022 року (звільненим з полону військовослужбовцям та цивільним заручникам);
• одному із членів сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин після 24 лютого 2022 року під час захисту України.

Головною умовою для отримання коштів є прив’язка до Вільногірської громади. Допомога надається, якщо особа (або зниклий безвісти та члени його родини) була зареєстрована у громаді на день полону/зникнення та залишається зареєстрованою на дату звернення.

Право на виплату також мають внутрішньо переміщені особи (ВПО). Для цього їхній статус має бути офіційно підтверджений довідкою про взяття на облік, виданою саме Управлінням соціального захисту населення (УСЗН) Вільногірська.

Черговість отримання виплат для родин зниклих безвісти

Оскільки 20 тисяч гривень виплачуються цілою сумою лише одному представнику родини зниклого безвісти, Положення встановлює сувору юридичну черговість:

• Перша черга: право на допомогу має один із батьків зниклого безвісти.
• Друга черга: право переходить до одного з подружжя (чоловіка або дружини), але лише у тому разі, якщо батьків немає, або вони написали офіційну письмову відмову.
• Третя черга: право на допомогу отримують діти зниклої особи (у тому числі повнолітні), якщо відсутні представники першої та другої черги, або вони офіційно відмовилися від коштів.

Правила відмови та вирішення родинних суперечок

Процедура відмови чітко регламентована. Письмова заява про відмову в отриманні допомоги пишеться у довільній формі, але в ній обов’язково треба вказати особу, на користь якої здійснюється ця відмова. Заява заповнюється власноруч і подається до УСЗН особисто. Після цього право на виплату переходить до іншого родича згідно з визначеною черговістю.

Важливий юридичний нюанс: закон суворо забороняє відмовлятися від матеріальної допомоги від імені малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також від імені недієздатних осіб (або осіб з обмеженою дієздатністю).

Якщо у родині виникають суперечки щодо того, хто саме має отримати кошти, управління соціального захисту не виступає арбітром. Згідно з Положенням, такі питання вирішуються виключно за взаємною письмовою згодою всіх членів сім’ї або в судовому порядку.

Які документи необхідно подати до УСЗН

Для оформлення виплати заявник (звільнена з полону особа або уповноважений член родини зниклого безвісти) має особисто звернутися до “Єдиної приймальні” УСЗН та написати заяву. До неї додається такий пакет копій документів:

Загальні документи для всіх:

• паспорт громадянина України;
• ідентифікаційний код (РНОКПП);
• витяг з реєстру територіальної громади (довідка про місце реєстрації);
• довідка ВПО (якщо заявник є переселенцем);
• реквізити банківського рахунку, відкритого в уповноваженому банку міста Вільногірськ.

Додатково для звільнених з полону:

• виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, АБО довідка про перебування у місцях несвободи.

Додатково для родин зниклих безвісти:

• витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження зниклого — для батьків; свідоцтво про шлюб — для дружини/чоловіка; свідоцтво про народження дитини — для дітей);
• рішення органів влади або суду про встановлення опіки (якщо заяву подає опікун над дітьми зниклої особи).

Читайте також:

В Україні планують ухвалити новий Трудовий кодекс: що зміниться для працівників та роботодавців