Як Вільногірський фаховий коледж відзначив День Збройних сил України: репортаж

До Дня Збройних Сил України у Вільногірському фаховому коледжі вшанували памʼять загиблих воїнів, зокрема Олександра Пойди. У програмі заходу були демонстрації вмінь студентів у поводженні зі зброєю. Гості побачили й виконання пісень та декламування віршів, які були присвячені нашим захисникам та захисницям.

Редакція Вільногірськ IN.UA відвідала захід на запрошення Ігоря Миронюка, який ініціював святкування.

Вільногірський фаховий коледж: як відзначили День Збройних Сил

Захід відбувся в актовій залі Вільногірського фахового коледжу. Вшанувати памʼять наших героїв зібралися студенти, викладачі, талановиті вільногірці, що підготували виступ, а також військові – головні сержанти Максим Немудрий та Михайло Завгородній. Захід відвідав також брат загиблого Олександра Пойди – Сергій. 

«Я вітаю усіх з Днем Збройних Сил України. Мета цього заходу полягає у вихованні патріотизму серед студентів та зустріти людей, які безпосередньо брали участь у бойових діях. Хочу висловити подяку всім, хто брав участь у заході», — поділилася Олена Погребняк, директорка коледжу. 

Розпочався захід із промови Ігоря Миронюка, він привітав усіх присутніх з Днем Збройних Сил України. 

«Найцінніше, що є в нашому житті – це мир, спокій та стабільність. Тому ми завжди маємо памʼятати тих, хто стійко охороняє територіальну цілісність та спокій наших домівок», — промовив Ігор Миронюк. 

Після його слів організатори показали короткий фільм, у якому вшанували памʼять загиблих героїв та подякували нашим захисникам, що боронять нашу країну ціною власного життя. Усі присутні наче завмерли, переглядаючи фільм, в деяких були сльози на очах. Під кінець стрічки зал був повний звуків оплесків та овацій. У залі заграв гімн, після цього всі здійнялися, приклавши руку до серця. 

Далі виступили із піснею студентка коледжу Юлія разом зі своєю мамою Ольгою Ромасенко. Вони виконали пісню «Непереможна Україна».

«Я дуже радію, що моя група перемогла сьогодні у конкурсах. Також вдячна військовим, які змогли до нас сьогодні та послухали наш виступ. Для мене з мамою це було надзвичайно важливо», — розповіла нам співачка Юля. 

З розповіддю про свого загиблого брата, Олександра Пойду, виступив Сергій Пойда. Він поділився історією життя Олександра, про те, який шлях йому довелося пройти з 2013 року. 

«Саша розпочав свою службу на Донбасі у 2014 році і служив протягом 10 років. Почавши свою кар’єру як сержант, він закінчив її у званні полковника. Його позивний був “Джавдет”, що походить від персонажа з фільму “Біле сонце пустелі”. У цьому фільмі Джавдет був загадковим персонажем, якого ніхто не бачив, але всі боялися. Це ім’я підійшло Олександру через його здатність діяти непомітно. Всі його через це боялися», — розповів Сергій Пойда. 

Також він додав трохи слів і про дружину Олександра, Ларису Пойду, яка була начальницею медичної служби спецпідрозділу “Смерч”. Вона також брала активну участь у бойових діях разом зі своїм чоловіком. Вони познайомилися на Майдані та з того часу були разом, підтримуючи один одного у всіх випробуваннях. Лариса загинула 6 червня 2023 року під час евакуації поранених з Бахмута, а Олександр загинув 25 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в тому ж регіоні. Вони були поховані в Києві.

Потім розпочалися конкурси, на яких три команди юних студентів демонстрували вміння володіти зброєю. У першому конкурсі учасники мали розібрати та заново зібрати автомат Калашнікова. Усі присутні із захопленням спостерігали за цим процесом. 

Поки учасники готувалися до другого конкурсу, виступила юна співачка Ангеліна Гончар. Вона навчається у музичній школі імені Петра Шияна та виступає вже восьмий рік. Разом із нею була на заході її мама Світлана Гончар. 

