Як забронювати працівника через “Дію”: покрокова інструкція

Підприємства, які прагнуть забронювати працівників через портал “Дія”, повинні мати чинний статус критично підприємства. Щоб його отримати, компанії мають відповідати низці вимог.

Як працює процедура бронювання — читайте у матеріалі Вільноногірськ IN.UA

Як отримати статус критичного підприємства

Для цього підприємства мають відповідати основним критеріям:

• Середня заробітна плата працівників не менш ніж 20 000 гривень.
• Відсутність заборгованості з податків і ЄСВ.

А також один із таких критеріїв на вибір:

1. Великі податкові надходження: сплата податків понад 1,5 млн євро на рік.
2. Валютні надходження: понад 32 млн євро на рік (крім позик і кредитів).
3. Стратегічне значення для держави або важливість для окремої галузі чи громади.
4. Рівень зарплат: для комунальних підприємств він не повинен бути нижчим за середній по регіону за останній квартал 2021 року.
5. Резидент Дія.City.
6. Постачальник електронних комунікаційних послуг: це компанії, що працюють у мобільних мережах (чистий дохід понад 200 млн грн/міс) або на фіксованих мережах (чистий дохід більш ніж 20 млн грн/міс).

Як подати заяву про бронювання через Дію

Щоб забронювати працівників, потрібно пройти кілька простих кроків:

• Авторизуйтеся на порталі Дія, оберіть послугу Бронювання працівників та натисніть Подати заяву.
• Вкажіть дані працівників, яких плануєте забронювати.Підтвердіть заробітну плату працівника.
• Перевірте правильність внесених даних і підпишіть заяву.
• Підпис ставить керівник підприємства або уповноважена особа.

Результат надійде на вашу електронну пошту та в кабінет на порталі Дія. Якщо бронювання успішне, воно відобразиться в системі Резерв+ працівників.

Читайте також:

• Фінансова допомога для одиноких батьків: хто має право та як її оформити
• МОЗ України змінило номер телефонної гарячої лінії

Депутати Вільногірської міської ради підтримали рішення про схвалення Меморандуму щодо наміру вступу громади до Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація прифронтових міст та громад”. Йдеться про участь у всеукраїнському об’єднанні громад, які працюють в умовах війни та прагнуть разом відстоювати свої інтереси на державному рівні.

Про це стало відомо з рішення міської ради.

Рішення ухвалили на сесії 14 січня

На пленарному засіданні міськради депутати розглянули питання “Про схвалення Меморандуму про намір вступу до Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація прифронтових міст та громад” та підтримали його.

У рішенні зазначено, що мета вступу — більш ефективне здійснення повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів громад, сприяння розвитку, підтримці, відновленню та інвестиційному розвитку прифронтових територій.

Окремим пунктом депутати визначили, що представляти Вільногірську громаду в органах управління Асоціації буде міський голова Володимир Василенко. Координацію виконання рішення покладено на секретаря міської ради Олега Штамбурга.

Що це за Асоціація і хто її створив

“Асоціацію прифронтових міст та громад” створили восени 2025 року. Про її запуск публічно оголосили 19 вересня під час Першого форуму прифронтових міст та громад “Стратегічні виміри міст-форпостів”, який відбувся у Харкові.

Ініціатором створення об’єднання став міський голова Харкова Ігор Терехов. Саме Харків став майданчиком для формування цієї ініціативи та підписання перших меморандумів.

До форуму долучилися представники державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору та міжнародних організацій. Онлайн виступив і Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Він тоді підкреслив, що об’єднання громад у межах Асоціації дозволить сформувати спільну позицію прифронтових територій, ефективніше комунікувати з урядом, парламентом і міжнародними партнерами та чітко артикулювати потреби та координувати дії.

Скільки громад уже долучилися

Під час створення Асоціації до ініціативи приєдналися громади з 11 областей України: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської.

Загалом, за даними Міністерства розвитку громад і територій, в Україні налічується 242 прифронтові громади у десяти областях. Саме для них держава вже реалізує спеціальні програми підтримки — зосереджені на питаннях безпеки, житла, медицини, бізнесу та соціальної сфери. Асоціація покликана стати майданчиком, через який ці громади зможуть говорити з державою “єдиним голосом”.

Що передбачає сам Меморандум

Текст Меморандуму, який додається до рішення, не є фінансовим договором і не створює негайних майнових зобов’язань. У документі прямо вказано: це фіксація намірів сторін і крок до офіційного вступу громади до складу Асоціації.

Серед ключових положень:

• громада заявляє про намір стати членом Асоціації та брати участь у її діяльності;
• після подання заяви та ухвалення відповідних рішень рада набуде статусу члена Асоціації;
• Асоціація, зі свого боку, зобов’язується сприяти включенню громади до свого складу відповідно до Статуту.

Фактично це — офіційний старт процесу входження Вільногірська до всеукраїнської мережі прифронтових громад.