«Для нас День Збройних сил України це про патріотизм, про підтримку наших військових  хлопців та дівчат. Також це про сімʼю, тому що в кожній сімʼї є хтось, хто знаходиться у зоні бойових дій. Це важлива тема, яка повинна розповсюджуватись. Проігнорувати такий день ми не маємо права, тому що ми українці», — поділилась думками мати співачки Світлана Гончар. 

Наступний конкурс полягав у тому, аби учасники продемонстрували, як вони наповнюють магазин рушниці патронами. Неймовірно, як швидко учасники з усім впорались. 

У перерві між конкурсами виступила Галина Сербин. Вона декламувала власні вірші на честь захисників України. Після виступу пані Галини настав останній вирішальний конкурс, у якому студенти показали свої вміння стріляти у ціль. Завдання полягало у тому, аби влучити дротиком прямо у мішень. 

І результати конкурсу були такими:

• 1 місце отримала група «Штурмовики» Е224;
• 2 місце отримала група «Десантники» М224;
• 3 місце отримала група «Оператори дронів» А224.

Усі учасники отримали медаль, фінансову підтримку та солодкий приз. 

Ось так День Збройних Сил вшанували у Вільногірську. Редакція Вільногірськ IN.UA вдячна за запрошення і мала честь бути присутньою на цьому заході. Це було ще одним нагадуванням про важливість пам’ятати і підтримувати тих, хто щодня захищає наш спокій і незалежність.

Читайте також:

• «Без захисників ніколи держави не буде», — вільногірець та військовий Ігор Миронюк про День ЗСУ
• Міжнародний день волонтера: згадуємо волонтерів Вільногірська в історіях та фото

Осінь – час м’яких тканин, теплих відтінків і речей, у яких комфортно протягом усього дня. Саме таким настроєм наповнена нова колекція Maritel, яка вже надійшла до магазину в Кам’янському. У центрі уваги цього сезону велюрові костюми, в’язані кардигани та домашній одяг, що поєднують практичність, комфорт і сучасний вигляд.

Нові моделі легко доповнюють повсякденний гардероб і допомагають створювати образи для прогулянок, поїздок, відпочинку чи вихідних.

Maritel – український бренд жіночого одягу

Maritel – український бренд із власним виробництвом, історія якого почалася з невеликого онлайн-магазину в Instagram. З часом проєкт виріс у повноцінний бренд із широким асортиментом жіночого одягу та магазинами в різних містах.

У колекціях Maritel представлені речі для повсякденного гардероба, відпочинку та холодного сезону. Основний акцент робиться на комфортній посадці, приємних матеріалах і моделях, які легко комбінувати між собою.

Велюровий костюм для комфортних образів від Maritel

Велюровий костюм давно вийшов за межі виключно домашнього гардероба. Завдяки м’якій фактурі та характерному оксамитовому переливу він виглядає більш виразно, ніж звичайний трикотажний комплект.

Такий костюм можна одягнути на прогулянку, у подорож, на зустріч із друзями або використовувати як комфортний повсякденний комплект. Восени його зручно поєднувати з кросівками чи черевиками та легкою курткою, а взимку – носити під пуховиком.

Кардигани Maritel для осіннього гардеробу

Ще одна актуальна річ сезону 2026 в’язаний кардиган. Він особливо зручний у період, коли погода протягом дня може швидко змінюватися.

Кардиган можна носити поверх футболки, сорочки, топа або водолазки та поєднувати з джинсами, брюками, спідницями й сукнями.  У теплу осінню погоду кардиган може замінити легку куртку, а з настанням холодів стане додатковим шаром під верхній одяг. У колекції можна знайти як базові молочні, графітові та шоколадні відтінки, так і більш яскраві варіанти.

Домашній одяг для затишного сезону

Осінь і зима саме той період, коли особливо хочеться комфортних речей для дому. У Maritel представлені піжами, домашні костюми, які поєднують м’які матеріали та зручний крій.

Такий одяг підходить не лише для сну. У комфортному комплекті приємно проводити вихідний, працювати вдома, пити ранкову каву або просто відпочивати після насиченого дня. При цьому сучасний дизайн дозволяє виглядати охайно навіть у домашньому образі.

Нова колекція Maritel у Кам’янському

Оцінити фактуру велюру, м’якість в’язки та посадку речей найкраще під час примірки. У магазині можна порівняти кілька моделей, підібрати потрібний відтінок і скласти готовий образ на осінь або зиму.

Познайомитися з новою колекцією можна в магазині Maritel у Кам’янському за адресою просп. Свободи, 54. Магазин працює з 10:00 до 20:00, а уточнити наявність потрібної моделі, кольору чи розміру можна за телефоном 063 278 95 19 або на сайті.

У кожної казки є своя магія. Вона може заховати від дитячих страхів, перенести у світ дивовижних пригод, подарувати відчуття затишку й допомогти повірити, що навіть після найтемнішої ночі обов’язково настане ранок. Але що, коли казки народжуються не в затишному кабінеті письменника, а серед тривожних буднів війни? Коли їхній автор, попри військову службу, турботи про побратимів і викладацьку роботу, знаходить час для дитячих історій?

Читайте в матеріалі на Вільногірськ IN.UA 

Олександр Зінченко – військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади (25 ОПДБР), педагог і дитячий письменник. 

Його казки вже допомагають маленькій читачці долати нічні страхи, а попереду – нові книжки, студентські ілюстрації та зустрічі з дітьми. Адже навіть посеред війни є місце для добрих історій, які дарують малечі відчуття тепла й безпеки.

Коли казка перемагає нічний страх

Для письменника немає, мабуть, більшої радості, ніж знати, що його історії комусь потрібні. А якщо казка допомагає дитині заснути, коли за вікном темно, а в кімнаті причаїлися нічні страхи, – це вже більше, ніж просто читацьке захоплення.

Саме так сталося з маленькою дівчинкою, яка особливо полюбила дві казки Олександра – «Про Паначика» та «Про Рижика з медової роти».

Коли посеред ночі їй стає страшно або вона прокидається й не може заснути, мама бере до рук одну з цих книжок. Знайомі історії допомагають дитині заспокоїтися й знову поринути у сон. 

На відео, якими поділилися з автором, дівчинка із захопленням гортає сторінки вже надрукованих книжок, розглядає їх і ділиться враженнями з мамою.

Для Олександра це особливий відгук на його творчість. Адже за кожною написаною історією стоїть надія, що вона знайде свого читача.

Він розповідає:

«Вона дуже полюбила оці дві казки, які вже вийшли — це про Паначика і про Рижика з медової роти. І коли їй вночі страшно, вона не може заснути або прокидається посеред ночі, мама читає їй саме оці мої казки, і вона тоді заспокоюється і засинає».

Дві книжки вже знайшли дорогу до дитячого серця. Тепер Олександр хоче, щоб таких історій стало більше, а їхніх маленьких читачів – сотні. Для цього казкам потрібно дати нове життя у друкованих примірниках.

Казкові герої отримують обличчя

У кожної дитячої книжки є свій маленький всесвіт. Спочатку він живе лише в уяві автора, а згодом набуває обрисів, кольорів і характерів завдяки ілюстраціям.

У казок Олександра Зінченка з’явилася нагода отримати власне художнє оформлення. За сприяння заступниці директора Дніпровського фахового коледжу культури і мистецтв три студентки закладу обрали його твори темою своїх курсових робіт. Наразі дівчата працюють над ілюстраціями до казок.

Це не єдина можливість познайомити дітей із творчістю письменника. Коледж та місцеві культурні осередки готові підтримати проведення кількох презентацій для маленьких читачів і їхніх батьків. Зокрема, йдеться про зустріч в обласній бібліотеці у Дніпрі.