Крок до спільної сили громад

Формально Вільногірськ не знаходиться на лінії бойових дій, але Дніпропетровська область входить до переліку регіонів, які зазнають постійних безпекових і соціально-економічних викликів через війну. Для таких громад участь у подібних об’єднаннях — це:

• можливість впливати на державні рішення через колективну позицію;
• доступ до спільних програм підтримки та відновлення;
• обмін досвідом із громадами, які вже проходять через складні кризові ситуації;
• посилення переговорної позиції у роботі з донорами та міжнародними партнерами.
  

Читайте також:

Вільногірськ і Синельникове об’єднують зусилля заради людей під час війни

Ніна Лазаренко – внутрішньо переміщена особа з міста Дружківка Донецької області. У квітні 2022 року вона разом із дітьми була змушена покинути дім через війну та переїхати до Вільногірську. Сьогодні жінка відома в громаді як майстриня декоративних виробів – від новорічних композицій до оберегів і предметів інтер’єру.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA 

Історія переселення 

Після переїзду родина деякий час жила в селі Водяному. Ніна Миколаївна з теплотою згадує людей, які підтримали їх у найважчий момент.

“Хочу висловити щиру подяку Фабрикантовій Людмилі та її покійному чоловікові Олександру, які прийняли нас, як рідних. Ми прожили в них чотири місяці – це були надзвичайно добрі та світлі люди”, – каже жінка. 

Ще однією важливою людиною на її шляху стала Світлана Повстін, яка, за словами Ніни Миколаївни, буквально підштовхнула її повернутися до творчості.

“Коли я сказала, що раніше займалася рукоділлям, вона відповіла: “А чого сидіти? Треба робити”. Саме вона дала мені цей поштовх”, – згадує майстриня. 

Від бухгалтерії до рукоділля 

До війни Ніна Миколаївна працювала заступницею головного бухгалтера. Її життя було заповнене цифрами, звітами та інструкціями, а на творчість просто не залишалося часу. Після пережитого горя рукоділля стало для неї способом відновлення.

“Щоб не зійти з розуму від усього пережитого, цього горя, почала займатися”, – розповідає Ніна Миколаївна. 

Майстриня згадує, що починала з нуля, а наразі вже приймає замовлення. 

“Ми приїхали з сумочкою – нічого не було. Почали потроху, і ось тепер до Нового року були замовлення”, – каже жінка. 

Її роботи включають новорічні ялинки, іграшки, ліхтарики, бантики, ангелочки, підсвічники та гномиків. Крім святкових виробів, майстриня створює речі з мішковини, джуту та інших матеріалів

“От захотіла зробити колодязь, я його зробила, мені це сподобалося. Тоді в мене на меті млин зробити, там складніша процедура, але я його зробила, я отримала задоволення. Квіти з атласної стрічки теж роблю, мені це подобається. Роблю те, що мені подобається”, – зізнається Ніна Миколаївна. 

Процес створення, джерела та натхнення

Час виготовлення залежить від складності виробу. 

“Якщо, наприклад, млин, я його довго робила, тому що там треба було вітрило зробити. Не можна сказати, що це день я роблю, що це два я роблю. Такого нема. На кожний виріб вже  різний час витрачається”, – говорить жінка. 

Родина всіляко допомагає майстрині, за що вона дуже вдячна. 

“Хтось ріже стрічку, хтось її опалює, хтось намотує на палочку. Це в нас робиться все дружно. А я збираю вже тоді готову композицію”, – згадує Ніна Миколаївна. 

Натхнення рукодільниця черпає насамперед з власної фантазії та родини.  

“Я коли в інтернеті щось бачу, я ніколи це не копіюю. Я хочу щось своє. От зайшла, наприклад, в Аврору, подивилися, що мені треба купити. Я бачу, що я з цього хочу зробити. Також у мене дома натхненники мої”, – розповідає жінка. 

Відгуки та побажання 

Попри бажання творити, Ніна Миколаївна не прагне великого бізнесу:

“В інтернеті ми нічого не продаємо”, – каже вона. 

Жінку можна знайти на ринку “біля берізок”, там вона роздає свої візитки. 

Одна з покупчинь поділилася своїми враженнями про придбаний виріб Ніни Лазаренко. 

“Є жінки, які навіть після переїздів і втрат не втрачають головного – здатності щось тихо створювати руками.

Оця ялинка з мішковини саме з таких історій.

Її робить жінка-переселенка. Без пафосу, без гучних слів. Просто бере грубий, простий матеріал і перетворює його на щось тепле, майже домашнє. Мішковина, яка зазвичай асоціюється з мішками і складами, раптом стає святом. І це мене щоразу дивує.

У цих речах немає ідеальної симетрії, зате є характер. Є терпіння, час і бажання зробити світ трохи м’якшим. Такі дрібниці не рятують глобально, але чомусь дуже тримають зсередини.

Мабуть, тому вони так радують око. І серце теж”, – каже Марина Макарович. 

І наприкінці Ніна Миколаївна ділиться своїми побажаннями: 

“Щоб у нас був мир в країні, щоб сімʼї обʼєдналися, Щоб був спокій в душах людей. З Новим роком!”

Читайте також:

Військовий, який перетворив фронт на музику: історія Олександра з Камʼянського