Однак для таких заходів потрібні книжки, які можна буде не лише показати дітям, а й запропонувати придбати. Автор говорить про це так:

«Мені запропонували провести декілька заходів типу презентацій у бібліотеках. Моя знайома з коледжу культури каже, що три казки взяли на курсові роботи – зараз малюються малюнки. Щоб проводити презентацію, треба примірники відразу, щоб були готові, щоб продавати їх – десь 100-200 примірників кожної казки. Тоді можна провести захід в обласній бібліотеці у Дніпрі, поспілкуватися з дітьми та батьками».

Так у казок з’являється можливість вийти за межі сторінки у Facebook і стати справжніми книжками на бібліотечних полицях, у дитячих руках і домашніх бібліотеках. Але для цього потрібні кошти на друк.

Коли видавничі плани відкладаються

Шлях від рукопису до готової книжки не завжди схожий на казкову пригоду, у якій усі перешкоди долаються за одну мить. Іноді він вимагає терпіння, пошуку можливостей і готовності починати спочатку.

Шукаючи кошти на видання казок, Олександр працював і над іншими творчими проєктами. Зокрема, підготував рукопис комплексного посібника із сексуального виховання для дітей віком від 9 до 13 років.

Матеріал охоплює три окремі напрями:

• сексуальне виховання для дівчат;
• сексуальне виховання для хлопців;
• здорові та гармонійні відносини між людьми.

Автор сподівався, що замовники викуплять права на готовий рукопис, а отримані кошти можна буде спрямувати на видання дитячих казок. Однак домовленості затягнулися на невизначений термін через нечіткі формулювання партнерів.

Та відкладені плани не означають, що робота зупинилася. Олександр продовжив діяти самостійно. Перші поодинокі примірники, які вдавалося надрукувати власним коштом, він виготовляв і передавав замовникам. Відгуки на книжки були позитивними.

А ще автор вирішив зробити одну зі своїх довгих казок доступною для всіх охочих: почав публікувати її частинами на сторінці у Facebook. Там же розмістив посилання для попереднього замовлення книжок і на благодійну банку.

350 тисяч гривень на казки й тепло для побратимів

Сьогодні творчі плани Олександра поєдналися з важливою благодійною метою. Він відкрив збір на 350 000 гривень, кошти з якого планує спрямувати на видання дитячих казок і забезпечення побратимів із 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади спиртовими окопними свічками.

Це два різні світи, які в його житті тісно переплелися: дитячі книжки, що дарують спокій і допомагають долати страх, та окопні свічки, необхідні військовим у холодних фронтових умовах.

Зібрані кошти мають два напрями використання:

Напрям	Для чого потрібні кошти
Видання дитячих казок	Друк накладів по 100–200 примірників кожної казки для презентацій у бібліотеках Дніпра та поширення книжок серед дітей.
Спиртові окопні свічки для ЗСУ	Закупівля та виготовлення спиртових окопних свічок для побратимів із 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.

Олександр наголошує, що допомога військовим зараз особливо актуальна:

«Це частково на публікацію, частково на покриття потреб, тому що зараз ми збираємо хлопцям на спиртові окопні свічки для 25-ї Січеславської ОПДБР».

Від редакції: всім шановним читачам, хто має бажання і можливість долучитися – ось посилання на монобанку Олександа Зінченка для цього збору: https://send.monobank.ua/jar/7ysTqUoK6A

У цій історії окопна свічка і дитяча казка мають дещо спільне. Обидві несуть тепло. Одна зігріває військових у холодному бліндажі, інша допомагає дитині не боятися темряви й засинати зі спокійним серцем.

Можливо, саме в цьому й полягає особлива сила історій Олександра Зінченка. Навіть коли навколо триває війна, він знаходить можливість створювати щось добре – писати казки, підтримувати дітей, ділитися знаннями та допомагати побратимам.

Адже казкам не обов’язково жити лише у вигаданих світах. Іноді вони починаються тут, серед наших непростих буднів, – із людини, яка попри все продовжує вірити в добро.